Ухвала суду № 81127800, 12.04.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/6524/19

н/п 1-кс/640/4937/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2019 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Божко В.В.,

за участю секретаря - Шилакіної Л.О.,

розглянувши в залі судового засідання в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 по кримінальному провадженню №12019220490000985 від 06.03.2019 р. про арешт майна, -

в с т а н о в и в :

11.04.2019 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого про накладання арешту на майно, а саме на автомобіль НОМЕР_1 2013 р., білого кольору 2013 року випуску, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САР949130 належить ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з передачею його у користування власниці автомобіля ОСОБА_2

На обґрунтування клопотання слідчий вказує, що 05.03.2019 у період з 08:40 по 15:00 невстановлена особа, знаходячись за адресою: м. Харків, вул. Дарвіна, 12 незаконно заволоділа транспортним засобом марки «Kia Sportage» д.н. НОМЕР_2 2013 р., білого кольору, належним ОСОБА_2. (ЖЕО №7720 від 05.03.2019).

10.04.2019 під час проведення оперативно-розшукових заходів викрадений автомобіль НОМЕР_1 2013 р., білого кольору, виявлений на парковці біля ресторану «MAFIA» розташованого за адресою: м. Харків, пр. Л. Свободи, 48 «Г», який на праві власності належить ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

10.04.2019 в період з 16 години 10 хвилин по 18 годину 15 хвилин, на автомобільній паркові біля ресторану «MAFIA» за адресою: м. Харків, пр. Л. Свободи, 48, «Г», проведено огляд автомобіля НОМЕР_1 2013 р., білого кольору, в ході якого виявлено та вилучено автомобіль НОМЕР_1 2013 р., білого кольору.

Слідчий зазначає, що відповідно до положень ст. 98 КПК України, вилучене майно під час огляду від 10.04.2019 може містити на собі відомості, які у подальшому будуть використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження у зв’язку з чим існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вищевказане майно та документи є доказом злочину.

Слідчий до судового засідання не з’явилась, до суду надійшла заява про розгляд клопотання у її відсутності, подане клопотання підтримує.

Власник майна ОСОБА_2, до судового засідання не з’явилась, до суду надала заяву, в якій проти задоволення клопотання заперечує, посилаючись на його незаконність, безпідставність, необґрунтованість. Вважає, що вилучення майна порушує права власника.

Слідчий суддя, вивчивши документи та матеріали, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, приходить до наступного.

Слідчим суддею було встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Харківській області знаходиться кримінальне провадження №12019220490000985 від 06.03.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження визначено захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Так, ОСОБА_2 – власника автомобіля, заперечує проти накладення арешту.

В силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об'єднаного Королівства). Тобто заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Таким чином слідчий суддя прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання.

Відповідно до ч.3 ст.173 КПК України відмова у задоволенні клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі всього тимчасово вилученого майна.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170 – 173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в :

Відмовити у задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 по кримінальному провадженню №12019220490000985 від 06.03.2019 р. про арешт майна.

Зобов’язати слідчого СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 повернути власнику рухомого майна – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, тимчасово вилучений в ході огляду від 10.04.2019 року автомобіль НОМЕР_1.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського Апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Ухвала в частині повернення майна підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Слідчий суддя - Божко В.В.