Вирок № 81127399, 12.04.2019, Валківський районний суд Харківської області

Справа № 615/233/18

Провадження № 1-кп/615/68/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2019 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Токмакової А.П.,

секретаря судового засідання - Антоненко М.Г.,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Валки Харківської області кримінальне провадження № 12017220240000203 про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, що офіційно не працює, судимий:

1)26.04.2018 року Машівським районним судом Полтавської області за ч.1 ст.289 КК України на 3 роки обмеження волі;

2)12.06.2018 року Октябрським районним судом м. Полтави за ч.1 ст.396, ч.4 ст.70, ст.72 КК України на 3 роки позбавлення волі, звільнений 11.12.2018 року за відбуттям строку покарання,

зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,

за участю прокурора - Середи С.С.,

потерпілого - ОСОБА_2,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

в с т а н о в и в:

12.05.2017 року з 10:00 год. ОСОБА_1 разом зі своїм знайомим ОСОБА_3 знаходився на літньому майданчику магазину «Продукти», який розташований по вул. Центральній смт. Ков’яги Валківського району Харківської області.

Близько 13:00 год. цього ж дня до вказаного магазину на власному велосипеді марки «Україна» приїхав ОСОБА_2, який під’їхавши до магазину, залишив його біля сходів, а сам зайшов у приміщення магазину, щоб придбати продукти харчування.

В цей час у ОСОБА_1 виник умисел, направлений на таємне викрадення вказаного велосипеда. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливу мету, ОСОБА_1 в момент, коли ОСОБА_2 знаходився в приміщенні магазину та не спостерігав за його діями, встав із-за столу, за яким сидів, та нічого не пояснюючи ОСОБА_3, сів на велосипед і поїхав у невідомому напрямку, таким чином викравши його та спричинивши потерпілому ОСОБА_2 матеріальних збитків на суму 600 грн.

В подальшому викрадений велосипед ОСОБА_1 намагався продати ОСОБА_4, за місцем проживання якого і залишив велосипед.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що дійсно вчинив злочин за викладених вище обставин. Вказав, що в той день знаходився на літній площадці метрів за 2-3 від магазину, де вживали слабоалкогольні напої. Хто під’їжджав до магазину на велосипеді, не бачив. Побачив велосипед біля магазину, коли піднявся із-за столу. Оскільки терміново потрібно було поїхати до ОСОБА_4, який проживає в кілометрі від магазину, вирішив скористатися велосипедом. Поставивши велосипед збоку від входу до домоволодіння, зайшов у іншу хвіртку, взяв у ОСОБА_4 20 грн. та пішки повернувся до магазину. Так як перебував у стані алкогольного сп’яніння, в подальшому забувся про велосипед.

Потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що 12.05.2017 року близько 13-00 год. поїхав на велосипеді до магазину, який розташований за 300 м. Бачив, що біля магазину сиділо двоє чоловіків, які вживали спиртне. Коли вийшов із магазину через 5 хв., ні велосипеда, ні чоловіків вже не було. Вказав, що викрадений велосипед йому повернуто, претензій матеріального характеру до обвинуваченого не має. Вже пробачив його, просив суворо не карати.

Враховуючи, що показання обвинуваченого ОСОБА_1 послідовні, об’єктивні, що він визнав свою вину, щиро розкаявся, правильно розуміючи зміст та значення цих обставин, відмовився від дослідження доказів добровільно, проти чого інші учасники судового провадження не заперечували, дослідження в судовому засіданні інших доказів у кримінальному провадженні на підставі ч.3 ст.349 КПК України визнано недоцільним.

Дії ОСОБА_1, які виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), суд кваліфікує за ч.1 ст.185 КК України.

При призначенні виду та міри покарання, суд, виходячи з вимог ст.65 КК України, з метою виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових правопорушень враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про його особу та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Суд приймає до уваги, що вчинений обвинуваченим злочин відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості та не становить суттєвої небезпеки для суспільства, враховуючи спосіб та мотиви вчинення злочину.

Досліджені судом дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1, який проживає з матір’ю ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, що є пенсіонером та фактично знаходиться на його утриманні. Компрометуючих матеріалів на ОСОБА_1 сільська рада не має. На обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває. Після звільнення з місць позбавлення волі 11.12.2018 року проживає на проценти від депозиту, проходить стажування на роботу до олійниці. На момент вчинення злочину до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався.

В якості обставин, які пом’якшують покарання, у відповідності до положень ст.66 КК України суд враховує визнання обвинуваченим своєї вини, щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання, передбачених ст.67 КК України, судом не виявлено.

З огляду на викладене, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_1 покарання з урахуванням санкції, передбаченої ч.1 ст.185 КК України, у виді позбавлення волі, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно витребуваного судом вироку Машівського районного суду Полтавської області від 26.04.2018 року ОСОБА_1 засуджений до 3 років обмеження волі за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, який мав місце 26.05.2017 року.

Даний вирок суду набрав законної сили 30.05.2018 року та звернутий до виконання.

На підставі вироку Октябрського районного суду м. Полтави від 12.06.2018 року ОСОБА_1 засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.396 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70, ст.72 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання у виді 3 років обмеження волі, призначеного вироком Машівського районного суду Полтавської області від 26.04.2018 року, більш суворим покаранням та остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, який рахувати з 12.06.2018 року.

Цим же вироком зараховано обвинуваченому у строк покарання термін його попереднього ув'язнення з урахуванням правової позиції Верховного Суду від 13.03.2018 року у справі №440/853/17, яка передбачає, що у випадку, коли станом на 20.06.2017 року особа мала право на застосування до неї положень, передбачених ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону України №8383-VIII «Про внесення змін до кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26.11.2015 року, відповідно до ч.2 ст.5 КК України відсутні підстави для застосування відносно неї положень ЗУ №2046-VIII «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» від 18.05.2017 року, яким погіршуватиметься становище цієї особи.

Оскільки обвинувачений станом на 20.06.2017 року утримувався під вартою та мав право на застосування до нього положень, передбачених ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону України №8383-VIII, у строк його покарання зараховано термін попереднього ув'язнення з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі.

У відповідності до ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбуття покарання за цим вироком зараховано строк попереднього ув'язнення ОСОБА_1 - з 06.04.2016 року до 14.04.2017 року із розрахунку: один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а з 15.12.2017 року до 12.06.2018 року із розрахунку: один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

За повідомленням ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№23)» №15/06-2 від 28.01.2019 року ОСОБА_1 звільнений з установи 11.12.2018 року за відбуттям строку покарання.

Згідно з ч.4 ст.70 КК України за правилами, передбаченими ч.ч.1-3 цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще й в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. В цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст.72 цього Кодексу.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_1 покарання на підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі, зарахувавши в цей строк відбуте повністю покарання за вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 12.06.2018 року з урахуванням положень ст.72 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України, ч.9 якої передбачає повернення майна, що було предметом злочину, власнику (законному володільцю).

Обов’язок по відшкодуванню понесених судових витрат за проведення судової товарознавчої експертизи № 8608 від 26.05.2017 року, виходячи з положень ст.124 КПК України, суд вважає необхідним покласти на обвинуваченого.

З урахуванням призначеного покарання суд не вбачає підстав для застосування відносно ОСОБА_1 будь-якого запобіжного заходу через відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 373-374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 2 роки.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначеним вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 12.06.2018 року, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 3 років позбавлення волі, зарахувавши в цей строк повністю відбуте покарання за вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 12.06.2018 року.

Речові докази – велосипед марки «Україна», який переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_2 – залишити в його розпорядженні.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи в сумі 445 грн. на рахунок Державного бюджету України (код доходів 24060300, отримувач платежу: УК Слобідсь/м. Хар Слобідськи/24060300 п/рахунок 31419544020005, код отримувача (ЄДРПОУ): 37999680, банк: Казначейство України, МФО 899998).

Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільними відповідно до положень ч.3 ст.349 КК України.

В іншій частині вирок суду може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Валківський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя А.П. Токмакова