Вирок № 81112953, 11.04.2019, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/15095/17

Провадження № 1-кп/161/43/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 11 квітня 2019 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням

судді - Сівчука А.Є.

при секретарі - Федьо Н.І.

за участю прокурора - Недумової С.С.

захисника - ОСОБА_1

потерпілої - ОСОБА_2

обвинуваченого - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку кримінальне провадження № 12017030010002928 від 21.06.2017 року, про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, непрацюючого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

-11.11.2010 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ст.ст.129 ч.1, 152 ч.1, 296 ч.1, 70 ч.1 КК України до 3-х років 6 місяців позбавлення волі, 17.08.2012 року постановою Із’ямласького районного суду Хмельницької області замінено покарання у виді позбавлення волі на виправні роботи строком на 1 рік 2 місяці 6 днів, з відрахуванням 20% від заробітку в дохід держави;

-29.04.2013 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ст.ст.185 ч.1, 190 ч.2, 70 ч.1, 71 КК України до 2-х років виправних робіт, відрахуванням 20% від заробітку в дохід держави;

-06.06.2013 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ст.ст.185 ч.2, 389 ч.2, 70 ч.1, 71 КК України до 2-х років позбавлення волі, 03.12.2014 року звільнений умовно-достроково на 6 місяців 11 днів;

-18.02.2015 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ст.ст.185 ч.2, 71 ч.1 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, ухвалою Маневицького районного суду Волинської області від 28.07.2016 року звільнено умовно-достроково на 2 місяці 21 день;

-вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 28.02.2018 року за ст.185 ч.2 КК України до покарання у виді 2 роки позбавлення волі, -

-за ст.190 ч.2, ст.186 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_3, 18.06.2017 року, близько 03:00 год., перебуваючи біля приміщення продуктового магазину, що в м. Луцьку по пр. Грушевського, 20, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та керуючись метою викрадення чужого майна, шляхом обману ОСОБА_4 заволодів майном потерпілої ОСОБА_2, а саме мобільним телефоном марки «Samsung А520» ІМЕІ1:354021084292224, ІМЕІ2:354022084292222, вартістю 10 000 грн. та чохлом до нього вартістю 500 грн., чим спричинив ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 10500 грн..

Крім того, він же, 05.08.2017 року, близько 02:00 год., перебуваючи у квартирі №108, по вул. Гордіюк, 33 в м. Луцьку, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та керуючись метою відкритого викрадення чужого майна, відкрито викрав з приміщення кухні вказаної квартири ноутбук марки «Samsung RV510», вартістю 2500 грн., мобільний телефон «HTС Desire-310», вартістю 1800 грн., в якому знаходилась сім-картка мобільного оператора «Vodafone», яка матеріальної цінності не представляє, на рахунку якої були грошові кошти в сумі 14,70 грн., готівкові кошти в сумі 35 грн., кухонний ніж вартістю 100 грн. та дві флеш-картки ємністю 4 Гб., вартістю 90 грн. кожна, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 4629,70 грн..

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав повністю та показав, що, дійсно, у вказані час, місце та спосіб вчинив інкриміновані йому злочини, що зазначено в зміненому обвинувальному акті. У вчиненому обвинувачений ОСОБА_3 щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати.

Крім повного визнання вини самим обвинуваченим, його вина у вчиненому повністю підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема:

-показами даними в судовому засіданні потерпілою ОСОБА_2, яка в судовому засіданні показала, що в середині червня 2017 року свій телефон ОСОБА_3 не передавала, це зробив її чоловік – ОСОБА_4 Як саме відбувалися події біля магазину вона не бачила, оскільки перебувала у приміщенні магазину. Коли вийшла з магазину, то побачила, що ОСОБА_3 пішов за будинок. Вона його не наздоганяла. Через якийсь час почали шукати ОСОБА_3, який не повернув телефон;

-показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_4, який в судовому засіданні показав, що в середині червня 2017 року, передав ОСОБА_3 на його прохання мобільний телефон ОСОБА_2, щоб останній подзвонив, однак випустив його з поля зору, а коли побачив, що ОСОБА_3 йде за будинок на відстані близько 50 метрів, кликав його, однак не знає чи останній його чув. ОСОБА_3 не наздогнали, оскільки він швидко зник за будинком;

-показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_6, яка в судовому засіданні показала, що є сусідкою потерпілого ОСОБА_5. Під час зазначених подій бачила, як ОСОБА_3 з ОСОБА_5 двоє спокійно зайшли до потерпілого в квартиру, а приблизно через 5-10 хвилин почула стук дверей, і крики ОСОБА_5, який просив викликати поліцію та повідомив, що ОСОБА_3 його пограбував. Потерпіла відмовилась викликати поліцію, і ОСОБА_5 це зробив сам;

-протоколом прийняття заяви від ОСОБА_2 про вчинене кримінальне правопорушення від 20.06.2017 року;

-протоколом огляду місця події від 20.06.2017 року;

-протоколом прийняття заяви від ОСОБА_5 про вчинене кримінальне правопорушення від 07.08.2017 року;

-висновком експерта №764 від 07.08.2017 року;

-протоколом огляду предметів від 07.08.2017 року;

-протоколом огляду місця події від 05.08.2017 року;

-протоколом пред’явлення особи для впізнання від 07.08.2017 року;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 21.09.2017 року;

Аналізуючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ст.190 ч.2 та ст.186 ч.2 КК України.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 своїми умисними діями, що виразилися у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство),вчинене повторно, вчинив злочин, передбачений ст.190 ч.2 КК України, крім того, він же, своїми умисними діями, що виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, вчинив злочин передбачений ст.186 ч.2 КК України.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання відносно обвинуваченого ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які відносяться до категорії злочинів як середньої тяжкості так і відповідно тяжких злочинів, всі обставини справи та дані про особу обвинуваченого.

До обставин, що пом’якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують його покарання, суд не вбачає.

При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_3, судом враховується те, що останній свою вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, має постійне місце проживання, за яким характеризується посередньо, частково відшкодував завдані збитки, однак на момент розгляду даного кримінального провадження ОСОБА_3 засуджений по іншому кримінальному провадженні до покарання у виді позбавлення волі, в минулому неодноразово судимий, потерпілі щодо призначення міри покарання ОСОБА_3 поклалися на розсуд суду, тому суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання неможливе без ізоляції від суспільства, тобто покарання ОСОБА_3 слід призначити в межах санкцій ст.ст.190 ч.2 та 186 ч.2 КК України, із застосуванням ст.ст.70 ч.1 та 70 ч.4 КК України у виді позбавлення волі, що на думку суду буде необхідним та достатнім для його виправлення і перевиховання, а також попередження вчинення нових злочинів, і відповідатиме вимогам ст.65 КК України.

Відповідно до Закону України № 838-VIII, який діяв до 20.06.2017 року (включно) та визначав правило зарахування попереднього ув’язнення у строк відбуття покарання з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі, враховуючи те, що один із епізодів злочину вчинений ОСОБА_3 під час дії вказаного Закону, а саме 18.06.2017 року, а тому при зарахуванні попереднього ув'язнення у строк покарання, суд зараховує термін перебування під вартою, із розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Речові докази в даному кримінальному провадженні слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.368, 371, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.190 ч.2 та ст.186 ч.2 КК України, та призначити покарання:

- за ст.190 ч.2 КК України – у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік;

- за ст.186 ч.2 КК України – у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки;

На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання до відбуття ОСОБА_3 у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст.70 ч.4 КК України шляхом часткового складання покарань, призначених за цим вироком та попереднім вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 28.02.2018 року – у виді 1 (один) місяць позбавлення волі, остаточно призначити покарання до відбуття ОСОБА_3 у виді 4 (чотири) роки 1 (один) місяць позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 07.08.2017 року.

Запобіжний захід ОСОБА_3 залишити попередній – тримання під вартою до вступу вироку в законну силу.

Відповідно до ст.72 ч.5 КК України зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_3 термін перебування під вартою, в період з моменту затримання, тобто з 07.08.2017 року до вступу даного вироку в законну силу, із розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Речові докази:

-мобільний телефон марки «HTС Desire-310» білого кольору з тріщинами на екрані, ІМЕІ1:351912061332889, із сім-карткою мобільного оператора «Vodafone», ноутбук марки «Samsung RV510», чорного кольору, серійний номер: ZW1T93FZB01326Z – переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_5 – повернути останньому за належністю.

На вирок суду може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду, шляхом її подачі через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а ОСОБА_3 в той же строк, з моменту отримання копії даного вироку.

ГОЛОВУЮЧИЙ: