Рішення № 81115231, 09.04.2019, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/5176/17

Провадження № 2/219/824/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2019 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі: головуючого – судді Дубовика Р.Є., за участю секретаря судового засідання Азямова Є.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись до суду з даним позовом, ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 суму заборгованості в розмірі 46 520,85 грн. за кредитним договором № б/н від 25.06.2009 року, яка складається з наступного: 3894,17 грн. – заборгованість за кредитом; 36 649,33 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 3285,88 грн. – заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. – штраф (фіксована частина), 2191,47 грн. – штраф (процентна складова), а також судові витрати, посилаючись на те, що 25.06.2009 року ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 4000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п.п. 3.2, 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 3.3Умов та Правил надання банківських послуг.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом у розмірі, встановленому Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 5.5 «Правил користування платіжною карткою».

ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов’язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.

Відповідач, в порушення умов договору та вимог діючого законодавства, своєчасно не надала банку кошти для погашення заборгованості за кредитом та процентами, внаслідок чого станом 30.04.2017 року має заборгованість – 46 520,85 грн., яка складається з наступного: 3894,17 грн. – заборгованість за кредитом; 36 649,33 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 3285,88 грн. – заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. – штраф (фіксована частина), 2191,47 грн. – штраф (процентна складова).

Представник позивача за довіреністю ОСОБА_2, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з’явився, надавши заяву про підтримання позовних вимог у повному обсязі та розгляд справи без його участі.

Представник відповідача ОСОБА_3, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з’явився, надавши заяву, у якій зазначив, що просить справу розглянути без його участі, з позовними вимогами погоджується частково з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву з розрахунком заборгованості, а також з урахуванням часткового погашення відповідачем заборгованості, з огляду на що просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за тілом кредиту в розмірі 3894,17 грн., заборгованість за відсотками в розмірі 1100 грн. (різниця між 4771,22 грн. (розрахована представником відповідача заборгованість за відсотками) та 3671,22 грн. (стягнута з ОСОБА_1 заборгованість в ході примусового виконання). У відзиві на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 21 грудня 2018 року, представник відповідача зазначив про часткове визнання позовних вимог, оскільки: по-перше, позивач зобов’язаний надати суду для огляду кредитну справу у тому числі кредитний договір або заяву-анкету від 25.06.2009 року та надати виписку по сплаті кредиту відповідачем, починаючи з дня укладення договору та виписку по карті про отримання коштів. По-друге, наданий банком розрахунок суду, не видно ким зроблений, за яким правилом та чи зроблений він працівником цього банку неможливо перевірити, тому вважає, що цей розрахунок не може бути взятий до уваги. Банк не надав обґрунтування підняття процентної ставки в односторонньому порядку з 30 % до 34,8 %, а потім до 43,20 %, з огляду на що вважає, що при розрахунку заборгованості слід виходити з процентної ставки в розмірі 30 %, починаючи з 26.06.2011 року (з дня, коли сума перейшла зі стовбця «сальдо, на яке в цьому періоду проценти не нараховуються (пільговий період)» в стовбець – «сальдо поточної заборгованості за кредитом»). Згідно наданого розрахунку заборгованість відповідача за період з 26.06.2011 року по 30.04.2017 року складає 8665,39 грн., з яких заборгованість за кредитом становить 3894,17 грн. та відсотки 4771,22 грн. Крім того, враховуючи те, що ОСОБА_1 зареєстрована та проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто на території, де проводилася антитерористична операція, нарахування штрафних санкцій заборонено.

Скориставшись своїм правом на подання відповіді на відзив, передбаченим статтею 179 ЦПК України, до суду 31 січня 2019 року надійшла відповідь на відзив, підписана представником позивача ОСОБА_4, згідно якої представник позивача просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Однак, враховуючи, що відповідь на відзив згідно поштового штемпеля, наявного на поштовому конверті, відправлена на адресу суду 29 січня 2019 року, тобто за спливом більш, ніж місячного строку з моменту направлення відзиву, суд приходить до висновку, що вона подана вочевидь поза межами строку, встановленого для її подання, а тому суд не може приймати її до уваги при ухваленні рішення по справі.

Дослідивши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що пред’явлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25 червня 2009 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПАТ КБ «ПриватБанк» та виявила бажання про оформлення на своє ім’я банківської послуги Кредитка «Універсальна», у якій зазначила свої персональні дані. У заяві погоджено вид кредитки Кредитка «Універсальна, 55 днів пільгового періоду». У заяві, підписаній відповідачем, остання підтвердила факт ознайомлення і згоди з Договором про надання банківських послуг, а також підтвердила факт отримання нею інформації про умови кредитування в ПриватБанку (а.с. 7).

Зазначене свідчить про обізнаність відповідача з порядком та умовами погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплати нарахованих за період користування кредитом відсотків та інших платежів.

ОСОБА_1 взяті на себе зобов’язання за договором належним чином не виконала, останній черговий платіж здійснила 12.06.2014 року (а.с. 5 зворот).

З розрахунку заборгованості за договором від 25.06.2009 року вбачається, що заборгованість за кредитом станом на 30.04.2017 року становить 46 520,85 грн., яка складається з наступного: 3894,17 грн. – заборгованість за кредитом; 36 649,33 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 3285,88 грн. – заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. – штраф (фіксована частина), 2191,47 грн. – штраф (процентна складова) (а.с. 4-6).

Згідно із ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Таким чином, відповідач, підписавши 25.06.2009 року анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідача, була повідомлена про зміст цих умов та правил та про розміщення їх тексту на офіційному сайті ПАТ КБ «Приватбанк», про що зазначено у самій анкеті-заяві.

При цьому, надаючи оцінку аргументам представника відповідача щодо зобов’язання позивача надати суду для огляду кредитну справу, у тому числі кредитний договір або заяву-анкету від 25.06.2009 року, виписку по сплаті кредиту відповідачем, починаючи з дня укладення договору, та виписку по карті про отримання коштів, суд вважає їх неспроможними, оскільки клопотання про витребування вказаних доказів суду ані представником відповідача, ані самим відповідачем не заявлялось.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України зобов'язання повинне виконуватись у строк, що встановлений у договорі.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено неможливість односторонньої відмови від виконання зобов'язання або його зміна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 536 ЦК України боржник зобов'язаний сплачувати проценти за користування чужими грошовими коштами.

Статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві таку ж суму грошей у строк і в порядку встановленому договором.

Відповідно п. 6.5 умов та правил надання банківських послуг відповідач зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.

З розрахунку заборгованості вбачається, що під час укладення кредитного договору діяла процента ставка за кредитом в розмірі 30 % на рік, далі процентна ставка була збільшена, а саме: 01 вересня 2014 року встановлена у розмірі 34,80%, з 01 квітня 2015 року – 43,20 %.

Отже, позивачем нараховувались проценти у розмірі більшому, ніж було визначено умовами договору, всупереч статті 1056-1 ЦК України щодо заборони збільшення банком процентної ставки в односторонньому порядку.

Відповідно до п. 5.3 умов та правил банк має право проводити зміни тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому Банк, за виключенням випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов'язаний не менше ніж 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці по картковому рахунку відповідно до п. 4.9 цього договору.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем відповідно до п.п. 5.3 умов та правил надання банківських послуг не було проінформовано відповідача про збільшення процентної ставки.

Боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку.

В анкеті-заяві про приєднання до умов та правил надання банківських послуг обумовлено проценту ставку за користуванням кредитом 30 % річних на залишок заборгованості.

Таким чином, суд вважає вірним розрахунок представника відповідача в частині суми відсотків, яка становить 4771,22 грн.

Також суд вважає неправомірним нарахування позивачем за даним Кредитним договором штрафів у розмірі 2691,47 грн. та пені з комісією у розмірі 3285,88 грн., оскільки 02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який набув чинності з 15 жовтня 2014 року (далі - Закон № 1669 -VII).

Відповідно до ст. 2 Закону № 1669-VII на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому КМУ переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особа підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому КМУ переліку, де проводилася антитерористична операція (ч.1). Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції (ч.2).

Відповідно до ч.1, ч.2 ч.3 ст. 11 Закону України «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669-VII цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 ст.11 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.

На виконання абзацу 3 п. 5 ст. 11 Закону України «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція»

02 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України».

Пунктом 1 та 3 вказаного розпорядження, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком та визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів від 30 жовтня 2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053».

Як встановлено судом, відповідач зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1, яке відповідно до розпоряджень КМУ від 30.10.2014 року та від 02.12.2015 року входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

За таких обставин, суд що вважає, що відповідач звільняється від сплати штрафів у розмірі 2691,47 грн. та пені з комісією у розмірі 3285,88 грн. на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитним договором б/н від 25.06.2009 року.

Таким чином, без врахування нарахованої пені і комісії, а також штрафу, загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором б/н від 25.06.2009 року становить 8665,39 грн. та складається з такого: 3894,17 грн. – заборгованість за кредитом; 4771,22 грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом.

В свою чергу, судом встановлено, що станом на час розгляду справи з відповідача на підставі виконавчого листа № 219/5176/17, 2/219/3087/2017, виданого 09 листопада 2017 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області, при виконанні виконавчого провадження № 57106425 стягнуто на користь позивача заборгованість у сумі 3671,22 грн., що вбачається з наявного в матеріалах справи листа за вих. № 1018 від 09.01.2019 року за підписом державного виконавця Бахмутського МРВ ДВС ГТУЮ у Донецькій області Коваленко В.М. (а.с. 122).

За таких обставин, з урахуванням стягнутої з відповідача на користь позивача в порядку примусового виконання заборгованості в розмірі 3671,22 грн., суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 25.06.2009 року у загальному розмірі 4994,17 грн.

Тож, позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» слід задовольнити частково.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог судовий збір у розмірі 171,77 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, суму заборгованості за Кредитним договором б/н від 25.06.2009 року в розмірі 4994 (чотири тисячі дев’ятсот дев’яносто чотири) грн. 17 коп., яка складається з такого: 3894 (три тисячі вісімсот дев’яносто чотири) грн. 17 коп. – заборгованість за кредитом; 1100 (одна тисяча сто) грн. 00 коп. – заборгованість по процентам за користування кредитом, судовий збір у розмірі 171 (сто сімдесят одна) грн. 77 коп.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості про процентам за користування кредитом в розмірі 35 549,33 грн., заборгованості за пенею та комісією в розмірі 3285,88 грн., штрафу (фіксована частина) в розмірі 500,00 грн., та штрафу (процентна складова) в розмірі 2191,47 грн. – відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Р.Є.Дубовик