Рішення № 8111338, 12.02.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.10                                                                                 Справа № 18/245

Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія АСКО - Донбас Північний», м. Дружківка Донецької області

до: 1-го відповідача –акціонерного страхового товариства «Вексель» (м. Київ) в особі Луганського регіонального управління акціонерного страхового товариства «Вексель», м. Луганськ

2-го відповідача – товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОТЕХ», м. Лисичанськ Луганської області

про стягнення 4551,61 грн.

за участю представників:

від позивача:                              Шукєнова О.М. за дов. від 31.12.2009;

від 1-го відповідача:                    не прибув;

від 2-го відповідача:                    Зінкін Н.В. за дов. від 20.01.2010.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення солідарно з відповідачів суму матеріальної шкоди, завданої пошкодженням автомобілю у розмірі 4551,61 грн.

Заявою від 11.12.2009 позивач змінив предмет позову та заявив наступні вимоги:

-          про стягнення з 1-го відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 4041,61 грн., яке належить до сплати за договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів від 03.01.2009 № ВС 2614857;

-          про відшкодування з 2-го відповідача матеріальної шкоди завданої пошкодженням автомобілю у розмірі 510 грн. (у розмірі франшизи встановленої договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів від 03.01.2009 № ВС 2614857).

          Заявою від 25.01.2010 позивач зменшив розмір заявленої до стягнення з 1-го відповідача суми до 1072,87грн.

          1-й відповідач відзив на позовну заяву суду не подав.

2-й відповідач заявою від 11.02.2010 визнав позовні вимоги про стягнення з нього 510 грн. у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників позивача та 2-го відповідача, суд

В С Т А Н О В И В:

22.01.2009 у м. Лисичанськ Луганської області на вул. Першотравневій, на терторії шкірно-венерологічного диспансеру сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілю REXTON-SSANG, державний номер ВВ 6317 ВВ, який належить 2-му відповідачу, та автомобілю CHEVROLET-AVEO, державний номер ВВ 3442 ВІ, який належить позивачу.

Автомобілем позивача керував працівник позивача Мороз А.І.

Автомобілем 2-го відповідача керував директор ТОВ «Екотех»(2-го відповідача) Славгородський Ю.М.

В результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивача отримав пошкодження.

Позивач є власником вказаного автомобілю, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу № ВВС 111062.

Постановою Лисичанського міського суду від 03.02.2009 у скоєнні ДТП був визнаний винним директор ТОВ «Екотех»(2-го відповідача) Славгородський Ю.М., якого судом притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Цивільно-правова відповідальність 2-го відповідача була застрахована у 1-го відповідача (АСТ «Вексель») за полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 03.01.2009 № ВС 2614857.

Позивач у позовній заяві вказав, що він 25.03.2009 звернувся до 1-го відповідача з заявою про виплату йому страхового відшкодування в сумі 4551,61 грн.

Позивач зазначив, що саме на цю суму він зазнав витрат на ремонт пошкодженого у ДТП автомобілю.

Однак, 1-й відповідач у порушення законодавства не сплатив йому страхове відшкодування в сумі 4551,61 грн.

На підставі вказаних доводів позивачем заявлено вимоги про стягнення солідарно з відповідачів суму матеріальної шкоди, завданої пошкодженням автомобілю у розмірі 4551,61 грн.

Заявою від 11.12.2009 позивач змінив предмет позову та заявив наступні вимоги:

-          про стягнення з 1-го відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 4041,61 грн., яке належить до сплати за договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів від 03.01.2009 № ВС 2614857;

-          про відшкодування з 2-го відповідача матеріальної шкоди завданої пошкодженням автомобілю у розмірі 510 грн. (у розмірі франшизи встановленої договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів від 03.01.2009 № ВС 2614857).

          Заявою від 25.01.2010 позивач зменшив розмір заявленої до стягнення з 1-го відповідача суми до 1072,87грн.

          1-й відповідач відзив на позовну заяву суду не подав.

2-й відповідач заявою від 11.02.2010 визнав позовні вимоги про стягнення з нього 510 грн. у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників позивача та 2-го відповідача суд дійшов висновку, що позовні вимоги заявлені до 1-го відповідача не підлягають задоволенню, а позовні вимоги, заявлені до 2-го відповідача підлягають задоволенню за таких підстав:

Судом встановлено, що позивач звернувся до 1-го відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування (без дати).

Вказаною заявою позивач просив 1-го відповідача здійснити виплату страхового відшкодування за збиток нанесений внаслідок ДТП в сумі 3478,74 грн.

Позивач, в особі директора Луганської філії позивача Мірошниченко О.С., на вказаній своїй заяві відмітив, що з розміром суми страхового відшкодування у розмірі 3478,74 грн. погоджується.

Завірена 1-м відповідачем копія цієї заяви залучена до матеріалів справи.

Згідно звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля CHEVROLET-AVEO, державний номер ВВ 3442 ВІ (тобто позивачу), вартість матеріального збитку, завданого позивачу в результаті ДТП складає 2898,95 грн. без ПДВ.

З ПДВ вартість матеріального збитку, завданого позивачу, складає 3478,74 грн., тобто саме стільки, скільки позивач вказав у заяві про виплату страхового відшкодування (без дати).

Полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 03.01.2009 № ВС 2614857 (за яким відповідальність 2-го відповідача застрахована у 1-го відповідача) встановлена франшиза в сумі 510 грн.

Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (ч. 18 ст. 9 Закону України «Про страхування»).

Таким чином, підлягає до відшкодуванню: 3478,74 грн. (вартість матеріального збитку) мінус 510 грн. (франшиза) = 2968,74 грн.

20.11.2009 1-й відповідач сплатив позивачу страхове відшкодування в сумі 1968,74 грн., що підтверджується платіжним дорученням 1-го відповідача від 20.11.2009 № 1271, листом банка та визнано позивачем.

23.11.2009 1-й відповідач сплатив позивачу страхове відшкодування в сумі 1000 грн., що підтверджується платіжним дорученням 1-го відповідача від 23.11.2009 № 1299, листом банка від 12.01.2010 та визнано позивачем.

Всього сплачено 1-м відповідачем позивачу відшкодування в сумі 2968,74 грн., тобто в повному обсязі.

Позов пред’явлено 16.11.2009, що підтверджується поштовим штампом на конверті у якому позовна заява надійшла до суду.

Таким чином, 1-й відповідач після пред’явлення позову сплатив відповідачу частину заявленої до стягнення суми.

Однак, провадження у справі, в частині вимог про стягнення з 1-го відповідача грошових коштів в сумі 2968,74 грн. не може бути припинено на підставі п. 11 ст. 80 ГПК України, так як заявою від 25.01.2010 позивач зменшив розмір заявленої до стягнення з 1-го відповідача суми до 1072,87грн. (у заяві позивач вказав, що він змінює предмет позову, однак, насправді позивачем зменшено розмір заявленої до стягнення суми з 1-го відповідача), що унеможливлює припинення провадження у справі на підставі п. 11 ст. 80 ГПК України.

Позовні вимоги до 1-го відповідача про стягнення коштів в сумі 1072,87 грн. не підлягають задоволенню, так як ці вимоги є необґрунтованими.

Посилання позивача на акт виконаних робіт від 27.02.2009 за яким позивачем прийняті роботи у ВАТ «Лисичанськ-Авто»по ремонту автомобіля CHEVROLET-AVEO, державний номер ВВ 3442 ВІ, не приймаються судом до уваги, так як вказаний акт не підтверджує, що проведені ремонтні роботи були пов’язані виключно з вищевказаним ДТП.

Крім того, розмір заявленої позивачем до відшкодування суми 4551,61 грн. суперечить розміру встановленому звітом оцінщика (ПП «Аргумент») про визначення вартості матеріального збитку, завданого позивачу в результаті ДТП.

Позивач не обґрунтував чому він двічі звертався до 1-го відповідача з заявами на виплату страхового відшкодування (одна заява без дати на суму 3478,74 грн.; друга заява також без дати але з вхідним номером від 25.03.2009 на суму 4551,61 грн.).

2-й відповідач заявою від 11.02.2010 визнав позовні вимоги про стягнення з нього 510 грн. у повному обсязі.

          Згідно ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вимоги позивача про відшкодування з 2-го відповідача шкоди в сумі 510 грн. (у розмірі франшизи) підлягають задоволенню в повному обсязі в зв’язку з законністю та обґрунтованістю цих вимог.

          Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати на державне мито в сумі 11,42 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 26,43 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог) покладаються на 2-го відповідача, так як задоволено лише позовні вимоги, які пред’явлені до 2-го відповідача.

Державне мито з 1-го відповідача на користь позивача не відшкодовується, так як позивач заявою від 25.01.2010 зменшив розмір позовних вимог до 1-го відповідача до суми 1072,87грн.

Зменшення розміру позовних вимог унеможливлює припинення провадження у справ на підставі п. 11 ст. 80 ГПК України, і відповідно унеможливлює відшкодування судових витрат з відповідача.

У задоволенні зменшених позовних вимог в сумі 1072,87 грн. судом відмовлено.

Таким чином, законні підстави для відшкодування судових витрат з 1-го відповідача на користь позивача, відсутні.

Позивач заявою від 12.02.2010 повідомив суд про зміну свого найменування: було закрите акціонерне товариство «Страхова компанія АСКО - Донбас Північний», стало: приватне акціонерне товариство «Страхова компанія АСКО - Донбас Північний».

При винесенні даного рішення враховується нове найменування позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          В позові до 1-го відповідача –приватного страхового товариства «Вексель» в особі Луганського регіонального управління акціонерного страхового товариства «Вексель» відмовити.

2.          Позов до 2-го відповідача –товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОТЕХ»задовольнити повністю.

3.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОТЕХ», м. Лисичанськ Луганської області, вул. Первомайська, 126, ідентифікаційний код 21817142, на користь закритого акціонерного товариства «Страхова компанія АСКО - Донбас північний», м. Дружківка Донецької області, вул. Леніна, 37, ідентифікаційний код 13494943, матеріальну шкоду в сумі 510 грн., витрати на державне мито в сумі 11,42 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 26,43 грн.; наказ видати.

12 лютого 2010 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 17 лютого 2010 р.

На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                     В.В. Корнієнко