Ухвала суду № 81118419, 11.04.2019, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

______________

Справа № 299/1761/16

У Х В А Л А

11.04.2019 року м.Виноградів

Слідчий суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області Леньо В.В., при підготовці до розгляду клопотання прокурора Виноградівського відділу Берегівської місцевої прокуратури, юриста 1 класу ОСОБА_1 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016070080000363 від 12.04.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1, ч.1 ст.366, ч.2 ст.191 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор звернувся до суду із клопотанням про арешт майна, згідно якого просить накласти арешт на майно, що перебуває у власності ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, НОМЕР_2, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме – база відпочинку за адресою м. Виноградів, ур. Виннички, 18 (реєстраційний номер об'єкту 1311267021212); асфальтобетонний завод за адресою с. Гудя, вул. Гевденя (вулиця ОСОБА_3) 1Б (реєстраційний номер об'єкту 1313343521212); магазин-кіоск за адресою м. Виноградів, вул. Базарна, 6 (реєстраційний номер об'єкту 1311231021212) шляхом заборони розпорядження вказаним майном.

Клопотання мотивовано зокрема тим, що у вказаному провадженні триває досудове розслідування, проводиться судово-економічна експертиза.

Враховуючи достатні підстави вважати, що майно, яке вибуло з власності КП «Агрошляхбуд» являється речовими доказами - предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у зв'язку з чим виникла необхідність у забороні відчуження вказаного майна та розпоряджатися таким майном, а незастосування може призвести до відчуження, зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна, що може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.

Відповідно до ч.2 ст. 172 КПК України суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 КПК України, повертає його прокурору та встановлює строк 72 години для усунення його недоліків.

З поданого клопотання вбачається, що у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016070080000363 від 12.04.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1, ч.1 ст.366, ч.2 ст.191 КК України триває досудове розслідування.

На зазначене майно накладався арешт. Ухвалою слідчого судді від 13.03.2019 року арешт на базу відпочинку та асфальтобетонний завод скасовано.

З клопотання вбачається, що прокурор звернувся з клопотанням повторно на майно, арешт, арешт якого знято. Разом з тим просить накласти на арешт на майно, на яке на даний час арешт триває (магазин – кіоск), без будь яких обґрунтувань такого.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного, обгрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя, відповідно до вимог ст.94 КПК України, ст.132 КПК України, ст.173 КПК України, повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідно до ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном тощо.

Подане клопотання не відповідає вказаним вище вимогам закону, оскільки у ньому не зазначено підстави і мету відповідно до положень ст. 170 КПК України та відповідне обгрунтування необхідності арешту майна, не зазначено, які саме сліди або інші відомості кримінального правопорушення може зберігати на собі вилучений трактор, яким чином він може бути використаний, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, не вказано про наявність ризиків передбачених абзацом 2 ч. 1 ст.170 КПК України.

Таким чином, в клопотанні є загальні посилання на законодавство, яке передбачає підстави для накладення арешту на майно, однак без конкретного обгрунтування підстав, мети та інших обставин, наявність яких прямо передбачена законом для арешту майна.

Згідно протоколу огляду, трактор вилучено 04.01.2019 року, а отже такий набув статусу тимчасово вилученого майна.

Прокурором у клопотанні не наведено, та не дано оцінку тим, обставинам, що санкції статтей, за якими проводиться досудове розслідування передбачають конфіскацію майна, чи у даному випадку можлива спеціальна конфіскація.

Не зазначено також те, чи може вказане майно бути об’єктом спеціальної конфіскації; чи підлягає конфіскації, як вид покарання або захід кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; чи може бути використано для відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

До клопотання взагалі не долученого жодного матеріалу крім витягу є ЄРДР та витягу з реєстру речових прав.

Прокурором навіть не додано доказу, що майно, на яке просить накласти арешт, має у провадженні процесуальний статус.

Зазначене клопотання хоч і є об’ємним за обсягом, проте за змістом є поверховим, перевантажене складносурядними реченнями з фабули справи та витягами норм з КПК України.

Фактично меті арешту присвячено декілька рядків, зокрема, що майно є речовим доказом, виникла необхідність у забороні його відчуження, а незастосування такого може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню, без розкриття змісту зазначеного.

Керуючись ст.ст.131-132,159-164, 172 КПК України -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Виноградівського відділу Берегівської місцевої прокуратури, юриста 1 класу ОСОБА_1 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016070080000363 від 12.04.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1, ч.1 ст.366, ч.2 ст.191 КК України повернути прокурору в порядку ч.3 ст. 172 КПК України для усунення його недоліків протягом 72 год. з моменту отримання копії ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_3