Ухвала суду № 81121035, 12.04.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/6091/19

Провадження № 1-кп/520/664/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2019 року Київський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого - судді Войтова Г.В.,

за участю секретаря Кондрашевої К.С.,

прокурора Левицького О.А.,

захисників Гулькевича Д.О., Карпова І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Одесі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018160480004819 від 20.12.2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В проваджені Київського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018160480004819 від 20.12.2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.

Прокурор просить призначити справу до судового розгляду, вважає, що обвинувальний акт складений із дотриманням вимог ст. 291 КПК України, підстав для закриття справи, внесення подання про визначення підсудності немає.

Крім того, прокурор просить суд обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, посилаючись на те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення, не працює, та не має постійного джерела доходів, тобто не має стійких соціальних зв`язків у суспільстві, що вказує на те, що знаходячись на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності, він може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та експерта у цьому провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення та враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, з метою забезпечення вказаного кримінального провадження, за доцільне обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник Гулькевич Д.О. не заперечував проти призначення справи до розгляду, та заявив клопотання про зміну відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічній час доби, у зв`язку зі зміною ризиків які були наведені в ухвалі слідчого судді від 26.02.2019 року. Обвинувачений ОСОБА_1 раніше не судимий, має постійне місце мешкання за адресою його реєстрації а саме: АДРЕСА_1 , разом з ним проживає його мати ОСОБА_2 , яка хворіє на сахарний діабет другого типу, що підтверджується випискою із амбулаторної карти, добре характеризується за місцем мешкання. Також, обвинувачений ОСОБА_1 згідно довідки №18-ВК - 1940 від 25.05.2018 року, дійсно навчається в Одеському національному університеті імені Мечнікова за денною формою навчання на 1 курсі магістратури біологічного факультету за спеціальністю «Біологія». Згідно характеристики наданої завідувачем кафедри психології Аймедовим К.В. – ОСОБА_1. , був членом профспілки ОГМеДУ, користувався повагою студентів, нагороджувався грамотами за активну участь в громадському житті факультету, за старанність та відповідальне ставлення до навчання. Зазначене свідчить про міцність соціальних зв`язків та відсутність ризику переховування від суду. Таким чином застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло в нічній період доби буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Захисник Карпов підтримав думку та клопотання захисника Гулькевича Д.О.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку своїх захисників.

Вислухавши думку учасників провадження,вивчивши матеріали обвинувального акту, дослідивши надані сторонами документи на підтвердження заявлених ними клопотань, на які вони посилалися, суд, приходить до наступного.

Дане кримінальне провадження підсудне Київському районному суду м. Одеси, підстав для закриття чи зупинення кримінального провадження немає, обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. За таких обставин є достатньо підстав для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

Так, відповідно до ч.1 ст.177 КПК України запобіжний захід застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного з метою забезпечення виконання процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення важливих обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжувати злочину діяльність тощо.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені ст. 177 КПК України.

Частиною 1 статті 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вiд 23 лютого 2006 року №3477, суди застосовують при розгляді справ як джерело права Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини.

Розглядаючи клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує вимоги п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, а саме Постанову ЄСПЛ у справі "Чанєв проти України" від 09.10.2014 року (скарга № 46193/13), Постанову ЄСПЛ від 12.03.2009 у Справі "Олександр Макаров проти Російської Федерації" (скарга № 15217/07), Постанову ЄСПЛ у справі "Мамедова проти Росії" від 01.06.2006 року (скарга № 7064/05), Постанову ЄСПЛ у справі "Сізарєв проти України" від 17.01.2013 (скарга № 17116/04), «Летельє проти Франції», «Томазі проти Франції», «Мансур проти Туреччини», «Фокс Кембл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Лабита проти Італії», «Бойченко проти Молдови» згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від суду не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення. Також, ризики щодо продовження злочинної діяльності, перешкоджання досудовому розслідуванню іншим шляхом, незаконного впливу на свідків, не можуть ґрунтуватися на припущеннях та не доведених фактах.

Також, згідно рішень ЄСПЛ у справі Панченко проти Росії ризик втечі не повинен оцінюватися тільки на підставі суворості покарання, яке може слідувати; Бегчіев проти Молдови - ризик втечі повинен оцінюватися в світлі таких факторів, як характер людини, його моральні принципи, наявність місця проживання і роботи, сімейні узи, будь-які інші зв`язки з країною, в якій ведеться його переслідування; справа Ньюмейстер проти Австрії - ризик втечі неминуче знижується з плином часу, проведеного в ув`язненні; Ідалов проти Росії, Гаріцкі проти Польщі, Храіді проти Німеччини, Іліжков проти Болгарії - серйозність майбутнього покарання є релевантною обставиною при оцінці небезпеки втечі обвинуваченого, сама по собі тяжкість звинувачення не може служити виправданням тривалого попереднього ув`язнення, що також знайшло своє відображення в рішенні Конституційного Суду України від 08 липня 2003 року № 14-рп/2003.

Оцінюючи можливість обмеження права на свободу та особисту недоторканість обвинуваченого, суд вважає, що в даному випадку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути виправданим, оскільки до ухвалення обвинувального вироку у справі існує презумпція невинуватості, а наявність ризиків щодо можливого переховування від суду, не доведена.

Станом на день розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою, прокурором жодним чином не доведено наявність підстав та обставин, які вказували б на достатність підстав для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без прямих порушень вимог Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Мотиву однієї лише тяжкості злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 недостатньо для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки таке буде суперечити рішенню Конституційного Суду України від 08 липня 2003 року № 14-рп/2003, згідно з яким тяжкість злочину законом не визначається обов`язковою підставою для застосування взяття під варту.

Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні.

Враховуючі вищезазначене, з огляду на те, що обвинувачений ОСОБА_1 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце мешкання за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 де мешкає з матір`ю, яка хворіє на сахарний діабет другого типу, тобто міцні соціальні зв`язки, добре характеризується за місцем мешкання та навчання, суд вважає що на момент розгляду клопотання прокурора, відсутні підстави вважати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, і тому достатнім для їх запобігання є обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а в клопотанні прокурора про обрання обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити.

Окрім цього, застосовуючи, щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, суд вважає за необхідне відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України покласти на нього наступні обов`язки: знаходитись з 21.00 до 07.00 години наступної доби за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , не відлучатися з населеного пункту за постійним місцем проживання без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання, прибувати до суду за кожною вимогою, утримуватись від спілкування зі свідками по справі.

На підставі викладеного,керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст.5,6,7,18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.31,32,131,132,176-178,181,183,194,196,197,314-316,369-372,376 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № №12018160480004819 від 20.12.2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Одеси на 22.04.2019 року о 12:30 годині.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

Викликати у судове засідання учасників судового провадження.

Клопотання прокурора про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - залишити без задоволення з підстав викладених у мотивувальній частині ухвали.

Клопотання захисника Гулькевича Д.О. про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічній час доби - задовольнити, з підстав викладених в мотивувальній частині ухвали.

Обрати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів, тобто до 10.06.2019 року, та покласти на нього відповідно до ст. 194 КПК України наступні обов`язки: знаходитись з 21.00 до 07.00 години наступної доби за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , не відлучатися з населеного пункту за постійним місцем проживання без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання, прибувати до суду за кожною вимогою, утримуватись від спілкування зі свідками по справі.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 негайно з-під варти в залі суду.

Ухвалу про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_1

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що відповідно до ч.5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Войтов Г. В.