Рішення № 81113646, 11.04.2019, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 280/14/19

Провадження № 2/280/403/19

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

11 квітня 2019 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді Пасічного Т.З.,

при секретарі Сьомак Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Коростишів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дружини та дитини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дружини та дитини. В обґрунтування позову вказала, що 18.05.2017 року виконавчим комітетом Боярської міської радою Києво-Святошинського району Київської області був зареєстрований шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2, актовий запис № 203. Від даного шлюбу народилася дитина ОСОБА_3, 08.08.2017р. Позивач зазначає, що під час перебування у шлюбі між сторонами виникали непорозуміння. Відсутність нормальних сімейних стосунків привело до припинення шлюбних відносин. З вересня 2018 року сторони проживають окремо. На примирення позивач не погоджується. Також позивач зазначає, що відповідач не виконує свої батьківські обов’язки щодо утримання дитини, коштів на її утримання не вистачає, хоча є їх батьком, постійного доходу не має, у зв’язку з цим позивач просить суд стягувати аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 3000 грн. щомісяця на утримання дитини та аліменти на її утримання в розмірі 3000 грн., до досягнення дитиною трьохрічного віку та судові витрати з відповідача на її користь.Також позивач просить шлюб розірвати, малолітню дитину залишити проживати з нею.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити з викладених в позові підстав. В подальшому в судове засідання не зявилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті Коростишівського районного суду Житомирської області. (а.с.38), а тому суд розглядає справу у відсутність відповідача.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши і дослідивши письмові матеріали справи, аналізуючи і оцінюючи надані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у зв’язку з наступним.

Судом встановлено, що 18.05.2017 року виконавчим комітетом Боярської міської радою Києво-Святошинського району Київської області, актовий запис № 203, зареєстровано шлюб між сторонами, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с.11).

Від шлюбу у сторін народилася дитина – син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.12).

Відповідно до ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя.

Відповідно до ст.112 СК України суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Вивчивши матеріали справи, заяви позивача та відповідача, суд приходить до висновку про те, що даний позов підлягає задоволенню. Сторони не підтримують шлюбні стосунки, не ведуть спільне господарство, між ними склалися неприязні відносини. Це дає суду підстави зробити висновок про те, що сім’я повністю розпалась і подальше спільне життя та збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін.

Малолітню дитину необхідно залишити проживати з матір’ю.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст.51 Конституції України батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно частин 8, 9 ст.7 Сімейного кодексу України регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім’ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Конвенція ООН про права дитини від 20.11.1989 pоку встановлює принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, яка має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини, вони зобов’язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття (ст.ст.141,180 СК України).

Дитина у будь-якому випадку повинна бути захищена та отримувати належне утримання від батьків, що гарантовано як нормами СК України, так і ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, згідно з якою держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Способи виконання обов’язку утримувати своїх неповнолітніх дітей визначені ст.181 СК України, за змістом якої, аліменти за рішенням суду присуджуються у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених уст.182 СК України.

Домовленості про утримання спільної дитини сторони не досягли.

Згідно ст.180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 182 СК України визначені обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, - стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно положень ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Суд при визначенні розміру аліментів враховує неналежний рівень матеріального забезпечення позивача, на утриманні якої перебуває малолітня дитина, враховує те, що інших дітей та утриманців відповідач не має, відзив на позовну заяву до суду не направив, відповідачем не надано доказів того, що його стан здоров’я не дозволяє сплачувати аліменти, на його утриманні є інші діти чи непрацездатні батьки, дружина тощо або наявні інші обставини, які можуть вплинути на розмір аліментів, виходячи з принципу справедливості та розумності вважає за необхідне стягнути аліменти у розмірі 2 000 грн. Суд вважає необґрунтованим доводи позивача в частині розміру аліментів в сумі 3000,00 грн., які остання просить стягнути з відповідача на утримання дитини щомісячно, оскільки суду не надано жодного доказу на підтвердження того, що відповідач може надавати грошову допомогу на утримання дружини в такому розмірі.

Згідно ч.1 ст.184 Сімейного кодексу України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Статтею 191 СК України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову.

Згідно п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч. 2ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Відповідно до ч. 4 цієї статті, право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

За положеннями ч. 2-4 ст. 75 СК України право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом І, ІІ чи ІІІ групи. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Аналіз указаних норм матеріального права дає підстави для висновку, що аліментні зобов’язання на утримання одного з подружжя можуть бути призначені за наявності юридичних складових сукупності певних умов, а саме: перебування в зареєстрованому шлюбі або у фактичних шлюбних відносинах після розірвання шлюбу; непрацездатність одного з подружжя; потреба в матеріальній допомозі; нижчий від прожиткового рівень матеріального забезпечення. Таким чином право на утримання (аліменти) має непрацездатна особа, яка не забезпечена прожитковим мінімумом.

Враховуючи, що позивач перебуває у відпустці по догляду за дитиною, отримує виплати по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, доказів того, що відповідач спроможний надавати матеріальну допомогу не надано, як і доказів, що позивач має нижчий від прожиткового мінімуму рівень матеріального забезпечення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову у цій частині.

Керуючись ст.ст.18, 79, 80, 110, 112, 113,180, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 81, 141, 263-265, 268, 273, 280-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Шлюб, зареєстрований 18.05.2017 року виконавчим комітетом Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області, актовий запис № 203, між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце реєстрації: Одеська область, Кілійський район, село Вилкове, вулиця Толстого,18, адреса фактичного проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище - Бондарчук) ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, адреса реєстрації: АДРЕСА_1, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5, розірвати.

Малолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити проживати з матір’ю.

Залишити позивачу дошлюбне прізвище «Бондарчук».

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце реєстрації: Одеська область, Кілійський район, село Вилкове, вулиця Толстого,18, адреса фактичного проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, адреса реєстрації: АДРЕСА_1, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5, аліменти на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень починаючи з 03.01.2019 року і до повноліття дитини.

Допустити негайне виконання судового рішення в межах платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце реєстрації: Одеська область, Кілійський район, село Вилкове, вулиця Толстого,18, адреса фактичного проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, адреса реєстрації: АДРЕСА_1, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5, сплачений судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце реєстрації: Одеська область, Кілійський район, село Вилкове, вулиця Толстого,18, адреса фактичного проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь держави судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

У задоволенні позову в частині стягнення аліментів на утримання дружину відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Коростишівським районним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення виготовлено 11.04.2019 року.

Суддя Т.З.Пасічний