Рішення № 81123133, 12.04.2019, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/8830/18

Провадження №2/592/1162/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2019 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі головуючого судді Хитрова Б.В., за участю секретаря судового засідання Сахненко О.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - правонаступників померлого ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» про стягнення невиплаченої заробітної плати при звільненні та середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» про стягнення невиплаченої заробітної плати при звільненні та середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні та свої вимоги мотивує тим, що 04.04.2018 року був звільнений з займаної посади. При звільнені з ним не був проведений повний розрахунок.

Згідно зі ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення, але відповідач цього не зробив.

Стаття 117 КЗпП України передбачає, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

08.09.2018 р. ОСОБА_3 помер.

Відповідно до положень ст.55 ЦПК України судом до участі у справі було залучено правонаступників померлого ОСОБА_3 – дружину ОСОБА_1 та доньку ОСОБА_2

Тому ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як правонаступники померлого ОСОБА_3 просять стягнути з відповідача на їх користь позивача нараховану, але не виплачену ОСОБА_3 заробітну плату, середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні.

Представник ОСОБА_2 – адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 2/3 частини суми нарахованої, але не виплаченої ОСОБА_3 заробітної плати та середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні. Додатково надав розрахунок середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні який становить 64401,00 грн. з розрахунку 150 робочих днів (з 10.04.2018 р. по 12.04.2019 р. за 3-денним робочим тижнем) * 429,34 грн. (середньоденна заробітна плата).

ОСОБА_1 та її представник – адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 суму нарахованої, але не виплаченої ОСОБА_3 заробітної плати та середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні в повному обсязі.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився, надав відзив на позовну заяву в якому позовні вимоги фактично визнав та зазначив, що заборгованість із заробітної плати ОСОБА_3 становить 44689,96 грн., середньоденна заробітна плата ОСОБА_3 складає 429,34 грн., крім того повідомив, що на товаристві встановлено режим неповного робочого тижня відповідно до наказу №75 від 21.03.2014 р.

Перевіривши матеріали справи та дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з Публічним акціонерним товариством «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» та 04.04.2019 року був звільнений з займаної посади.

Приписами ст.43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ч.1ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Судом встановлено, що в день звільнення позивачу в порушення ст.116 КЗпП України не виплачені належні суми заробітної плати, що є підставою для стягнення на користь позивача заборгованості по заробітній платі та, з урахуванням вимог ст. 117 КЗпП України, є підстави для стягнення середнього заробітку за весь час затримки.

Відповідно до довідки №16-07/1112 від 17.09.2018 року, виданої Публічним акціонерним товариством «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» сума заробітної плати, яка підлягає виплаті (після відрахувань ПДФО та військового збору) позивачу складає 44689,96 грн., в т.ч. сума нарахованої вихідної допомоги, без вирахування ПДФО та військового збору, складає 26324,15 грн., середньоденна заробітна плата складає 429,34 грн.

Відповідно до наказу № 75 від 21.03.2014 року про встановлення режиму неповної робочої неділі, з 26.05.2014 року на Публічному акціонерному товаристві «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» встановлено триденну неповну робочу неділю, понеділок, вівторок, середа.

Обчислюючи розмір середньої заробітної плати, яка підлягає стягненню, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При цьому, суд не знаходить підстав для звільнення відповідача від сплати середнього заробітку за час затримки розрахунку, оскільки відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності його вини у невиплаті належних позивачу сум в день звільнення. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Відповідно до п.21 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» №13 від 24.12.1999 р. при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівником, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ №100 від 08.02.1995 р.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку №100 ,середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарних місяці роботи, що передують події, з якої пов’язана відповідна виплата.

Згідно п.8 Порядку , нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Отже, розмір середнього заробітку ОСОБА_3 за час затримки розрахунку становить 64401,00 грн. з розрахунку: 150 р.д. (з 10.04.2018 р. по 12.04.2019 р.) х 429,34 грн. (середньоденна заробітна плата ОСОБА_3 на день звільнення) – з врахуванням розрахунку, наданого представником відповідача в письмовому відзиві на позовну заяву, та розрахунку, наданого представником ОСОБА_2 – адвокатом ОСОБА_4, з яким ОСОБА_1 та її представник – адвокат ОСОБА_5 погодилися під час судового засідання.

08.09.2018 р. ОСОБА_3 помер. Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно. Спадкоємцями після його смерті є його дружина – ОСОБА_3 та донька – ОСОБА_2 Крім того представник ОСОБА_2 – адвокат ОСОБА_4 повідомив, що мати померлого відмовилася від своєї частки в спадщині на користь ОСОБА_2

Відповідно до положень ст.55 ЦПК України судом до участі у справі було залучено правонаступників померлого ОСОБА_3 – дружину ОСОБА_1 та доньку ОСОБА_2

Відповідно до ст.1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім’ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Судом встановлено, що членом сім’ї померлого ОСОБА_3 є його дружина – ОСОБА_1, що не заперечувалося представником ОСОБА_2 – адвокатом ОСОБА_4

Згідно зі ст.ст.12-13 та 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до вимог ч.2 ст.229 ЦПК України, докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Статтею 83 ЦПК України передбачено, що позивач … повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються…

Тому докази не надані сторонами суду першої інстанції не можуть в подальшому подаватись судам інших інстанцій і такі докази не можуть бути покладені в основу їхніх рішень.

Отже, вирішуючи позов у межах заявлених вимог суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення невиплаченої заробітної плати при звільненні, середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату ОСОБА_3 в розмірі 44689,96 грн., сума зазначена після відрахувань ПДФО та військового збору, та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 10.04.2018 р. по 12.04.2019 р. в розмірі 64401,00 грн., з послідуючим утриманням ПДФО та військового збору.

Згідно вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 704,80 грн.

Керуючись ст.ст. 7, 8, 10, 12, 13, 81, 83, 133, 141, 280-282 ЦПК України, ст.ст.116,117 КЗпП України, суд -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - правонаступників померлого ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» про стягнення невиплаченої заробітної плати при звільненні та середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» (40004, м. Суми, вул. Горького, 58, код ЄДРПОУ 05747991) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) нараховану, але не виплачену заробітну плату ОСОБА_3, померлому 08.09.2018 р., в розмірі 44689,96 грн., сума зазначена після відрахувань ПДФО та військового збору, та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 10.04.2018 р. по 12.04.2019 р. в розмірі 64401,00 грн., з послідуючим утриманням ПДФО та військового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» (40004, м. Суми, вул. Горького, 58, код ЄДРПОУ 05747991) на користь держави судовий збір в розмірі 704,80 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Б.В. Хитров