Ухвала суду № 8111212, 12.02.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ У Х В А Л А

12.02.10                                                                                 Справа № 01-10/8-60.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П., розглянувши матеріали за позовом

Луганського обласного військового комісаріату в інтересах Новоайдарського районного військового комісаріату Луганської області, смт. Новоайдар Луганської області

до Новоайдарської районної ради, смт. Новоайдар Луганської області

про визнання права власності та недійсним рішення та свідоцтво

Суть спору: позивачем заявлено вимоги:

- визнати незаконними та скасувати рішення № 7/3 від 29.11.2006 Новоайдарської районної Ради щодо внесення до переліку об’єктів спільної власності територіальних громад Новоайдарського району Луганської області адміністративної будівлі та гаража Новоайдарського РВК та поставлення їх на баланс Новоайдарської районної ради, рішення № 13/20 від 22.06.2007 Новоайдарської районної ради щодо передачі адміністративної будівлі та споруд, розташованих за адресою смт. Новоайдар Луганської області, вул. Тельмана, 2 з балансу Новоайдарської районної ради на баланс районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 26.02.2007 серії ЯЯЯ № 145792;

- визнати право власності на будівлі та споруди, розташованої за адресою: смт. Новоайдар Луганської області, вул. Тельмана, 2, де знаходиться Новоайдарський РВК Луганської області, за Новоайдарським РВК Луганської області. Позивач, посилаючись на п. 7 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", просить звільнити його від сплати державного мита. Відповідно до вказаного пункту від сплати державного мита звільняються органи соціального страхування та органи соціального забезпечення - за регресними позовами про стягнення з особи, яка заподіяла шкоду, сум допомоги й пенсій, виплачених потерпілому або членам його сім'ї, а органи соціального забезпечення - також за позовами про стягнення неправильно виплачених допомоги та пенсій.

Проте, позивач не є ні органом соціального страхування, ні органом соціального забезпечення. Відповідно до Положення про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1235 від 26.09.2001, військовий комісаріат є місцевим органом військового управління.

Крім того, вказаним пунктом Декрету Кабінету Міністрів України передбачений вичерпний перелік спорів, за якими органи соціального страхування та органи соціального забезпечення можуть звертатися до суду, несплачуючи судові витрати.

Розглянувши матеріали позову, суд встановив:

- До позовної заяви не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі.

До позовної заяви не подано доказів сплати державного мита у встановленому розмірі. Так, відповідно до підпункту а пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" (з урахуванням змін, внесених Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" від 25.03.2005р. № 2505-I\/, що набули чинності до подачі позовної заяви) розмір державного мита із заяв майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менш 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, із позовних заяв немайнового характеру, в тому числі із заяв про визнання недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру, становить 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 грн.

Державне мито перераховується до Державного бюджету України на поточний рахунок 31118095700006, МФО 804013, ОКПО 24046582, отримувач –Відділення Державного казначейства у м. Луганську, банк –Управління Державного казначейства в Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200.

Відповідно до п.4 ст. 63 ГПК України позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі.

- Не подано доказів сплати витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 № 825 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1258», яка набрала чинності 13.08.2009, розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом господарських справ, встановлено за ставкою 236 гривень 00 копійок.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу необхідно перераховувати на р/р 31211259700006, банк ГУ ДКУ в Луганській області, одержувач: УДК у м. Луганську МФО 804013, ОКПО 24046582, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259, призначення платежу: «Надходження коштів по оплаті з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах»).

Відповідно до п.10 ст. 63 ГПК України позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду, якщо не подано доказів сплати витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись п.п. 4, 10 ст.63 Господарського процесуального кодексу України дану позовну заяву і додані до неї документи слід повернути без розгляду.

          Керуючись п.п. 4, 10 ст.63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

          1.Повернути заяву та додані до неї документи заявнику без розгляду.

2.Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.

          Додаток (тільки позивачу): –на “10” аркушах.

СуддяА.П.Середа