Ухвала суду № 81130580, 10.04.2019, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/368/19 Справа № 705/3303/18 Категорія: ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2019 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 , ОСОБА_5,з участю прокурораОСОБА_6,

обвинуваченої ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Черкаської області Мироненка О.В. на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 лютого 2019 року, якою

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_2, українку, громадянку України, маючу на утриманні дитину ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстровану за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючу за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судиму,

звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, на підставі ст. 46 КК України, у зв’язку з примиренням з потерпілим, а кримінальне провадження закрито.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 19.02.2019 виправлено описку, допущену в ухвалі Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05.02.2019 та зазначено правильно частину статті 185 КК України, за якою щодо ОСОБА_7 надійшов обвинувальний акт до суду та по якій остання звільнена від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, зокрема «ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України»,

в с т а н о в и л а :

На адресу Уманського міськрайонного суду Чекраської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, внесеному в ЄРДР за № 12018250250001038 від 11.07.2018.

В підготовчому судовому засіданні ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05.02.2019 ОСОБА_7 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, на підставі ст. 46 КК України, у зв’язку з примиренням з потерпілим, а кримінальне провадження закрито.

Як на підставу для прийняття відповідного рішення суд, пославшись на положення ст. 46 КК України та роз’яснення, що містяться в п. 2 постанови Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», зазначив, що ОСОБА_7 вперше вчинила умисне кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, яке відноситься до злочинів невеликої тяжкості, примирилась з потерпілим, тому вбачається за можливе її звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України з подальшим закриттям провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

В апеляційній скарзі прокурор порушує питання про скасування рішення суду першої інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.

Апелянт зазначає, що в обґрунтування рішення про можливість закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_7 на підставі ст. 46 КК України, суд помилково дійшов висновку, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, є злочином невеликої тяжкості.

Крім того, вказує, що суд за відсутністю будь-яких кваліфікуючих ознак помилково кваліфікував дії ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, незважаючи на те, що органом досудового розслідування її дії кваліфіковано за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 19.02.2019 виправлено описку, допущену в ухвалі Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05.02.2019 та зазначено правильно частину статті 185 КК України, за якою щодо ОСОБА_7 надійшов обвинувальний акт до суду та по якій остання звільнена від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, зокрема «ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України».

Вказана ухвала учасниками судового провадження не оскаржена.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора в підтримку внесеної апеляційної скарги прокурора у кримінальному провадженні і задоволення її в повному обсязі, обвинувачену ОСОБА_7 про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та відсутність підстав для задоволення апеляційних вимог прокурора, вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора належить до задоволення.

Судове рішення, відповідно до положень ст. 370 КПК України, повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Зокрема законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України.

Вказаних вимог процесуального закону суд першої інстанції не дотримався та, при вирішенні питання про можливість звільнення обвинувачену ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, з огляду на наступне.

Дійсно, за змістом п. 2 ч. 2 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема закрити провадження у випадках встановлення підстав, передбачених ч. 2 ст. 284 КПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв’язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Роз’ясненнями, що містяться в постанові Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» передбачено, що при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суддя має переконатися, що умови і підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК України.

Як вбачається з оскаржуваного судового рішення обвинувачена ОСОБА_7 звільнена від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, на підставі ст. 46 КК України, у зв’язку з примиренням з потерпілим, з подальшим закриттям кримінального провадження.

За змістом ст. 46 КК України, особа яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Згідно обвинувального акта, ОСОБА_7 органом досудового розслідування обвинувачується у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), а її дії кваліфіковано за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України.

Санкція ч. 1 ст. 185 КК України передбачає покарання у виді штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від 80 до 240 годин, або виправні роботи на строк до 2-х років, або арешт на строк до 6 місяців, або позбавлення волі на строк до 3 років.

Відповідно до положень ст. 12 КК України, злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України є злочином середньої тяжкості, що передбачає, зокрема, покарання понад 2 роки позбавлення волі.

Отже, вчинене ОСОБА_8 кримінальне правопорушення є умисним злочином середньої тяжкості, а відтак підстави для її звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України та закриття кримінального провадження в порядку п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, відсутні. Тому, при наявності клопотання про звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності та встановлення судом його необґрунтованості, суд, в порядку ч. 4 ст. 288 КПК України, мав своєю ухвалою відмовити у його задоволенні та, в даному випадку, при направленні обвинувального акта до суду, продовжувати судове провадження в загальному порядку.

Оскільки ухвала Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05.02.2019 про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України постановлена всупереч вимог кримінального процесуального закону, з недотриманням закону України про кримінальну відповідальність, то вона, в межах повноважень суду апеляційної інстанції, передбачених п. 6 ч. 1 ст. 407 КПК України, підлягає скасуванню, з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.

Незважаючи на те, що апеляційні вимоги прокурора судом апеляційної інстанції задоволені, його посилання про помилковість кваліфікації судом першої інстанції дій обвинуваченої ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, не узгоджуються з матеріалами кримінального провадження.

Дійсно, ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05.02.2019 ОСОБА_7, на підставі ст. 46 КК України, звільнено від кримінальної відповідальності саме за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України. Разом з цим, ухвалою цього ж суду від 19.02.2019 виправлено описку, допущену в ухвалі Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05.02.2019 та зазначено правильно частину статті 185 КК України, за якою щодо ОСОБА_7 надійшов обвинувальний акт до суду та по якій остання звільнена від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, зокрема «ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України». Дана ухвала направлена на адресу Уманської місцевої прокуратури 20.02.2019 за № 4160 та не оскаржена прокурором в апеляційному порядку.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 404, 405, п. 6 ч. 1 ст. 407, ст.ст. 409, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу заступника прокурора Черкаської області Мироненка О.В. задовольнити.

Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 лютого 2019 року, якою ОСОБА_7 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, на підставі ст. 46 КК України, у зв’язку з примиренням з потерпілим, скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :