Вирок № 81124718, 11.04.2019, Лисичанський міський суд Луганської області

423/2613/17

1-КП/415/114/19

ВИРОК

Іменем України

11.04.19 року місто Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю секретаря Кайданович Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за №12017130530000560 від 16 липня 2017 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, не судимого (ст.89 КК України), зареєстрованого у ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_5 (Луначарського), 44/54,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.296 ч.4 КК України, –

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_7 області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_8, не працюючого, не одруженого, судимого 18 березня 2005 року Первомайським міським судом Луганської області за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, 30 січня 2007 року Первомайським міським судом за ст.185 ч.3, ст.71 КК України до 5 років позбавлення волі, 26 грудня 2012 року Дзержинським міським судом Донецької області за ст.122 ч.1, ст.186 ч.2, ст.70 ч.1 КК України до 4 років позбавлення волі, 21 лютого 2013 року Первомайським міським судом за ст.395, ст.70 ч.4, ст.72 КК України до 4 років 01 місяця позбавлення волі, зареєстрованого та проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_9,

у вчиненні злочинів, передбачених ст.263 ч.1, ст.296 ч.4 КК України, –

за участю сторін кримінального провадження та учасників судового провадження:

прокурора Ступченка О.В.,

захисника ОСОБА_3,

потерпілого ОСОБА_4,

потерпілої ОСОБА_5,

обвинуваченого ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

встановив:

Приблизно навесні 2017 року, в денний час, більш точніші дата та час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_2, маючи умисел на незаконне поводження з бойовими припасами, зокрема, придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, знайшовши в районі блок-поста, по вулиці Цвіточна міста Золоте, предмети, що, – відповідно до висновку судової вибухотехнічної експертизи за №19/113/10/220-е від 10 серпня 2017 року, – є корпусом ручної бойової гранати РГД-5 та засобом ініціювання – підривачем типу «УЗРГМ-2», який використовується з ручними гранатами РГД-5, Ф-1 та РГ-42 для ініціювання їх вибуху, – переніс останні за місцем свого мешкання, ІНФОРМАЦІЯ_10, де зберігав без передбаченого законом дозволу в межах території двору та при собі, – і, через деякий час, приблизно о 05 годині 50 хвилин, більш точніший час не встановлено, 16 липня 2017 року, після сумісного вживання спиртних напоїв, опинившись, разом з обвинуваченим ОСОБА_1, у стані алкогольного сп’яніння, за місцем проживання родини потерпілих ОСОБА_5, по вулиці Лермонтова, 8, міста Золоте, та, маючи умисел на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, групою осіб, безпричинно, висловлюючись грубою нецензурною лайкою, і, діючи спільно, з особливою зухвалістю, яка виявилася – в нахабному поводженні, неповазі до установ суспільного життя, явному ігноруванні та нехтуванні елементарними правилами поведінки, тривалому та безперервному, на протязі не менше 5-10 хвилин, грубому порушенні громадського порядку в частині забезпечення належних умов відпочинку та існування громадянина в суспільстві, – умисно, погоджено, відповідно до домовленостей, із застосуванням наявної ручної осколкової гранати РГД-5, придатної для спричинення тілесних ушкоджень, висунули вимоги: потерпілому ОСОБА_4 – стати на коліна та планувати копати собі могилу, потерпілій ОСОБА_5 – надати мобільний телефон марки «Samsung GTS-5610», з метою виключення можливості викликати на допомогу, одночасно демонструючи зазначений боєприпас, який, в подальшому, втікаючи на здійснення галасу та появу сторонніх осіб, з території подвір’я після припинення протиправний дій, обвинувачений ОСОБА_1 призвів до вибуху, шляхом кидання в районі будинку №9 по вулиці Лермонтова міста Золоте, при цьому, залишивши при собі гаджет, попередньо вихопивши той безпосередньо з рук потерпілої ОСОБА_5

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_2 вчинив злочини, передбачені ст.263 ч.1, ст.296 ч.4 КК України, а саме:

– незаконне поводження з бойовими припасами, тобто, придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу (ст.263 ч.1 КК України),

– хуліганство, тобто, грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, яка виявилася – в нахабному поводженні, неповазі до установ суспільного життя, явному ігноруванні та нехтуванні елементарними правилами поведінки, тривалому та безперервному, на протязі не менше 5-10 хвилин, грубому порушенні громадського порядку в частині забезпечення належних умов відпочинку та існування громадянина в суспільстві, – групою осіб, із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень (ст.296 ч.4 КК України).

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ст.296 ч.4 КК України, а саме, – хуліганство, тобто, грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, яка виявилася – в нахабному поводженні, неповазі до установ суспільного життя, явному ігноруванні та нехтуванні елементарними правилами поведінки, тривалому та безперервному, на протязі не менше 5-10 хвилин, грубому порушенні громадського порядку в частині забезпечення належних умов відпочинку та існування громадянина в суспільстві, – групою осіб, із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у вчиненні злочинів, передбачених ст.263 ч.1, ст.296 ч.4 КК України, при обставинах, вказаних в обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень – відмовився, і, відповідаючи на питання, зазначив, що час та місце скоєння ним, як одноособово, так і разом з обвинуваченим ОСОБА_1, інкримінованих органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, описаних в обвинувальному акті, а саме: придбанні, носінні та зберіганні бойового припасу, – гранати, знайшовши останню приблизно навесні 2017 року, в денний час, проходячи повз колишнього блок-поста, по вулиці Цвіточна міста Золоте, яку, в подальшому, переніс за місцем свого мешкання, ІНФОРМАЦІЯ_10, де зберігав приблизно до середини липня 2017 року, та, в подальшому, взявши з собою, разом з обвинуваченим ОСОБА_1, після сумісного вживання спиртних напоїв, спрямував за місцем мешкання своєї колишньої дружини – потерпілої ОСОБА_5, по вулиці Лермонтова, 8, міста Золоте, де, погрожуючи застосуванням боєприпасу, діючи спільно, відповідно до домовленостей з обвинуваченим ОСОБА_1, стали вимагати чоловіка своєї колишньої дружини – потерпілого ОСОБА_4 – стати на коліна та планувати копати собі могилу, а безпосередньо колишню дружину – потерпілу ОСОБА_5 – віддати мобільний телефон, з метою виключення можливості викликати на допомогу, одночасно ображаючи останніх грубою нецензурною лайкою, і, в подальшому, припинивши свої протиправні дії, які тривали не менше 10 хвилин, на здійснення галасу та появу сторонніх осіб, при цьому, втікаючи з території подвір’я, після припинення протиправний дій, обвинувачений ОСОБА_1 призвів гранату до вибуху, шляхом кидання за межі двору, та залишив при собі мобільний телефон потерпілої ОСОБА_5, – викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувались в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. Будь-якого дозволу, який би надавав йому право на законних підставах поводжуватися зі зброєю, бойовими припасами та вибуховими пристроями – він не має. У скоєному – щиро розкаявся, мотивуючи свою поведінку перебуванням у стані алкогольного сп’яніння, перепрошуючи за свої дії в цілому, та, вибачаючись окремо перед потерпілими.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ст.296 ч.4 КК України, при обставинах, вказаних в обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень – відмовився, і, відповідаючи на питання, зазначив, що час та місце скоєння ним, разом з обвинуваченим ОСОБА_2, інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, а саме, вчиненні хуліганських дій стосовно родини потерпілих ОСОБА_5, що тривали не менше 10 хвилин, прийшовши за місцем мешкання останніх – по вулиці Лермонтова, 8, міста Золоте, приблизно у середині липня 2017 року, у ранковий час, після вживання разом з обвинуваченим ОСОБА_2 спиртних напоїв, що виявились у вимаганні від потерпілого ОСОБА_4 – стати на коліна та планувати копати собі могилу, від потерпілої ОСОБА_5 – віддати мобільний телефон, з метою виключення можливості викликати на допомогу, та ображанні тих грубою нецензурною лайкою, одночасно погрожуючи бойовою гранатою, яку йому надав безпосередньою обвинувачений ОСОБА_2, та яку, в подальшому, він, втікаючи з території подвір’я на появу сторонніх осіб, викинув за межі двору, що потягло вибух, при цьому, залишивши при собі мобільний телефон потерпілої ОСОБА_5, – викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному – щиро розкаявся, перепрошуючи за свої дії та мотивуючи свою поведінку перебуванням у стані сп’яніння.

Крім повного визнання своєї провини обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у інкримінованих кожному органом досудового розслідування злочинах, винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.263 ч.1, ст.296 ч.4 КК України, та обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.296 ч.4 КК України, викладених в даному вироку, підтверджується наступними дослідженими та перевіреними у судовому засіданні доказами, сприйнятими безпосередньо судом під час судового розгляду у судовому засіданні.

Потерпілий ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що 16 липня 2017 року, приблизно о 05-06 годині, перебуваючи за місцем свого мешкання, ІНФОРМАЦІЯ_11 та піклуючись по господарству, виходячи з будинку, у коридорі зустрів колишнього чоловіка своєї дружини – обвинуваченого ОСОБА_2 та незнайомого молодика, як, в подальшому, з’ясувалось, обвинуваченого ОСОБА_1, який утримував в руці гранату РГД-5, демонструя можливість зняти попереджувальне кільце, при цьому останні знаходились в стані сильного алкогольного сп’яніння. Вмовивши чоловіків залишити будинок, разом з останніми вийшли на територію подвір’я, де обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 висунули йому вимогу стати на коліна, повідомивши щодо необхідності надалі копати собі могилу, та, одночасно, погрожуючи застосувати наявний боєприпас. Через деякий час, до двору з будинку вийшла його дружина – потерпіла ОСОБА_5, яка, вгледівши зазначені події, почала телефонувати знайомим з метою надати допомогу. В подальшому, обвинувачений ОСОБА_1, з метою виключення можливості викликати сторонніх, погрожуючи, як йому, так і жінці гранатою, вихопив з рук дружини – потерпілої ОСОБА_5 мобільний телефон марки «Samsung GTS-5610», поклавши гаджет в кишеню своїх штанів. В цей час, до двору зайшов викликаний на допомогу їх знайомий ОСОБА_6, на появу якого обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 почали втікати в різних напрямках, при цьому, обвинувачений ОСОБА_1, з метою позбавитись від гранати, викинув боеприпас до сусіднього подвір’я, внаслідок чого стався вибух. Зазначені події тривали протягом 5-10 хвилин. Будь-яких тілесних ушкоджень безпосередньо йому – не завдано.

Потерпіла ОСОБА_5, підтвердивши в повному обсязі пояснення потерпілого ОСОБА_4, та, надавши у судовому засіданні аналогічні тому покази, зазначила, що 16 липня 2017 року, приблизно о 05-06 годині, перебуваючи за місцем свого мешкання, ІНФОРМАЦІЯ_11, підійшовши на незрозумілий гуркіт до вхідних дверей, почула голос її колишнього чоловіка – обвинуваченого ОСОБА_2 та голос незнайомця, як, в подальшому, з’ясувалось, обвинуваченого ОСОБА_1, які вимагали її чоловіка – потерпілого ОСОБА_4 стати на коліна. В подальшому, зазначені чоловіки опинились в межах двору, на що вона, скориставшись можливістю, зателефонувала за допомогою до спільного знайомого – ОСОБА_6, і, рахуючи, що той вже під’їхав, вийшла на територію подвір я, де обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1, який утримував у своєї руці гранату, погрожуючи, вимагав її чоловіка – потерпілого ОСОБА_4 стати на коліна, і, звернувши увагу на наявність у неї мобільного телефону, з метою виключення можливості викликати сторонніх, вихопив зазначений гаджет, поклавши той у кишеню своїх штанів, при цьому, обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у стані сильного алкогольного сп’яніння. В цей час, до двору зайшов викликаний на допомогу їх знайомий – ОСОБА_6, на появу якого обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 почали втікати в різних напрямках, при цьому, обвинувачений ОСОБА_1, з метою позбавитись від гранати, викинув боеприпас до сусіднього подвір’я, внаслідок чого стався вибух. Зазначені події тривали протягом 5-10 хвилин. Будь-яких тілесних ушкоджень безпосередньо їй – не завдано.

Свідок ОСОБА_6 та свідок ОСОБА_7, надавши у судовому засіданні аналогічні один одному пояснення, зазначили, що 16 липня 2017 року, приблизно о 05-06 годині, проїздивши на телефонний дзвінок потерпілої ОСОБА_5, за місцем мешкання родини останньої – по вулиці Лермонтова, 8, міста Золоте, угледіли, як з території подвір’я вибігали в різних напрямках обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1, які перебували в стані алкогольного сп’яніння, при цьому, обвинувачений ОСОБА_1, втікаючи, викинув щось з рук, внаслідок чого неподалік стався вибух. Безпосередніми очевидцями подій, які відбувались за участі родини потерпілих ОСОБА_5 та обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 – вони не були.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснив, що 16 липня 2017 року, приблизно о 05-06 годині, перебуваючи за місцем свого мешкання, ІНФОРМАЦІЯ_12, почув вибух, значення якому на той час він не надав, оскільки мешкає неподалік лінії розмежування, та зазначені звуки трапляються не рідко. В подальшому, вийшовши на вулицю, угледів біля свого будинку поглиблення земельного ґрунту, яке утворює вибух гранати.

Свідок ОСОБА_9 та свідок ОСОБА_10, надавши у судовому засіданні аналогічні один одному пояснення, зазначили, що 15 липня 2017 року, у вечірній час, вони разом з обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_1 – за місцем мешкання свідка ОСОБА_9, по вулиці Чайковського, 5, міста Золоте, вживали спиртні напої, після чого, сп’янівши, – заснули. Безпосередніми очевидцями подій, які відбувались за участі родини потерпілих ОСОБА_5 та обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 – вони не були, обставини вчиненого – їм не відомо.

Крім вищевикладеного, вина обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.263 ч.1, ст.296 ч.4 КК України, та обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.296 ч.4 КК України, викладених в даному вироку, підтверджується наступними дослідженими та перевіреними у судовому засіданні доказами, сприйнятими безпосередньо судом під час судового розгляду.

ОСОБА_11 з ЄРДР за №12017130530000560 від 16 липня 2017 року (а.с.1) вбачається, що 16 липня 2017 року, приблизно о 05 годині 50 хвилин, невстановлені особи, перебуваючи на території подвір’я за місцем мешкання заявника – потерпілого ОСОБА_4, по вулиці Лермонтова, 8, міста Золоте, із застосуванням гранати, вчинили хуліганські дії стосовно родини потерпілих ОСОБА_4.

ОСОБА_11 з ЄРДР за №12017130530000692 від 06 вересня 2017 року (а.с.1,166) вбачається, що обвинувачений ОСОБА_2, знайшовши, приблизно навесні 2017 року, в денний час, в районі блок-поста, по вулиці Цвіточна міста Золоте, предмети – корпус ручної бойової гранати та засіб ініціювання, переніс останній за місцем свого мешкання, ІНФОРМАЦІЯ_10, де зберігав без передбаченого законом дозволу, до 16 липня 2017 року.

ОСОБА_11 рапорту старшого інспектора-чергового ВП №1 Попаснянського ВП ГУНП в Луганській області ОСОБА_12 від 16 липня 2017 року (а.с.7) вбачається, що 16 липня 2017 року, о 06 годині 20 хвилин, до ВП №1 Попаснянського ВП ГУНП в Луганській області від потерпілого ОСОБА_4 надійшла інформація щодо здійснення вибуху неподалік місця мешкання заявника – по вулиці Лермонтова, 8, міста Золоте.

ОСОБА_11 заяви потерпілої ОСОБА_5 від 16 липня 2017 року (а.с.8) вбачається, що 16 липня 2017 року, приблизно о 05 годині 50 хвилин, обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1, перебуваючи на території подвір’я за місцем її мешкання – по вулиці Лермонтова, 8, міста Золоте, вчинили хуліганські дії стосовно родини заявника, при цьому, потерпіла ОСОБА_5 вказала саме на обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1, як на осіб, причетних до скоєння злочину.

ОСОБА_11 протоколу огляду місця події від 16 липня 2017 року (а.с.10-11) з фототаблицею (а.с.12-15) вбачається, що співробітниками Попаснянського ВП ГУНП в Луганській області, в присутності понятих, оглянуто місце скоєння злочину – прилегла до будинку №8 по вулиці Лермонтова міста Золоте територія, під час проведення якого – виявлено поглиблення земельного ґрунту та вилучено – металеві предмети, схожі на уламки гранати, які, – відповідно до висновку судової вибухотехнічної експертизи за №19/113/10/220-е від 10 серпня 2017 року (а.с.87-89) з фототаблицею (а.с.90-91), – є важелем (скобою), кільцем з чекою до підривача типу УЗРГМ-2, який використовується з ручними гранатами РГД-5, Ф-1 та РГ-42 для ініціювання їх вибуху, та гумові капці (розмір 41), а також, коробка з-під мобільного телефону марки «Samsung GTS-5610», надана потерпілою ОСОБА_5 правоохоронцям.

ОСОБА_11 заяви обвинуваченого ОСОБА_1 від 18 липня 2017 року (а.с.39) вбачається, що обвинувачений ОСОБА_1 добровільно надав правоохоронцям мобільний телефон марки «Samsung GTS-5610», який той 16 липня 2017 року отримав від потерпілої ОСОБА_5, внаслідок вчинення разом з обвинуваченим ОСОБА_2 хуліганських дій стосовно родини останньої, на території подвір’я – по вулиці Лермонтова, 8, міста Золоте, який, відповідно до протоколу огляду предмета від 19 липня 2017 року (а.с.40) з фототаблицею (а.с.41), оглянуто правоохоронцями з встановленням ідентифікаційних ознак останнього та співпадіння отриманих даних з інформацією, що міститься на коробці з-під мобільного телефону марки «Samsung GTS-5610», вилученої під час огляду місця події від 16 липня 2017 року (а.с.10-15), за місцем мешкання родини ОСОБА_5 – по вулиці Лермонтова, 8, міста Золоте.

ОСОБА_11 розписки потерпілої ОСОБА_5 від 28 липня 2017 року (а.с.43) вбачається, що потерпіла ОСОБА_5 отримала від правоохоронців належний саме їй мобільний телефон марки «Samsung GTS-5610», ІМЕІ 359486/05/303382/3, користування яким вона була позбавлення внаслідок вчинення стосовно останньої хуліганських дій з боку обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1

ОСОБА_11 протоколу пред’явлення речей для впізнання від 15 серпня 2017 року (а.с.81) з фототаблицею (а.с.82) вбачається, що потерпіла ОСОБА_5, в присутності понятих, серед наданих правоохоронцями на огляд фотознімків боєприпасів, зокрема, гранати Ф-1 (знімок №1), гранати РГД-5 (знімок №2) та гранати РГ-45 (знімок №3), впізнала боєприпас, що міститься на знімку за №2, застосуванням якого погрожували обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 під час вчинення хуліганських дій – по вулиці Лермонтова, 8, міста Золоте, стосовно родини ОСОБА_5 – 16 липня 2017 року, приблизно о 05 годині 50 хвилин, яким, відповідно до протоколу, – є граната РГД-5.

ОСОБА_11 протоколу пред’явлення речей для впізнання від 15 серпня 2017 року (а.с.83) з фототаблицею (а.с.84) вбачається, що потерпілий ОСОБА_4, в присутності понятих, серед наданих правоохоронцями на огляд фотознімків боєприпасів, зокрема, гранати Ф-1 (знімок №1), гранати РГД-5 (знімок №2) та гранати РГ-45 (знімок №3), впізнав боєприпас, що міститься на знімку за №2, застосуванням якого погрожували обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 під час вчинення хуліганських дій – по вулиці Лермонтова, 8, міста Золоте, стосовно родини ОСОБА_4 – 16 липня 2017 року, приблизно о 05 годині 50 хвилин, яким, відповідно до протоколу, – є граната РГД-5.

ОСОБА_11 протоколу пред’явлення речей для впізнання від 21 серпня 2017 року (а.с.115) з фототаблицею (а.с.116) вбачається, що обвинувачений ОСОБА_1, в присутності понятих, серед наданих правоохоронцями на огляд фотознімків боєприпасів, зокрема, гранати Ф-1 (знімок №1), гранати РГД-5 (знімок №2, та гранати РГ-45 (знімок №3), впізнав боєприпас, що міститься на знімку за №2, застосуванням якого безпосередньо він погрожував під час вчинення хуліганських дій, разом з обвинуваченим ОСОБА_2, – по вулиці Лермонтова, 8, міста Золоте, стосовно родини ОСОБА_4, – 16 липня 2017 року, приблизно о 05 годині 50 хвилин, яким, відповідно до протоколу, – є граната РГД-5.

На підставі викладеного, суд, оцінюючи в сукупності – надані в судовому засіданні пояснення обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1, пояснення потерплих ОСОБА_4 та ОСОБА_5, пояснення свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, сприйняті безпосередньо судом під час судового розгляду щодо відомих обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження, а також, досліджені, переперевірені та оголошені у судовому засіданні докази, які погоджуються з поясненнями обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 і потерплих ОСОБА_4 та ОСОБА_5, не суперечать встановленим під час судового засідання обставинам, та, відповідно, не викликають сумнівів, з урахуванням матеріалів кримінального провадження, в тому числі, і що характеризують особу обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1, – за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, і, одночасно, оцінюючи кожний доказ – з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів, – з точки зору достатності та взаємозв'язку, для прийняття відповідного процесуального рішення, і, відповідно, ухвалюючи судове рішення за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ст.263 ч.1, ст.296 ч.4 КК України, та ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ст.296 ч.4 КК України, – яке, на підставі ст.370 КПК України, – повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому, законним – є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог кримінального провадження, передбачених КПК України, обґрунтованим – є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, відповідно до ст.94 КПК України, вмотивованим – є рішення, в якому наведенні належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення, – вважає, що винуватість обвинувачених –

ОСОБА_2 у скоєнні:

– незаконного поводження з бойовими припасами, тобто, придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу (ст.263 ч.1 КК України),

– хуліганства, тобто, грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, яка виявилася – в нахабному поводженні, неповазі до установ суспільного життя, явному ігноруванні та нехтуванні елементарними правилами поведінки, тривалому та безперервному, на протязі не менше 5-10 хвилин, грубому порушенні громадського порядку в частині забезпечення належних умов відпочинку та існування громадянина в суспільстві, – групою осіб, із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень (ст.296 ч.4 КК України),

ОСОБА_1 у скоєнні:

– хуліганства, тобто, грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, яка виявилася – в нахабному поводженні, неповазі до установ суспільного життя, явному ігноруванні та нехтуванні елементарними правилами поведінки, тривалому та безперервному, на протязі не менше 5-10 хвилин, грубому порушенні громадського порядку в частині забезпечення належних умов відпочинку та існування громадянина в суспільстві, – групою осіб, із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень (ст.296 ч.4 КК України),

– доведено, і дії останніх вірно і обґрунтовано кваліфіковано: обвинуваченого ОСОБА_2 – за ст.263 ч.1, ст.296 ч.4 КК України, обвинуваченого ОСОБА_1 – за ст.296 ч.4 КК України, відповідно.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання: скоєні обвинуваченим ОСОБА_2 кримінальні правопорушення, відповідно до положень ст.12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, обвинувачений ОСОБА_2 – не працює, має постійне місце проживання і у побуті за місцем мешкання – характеризується позитивно (а.с.137), у скоєному – щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочинів, а також, наявність на утриманні матері похилого віку – ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_13 (а.с.57 о/а), яка, за станом здоров’я та за віком, потребує у догляді.

В якості обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_2, згідно зі ст.67 КК України, суд визнає вчинення злочинів особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання: скоєне обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, обвинувачений ОСОБА_1 – не працює, має постійне місце проживання і у побуті за місцем мешкання – характеризується позитивно (а.с.106), у скоєному – щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, а також, наявність на утриманні матері похилого віку – ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_14 (а.с.106), яка, за станом здоров’я та за віком, потребує у догляді.

В якості обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно зі ст.67 КК України, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння.

Приймаючи до уваги вищенаведене, а також, беручи до уваги обставини інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_2 злочинів, і, одночасно, враховуючи данні про особу обвинуваченого ОСОБА_2, який – не працює, має постійне місце мешкання, за місцем проживання та у побуті – має позитивну побутову характеристику, має на утриманні матір похилого віку, у судовому засіданні – в повному обсязі визнав свою провину, щиро розкаявся та вибачався за скоєне, активно сприяв розкриттю інкримінованих кримінальних правопорушень, крім того, враховуючи обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, при цьому, також, беручи до уваги думку потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5, як у судових засіданнях, так і у наданих до суду заявах, які на призначенні обвинуваченим суворого покарання не наполягали, і, одночасно, враховуючи суспільну небезпеку злочинних діянь, в тому числі, і пов’язану із застосуванням боєприпасу та можливістю настання тяжких наслідків, суд, оцінюючи зазначені обставини в їх сукупності, – вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання – у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкціями ст.263 ч.1, ст.296 ч.4 КК України, оскільки, обвинувачений ОСОБА_2 скоїв умисні злочини, які, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень і є злочинами проти громадської безпеки та проти громадського порядку, крім того, інкриміновані кримінальні правопорушення – вчинено в короткий проміжок часу після звільнення з місць позбавлення волі, де обвинувачений відбував покарання за попереднім вироком суду, за скоєння умисних кримінальних правопорушень, у зв'язку з чим, на думку суду, виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливо лише із застосуванням покарання, пов’язаного з ізоляцією від суспільства, – у виді позбавлення волі, що, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів, так як, покарання, відповідно до положень ст.50 КК України, має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також, запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.

І, оскільки, обвинувачений ОСОБА_2 скоїв більш одного злочину, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 остаточного покарання, суд вважає за необхідне застосувати положення ст.70 ч.1 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_2 остаточне покарання, за сукупністю злочинів, – шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_2, відповідно до Ухвали слідчого судді Попаснянського районного суду «Про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» від 21 серпня 2017 року (а.с.156-160), слід обчислювати з 21 серпня 2017 року, оскільки, термін перебування під вартою, відповідно до вимог кримінального та кримінально-процесуального законодавства, зараховується судом у строк покарання, призначеного вироком суду, за правилами, встановленими ст.72 ч.5 КК України, і строк тримання під вартою, згідно зі ст.197 ч.2 КПК України, обчислюється – з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, – з моменту затримання.

При цьому, суд, прийшовши до переконання призначення обвинуваченому ОСОБА_2 покарання – у виді позбавлення волі, а також, враховуючи положення ст.72 ч.5 КК України (в редакції ст.72 ч.5 КК України – до змін, внесених, на підставі Закону №2046-VІІІ від 18 травня 2017 року), – вважає за необхідне зарахувати обвинуваченому ОСОБА_2 строк попереднього ув'язнення в межах того самого кримінального провадження, за період з 21 серпня 2017 року (Ухвала слідчого судді Попаснянського районного суду «Про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» від 21 серпня 2017 року (а.с.156-160) – до 11 квітня 2019 року, включно: з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, оскільки, відповідно до Правового висновку ОСОБА_15 Верховного Суду (Постанова ВС по справі за №663/537/17 (провадження за №13-31кс18) від 29 серпня 2018 року) – щодо застосування норми права, передбаченої ст.72 ч.5 КК України (зарахування строку попереднього ув’язнення у строк покарання), – якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув’язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом №2046-VІІІ від 18 травня 2017 року, то під час зарахування попереднього ув’язнення у строк покарання застосуванню підлягає ст.72 ч.5 КК України (в редакції Закону №838-VІІІ від 26 листопада 2015 року, який, в такому разі, має переживаючу (ультраактивну) дію, і застосування до таких випадків Закону №2046-VІІІ від 18 травня 2017 року – є неправильним, оскільки зворотна дія Закону №2046-VІІІ від 18 травня 2017 року, як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ст.5 ч.2 КК України, – не допускається, так як закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі (ст.5 ч.2 КК України).

Підстав щодо зміни або скасування запобіжного заходу – у вигляді тримання під вартою, застосованого, відповідно до Ухвали слідчого судді Попаснянського районного суду «Про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» від 21 серпня 2017 року (а.с.156-160), строк за яким, відповідно до Ухвали Лисичанського міського суду від 10 квітня 2019 року, продовжено до 10 червня 2019 року, у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2, – суд не вбачає, і зазначене питання учасниками даного кримінального провадження – не ставилось.

Покарання обвинуваченому ОСОБА_1, враховуючи вищенаведене, в тому числі, беручи до уваги обставини інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_1 кримінального правопорушення, обставину, що обтяжує покарання, а також, суспільну небезпеку злочинного діяння, в тому числі, і пов’язану із застосуванням боєприпасу та можливістю настання тяжких наслідків, суд вважає за необхідне також призначити – у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією ст.296 ч.4 КК України, оскільки, обвинувачений ОСОБА_1 скоїв умисний злочин, який, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень та є злочином проти громадського порядку, при цьому, беручи до уваги данні про особу обвинуваченого ОСОБА_1, який – не працює, і, разом з тим, має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем мешкання та у побуті, має на утриманні матір похилого віку, у судовому засіданні – в повному обсязі визнав свою провину, активно сприяв розкриттю інкримінованого кримінального правопорушення, вибачаючись за вчинення останнього, і, одночасно, враховуючи щире каяття обвинуваченого ОСОБА_1, наявність обставин, що пом'якшують покарання, при цьому, також, беручи до уваги думку потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5, як у судових засіданнях, так і у наданих до суду заявах, які на призначенні обвинуваченим суворого покарання не наполягали, суд, оцінюючи зазначені обставини в їх сукупності, – вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства та, відповідно, без відбування покарання, – із застосуванням вимог ст.75 КК України, – зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та з покладенням ряду обов'язків, передбачених ст.76 ч.1 п.1, ст.76 ч.1 п.2 КК України, що, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів, оскільки, покарання, відповідно до положень ст.50 КК України, має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також, запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.

Підстав щодо застосування запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1, до набуття вироком законної сили, – суд не вбачає, і зазначене питання учасниками даного кримінального провадження – не ставилось.

Процесуальні витрати по справі – в сумі 790 гривень 96 копійок (а.с.86), пов'язані із залученням експертів, під час проведення судової вибухотехнічної експертизи за №19/113/10/220-е від 10 серпня 2017 року (а.с.87-91), в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.263 ч.1, ст.296 ч.4 КК України, підлягають стягненню з обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в дохід держави (отримувач – УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300), в рівних частках, по 395 гривень 48 копійок з кожного.

Цивільні позови у встановленому законом порядку потерпілими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не заявлені, що не позбавляє останніх права звернутися до суду з відповідними позовами у порядку цивільного судочинства.

Речові докази по справі:

гумові капці (розмір 41), що знаходяться на зберіганні у камері схову речових доказів Попаснянського ВП ГУНП в Луганській області (а.с.16,17),

– підлягають поверненню свідку ОСОБА_9,

гумові капці (розмір 41(1) та 44/45(2), що знаходяться на зберіганні у камері схову речових доказів Попаснянського ВП ГУНП в Луганській області (а.с.58,59),

– підлягають поверненню обвинуваченому ОСОБА_1,

мобільний телефон марки «Samsung GTS-5610», ІМЕІ 359486/05/303382/3, що знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_5 (а.с.42,43),

– підлягає поверненню потерпілій ОСОБА_5,

первинні упаковки, металеві уламки (важиль (скоба), кільце з чекою), що знаходяться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Попаснянського ВП ГУНП в Луганській області (а.с.92,93),

– підлягають знищенню, як не уявляючи ніякої цінності.

Керуючись ст.369-ст.371, ст.373, ст.374 КПК України, суд, –

ухвалив:

ОСОБА_2 – визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.263 ч.1, ст.296 ч.4 КК України, та призначити йому покарання:

за ст.263 ч.1 КК України – у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки,

за ст.296 ч.4 КК України – у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 04 (чотири) місяці.

На підставі ст.70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_2 остаточне покарання – у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 04 (чотири) місяці.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_2 обчислювати з 21 серпня 2017 року. Зарахувати обвинуваченому ОСОБА_2 строк попереднього ув'язнення з 21 серпня 2017 року до 11 квітня 2019 року, включно: з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2, до набуття вироком законної сили, залишити попередній, – у вигляді тримання під вартою.

ОСОБА_1 – визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.296 ч.4 КК України, та призначити йому покарання – у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік 06 (шість) місяців.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_1, до набуття вироком законної сили, – не застосовувати.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави:

(отримувач – УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300)

395 (триста дев’яносто п’ять) гривень 48 копійок за проведення судової вибухотехнічної експертизи за №19/113/10/220-е від 10 серпня 2017 року.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави:

(отримувач – УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300)

395 (триста дев’яносто п’ять) гривень 48 копійок за проведення судової вибухотехнічної експертизи за №19/113/10/220-е від 10 серпня 2017 року.

Речові докази по справі:

гумові капці (розмір 41), що знаходяться на зберіганні у камері схову речових доказів Попаснянського ВП ГУНП в Луганській області,

– повернути свідку ОСОБА_9,

гумові капці (розмір 41(1) та 44/45(2), що знаходяться на зберіганні у камері схову речових доказів Попаснянського ВП ГУНП в Луганській області,

– повернути обвинуваченому ОСОБА_1,

мобільний телефон марки «Samsung GTS-5610», ІМЕІ 359486/05/303382/3, що знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_5,

– повернути потерпілій ОСОБА_5,

первинні упаковки, металеві уламки (важиль (скобу), кільце з чекою), що знаходяться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Попаснянського ВП ГУНП в Луганській області,

– знищити.

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського Апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченим та прокуророві.

Суддя: