Вирок № 81129524, 12.04.2019, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/4439/18

Провадження № 1-кп/629/153/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2019 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лозова, Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018220380001249 відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, в силу ст. 89 КК України не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення – прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_2,

- захисту - обвинуваченого ОСОБА_1, -

в с т а н о в и в:

30 червня 2018 року, близько 18 години 00 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, ОСОБА_1 через хвіртку проник на територію домоволодіння, розташованого за адресою: с. Катеринівка, Лозівського району, Харківської області, вул. Могильченка, б. 141, де усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, через відчинену кватирку вікна проник до житлового будинку вищевказаного домоволодіння, звідки з дивану кімнати спальні таємно викрав ноутбук марки «ACER», серійний номер NXM12E404, вартістю 3536 гривень.

Після цього ОСОБА_1 утримуючи при собі викрадене майно з місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_3 майнову шкоду на вищевказану суму.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе в скоєнні злочину визнав та пояснив у судовому засіданні, що щиро кається у скоєному ним злочині. Також пояснив, що дійсно скоїв злочин при зазначених обставинах, а саме 30.06.2018 року, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, він через хвіртку проник на територію домоволодіння, розташованого за адресою: с. Катеринівка, Лозівського району, Харківської області, вул. Могильченка, б. 141, де через відчинену кватирку вікна проник до житлового будинку вищевказаного домоволодіння, звідки з дивану кімнати спальні таємно викрав ноутбук марки «ACER», з яким з місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд.

Визнавальні свідчення обвинуваченого ОСОБА_1 суд вважає правильними та достовірними, а також такими, що відповідають матеріалам справи, оскільки вони надані послідовно, несуперечливо та кладе в основу обвинувального вироку.

Зважаючи на те, що обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, погодився з правовою кваліфікацією своїх дій, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності позицій обвинуваченого, роз’яснивши йому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про позбавлення в подальшому права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, за відсутності сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежився допитом обвинуваченого.

Таким чином, суд знаходить вину обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доведеною, а скоєне ним підлягаючим кваліфікації за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням до житла.

Обвинувачений ОСОБА_1 винний у скоєнні даного кримінального правопорушення і підлягає покаранню.

Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст.65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями), суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Окрім того, метою призначення покарання, виходячи із положень ч.2 ст.50 КК України є не лише кара, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом’якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв тяжкий злочин.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він в силу ст. 89 КК України не судимий, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря нарколога з приводу синдрома залежності від алкоголю з 2003 року, має середню спеціальну освіту, розлучений, офіційно не працевлаштований, за місцем проживання характеризується задовільно.

Обвинувачений ОСОБА_1 не з’явився для участі у підготовці досудової доповіді, оцінка ризику вчинення повторного правопорушення проводилася лише по статистичним факторам.

Оцінка виявила дуже високі ризики вчинення повторного кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ст.66 КК України обставиною, яка пом’якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає щире каяття.

Відповідно до вимог ст.67 КК України обставиною, яка обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає вчинення злочину особою в стані алкогольного сп’яніння.

Суд приходить до висновку, що обставини, які пом’якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєних злочинів, не зменшують суспільну небезпеку злочину до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст.69 КК України – призначення більш м’якого покарання, яке передбачено законом.

Крім того, судом враховується досудова доповідь, складена Лозівським міськрайонним відділом з питань пробації, згідно висновку якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як дуже високий, на думку органу пробації, застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення, запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого ОСОБА_1, обставин, які пом’якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливо лише в місцях позбавлення волі.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_1 на досудовому слідстві не обирався.

Застосувати запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу, взявши його під варту в залі суду.

Цивільні позови по справі не заявлені.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення судової експертизи.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.371, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_1 винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та піддати його покаранню у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», взявши під варту в залі суду.

Початок строку відбування покарання рахувати з 12 квітня 2019 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (УК Слобідсь/мХар Слобідськи/24060300, код банку 37999680, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, р/р 3111611520005, код доходів 24060300, інші надходження) судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 2992 від 25.07.2018 року в розмірі 429 гривень.

Речові докази по справі:

- ноутбук марки «ACER», серійний номер NXM12E404, який належить потерпілому ОСОБА_3 та переданий йому на відповідальне зберігання під розпису - залишити останньому.

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Н.А. Смірнова