Рішення № 8111457, 18.02.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.10                                                                                           Справа№ 10/10

За позовом: ВАТ «Львівобленерго», м.Львів

до відповідача: ВАТ „Птахофабрика „Ражнівська”, с.Заболотці Бродівський район

про стягнення 57052 грн. 62 коп.

Суддя Довга О. І.

Секретар Яремчук С.

Представники:

Від позивача : Свірик Г.Р. –довіреність №502 -6599/2 від 30.12.2009р;

Від відповідача: не з”явився;

На розгляді в господарському суді Львівської області знаходиться справа за позовом ВАТ «Львівобленерго», м.Львів до ВАТ „Птахофабрика „Ражнівська”, с.Заболотці Бродівський район про стягнення 57052 грн. 62 коп.

Ухвалою суду від 30.01.2010р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 18.02.2010р.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач в засідання суду не з”явився, письмовий відзив на позов не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належно повідомлений про час та місце розгляду справи , про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого відправлення за № 5235334.

Спір розглянуто відповідно до вимог ст. 75 ГПК України по наявних у справі матеріалах.

Судом встановлено:

15.08.2006р. між ВАТ «Львівобленерго»(Позивач) та ВАТ „Птахофабрика „Ражнівська”, с.Заболотці (Відповідач) укладено договір №00178 про постачання електричної енергії .

За умовами договору , енергопостачальна організація продає електроенергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю зазначеною в додатку №9 „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної електроенергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Розрахунковим періодом , згідно Додатку №2 до Договору №00178 вважається період з 15 числа попереднього місяця до 14 числа поточного місяця (включно) та прирівнюється до календарного .

Однак, всупереч умовам Договору , Відповідач за спожиту електроенергію не розрахувався і станом на день подання позову в суд його заборгованість перед Позивачем становить 50486 грн. 84 коп. за спожиту активну електроенергію та 5344 грн. 40 коп. за реактивну електроенергію.

На підставі п.4.2.1 Договору №00178, у відповідності до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР Відповідачу нараховано пеню у розмірі 808 грн.79 коп. , а також інфляційні нарахування в розмірі 294 грн. 16 коп. і 3 % річних з простроченої суми в розмірі 118 грн. 43 коп. , нарахованих у відповідності до ст. 625 ЦК України.

Позивач звернувся до господарського суду для захисту порушеного права.

Суд, заслухавши пояснення позивача , розглянувши та дослідивши докази по справі, прийшов до висновку , що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю з наступних підстав.

Зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку(ч.1ст. 509 ЦК України).

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов”язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону , інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів , необхідних для належного виконання нею зобов”язання , враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Якщо у зобов”язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( ст. 530 ЦК У країни).

Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов”язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Порушення зобов”язання є підставою для застосування господарських санкцій в порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України , учасник господарських відносин зобов”язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності , невиконання або неналежного виконання господарського зобов”язання штрафні санкції . Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Частиною шостою ст.231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов”язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України , за увесь час користування чужими коштами , якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно ст.1 до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань” від 22.11.1996року , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів коштів за прострочення платежу пеню в розмірі , що встановлюється за згодою сторін. При цьому, відповідно до ст. 3 цього ж Закону, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України , що діяла у період, за який стягується пеня.

Договором №00178 передбачено , що за внесення платежів з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати (п.4.2.1).

Згідно поданого Позивачем розрахунку пені (за період з 01 жовтня 2009року по 01 січня 2010року), розмір пені, що належить стягнути з Відповідача становить 808 грн. 79 коп.

Відповідно до ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов”язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно поданого Позивачем розрахунку штрафних санкцій за період з жовтня 2009 року по грудень 2009 розмір трьох відсотків річних становить 118 грн. 43 коп. , а сума інфляційних нарахувань - 294 грн.16 коп.

З огляду на вищевикладене , існують усі правові підстави для стягнення з Відповідача суми основного боргу у розмірі 55831 грн. 24 коп. , пені у розмірі 808 грн. 79 коп., 118 грн. 43 коп. – трьох відсотків річних та 294 грн. 16 коп. інфляційних нарахувань.

Відповідач доказів оплати заборгованості суду не представив.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст.1,3 до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань” від 22.11.1996року , ст.ст. 193,230, 231 ГК України, ст.ст.549, 612, 625 ЦК України, ст. ст. 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1.          Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з ВАТ „Птахофабрика „Ражнівська”(80630, с.Заболотці Бродівський район Львівська область р/р26006050012001 в АТ „Індекс-банк” м.Броди , МФО 325279, ЄДРПОУ 00846139) на користь ВАТ «Львівобленерго»(79026, м.Львів, вул.. Козельницька, 3 п/р із спеціальним режимом використання 26032302125 у філії Бродівського відділення ВАТ „Державний ощадний банк України” МФО 385123 ЄДРПОУ 00131587 , поточний рахунок №26000301125 у філії Бродівського відділення ВАТ „Державний ощадбанк України” МФО 385123 ЄДРПОУ 00131587 ) 50486 грн. 84 коп. за активну електроенергію, 5344 грн. 40 коп. за реактивну електроенергію , 808 грн. 79 коп. пені, 294 грн. 16 коп. інфляційних нарахувань, 118 грн. 43 коп. -3%річних, 570 грн. 52 коп. сплаченого державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Суддя