Ухвала суду № 8113248, 03.02.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" лютого 2010 р.                               м. Київ                                        К-8689/08

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Сергейчука О.А.

Степашка О.І.

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у м.Харцизьку Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14.02.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.05.2008

у справі № 2-а-142/08

за позовом Державного підприємства «Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль»

до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14.02.2008, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.05.2008, позовні вимоги ДП «Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль»задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Харцизьку від 05.07.2007 №0000971520/0, яким на підставі пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»нараховані штрафні санкції у сумі 261331,23 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування судових рішень та прийняття нового про відмову в задоволенні позовних вимог, з підстав порушення норм матеріального права.

Позивач у запереченнях на касаційну скаргу просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції –без змін.

Перевіривши під час письмового провадження повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку повноти і своєчасності погашення узгоджених сум податкових зобов’язань з податку на додану вартість за період з 30.03.2006 по 22.05.2007, за результатами якої складено акт №1681/15-2-04623778 від 25.06.2007.

За висновками акта перевірки позивачем несвоєчасно погашені податкові зобов’язання з податку на додану вартість, нараховані згідно податкових декларацій за лютий, серпень, вересень листопад 2006 року, січень, лютий, березень 2007 року, та згідно з уточнюючими розрахунками №25155 від 17.11.2006, №25154 від 17.11.2006 та згідно з рішенням суду від 29.11.2006.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000971520/0 від 05.07.2007, яким на підставі пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»нараховані штрафні санкції у сумі 320236,24 грн., тобто 50% від несвоєчасно погашеної суми.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем до податкового органу було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2006 року №25150 від 17.11.2006 та уточнюючі розрахунки №23335 від 31.10.2006, №25153 від 17.11.2006, №2702 від 24.04.2007 згідно яких відбулося збільшення суми податкового кредиту та відповідно зменшення податкових зобов’язань, яке зумовлено отриманням податкових накладних від постачальників, за попередні звітні періоди після подання податкової декларації за звітний період.

Оскільки в даному випадку не мала місце сплата податкових зобов’язань за вищезазначеними податковою декларацією та уточнюючими розрахунками, а проведено уточнення сум податкових зобов’язань та розміру податкового кредиту, судами попередніх інстанцій правильно зроблено висновок про відсутність у відповідача підстав для нарахування штрафних санкцій відповідно до пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права. За відсутності у платника податків обов’язку по сплаті відповідної суми зобов’язання, нарахування штрафних санкцій за порушення строків його сплати є безпідставним.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, та постановили обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14.02.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.05.2008 - без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук

О.А.Сергейчук

О.І.Степашко