Рішення № 81129808, 03.04.2019, Харківський районний суд Харківської області

03.04.19

Справа № 635/4955/17

Провадження № 2/635/802/2019

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2019 року Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді – Шинкарчука Я.А.,

секретар судового засідання – Желізова О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Покотилівка Харківського району Харківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

встановив:

Позивач звернувся до Харківського районного суду Харківської області з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 65 968, 88 грн за кредитним договором № б / н від 15. 12.2011 року, а також судові витрати.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до укладеного договору № б / н від 15 грудня 2011 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 5 000, 00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36, 00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Позивач вказував, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http:// privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг ( далі – Договір) , про що свідчить підпис відповідача у заяві. На час укладення договору відповідач дав згоду щодо прийняття будь – якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.

Відповідно до Умов договору, останній діє на протязі 12 місяців з моменту його підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той же строк.

Банк зобов’язання за договором виконав у повному обсязі. Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору.

У зв’язку з порушенням зобов’язань за кредитним договором відповідач станом на 31.07.2017 року має заборгованість у розмірі 65 968, 88 гривень, яка складається згідно із наданим до позову розрахунком з наступного: 4772, 19 гривень - заборгованість за кредитом; 54079, 12 гривень – заборгованість по процентам за користування кредитом; 3500, 00 гривень - пеня та комісія, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500, 00 гривень – штраф (фіксована частина), 3117, 57 гривень - штраф (процентна складова). Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідача у судовому порядку.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 22 вересня 2017 року провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду у судовому засіданні.

Відповідно до підпункту 9 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України, викладеного в новій редакції Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 р. № 2147-VIII, що набрав чинності з 15.12.2017 р. (далі ЦПК України) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

В судове засідання учасники справи не з’явились.

Представник позивача ОСОБА_3 який діє на підставі довіреності, у судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи у відсутність представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та проти розгляду справи в заочному порядку не заперечує.

Відповідач повторно не з’явився у судове засідання, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся своєчасно і належним чином в порядку статті 128 ЦПК України, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання відповідно до відомостей, отриманих судом згідно вимог частин шостої статті 187 ЦПК України, причини неявки суду не повідомив.

07 лютого 2018 року представником відповідача наданий до суду відзив на позовну заяву, яким заявляє про застосувати загального і спеціального строку позовної давності до основної вимоги та вимоги про стягнення штрафних санкцій, що є однією з обставин для відмови в задоволені позову. Крім того, зазначає, що позивач кредит не отримував, кредитний договір з банком не укладав. На підставі викладеного , просить відмовити в задоволені позову .

16 квітня 2018 року представником відповідача надана відповідь на відзив, якою просить суд задовольнити позовні вимогу Банку в повному обсязі з підставі викладених у позові та з врахуванням обставин зазначених у відповіді на відзив.

03 липня 2018 року представником відповідача надані заперечення, якими заявляє про застосувати загального і спеціального строку позовної давності до основної вимоги та вимоги про стягнення штрафних санкцій, що є однією з обставин для відмови в задоволені позову. Крім того, зазначає, що позивач кредит не отримував, кредитний договір з банком не укладав. На підставі викладеного , просить відмовити в задоволені позову .

За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому відповідно до частини четвертої названої статті Кодексу у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

З огляду на приведене та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у частині першій статті 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд за згодою представника позивача, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, який належно повідомлявся про судове засідання, у порядку заочного провадження з дотриманням встановлених законом вимог і постановити заочне рішення.

Враховуючи, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до частин другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши матеріали справи і оцінивши наявні в справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, виходить з наступного.

Згідно статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Як вбачається із матеріалів справи, 15 грудня 2011 року ОСОБА_2 заповнив бланк Анкети – заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.

Отже, 15 грудня 2011 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 був укладений договір № б / н , шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 5 000, 00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36, 00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http:// privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг ( далі – Договір), про що свідчить підпис відповідача у заяві. На час укладення договору відповідач дав згоду щодо прийняття будь – якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.

При укладенні договору сторони керувались частиною першою статті 634 ЦК України. Згідно цієї статті ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до змісту статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач свої зобов’язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме, надав відповідачу кредит у встановленому договором розмірі.

У зв’язку з порушенням зобов’язань за кредитним договором відповідач станом на 31.07.2017 року має заборгованість у розмірі 65 968, 88 гривень, яка складається згідно із наданим до позову розрахунком з наступного: 4772, 19 гривень - заборгованість за кредитом; 54079, 12 гривень – заборгованість по процентам за користування кредитом; 3500, 00 гривень - пеня та комісія, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500, 00 гривень – штраф (фіксована частина), 3117, 57 гривень - штраф (процентна складова).

На підставі п 2.1.1.5.5 Договору відповідач зобов’язався погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором. Стежити за витратами коштів в межах платіжного ліміту за метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7 Договору, а у разі невиконання зобов’язань за договором, у відповідності до вимог п. 2.1.1.5.6 Договору, на вимогу банку виконати зобов’язання з повернення кредиту (у тому числі, простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди банку.

Відсотки за користування кредитом банк нараховує у розмірах, встановлених «Тарифами Банку», з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 Договору.

Одночасно пунктом 1.1.3.2.3 Договору передбачена можливість зміни тарифів, а також інших умов обслуговування рахунку. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватися банком за умовами інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9 Договору. Між тим, відповідно до п. 2.1.1.5.3 Договору до обов’язків позивальника відноситься отримання виписки про стан карткового рахунку і про проведення операцій по картрахункам.

Пунктом 1.1.7.12 Договору передбачено, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту його підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той же строк.

Під час розгляд справи представником відповідача заявлено про сплив позовної давності, в зв’язку з чим просив у задоволені позову відмовити.

Статтею 256 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, частина 2 статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (статті 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (статті 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Згідно умов договору, укладеного 15 грудня 2011 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2, кінцевий термін повернення кредиту відповідає строку дії картки.

Відповідно довідки про видачу кредитних карт відповідач ОСОБА_2 згідно кредитного договору б / н від 15 грудня 2011 року отримав картки № 4149437710339613, № 4149437724168024, № 4149437816357410, остання з яких має термін дії 08.2016 року.

Між тим, своїм правом на позов позивач скористався через засоби поштового зв’язку 21 серпня 2017 року, тобто в межах строку позовної давності.

Згідно з висновками Верховного Суду України викладеними у постанові від 19 березня 2014 року № 6-14цс14 відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (стаття 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (стаття 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

За змістом статті 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Згідно статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що строк дії картки за кредитним договором до серпня 2016 року, позивач звернувся до суду з позовом 21 серпня 2017 року, тобто в межах строку позовної давності. Тому доводи представника відповідача про те, що банк звернувся до суду поза строку позовної давності, спростовуються наявними у матеріалах справи доказами. Отже, підстави застосування спливу позовної давності відсутні.

Посилання представника відповідача що не ознайомлення відповідача з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами банку», їх не підписання відповідачем , а тому вони не є складовою частиною договору та не отримання відповідачем кредитних коштів не заслуговують на увагу виходячи з наступного.

За нормами частин першої-другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частини першої статті 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною першою статті 627 та частиною першою статті 628 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Підписанням анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк» позичальник погоджується з умовами та правилами надання банком послуг, які разом з цією заявою, зразками підписів складають змішаний договір банківського рахунку і кредитного договору. Приєднання до умов та правил надання банківських послуг є укладенням договору з банком.

Отже, суд приходить до висновку, що зібраними у справі доказами підтверджено укладення 15 грудня 2011 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 кредитного договору. Підписанням заяви-анкети відповідач приєднався до запропонованих банком умов та тарифів. Відповідно до умов укладеного договору 15 грудня 2011 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 б / н останній отримав кредит у розмірі 5 000, 00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36, 00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що відповідач не виконав умов кредитного договору щодо своєчасного повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків, а також іншими витратами, що є підставою для стягнення з позичальника заборгованості за кредитним договором, позивач звернувся до суду з позовом в межах строку позовної давності, тому підстави для відмови у позові відсутні.

Проте, щодо вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу (фіксованої та процентної складових), суд приходить до наступного.

У разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, що передбачено статтею 611 ЦК України.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Таким чином, за змістом статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності.

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, одночасне застосування штрафу та пені за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 21 жовтня 2015 року у справі №6-2003цс15.

Натомість, умовами вище зазначеного кредитного договору передбачена пеня як вид цивільно-правової відповідальності за виникнення прострочених зобов’язань за даним договором, а також сплата штрафу як виду цивільно-правової відповідальності за порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов’язань, передбачених цим договором.

Тобто, в даному випадку має місце одночасне застосування штрафу та пені за одне й те саме правопорушення строків виконання грошових зобов’язань, що суперечить положенням статті 61 Конституції України, та є підставою для відмови в позові в частині стягнення з відповідача штрафів (фіксованої та процентної складових).

В іншій частині суд знаходить позовні вимоги банка обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Отже, загальна сума заборгованості за кредитним договором № б/н від 15 грудня 2011 року, яка підлягає стягненню з відповідача складає 62 351 ( шістдесят дві тисячі триста п’ятдесят одна) гривня 57 копійок, з яких: 4772, 19 гривень - заборгованість за кредитом; 54079, 12 гривень – заборгованість по процентам за користування кредитом; 3500, 00 гривень - пеня та комісія.

21 травня 2018 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» змінило назву на Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк». Враховуючи ту

обставину, що зміна типу товариства в розумінні частини 2 статті 5 Закону України «Про акціонерне товариство» не є його перетворенням, а зміна назви юридичної особи не тягне за собою правонаступництва, зазначені зміни зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, суд вважає можливим стягнути вищевказану заборгованість за користь АТ КБ «ПриватБанк».

Відповідно до статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжного доручення № PROM6В583Q від 16 серпня 2017 при пред’явленні позову до суду були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600, 00 гривень.

На підставі викладеного, питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладає на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1512 (одна тисяча п’ятсот дванадцять ) гривень 25 копійок.

Керуючись статями 12, 81, 141, 247, 280-282, 279, 354 ЦПК України, суд, –

ухвалив:

Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 15 грудня 2011 року у розмірі 62 351 ( шістдесят дві тисячі триста п’ятдесят одна) гривня 57 копійок.

В задоволені позову в частині стягнення штрафу за кредитним договором № № б/н від 15 грудня 2011 року в сумі 500 (п’ятсот) гривень (фіксована частина) та 3 117, 57 (три тисячі сто сімнадцять) гривень 57 копійок (процентна складова) – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» судовий збір у розмірі 1512 (одна тисяча п’ятсот дванадцять ) гривень 25 копійок.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач – АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК», місцезнаходження м. Київ вул. Грушевського, б. 1Д (рах. № 29092829003111 (для погашення заборгованості та судових витрат), МФО № 305299, ідентифікаційний код юридичної особи (код ЄДРПОУ) – 14360570;

Відповідач – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання у встановленому законом поряду за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Докучаєвське (Комуніст) , вул. Учбове містечко, 42, ХДАУ, буд. 35, РНОКПП – НОМЕР_1, паспорт громадянина України ММ 254567 виданий Роганським селищним відділенням міліції УМВС України в Харківській області 31.05.1999 року.

Повне рішення складено 12 квітня 2019 року

Суддя Я.А. Шинкарчук