Ухвала суду № 81121975, 09.04.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 09.04.2019

Справа № 320/8686/18

Провадження № 1-кп/320/397/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2019 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого суді - ОСОБА_1,

за участі секретаря – Колеснікової Л.В.,

прокурора – Фурманенко М.В.,

обвинуваченого – ОСОБА_2,

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_3,

свідка – ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі матеріали кримінального провадження №12019080140000619 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області 19 жовтня 2018 року надійшов затверджений обвинувальний акт від 18 жовтня 2018 року у кримінальному провадженні №12019080140000619 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05.04.2019 року суддя Редько О.В. прийняв до свого провадження матеріали кримінального провадження №12019080140000619 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.

В судове засідання з’явились прокурор Фурманенко М.В., обвинувачений ОСОБА_2, та захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_3

09.04.2019 року закінчується строк запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою.

У зв’язку із цим прокурор просить продовжити строк тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки не вбачає підстав для скасування чи зміни запобіжного заходу на більш м’який.

Обвинувачений ОСОБА_2 проти продовження строку тримання під вартою заперечував та просив змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. Клопотання обґрунтував тим, що він хворіє, має дружину та маленьку дитину, а також постійне місце проживання. Також обвинувачений пояснив, що повістки надсилались йому за адресою його реєстрації: АДРЕСА_1, але за заказаною адресою він не мешкає, там мешкає його мати. Однак він з матір’ю не спілкується, тому не знав, що його викликали органи досудового розслідування. Затримали його в магазині. Під час затримання він зазначав, що мешкає за адресою: м. Мелітополь, вул. Нова, 3. За цією адресою мешкала його родина, а саме дружина, діти, батьки дружини. Однак в обвинувальному акті його адреса мешкання зазначена в м. Мелітополі по вул. Нова, буд. 19. На теперішній час його дружина та діти мешкають в м. Мелітополі по вул. Івана Франка, 176. Тому обвинувачений просить застосувати цілодобовий домашній арешт саме за вказаною адресою.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження строків запобіжного заходу, просив суд змінити запобіжний захід на інший більш м’який у вигляді домашнього арешту. Клопотання обґрунтував тим, що обвинувачений хворіє, має дружину та маленьких дітей, а також постійне місце проживання. Крім того, захисник обвинуваченого надав суду медичну карту стаціонарного хворого №1501, згідно з якою обвинувачений ОСОБА_2 хворіє гепатитом С та потребує лікування, а також довідку з місця проживання, згідно з якою обвинувачений до взяття під варту проживав разом з родиною – жінкою ОСОБА_5, сином – ОСОБА_6, сином – ОСОБА_7 за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Івана Франка, буд. 176.

Свідок ОСОБА_4 пояснив, що він є батьком дружини обвинуваченого. На теперішній час його донька з дітьми мешкає за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Івана Франка, буд. 176. Цей будинок вони орендують, але в подальшому планують його викупити для своєї доньки та її чоловіка. Тому свідок також просить застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту саме за вище вказаною адресою.

Відповідно до ст. 331 КПК України продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не може перевищувати двох місяців, до спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Прокурор в обґрунтування обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою посилався на те, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні незакінченого замаху на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням, що передбачене ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, за який встановлене покарання у вигляді позбавлення волі строком від трьох до шести років. Також ОСОБА_2 раніше судимий за вчинення умисного корисного злочину, судимість за який не погашена та не знята в установленому законом порядку, що свідчить про те, що на шлях виправлення не став, та продовжує злочинну діяльність. На теперішній час міцних соціальних стосунків немає, а тому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_2 буде ухилятись від кримінального покарання, переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Крім того, на стадії досудового розслідування ОСОБА_2 було оголошено в розшук. Таким чином, існують наступні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме обвинувачений ОСОБА_2 буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, буде незаконно впливати на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні, вчинить інше кримінальне правопорушення. Тому прокурор вважає, що застосування до ОСОБА_2 більш м’яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого. Крім того, прокурор не заперечувала, що в обвинувальному акті дійсно було помилково зазначено адресу мешкання обвинуваченого в м. Мелітополі по вул. Нова, буд. 19, замість вул. Нова, буд. 3.

Отже, на думку суду, сукупність даних щодо особи обвинуваченого, свідчать про доцільність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Особи, які заслуговують на довіру та поручаються за виконання обвинуваченим ОСОБА_2 обов’язків, передбачених ст.194 КПК України, відсутні. Обрання застави суд вважає недоцільним з огляду його матеріального стану та даних про його особу.

Відповідно до вимог п. 3 ст. 5 розділу 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, звільнення обвинуваченого до суду може ставитись в залежність від надання гарантії явки до суду.

Таким чином, зазначене свідчить про наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, і більш м’який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти цим ризикам та не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а тому вислухавши думку учасників підготовчого судового засідання з приводу заявленого процесуальним прокурором клопотання, суд вважає необхідним залишити відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 08 червня 2019 року.

Керуючись ст.ст. 177, 314-316, 369-372 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 днів, тобто до 08 червня 2019 року включно.

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника – адвоката ОСОБА_8 про заміну запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту – відмовити.

Копію ухвали надіслати на адресу Запорізького слідчого ізолятора (СІЗО) УДПС України в Запорізької області та вручити учасникам провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлений 09.04.2019 року

Суддя Мелітопольського

міськрайонного

суду Запорізької області: ОСОБА_1