Рішення № 81115686, 12.04.2019, Дружківський міський суд Донецької області

Провадження № 2/229/40/2019

ЄУН 229/5816/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2019 року м. Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області

в складі:

головуючого – судді Гонтар А.Л.,

за участю секретаря судового засідання Білик О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дружківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Макіївки Донецької області про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Макіївки Донецької області, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Макіївки Донецької області на свою користь грошові кошти, набуті нею в порядку спадкування за законом у вигляді недоотриманої пенсії за життя її сестри ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла 07 квітня 2013 року, у розмірі 86385 (вісімдесят шість тисяч триста вісімдесят п’ять) 26 копійок.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 07 квітня 2013 року померла її сестра ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. В день її смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшла не отримана за життя пенсія у розмірі 86385 (вісімдесят шість тисяч триста вісімдесят п’ять) 26 копійок. ОСОБА_1 є спадкоємицею після смерті сестри, яка прийняла спадщину після смерті спадкодавця, оскільки їх мати ОСОБА_4 від прийняття спадщини відмовилась. Відповідно до постанови Кіровського районного суду міста Макіївки віл 22 лютого 2010 року, суд зобов’язав ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Макіївки Донецької області здійснити ОСОБА_3 перерахунок та виплату державної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у порядку та розмірі відповідно до вимог статей 50 і 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» з 01 травня 2009 року, з урахуванням фактично отриманих сум. За своє життя ОСОБА_3 не отримувала перерахованих сум пенсії за судовим рішенням через відсутність фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи». Позивачка зазначає, що успадкована грошова сума в розмірі 86385,26 грн. не повернута відповідачем до теперішнього часу, що являє собою грубе порушення її прав і законних інтересів.

Разом із позовною заявою позивач ОСОБА_1 надала до суду клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду через поважність причин його пропуску, оскільки вона постійно проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3, що є тимчасово окупованою територією України, доглядає за літньою матір’ю, та не має можливості їздити на територію України, що підконтрольна українській владі.

05 лютого 2019 року позивач надала уточнену позовну заяву до ОСОБА_2 ПФУ України в Кіровському районі м. Макіївки Донецької області про стягнення грошових коштів, якою позивач ОСОБА_1 уточнила ім’я по-батькові своєї сестри – ОСОБА_3 (а.с.40-41).

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилась, про час та місце розгляду справи вона була повідомлена належним чином, надала до суду клопотання, в якому просить справу розглядати у її відсутності за участю її представника. (а.с.30)

Представник позивача ОСОБА_5 в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи він був повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи в його відсутності (а.с.40).

Представник відповідача ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Макіївки Донецької області в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи вони були повідомлені належним чином – судовими повістками, які вони отримали (а.с.34,45,47).

Суд розглядає справу без фіксації судового процесу технічними засобами відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.

Суд, дослідивши докази по справі, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За вимогами ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів,поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов’язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом . Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Зі змісту статті 12 ЦПК України, вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків,встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодування у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім’ї а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Судом встановлено, що постановою Кіровського районного суду м. Макіївки Донецької області від 22 лютого 2010 року в справі №2-а-43/10, яке набрало законної сили 18.01.2012 року, в справі за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Макіївки Донецької області про визнання неправомірними дії та покладання зобов’язання провести перерахунок та виплату пенсій у визначених законом розмірах, позовні вимоги ОСОБА_3 були задоволені. Рішенням суду управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Макіївки Донецької області було зобов’язано здійснити ОСОБА_3 перерахунок та виплату державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у порядку та розмірах, передбачених статтями 50 та 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» з 01 травня 2009 року, з урахуванням фактично отриманих сум. (а.с.10-11)

Виконавчий лист по вказаній справі був пред’явлений до виконання, проте був повернутий стягувачу відповідно до п.9 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження» в зв’язку із відсутністю коштів боржника, що підтверджується копією постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 25.01.2013 року. (а.с.13-15)

Листом №935/03 від 01.02.2013 року, за підписом начальник УПФУ в Кіровському районі м. Макіївки, направленому на адресу начальника Кіровського ВДВС Макіївського МУЮ, було повідомлено, що відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» на користь пенсіонерів здійснено перерахунок пенсії, проте виплата її неможлива в зв’язку із відсутністю фінансування з Державного бюджету України. (а.с.16)

Листом №970/04 від 04.02.2013 року за підписом начальник УПФУ в Кіровському районі м. Макіївки, направленому на адресу начальника Кіровського ВДВС Макіївського МУЮ, було повідомлено, що сума нарахованого перерахунку пенсії на користь ОСОБА_3 складає 86385,26 грн. (а.с.17)

Факт прийняття ОСОБА_1 спадщини після смерті ОСОБА_3 підтверджуються Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 16.10.2013 року, яке видане державним нотаріусом ОСОБА_6 та зареєстроване в реєстрі №1-436. (а.с.6-9)

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»:

1. Сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

2. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.

3. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Зміст ч. 3 ст. 52 Закону також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в ч. 1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Суд зазначає, що ЦК України не визначає строк, протягом якого члени сім'ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів. Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.

Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.

Суд наголошує, що ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» обмежує трирічним строком виплату за минулий час тих нарахованих сум пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини. У демократичній, соціальній, правовій державі, якою згідно статті 1 Конституції є Україна, смерть пенсіонера не може визнатись тією причиною, через яку він не отримав пенсію "з власної вини".

Суд вважає, що правовідносини з приводу нарахування та обліку недоотриманої пенсії померлого пенсіонера мають регулюватись спеціальною статтею 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» без урахування норм ст.46.

Згідно ч.3 статті 1223 ЦК України, право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Отже, у спірних правовідносинах відповідач незаконно перешкоджає реалізації прав позивача як спадкоємця на отримання всього належного їй спадкового майна, яке увійшло до складу спадщини, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом ОСОБА_6 16.10.2013 року.

Таким чином, позивач, у встановленому законом порядку, набула право власності на грошову суму в розмірі 86385,26 грн., шляхом її спадкування після смерті ОСОБА_3

Враховуючи викладене, суд приходить до переконливого висновку, що грошова сума, набута позивачкою в порядку спадкування, у розмірі 86385,26 грн., не виплачена їй відповідачем до теперішнього часу.

Відповідно до ст. 316, 317 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно) яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Зміст цього права становлять можливості власника на володіння, користування та розпорядження своїм майном. При цьому на зміст права не впливає місце проживання власника та місце знаходження майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до п. 2.26. Постанови Правління Пенсійного Фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв'язку з відсутністю членів сім'ї або в разі не звернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину.

Зазначені вище вимоги не були виконані позивачкою в зв’язку із початком на території Донецької та Луганської областей антитерористичної операції. Також, пояснюючи причини пропуску строку, позивач зазначила, що на її утриманні знаходиться мати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка є особою похилого віку, та за якою потрібен постійний догляд. Оскільки місто Макіївка Донецької області знаходиться на території України, яка є тимчасово окупованою, в неї виникають великі труднощі з перетинанням лінії розмежування, оскільки це потребує багато часу.

Загальновідомою та такою, що не потребує доказування, за змістом ст. 81 ЦПК України, є обставина проведення активної фази антитерористичної операції на території м. Макіївки Донецької області з квітня 2014 по теперішій час.

Відповідно до абзацу 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Права і свободи людини та їх гарантії, відповідно до ст. 3 Конституції України, визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

З системного аналізу викладених вище норм права, суд вважає, що право позивачки на мирне володіння, користування, розпоряджання власним майном у вигляді отриманої спадщини після смерті ОСОБА_3, порушено з боку відповідача, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 8, 19, 22, 41 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 625, 1227 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 89, 263-265, 268, 272-273, 274-279 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Макіївки Донецької області про стягнення грошових коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Макіївки Донецької області (адреса: 84207, Донецька обл., м. Дружківка, вул. Ярослава Мудрого, 40; ЄДРПОУ 23413928) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_5, паспорт серії ВЕ 288271, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6), грошові кошти, набуті нею в порядку спадкування за законом у вигляді недоотриманої пенсії за життя ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла 07 квітня 2013 року, у розмірі 86385 (вісімдесят шість тисяч триста вісімдесят п’ять) 26 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст судового рішення складений в нарадчій кімнаті 12 квітня 2019 року.

Суддя: А. Л. Гонтар