Рішення № 81129660, 02.04.2019, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/7230/18

Провадження № 2/645/624/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2019 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Мартинової О.М.,

секретар судових засідань – ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_3 акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна» звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача різниці сплаченного страхового відшкодування в розмірі 20334,51 грн. та судові витрати у розмірі 1762,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 14 березня 2016 року близько 19 год. 11 хв. у м. Харкові на пр. Гагаріна, 178, відбулася дорожньо-транспортна пригода в наслідок якої мало місце зіткнення автомобіля НОМЕР_1 та автомобіля НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4 Відносно ОСОБА_2 працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення. Постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16.05.2016 року у справі провадження по адміністративному матеріалу у відношенні ОСОБА_5 за ст. 124 КУпАП, закрито в зв’язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. До такого висновку суд дійшов на підставі пояснень ОСОБА_5, потерпілого ОСОБА_4 та свідків, які в судовому засіданні підтвердили факт того, що за кермом знаходився ОСОБА_2, а не ОСОБА_5, щодо якого був складений протокол, який пояснив в свою чергу пояснив, що він помилково дав поліцейським посвідчення водія свого сина, а не своє. Отже, оцінюючи фактичні обставини дорожньо-транспортної пригоди, пояснення учасників ДТП, свідків, фактичним винуватцем вищезгаданої дорожньо-транспортної пригоди є ОСОБА_2, на якого слід покласти цивільно-правову відповідальність за вчинене ДТП. Пошкоджений автомобіль НОМЕР_2, був застрахований у Публічному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Країна», відповідно до Договору добровільного страхування наземного транспорту №УА 112702 від 17.07.2015 року, страхувальник ОСОБА_4 звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування. Вартість відновлюваного ремонту автомобіля НОМЕР_2 було визначено на підставі протоколу огляду транспортного засобу та калькуляції № 39133 від 24.03.2016 року та склала суму у розмірі 36136,81 грн. з ПДВ та без врахування коефіцієнта фізичного зносу деталей. Однак страхувальником ОСОБА_4 не було надано ПАТ «Страховій компанії «Країні» документів, які б підтверджували фактичну оплату ремонту транспортного засобу на СТО, яка є платником податку на додану вартість, отже з суми 36139,81 грн. було вирахувано 20% (36139,81 грн. * 20%= 7227,97 грн.). На підставі зібраних документів ПАТ «Страхова компанія «Країна» було прийнято рішення про визнання даної події страховим випадком та виплату на підставі страхового акту № 02/39133/3.1.11, страхового відшкодування у розмірі вартості відновлюваного ремонту за мінусом 20%, а саме 28911,84грн. (36139,81 грн. - 7227,97 грн. = 28911,84 грн.). Платіжним дорученням № 3539 від 08 квітня 2016 року страхове відшкодування у сумі 28911,84 грн. було виплачено згідно заяви страхувальника. Позивач повністю виконав покладені на нього зобов’язання щодо виплати страхового відшкодування потерпілій стороні і до позивача перейшло право вимоги до особи винної у заподіянні шкоди, тобто відповідача,оскільки він визнав себе винним в ДТП. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія автомобіля НОМЕР_3 – ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на підставі полісу АЕ/616085. ПАТ «СК «Країна» звернулась до ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» із претензією про відшкодування шкоди. Згідно розрахунку страхового відшкодування ПрАТ «Страхової компанії «ПЗУ Україна» вартість замінених деталей за вирахуванням зносу складає 11934,32 грн., вартість виконаних робіт становить 1316,37 грн., а вартість використаних матеріалів становить 2554,61 грн., що в сумі складає 15805,30 грн. Так, ПрАТ «Страхової компанії «ПЗУ Україна» задовольнила вимоги позивача та31.05.2016 року відшкодувала шкоду із урахуванням коефіцієнта фізичного зносу та за мінусом ПДВ, внаслідок чого розмір виплати склав 8577,33 грн. (15805,30 грн. - 7227,97 грн. = 8577,33 грн.).

Оскільки ПАТ «Страхова компанія «Країна» виплатила страхове відшкодування у розмірі 28911,84 грн. (без урахування зносу), а ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» відшкодувала позивачу суму у розмірі 8577,33 грн. (із урахуванням коефіцієнта фізичного зносу та за мінусом ПДВ), відповідач зобов’язаний відшкодувати різницю у розмірі 20334,51 грн. (28991, 84-8577,33 грн.=30334,51 грн.). Таким чином все вище зазначене стало підставою звернення з даним позовом до суду.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. В матеріалах справи міститься заява позивача, в якій він підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив розглянути справу без його участі, а також не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав.

У зв'язку з тим, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Враховуючи умови ст. 280 ЦПК України, судом, за згодою позивача, розглянуто справу в заочному порядку.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Судом встановлено, що 14.03.2016 року о 19 год. 11 хв. сталась дорожньо-транспортна пригода, а саме: зіткнення за участю транспортних засобів автомобіля НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, під керуванням ОСОБА_5 та автомобіля НОМЕР_2, який належить ОСОБА_4. Даний факт підтверджується довідкою № 87929228 про дорожньо-транспортну пригоду від 15.03.2016 року, згідно якої вказано, що ДТП сталася внаслідок порушення ОСОБА_5. (а.с.13)

Відповідно до постанови Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16 травня 2016 року провадження по справі відносно водія ОСОБА_5 за ст.124КУпАП – закрито у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Як вбачається з постанови Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16 травня 2016 року, присутній в судовому засіданні при розгляді справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_5 підтвердив, що 14 березня 2016 року за кермом автомобілю «VolkswagenPolo» під час скоєння ДТП, знаходився його батько - ОСОБА_2, який помилково надав поліцейським посвідчення водія свого сина, а не свое. Разом з тим, в зазначеній постанові, вказано, що присутній у судовому засіданні, потерпілий ОСОБА_4 також підтвердив, що за кермом автомобіля «VolkswagenPolo» був чоловік року 70, якому за станом здоров’я стало зле та в подальшому покинув місце ДТП.

ПАТ «Страхова компанія «Країна» була направлена до Управляння патрульної поліції у м. Харкові заява про необхідність складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_2 передбаченого ст. 124 КУпАП. Однак, як вбачається з відповіді Департаменту патрульної поліції у м. Харкові, задовольнити дану заяву не можливо, у зв’язку за находженням матеріалів вказаної події в Червонозаводському районному суді м. Харкова.

На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 була застрахована у ПАТ «Страхова компанія «Країна», що підтверджується Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/6160685.

Відповідно ст.6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Згідно ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених документів.

Відповідно ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Також судом встановлено, що власником автомобілю НОМЕР_2, є ОСОБА_4. Зазначений автомобіль застрахований згідно Договору добровільного страхування наземного транспортного засобу, терміном дії з 17.07.2015 року по 16.07.2016 року.

Відповідно до п. 14 Додатку № 3 до Протоколу Правління від 16.02.2015 року зазначено, що страхувальник має право одержувати страхове відшкодування в разі настання страхового випадку в межах страхової суми в порядку, що визначається цим Договором та Правилами, в тому числі без надавання довідки компетентних органів у випадку оформлення ДТП з ви користуванням «Європротоколу».

Приймаючи до уваги, що відповідач фактично визнав свою вину у скоєнні зазначеного ДТП, під час розгляду адміністративного матеріалу Червонозаводським районним судом м. Харкова, що підтверджується поясненнями ОСОБА_2 зазначених в постанові Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16 травня 2016 року. Даний факт не був ніким оскаржений.

Відповідач на місці ДТП свою вину визнав, сторони мали діючі страхові поліси цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, травмованих при дорожньо-транспортній пригоді не було.

24 березня 2016 року ОСОБА_4 звернувся до ПАТ «СК «Країна» з заявою на виплату страхового відшкодування, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної події, яка сталася 14.03.2016 року.

На підставі ремонтної калькуляції № 39133 від 24.03.2016 року вартість ремонту з ПДВ складає 36139,81 грн.

Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 990 ЦК України та ст. ст. 25, 26 Закону України «Про страхування», сама по собі відсутність звіту про оцінку витрат, пов'язаних з відновленням транспортного засобу, не є підставою для відмови у задоволенні позову за умови підтвердження розміру оціненої шкоди іншими доказами.

15.03.2016 року було проведено огляд транспортного засобу «Mersedes» державній номерній знак НОМЕР_4, власником якого є ОСОБА_4.

Дорожньо-транспортна пригода, яка сталася 14.03.2016 року була визнана страховим випадком, про що 08 квітня 2016 року співробітниками ПАТ «СК «Країна» було складено Страховий акт № 02/39133/3.1.11, відповідно до якого страхове відшкодування становить 28911,84 грн.

Згідно платіжного доручення № 3539 від 08 квітня 2016 року ОСОБА_4 сплачено страхове відшкодування в сумі 28911,84 грн.

За змістом претензії вбачається, що ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» просить здійснити виплату страхового відшкодування на користь ПАТ «СК Країна» у розмірі 28911,84 грн.

Відповідно до розрахунку страхового відшкодування до страхового акту № UA2016031400032/L01/03 складеного ПАТ «СК «ПЗУ Україна», вартість відновлюваного ремонту складає 36125,90 грн., при цьому сума зниження складає 7227,97 грн. Таким чином розмір страхового відшкодування складає суму 8577,33 грн.

В рішенні про виплату, на підставі страхового акту № UA2016031400032/L01/03 від 30.05.2016 року, зазначено, що сума відшкодування складає 8577,33 грн., яка на підставі листа ПАТ «СК «ПЗУ Україна», буде перерахована на рахунок ПАТ «СК «Країна».

Згідно з приписами ст.33.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання.

Європротокол - спеціальний бланк повідомлення про настання дорожньо-транспортної пригоди, який заповнюється водіями-учасниками ДТП на місці аварії, потім надається страховику та стає підставою для виплати страхового відшкодування потерпілим. Європротокол може заповнюватися як в паперовому вигляді, на спеціальному бланку, так і в електронній формі, з використанням системи «Електронний Європротокол».

Таким чином, європротокол - це спрощена форма оформлення ДТП його учасниками без виклику патрульної поліції, при цьому заповнений бланк Європротоколу є документальним підтвердженням факту ДТП.

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимогст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.2ст.1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 993 ЦК України та статтею 27 Закону України «Про страхування» передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», роз'яснено, що особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно п. 26 цієї Постанови до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Сума страхового відшкодування підлягає стягненню з особи, відповідальної за завдані збитки відповідно до правил ст. 993 ЦК України.

Таким чином, судом було встановлено, що ПАТ «СК Країна» виконало своє зобов'язання щодо сплати страхового відшкодування у повному обсязі, у строки та у відповідності до норм закону.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, суд приходить до висновку, що невідшкодованою частиною збитків залишилися грошові кошти у розмірі 20334,51 грн. (де 28991,84 грн. (страхове відшкодування, яке сплатило ПАТ «СК «Країна») – 8577,33 грн.(страхове відшкодування, яке було сплачено в порядку регресу ПрАТ СК «ПЗУ Україна») =20334,51 грн.), які і підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь ПАТ «СК Країна».

Відповідно до ч.1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як вбачається зі ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до платіжного доручення № 554 від 10.08.2018 року при пред’явленні позову до суду позивачем понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762,00 гривень.

В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, з урахуванням повного задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 762,00 грн., сплачений позивачем під час звернення з даним позовом до суду.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.10,76,77,258,259,263,264 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» суму матеріальної шкоди в розмірі 20334 (двадцять тисяч триста тридцять чотири) гривень 51 коп., а також судовий збір в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м.Харкова.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_3 акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна», місцезнаходження: м. Київ, вул. Електриків, 29А, код ЄДРПОУ - 20842474.

Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_5, місце проживання (перебування): м. Харків, вул. Амосова (Корчагінців)АДРЕСА_1.

Повне судове рішення складено 12 квітня 2019 року.

Суддя –