Ухвала суду № 81132437, 08.04.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/14313/19

Провадження № 1-кс/761/10132/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2019 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Кіпчарський О.М., з участю секретаря судового засідання Ярусевич А.С., прокурора Філонова В.В., слідчого Стретовича С.В., підозрюваного ОСОБА_1, захисника Мишка Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області Стретовича С.В. про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не одруженого, зі слів працюючого на посаді менеджера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, маючого на утриманні непрацездатних батьків,

у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110130000647 від 08.02.2017 року у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 289, ч.1 ст.14 ч. 3 ст. 289 КК України,

в с т а н о в и в :

до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва звернувся старший слідчий в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління Національної поліції у Київській області Стретович С.В. із клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 3 ст. 289, ч.1 ст.14 ч. 3 ст. 289 КК України.

Вказане клопотання погоджено прокурором відділу прокуратури Київської області Філоновим В.В.

В обгрунтування заявленого клопотання слідчий вказує, що слідчим управлінням ГУНП України в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018110130000647 від 08.02.2018 за підозрою ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 14 ч. 3 ст. 289 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 345 КК України, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, у вчиненні кримінальних, правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289 КК України, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, у вчиненні кримінальних, правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289, ст. 290 КК України, процесуальне керівництво у якому здійснюється прокуратурою Київської області.

У клопотанні слідчий зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6, будучи таким, що раніше притягувався до кримінальної відповідальності, на шлях виправлення не став та знову вчинив умисні аналогічні злочини.

Так, у невстановлений досудовим розслідування час у ОСОБА_6 виник злочинний умисел на особисте протиправне збагачення, шляхом незаконного заволодіння транспортними засобами.

Слідчий вказує, що усвідомлюючи, що самостійно реалізувати свій злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення ОСОБА_6 не зможе, у невстановлений досудовим розслідуванням час, взявши на себе функцію загального керівництва ОСОБА_6 створив організовану групу з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, до складу якої залучив інших осіб.

Зазначає, що залучення вказаних осіб на певних етапах скоєння злочинів і визначених єдиним планом, було спрямовано для досягнення злочинної мети - незаконного збагачення.

Взявши на себе функції загального керівництва та усвідомлюючи, що самостійно реалізувати свій злочинний умисел, направлений на незаконне збагачення він не зможе, після чого ОСОБА_6 у невстановлений до судовим розслідуванням час повідомив про свої злочинні наміри раніше знайомим: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_9, ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_10, ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_11 та ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_12, яким запропонував взяти участь у вчиненні злочинів, спрямованих на особисте збагачення, шляхом незаконного заволодіння транспортними засобами.

Вказані особи попередньо, умисно і добровільно, усвідомлюючи наслідки своїх дій, зорганізувалися у внутрішньо і зовнішньо стійке злочинне угрупування, метою діяльності якого було вчинення тяжких, особливо тяжких та інших видів злочинів, скоєння яких було необхідною умовою для реалізації злочинного умислу, в першу чергу спрямованого на вчинення особливо тяжких злочинів, склавши при цьому єдиний план злочинних дій, відомий кожному учаснику, з розподілом їх функцій, спрямованих на реалізацію цього плану, підкорюючись під час злочинної діяльності ОСОБА_6, який здійснював координацію дій учасників під час вчинення злочинів для реалізації спільного плану.

Вказану діяльність учасники організованої групи планували та проводили поетапно, при цьому всі їх дії були скеровані на особисте збагачення, шляхом незаконного заволодіння транспортними засобами та подальшої їх реалізації. На кожному етапі вчинення злочинів, кожен учасник організованої групи мав виконати свою роль, шляхом вчинення певних дій.

Одночасно із цим, без активної умисної участі кожного учасника вказаної групи, визначеної ОСОБА_6 не було можливо доведення до кінця їх спільного злочинного умислу.

Створена ОСОБА_6, організована група характеризувалась наступним чином: попередньою організованістю в спільне об'єднання, про що свідчить розроблений та ухвалений учасниками план вчинення злочинної діяльності, чіткий розподіл ролей між учасниками об'єднання, наявність організатора, прикрити своєї діяльності; стійкістю злочинного об'єднання, що виразилося у стабільності організації, про що свідчить тривалість, системність та детальна організації функціонування об'єднання, наявність необхідних для функціонування фінансових та технічних можливостей, а також згуртованості, що засвідчують міцні внутрішніх зв'язки між учасниками об'єднання, встановлені загальні правила поведінки, єдиний план злочинних дій та усвідомлення кожним з учасників факту об'єднання з іншими особами у організації для досягнення єдиного злочинного результату; «спеціалізацією» злочинної діяльності учасників організованої групи, яка виражалась у незаконному збагаченні шляхом незаконного заволодіння транспортними засобами; ретельною, довготривалою підготовкою до вчинення злочинів, яка полягала у досягненні між учасниками організованої групи домовленості щодо вчинення злочинів, придбанні необхідних технічних засобів та пристроїв, засобів зв'язку, номерних знаків автомобілів двійників для заміни справжніх, для безпечного пересуванням містом до місця відстою автомобіля, відстеженні транспортних засобів, визначенні місць їх «відстоювання» (гаражі та віддалені місця автостоянок) та джерел подальшого збуту; стабільністю учасників групи, яка виразилась у тривалості їхніх дій, тобто до припинення її діяльності правоохоронними органами; тривалістю існування створеної ОСОБА_6 організованої групи. Створивши таким чином організовану злочинну групу для вчинення злочинів у вигляді незаконних заволодінь транспортними засобами, ОСОБА_6 здійснено розподіл ролей та обов'язків учасників.

Так, за доводами клопотання, ОСОБА_6, як керівник організованої злочинної групи, будучи таким, що раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння аналогічного виду злочинів, шляхом віддання наказів, вказівок, розпоряджень, надання доручень, проведення інструктажів, застосування заходів впливу до учасників угрупування здійснював загальне керівництво групою, координував її діяльність, забезпечував високий рівень організованості, дотримання певних правил поведінки, дисципліни та чіткої субординації, приймав рішення щодо залучення нових учасників, визначали, особисто або опосередковано через інших учасників організованої злочинної групи здійснювали їх планування, визначив конкретну роль цих учасників у вчиненні злочинів, контролював їх здійснення, надавав іншим співучасникам транспортні засоби «Opel Vectra» синього кольору на реєстраційних номерах Литовської республіки «НОМЕР_1» та «Мерседес Е220» чорного кольору на реєстраційних номерах Польської республіки «НОМЕР_2» для підшукування та підбору автомобілів для їх викрадення, визначав транспортні засоби, які підлягали викраденню, розподіляв отримані від злочинної діяльності кошти між іншими співучасниками та забезпечував їх фінансування, підшукував та придбав знаряддя для вчинення кримінального правопорушення - електронні пристрої та допоміжні засоби, для перепрошиття програмного забезпечення в автомобілях, ключі та електронні чипи, які відкривають центральний замок автомобіля та його подальшого відтворення, як особисто здійснював незаконне заволодіння транспортними засобами так і доручав вчинення вказаних дій іншим учасникам групи.

Слідчий зазначає, що ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8, будучи активними учасниками організованої групи, згідно розподілених функцій, які виражалась у надані спеціальної техніки («глушилок», сканерів, ключів та електронних чипів) для усунення перешкод щодо вчинення незаконних заволодінь транспортних засобів іншим співучасникам організованої злочинної групи, неодноразово зустрічались з виконавцями, яким передавали заздалегідь підготовленні реєстраційні номери прикриття до викрадених автомобілів з метою безпечного пересуванням містами та областями до місць відстійників, підшукували транспортні засоби для їх викрадення та передавали дану інформацію ОСОБА_6, який в свою чергу підготовлював (замовляв) ключі та електронні чіпи до автомобілів якими потрібно заволодіти. У клопотанні вказано, що ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_11,ОСОБА_1 та ОСОБА_17 які діяли як виконавці, будучі обізнаними про мету організованої групи з викрадення транспортних засобів, здійснювали підшукування та підбор транспортних засобів в нічний та денний час доби, бажаних автомобілів для їх викрадення та передавали дану інформацію ОСОБА_6, який в свою чергу підготовлював (замовляв) ключі та електронні чіпи до автомобілів якими потрібно заволодіти, отримували від інших співучасників спеціальну техніку (глушилки), сканери, ключі та електронні чипи, реєстраційні номери прикриття) для усунення перешкод щодо вчинення незаконних заволодінь транспортних засобів, здійснювали пошук гаражів та автостоянок, які використовували як місця «відстійник», для приховування транспортного засобу який одержаний злочинним шляхом, отримували фінансово забезпечення від організатора організованої злочинної групи.

Всі члени організованої групи ієрархічно об'єднані, дотримуються єдиних для всіх правил, діють згідно розробленого злочинного плану за чітким розподілом функцій та ролей, підпорядковуються керівництву організованої злочинної групи, здійснюють свої злочинні дії виключно з їх відома, беззаперечно виконують всі їх вказівки (виконавчі функції).

При цьому учасники вказаної організованої злочинної групи для досягнення злочинної мети діяли згідно заздалегідь розробленого організаторами такого стійкого злочинного об'єднання та відомого всім іншим його учасникам єдиного загального плану, суть якого полягала у вчиненні ряду тяжких, особливо тяжких та ділі інших видів злочинів, кінцевим результатом яких було незаконне збагачення всіх учасників стійкого злочинного об'єднання за рахунок реалізації викрадених транспортних засобів. При цьому кожен з них робив свій внесок у вчинення злочинів, згідно з покладеною функцією, усвідомлюючи, що вчиняє злочини спільно з іншими учасниками відповідно до визначеного напрямку діяльності та розуміючи, що обумовлена злочинна мета може бути досягнута лише в результаті спільної діяльності всіх учасників групи.

У клопотанні слідчий ззначає, що вказана злочинна група причетна до цілого ряду епізодів по викраденню транспортних засобів.

13.02.2019 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Цього ж дня ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 289 КК України.

15.02.2019 року Шевченківським районним судом м. Києва підозрюваному ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 11.04.2019, а також визначено альтернативну заставу у розмірі 576 300,00 грн.

12.02.2019 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 6 місяців, тобто до 22.05.2019 року

У заявленому клопотанні слідчий вказує, що обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому діянь підтверджується доказами, які долучені до клопотання.

Щодо заявлених ризиків, слідчий зазначає, що такі продовжують існувати, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна або без такої, останній усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення злочину у вигляді позбавлення волі, може переховуватися від органів досудового розслідування, крім цього підозрюваний в разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою може незаконно впливати на свідків, потерпілих та інших підозрюваних, схиляючи їх до зміни показів на його користь, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також спотворити чи знищити речі та документи, які можуть мати доказове значення для кримінального правопорушення.

У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, надали пояснення аналогічні його доводам, просять таке задовольнити. Щодо альтернативного розміру застави, просять залишити такий незмінним - 576 300,00 грн. Звертають увагу, що попередньо застосований запобіжний захід та визначена застава були предметом перегляду в суді апеляційної інстанції,який залишив ухвалу слідчого судді про застосування запобіжного заходу без змін.

Захисник та підозрюваний у судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання, вважають підозру необгрунтованою, а ризики позапроцесуальної поведінки не доведеними, просять застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід, що не пов'язаний з триманням під вартою. Вказують, що підозрюваний має на утриманні батьків, які особами з інвалідністю, а тому з метою догляду за останніми, підозрюваний може бути звільнений з-під варти. Окрім цього, підозрюваний ОСОБА_1 вказав на свою непричетність до вчинення інкримінованих йому дій, однак не заперечив факту свого знайомства із ОСОБА_6, а також факту, що хоч і раніше придбавав автомобілі, проте не знав, що такі могли бути попередньо викраденими.

Заслухавши доводи прокурора та слідчого на підтримання заявленого клопотання, думку підозрюваного та його захисника, дослідивши надані сторонами докази та матеріали, слідчим суддею встановлено наступне.

Слідчим управлінням ГУНП України в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018110130000647 від 08.02.2018 року за підозрою ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 14 ч. 3 ст. 289 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 345 КК України, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, у вчиненні кримінальних, правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289 КК України, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, у вчиненні кримінальних, правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289, ст. 290 КК України, процесуальне керівництво у якому здійснюється прокуратурою Київської області.

16.11.2018 року постановою прокурора відділу прокуратури Київської області, кримінальні провадження №12018110130000927, №12018100030007976, №12018100040009556, №12018110130002271 та № 1201810100002347 об'єднані в одне провадження з присвоєнням єдиного реєстраційного номеру кримінального провадження №12018110130000927.

12.12.2018 року постановою прокурора відділу прокуратури Київської області, кримінальні провадження №12018110130000647 та №12018110130000927, об'єднані в одне провадження з присвоєнням єдиного реєстраційного номеру кримінального провадження №12018110130000647.

29.12.2018 року постановою прокурора відділу прокуратури Київської області, кримінальні провадження №12018110130000647, №12018110150000575, №1201810040002265, №12018110040002487, №12018110130003204, №12018110100002533 та №12018110000000775 об'єднані в одне провадження з присвоєнням єдиного реєстраційного номеру кримінального провадження №12018110130000647.

12.02.2019 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018110130000647 продовжено до шести місяців, тобто до 22.05.2019 року.

13.02.2019 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

13.02.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 289 КК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15.02.2019 року до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначено при цьому альтернативну заставу у розмірі 576 300,00 грн.

Вказана ухвала залишена без змін судом апеляційної інстанції, чого учасники не заперечили.

Причетність підозрюваного ОСОБА_1 та обґрунтованість його підозри у вчиненні інкримінованого йому діяння підтверджується доказами долученими до матеріалів клопотання, а саме: протоколами заяв про вчинення кримінальних правопорушень, щодо вчинення незаконного заволодіння транспортних засобів; протоколами допитів потерпілих; протоколами допиту свідка ОСОБА_17, підозрюваного ОСОБА_10, протоколом пред'явлення особи для впізнання підозрюваному ОСОБА_13, які вказали на ОСОБА_1, як на особу, яка причетна до викрадення транспортних засобів, зокрема він переганяв до м. Кропивницького викрадений автомобіль "Кіа Спортедж", білого кольору, окрім цього, підозрюваний ОСОБА_10 зазначив, що ОСОБА_1 (прізвисько "ОСОБА_1") передавав йому грошові кошти за викрадений автомобіль у розмірі 3500,00 доларів США.

Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, слідчий суддя виходить із наступного.

За приписами ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Згідно вимог ч. 1,3 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, в тому числі із дотриманням вимог ст. 176-178 КПК України.

Так, відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.

При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне бачення причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.

З врахуванням вищевказаних письмових доказів, що були надані слідчим Стретовичем С.В., здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_1 підозра у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289, ч.1 ст.14 ч. 3 ст. 289 КК України, не може вважатись не обґрунтованою, а докази надані органом досудового розслідування є на даний час досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_1 до кримінальних правопорушень, що йому інкримінується.

Окрім цього, як вже було зазначено питання обгрунтованості підозри було предметом перегляду судом апеляційної інстанції, який залишив застосований запобіжний захід без змін.

Слідчий суддя враховує, що сама по собі тяжкість покарання за злочин, яке інкримінується підозрюваному не є виправданням у продовженні тримання ОСОБА_1 під вартою, однак, суворість такого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторно вчинення злочинів.

Згідно практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Враховуючи вищевказане та дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, переслідуючи мету захисту інтересів суспільства, які очевидно переважають в даному випадку принцип поваги до особистої свободи, зважаючи, що надані стороною обвинувачення докази про причетність підозрюваного до злочину є досить вагомими на даний час, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 враховуючи, що заявлені слідчим та прокурором ризики знайшли своє підтвердження під час розгляду заявленого клопотання, а також враховуючи, що підозрюваний не працевлаштований, не одружений, дітей не має, оцінюючи сукупність встановлених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання є підставним та підлягає до задоволення, а перебування підозрюваного під вартою буде виправданим за вказаних умов, таким, що не порушуватиме принципу пропорційності, та не буде свавільним.

Щодо альтернативного визначення розміру застави, слідчий суддя зазначає наступне.

Так, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289, ч.1 ст.14 ч. 3 ст. 289 КК України, що згідно ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини, як приклад рішення від 22.05.2018 року у справі «Гафа проти Мальти», ЄСПЛ зазначає, що оскільки питання, яке розглядається, тобто питання тримання особи під вартою, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5 Конвенції, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого. Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення.

Слідчий суддя зазначає, що підозрюваний протягом тривалого часу не спроможний внести заставу у розмірі 576 300,00 грн., відтак така є очевидно завищеною та непомірною для нього.

За вказаних умов, зважаючи на наявні ризики позапроцесуальної поведінки підозрюваного, водночас, враховуючи, що підозрюваний має на утриманні двох батьків, які являються особами з інвалідністю, слідчий суддя вважає, що альтернативну заставу необхідно визначити у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 153 680, 00 (сто п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок.

На погляд слідчого судді, застава у вказаному розмірі буде визначатися саме тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, у випадку ухилення від слідства та суду та/або порушення встановлених обов'язків, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб присікти у підозрюваного бажання сховатися, перешкоди слідству, знищити чи приховати речові докази, впливати на свідків чи не виконувати процесуальні обов'язки.

Керуючись ст. 2, 7-9, 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -

п о с т а н о в и в :

клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області Стретовича С.В. про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.

Продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, тобто до 22 травня 2019 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 153 680, 00 (сто п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави: (код ЄДРПОУ 26268059, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок №37318005112089, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, призначення платежу - застава за підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, по справі №761/14313/19, кримінальне провадження № 12018110130000647 від 08.02.2017 року).

Підозрюваний або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.

З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі ДУ «Київський слідчий ізолятор» або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, підозрюваний ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підлягає негайному звільненню з під варти.

Про внесення застави та звільнення підозрюваного з під варти негайно повідомити слідчого, прокурора та суд.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у разі внесення застави наступні обов'язки:

- з'являтися за викликом до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання та/або праці;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон та/або інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд за межі території України;

Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ухвалою слідчого судді обов'язків - до 22 травня 2019 року включно.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

В задоволенні решти вимог клопотання - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.М. Кіпчарський