Рішення № 8111590, 23.02.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.10                                                                                           Справа№ 17/7

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

При секретарі Хрунь І.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Заступника прокурора міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради уповноваженого органу Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Західно-українського будівельно ремонтного акціонерного товариства, м. Львів

про: стягнення 225 378,03 грн

Представники :

Від прокурора: Шубка К.П. —пом. прокурора

Від позивача: Гусак Ю.І. –представник (Довіреність №2302-1844 від 05.06.2009р.)

Від відповідача: не з’явився

Представникам прокурора та позивача роз’яснено права і обов’язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Заступника прокурора міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради уповноваженого органу Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів до Західно-українського будівельно ремонтного акціонерного товариства, м. Львів про стягнення 225 378,03 грн.

Ухвалою суду від 25.01.2010р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 09.02.2010р.

В судовому засіданні 09.02.2010р. представник прокурора позовні вимоги підтримав.

Від відповідача в канцелярію суду поступив Відзив на позовну заяву № 2 від 05.02.2010р., відповідно до якого Західно-Українське Будівельно-Ремонтне акціонерне товариство заборгованість за оренду комунального майна в сумі 225 378,30 грн. визнає. Заборгованість, як вказує відповідач, виникла в зв'язку з несплатою Управлінням капітального будівництва Львівської міської ради виконаних для нього у 2008-2009 роках ремонтно-будівельних робіт.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону “Про оренду державного та комунального майна” стягнення заборгованості по орендній платі провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса. Згідно п. 9 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. № 1172, стягнення заборгованості з орендної плати за користування державним та комунальним майном провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. На підставі вищевикладеного відповідач просить суд провадження у справі припинити.

За клопотанням відповідача Ухвалою суду від 09.02.2010р. розгляд справи відкладено на 23.02.2010р.

В судовому засіданні 23.02.2010р. представники прокурора та позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник позивача надав суду Заперечення на відзив відповідача № 1.7-1197/2302 (49-о) від 22.02.2010р. Як вказано у поданому запереченні п. 14.4 роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 25.05.2000 №02-5/237 “Про деякі питання практики застосування Закону України “Про оренду державного та комунального майна” (із наступними змінами та доповненнями) зазначає наступне.

Частиною шостою статті 19 Закону передбачено, що стягнення заборгованості по орендній платі провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса. Відповідні приписи містяться також у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 №1172 (з подальшими змінами).

Водночас слід враховувати, що розміри такої плати встановлюються та змінюються договором між орендодавцем і орендарем (зокрема згідно зі ст.ст. 10,19-21 Закону). А відповідно до ст.88 Закону України “Про нотаріат” нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості. Отже, якщо між сторонами договору оренди державного чи комунального майна існує спір, пов'язаний із стягненням заборгованості з орендної плати або пені за несвоєчасне внесення такої плати, справа з відповідного спору підвідомча господарському суду на загальних підставах.

Окрім цього, позивач зазначає, що зазначені у відзиві відповідача обставини, не підпадають під жодну з підстав припинення провадження у справі, визначених ст.80 ГПК України.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

31.10.2008р. між сторонами у справі укладено Договір оренди № Л-6718-8 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нерухоме майно, що знаходиться за адресою:м. Львів, вул. Зелена, 9 загальною площею 747,0м2, вартістю 2 650 910.00 грн.

У п.п. 5.1., 5.2. Договору сторони погодили, що розмір орендної плати за об’єкт оренди складає 27 336,33грн. за перший місяць. Розмір орендної плати коригується щомісячно на відповідний індекс інфляції. В інших випадках розмір орендної плати переглядається тільки за згодою сторін або за рішенням суду.

Відповідно до п. 5.3. Договору, орендну плату відповідач зобов’язався сплачувати не пізніше 20 числа місяця у встановленому нормативними документами власника орендованого майна порядку.

Однак, як зазначає прокурор у позовній заяві за період з 01.04.2009 відповідачем не сплачено в повному обсязі орендну плату за користування об'єктом оренди та допущено заборгованість на загальну суму 225 378,03 грн. При цьому, за період з 01.04.2009 по 20.11.2009 орендна плата вносилась не в повному обсязі і з порушенням строків, визначених умовами Договору.

Суд заслухавши пояснення представників прокурора та позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов’язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно із ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлено договором найму.

Законом України “Про оренду державного та комунального майна” (п. 3 ст. 18) до основних обов’язків орендар’я віднесено своєчасну та у повному обсязі сплату орендної плати.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено в процесі розгляду справи, відповідач зобов’язань щодо сплати орендних платіжів належно не виконав, в зв’язку з чим у нього перед позивачем склалася заборгованість в розмірі 225 378,03 грн.

З огляду на викладене, позовні вимоги є обгрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та підлягають до задоволення.

Суд не приймає до уваги викладені у відзиві заперечення відповідача, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів, тобто їх повноваження вирішувати спори про право та інші правові питання, поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно п. 4 ч. З ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача у повному обсязі.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 174, 193 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 599, 759, 762 ЦК України, ст.ст.4-3, 33, 34, 43, 49, 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ :

1.          Позовні вимоги задоволити.

2.          Стягнути з Західно-українського будівельно ремонтного акціонерного товариства (79005, м. Львів, вул. Зелена, 9. Код ЄДРПОУ 03331157) на користь Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька,15. Код ЄДРПОУ 25558625) 225 378,03 грн. боргу.

3.          Стягнути з Західно-українського будівельно ремонтного акціонерного товариства (79005, м. Львів, вул. Зелена, 9. Код ЄДРПОУ 03331157) державного бюджету (отримувач –УДК у Личаківському р-ні м. Львова, МФО 825014, код ЄДРПОУ 22389406) 2 253,78 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.           Накази видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя