Рішення № 81111999, 04.04.2019, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2019 рокуСправа № 912/3125/18 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Колодій С.Б., за участю секретаря судового засідання Легун А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 912/3125/18

за позовом ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідачів

1. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Лан", 28500, Кіровоградська область, м. Долинська, Східно-об'їзне шосе, 6

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "П'ятихатська", 28326, Кіровоградська область, Петрівський район, с. Володимирівка, вул. Центральна, 11

про визнання недійсним договору, застосування наслідків недійсності правочину

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність № б/н від 09.10.2018 (в режимі відеоконференції);

від відповідача 1 - участі не брали;

від відповідача 2 - участі не брали.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідачів: сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Лан" та товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "П'ятихатська" з вимогами про

- визнання недійсним договору купівлі - продажу майна підприємства банкрута від 04.08.2017, укладеного між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Лан" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Кундас В.І. та товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "П'ятихатська" в особі генерального директора ОСОБА_4;

- застосування наслідків недійсності правочину, а саме зобов'язання ТОВ "Агрофірма "П'ятихатська" повернути СТОВ "Лан" сівалку марки Kerner, модель: Eros ЕА 600, рік виробництва: 2007 та оформити відповідний акт приймання передачі.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що при укладенні оспорюваного правочину порушені його права, оскільки він є покупцем майна, що є предметом оспорюваного правочину.

Ухвалою від 03.12.2018 господарський суд залишив позовну заяву без руху та зобов'язав ОСОБА_1 усунути недоліки позовної заяви.

Позивач виконав вимоги ухвали від 03.12.2018, подав заяву про усунення недоліків, надав докази направлення додатків до позовної заяви іншим учасникам судового процесу та засвідчені копії таких додатків.

Ухвалою від 13.12.2018 господарський суд відкрив провадження у справі № 912/3125/18 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 14.01.2019 о 11 год. 00 хв., встановив відповідачам та позивачу строк для подання відзиву на позовну заяву та відповіді на відзив.

14.01.2019 господарський суд розпочав підготовче засідання.

Господарський суд ухвалою від 14.01.2019 клопотання відповідача 1 про поновлення процесуального строку задовольнив, продовжив відповідачу 1 строк для подання відзиву на позов до 23.01.2019, відклав підготовче засідання до 05.02.2019.

25.01.2019 у строк визначений судом до суду від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву від 22.01.2019, разом з доказами його направлення на адресу позивача та відповідача 2, за змістом якого відповідач 1 просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав.

Оскільки покупець досить тривалий час без будь-якої мотивації ухилявся від підписання договору купівлі-продажу та від фактичного отримання предмету аукціону, арбітражним керуючим було прийнято рішення про анулювання результатів аукціону.

30.08.2017 ОСОБА_1 направлено лист з проханням повернути сплачені кошти на поточний рахунок із зазначенням банківських реквізитів.

Грошові кошти були повернуті позивачу в повному обсязі, що підтверджується ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 08.12.2017.

Зазначене свідчить про те, що покупець навіть не мав на меті укладати договір купівлі-продажу та умисно ухилявся від отримання товару, оскільки від ОСОБА_1 не надходили вимоги або пропозиції щодо підписання договору купівлі-продажу, передачі майна та підписання відповідного акту приймання-передачі, а також не виконані зобов"язання по оплаті вартості майна.

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу, при цьому не будучи стороною цього договору, та застосування наслідків недійсності правочину.

Визнання недійсним договору купівлі-продажу з підстав недотримання арбітражним керуючим вимог ст. 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" направлено на захист прав та інтересів заставного кредитора та інших кредиторів у справі про банкрутство", а відтак не може бути підставою для задоволення позову третьої особи, яка не є учасником справи про банкрутство, та не є стороною договору купівлі-продажу.

Обраний спосіб захисту прав та законних інтересів позивача в даному випадку не відповідає змісту порушеного права, оскільки метою будь-якого позову є усунення перешкод у здійсненні права. Із правовідносин які склалися між позивачем та СТОВ "Лан" ОСОБА_1 набув право на отримання у власність певного майна, яке ним не було реалізовано з 19.06.2017 р., а відтак визнання недійсним договору купівлі-продажу укладений між СТОВ "Лан" та ТОВ Агрофірма "П"ятихатська" ніяким чином не відновить права позивача, а відтак відсутні підстави для правового захисту беручи до уваги те, що позивач право власності на спірне майно не набув.

Направляючи вимогу про повернення грошових коштів та їх отримання ОСОБА_1 фактично відмовився від виконання зобов"язань щодо отримання у власність майна, оскільки передача майна придбаного на аукціоні у власністю здійснюється виключно після сплати грошових коштів та підписання договору купівлі-продажу.

05.02.2019 господарський суд продовжив підготовче засідання.

Ухвалою від 05.02.2019 господарський суд продовжив строк підготовчого провадження у справі № 912/3125/18 на 30 днів, відклав підготовче засідання до 26.02.2019 о 14 год. 30 хв., встановив позивачу строк до 18.02.2019 для подачі відповіді на відзив відповідача 1, а відповідачу 1 строк до 25.02.2019 для подачі заперечення щодо викладених позивачем у відповіді на відзив пояснень.

12.02.2019 до суду надійшов відзив відповідача 2 (ТОВ Агрофірма "П"ятихатська") від 08.02.2019, відповідно до якого відповідач 2 просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

26.02.2019 господарський суд продовжив підготовче засідання.

Ухвалою від 26.02.2019 господарський суд залишив без розгляду поданий товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "П"ятихатська" відзив від 08.02.2019 на позовну заяву, відклав підготовче засідання до 06.03.2019 о 12:00 год.

Ухвалою від 06.03.2019 закрито підготовче провадження у справі № 912/3125/18, справу призначено до судового розгляду на 12.03.2019 о 11 год. 00 хв.

12.03.2019 господарський суд розпочав розгляд справи по суті.

Протокольною ухвалою від 12.03.2019 в судовому засіданні оголошено перерву до 04.04.2019 о 14:30 год.

У судовому засіданні 04.04.2019 позивач позовні вимоги підтримав.

Представники відповідачів належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання 04.04.2019 не прибули, про причини неявки не повідомили.

Частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення відповідачів про дату, час та місце розгляду справи, розгляд даної справи належить здійснювати за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з"ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об"єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Кіровоградської області в межах справи № 912/209/13-г про банкрутство Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Лан" знаходиться скарга ОСОБА_1 на дії організатора торгів ПП "Експертне агентство".

Предметом розгляду скарги ОСОБА_1 на дії ПП "Експертне агентство", як організатора з продажу майна банкрута СТОВ "Лан" є зобов'язання передати майно, придбане ОСОБА_1 на аукціоні, а саме: сівалки, piк випуску: 2007, виробник (марка): Kerner, модель: Eros EA 600, рік виробництва: 2007, ширина захвату 6м, пневматична, два ряди дисків для підготовки ґрунту, однодисковий сошник, прикочувальні котли, привод від ВВП, місткість бункера 2500л, бортовий комп"ютер. Комплектація базова. Потреба у ремонті: в робочому стані в комплектації, вказаній в оголошенні від 28.04.2017 за № 104 на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України розміщено оголошення (номер публікації 42570) про проведення повторного аукціону з продажу майна, що належить банкруту Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Лан», код 24711349, адреса: Кіровоградська область, м. Долинська, Східно-Об"їзне шосе, 6.

В процесі розгляду зазначеної скарги ОСОБА_1 у судовому засіданні з пояснень арбітражного керуючого - ліквідатора СТОВ "Лан" Кундас В.А. з'ясувалось, що майно придбане ОСОБА_1 на аукціоні продано ТОВ "Агрофірма "П'ятихатська".

Арбітражним керуючим - ліквідатором СТОВ "Лан" Кундас В.А. надано до суду засвідчену власним підписом та печаткою копію договору купівлі-продажу від 04.08.2017, укладеного між СТОВ "Лан" в ocoбi ліквідатора - арбітражного керуючого Кундас B.I. та ТОВ Агрофірма "П'ятихатська" в ocoбi генерального директора ОСОБА_4, акт приймання передачі сівалки від 04.08.2017, підписаний тими ж особами, а також в підтвердження виконання договору виписка по банківському рахунку, згідно якої 08.08.2017 ТОВ "Агрофірма "П"ятихатська" перераховані кошти за придбання сівалки на рахунок СТОВ "Лан".

Предметом договору купівлі-продажу від 04.08.2017 укладеного між СТОВ "Лан" в ocoбi ліквідатора - арбітражного керуючого Кундас B.I. та ТОВ "Агрофірма "П'ятихатська" в ocoбi генерального директора ОСОБА_4 є сівалка piк випуску: 2007, виробник (марка): Kerner, модель: Eros EA 600, рік виробництва: 2007, тобто майно, яке придбано ОСОБА_1 з аукціону з продажу майна СТОВ «Лан», проведеного ПП "Експертне агентство" "09" червня 2017 року об 11 год 00 хв., за адресою: 25015, м. Кропивницький, бульвар Студентський,22/12.

Позивач зазначає, що договір купівлі-продажу від 04.08.2017 між СТОВ "Лан" в ocoбi ліквідатора - арбітражного керуючого Кундас B.I. та ТОВ "Агрофірма "П'ятихатська" в ocoбi генерального директора ОСОБА_4 укладено з грубим порушенням діючого законодавства та цей договір порушує права ОСОБА_1, у зв"язку з чим наявні підстави для визнання його недійсним з огляду на наступне.

28.04.2017 за №104 на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України розміщено оголошення (номер публікації 42570) про проведення повторного аукціону з продажу майна, що належить банкруту Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Лан", код 24711349, адреса: Кіровоградська область, м.Долинська, Східно-Об'їздне шосе, 6.

Згідно оголошення на продаж виставлено наступне майно боржника: ЛОТ №1, до якого входить наступне майно:

Тип майна: спецтехніка, сівалка

Piк випуску: 2007

Виробник (марка): Kerner

Модель: Eros EA 600

Piк виробництва: 2007

ширина захвату 6м, пневматична, два ряди дисків для підготовки грунту, однодисковий сошник, прикочувальні котки, привод від ВВП, місткість бункера 2500л, бортовий комп"ютер

Комплектація базова

Потреба у ремонті: в робочому стані.

Адреса зберігання/місцезнаходження: Кіровоградська область, м. Долинська, Східно-Об'їзне шосе,6, с.Володимирівка, Петрівський район.

Аукціон з продажу майна СТОВ "ЛАН" призначено на "09" червня 2017 року об 11 год, місцем проведення зазначено наступна адреса: 25015, м. Кропивницький, бульвар Студентський, 22/12.

Переможцем зазначеного аукціону став ОСОБА_1, який запропонував ціну 217 600,00 грн., що підтверджується протоколом аукціону від 09.06.2017.

Ha підставі договору та рахунку-фактури №1 від 09.06.2017 грошові кошти у сумі 174080 грн. покупцем перераховані у повному обсязі на вказаний у протоколі аукціону та рахунку-фактурi номер банківського рахунку, що підтверджується квитанціями №NOMAB44012 від 13.06.2017 на суму 130 560,00 грн.; N18BJ33450 від 14.06.2017 на суму 43 520,00 грн.

Таким чином, покупцем повністю виконані вимоги ст. 71 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та оголошення про

проведення повторного аукціону з продажу майна, що належить банкруту Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Лан" щодо підписання договору та сплати грошових коштів.

В подальшому організатором аукціону ПП "Експертне агентство" прийнято рішення про анулювання результатів аукціону з продажу майна СТОВ "Лан", який відбувся 09.06.2017 за адресою: м. Кропивницький, бульвар Студентський, 22/12.

Підставою анулювання зазначеного аукціону став лист замовника аукціону - ліквідатора Кундас В.А. № 02-01/4 від 31.07.2017 про те, що переможець аукціону не підписав договір купівлі-продажу та акт приймання-передачі майна.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 08.12.2017, яка залишена без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.02.2018, рішення організатора аукціону - приватного підприємства "Експертне агентство" викладене в оголошенні від 02.08.2017 за №145, розмішеному на офіційних веб-сайтах Міністерства юстиції України та Вищого господарського суду України (номер публікації 45006) про анулювання результатів аукціону з продажу майна СТОВ "Лан", який відбувся 09.06.2017 за адресою: м. Кропивницький, бульвар Студентський, 22/12, скасовано.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.06.2018 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою ліквідатора сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Лан" Кундас В.А. на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 08.12.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.02.2018 у справі № 912/209/13-г.

Позивач вважає, що право на отримання майна, що є предметом оспорюваного правочину має ОСОБА_1, а укладений між СТОВ "Лан" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Кундас В.І. та ТОВ "Агрофірма "П"ятихатська" в особі генерального директора ОСОБА_4, передача майна ТОВ "Агрофірма "П"ятихатська" фактично позбавляє ОСОБА_1 отримати придбану з торгів сівалку.

Зважаючи на викладені вище обставини, Позивач звернувся з даним позовом до суду в якому просить визнати недійсним спірний договір купівлі-продажу в порядку ст.ст. 203, 215, а також застосувати наслідки недійсності правочину, а саме зобов"язати ТОВ "Агрофірма "П"ятихатська" повернути СТОВ "Лан" сівалку, шляхом оформлення відповідного акту приймання-передачі, в порядку ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України.

Розглянувши заявлені позовні вимоги, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно зі статтями 1, 2 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи вправі звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, або інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 2 Закону України „Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов"язковість яких надана Верховною Радою України.

Встановивши наявність у позивача суб"єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з"ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Згідно з абз. 5 п. 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання право чинів недійсними" від 06.11.2009 р. № 9, відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Отже, з підстав вищевикладеного суд вважає, що твердження відповідача 1 про те, що позивач не будучи стороною оспорюваного договору не мав права звертатись до суду з даним позовом є необґрунтованим.

За змістом ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст. 76 ГПК України доказами, певного суб"єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача. Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов"язковими; позивач зобов"язаний відповідно до ст. 74 ГПК України довести (підтвердити) в установленому законом порядку наявність факту порушення або оспорювання його прав та інтересів.

Отже, виходячи із наведених приписів, позивач звертаючись до суду із даним позовом та вимагаючи визнання недійсним договору купівлі-продажу від 04.08.2017, не будучи його стороною, зобов"язаний довести, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, в свою чергу, повинен перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача.

Судом встановлено, що 04.08.2017 року між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Лан", в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Кундас В.А. (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "П"ятихатська" (Покупець) укладено договір купівлі - продажу майна підприємства - банкрута, відповідно до якого на умовах даного Договору Продавець зобов"язується передати у власність Покупця наступне майно:

Назва: сівалка фірми Kerner

Модель: Eros EA 600

Piк виробництва: 2007

Свідоцтво про реєстрацію: серія АС номер 083504.

Відповідно до пункту 2.1 Договору передача майна Продавцем і прийняття його Покупцем здійснюється після повної оплати вартості майна, та оформлюється актом приймання-передачі, що підписується сторонами.

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що право власності на майно переходить від Продавця до Покупця після отримання майна та підписання сторонами акту приймання-передачі.

04.08.2017 між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Лан" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Кундас Вікторії Андріївни та товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "П"ятихатська" підписано акт приймання передачі майна, за умовами якого сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Лан" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Кундас Вікторії Андріївни передано, а товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "П"ятихатська" прийнято сівалку фірми Kerner, Модель: Eros EA 600, рiк виробництва: 2007, свідоцтво про реєстрацію серії номер 083504.

Господарським судом Кіровоградської області в ухвалі від 08.12.2017 року по справі 912/209/13-г, яка залишена апеляційною інстанцією без змін по розгляду скарги гр. ОСОБА_1 на рішення організатора аукціону - приватного підприємства "Експертне агентство" викладене в оголошенні від 02.08.2017 за № 145, розміщеному на офіційний веб-сайтах Міністерства юстиції України та Вищого господарського суду України (номер публікації 45006) про анулювання результатів аукціону з продажу майна СТОВ "Лан", який відбувся 09.06.2017 за адресою: м. Кропивницький, бульвар Студентський, 22/12, встановлено, що 09.06.2017 за результатами проведеного повторного аукціону щодо продажу майна підприємства - банкрута заявник ОСОБА_1 визнаний переможцем аукціону, підписано акт виконаних робіт.

В цей же день йому виставлений рахунок на оплату придбаного товару, який 13.06.2017 та 14.06.2017 ним оплачено.

19.06.2017 керівництвом ТОВ "Агрофірма "П"ятихатська" за участю ліквідатора боржника було підписано акт про те, що переможцю аукціону ОСОБА_1 було забезпечено доступ до сівалки, її оглянуто, але договір купівлі-продажу та акт приймання-передачі сівалки залишилися не підписаними і за результатами огляду сівалка залишилася на території відділення № 1 ТОВ "Агрофірма "П"ятихатська".

02.08.2017 року на підставі листа Кундас В.А. про те, переможець аукціону не підписав договір купівлі-продажу та акта приймання-передачі повідомлено про визнання результату аукціону анульованим.

06.09.2017 заявнику було повернуто грошові кошти, сплачені ним за сівалку.

Під час розгляду скарги по справі № 912/209/13-г, господарськими судами встановлено, що організатор аукціону порушив свій процедурний обов"язок, передбачений частиною 3, 4 статті 71 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо надсилання переможцеві торгів пропозиції щодо укладення договору купівлі-продажу майна разом з проектом цього договору. Також встановлено, відсутність як самої пропозиції, так і проекту договору купівлі-продажу відповідно до поданої переможцем торгів пропозиції щодо встановлення ціни цього майна. Також встановлено відсутність доказів надсилання цих документів переможцеві торгів. Крім того, зауважено на порушені права ОСОБА_1 мирно володіти своїм майном, оскільки ним виконано всі необхідні процедурні умови аукціону задля отримання права власності на майно. Факт повернення йому грошей у вересні 2017 року суд оцінив як вимушений захід для заявника з метою уникнення ризику лишитися без майна, і без грошей.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п"ятою та шостою статті 203 названого Кодексу.

Частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Господарське зобов"язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб"єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині (ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України).

Згідно з роз'ясненнями, наведеними у п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" № 11 від 29.05.2013 р., вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

При цьому, необхідно враховувати, що згідно зі статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України). Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину (п. 2 Постанови Пленум Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними").

Положеннями частини 1 статті 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: проведення аукціону, продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі.

Згідно з приписами частини 6 статті 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор може здійснювати безосередній продаж таких активів: основних засобів, балансова залишкова вартість яких не перевищує одну тисячу гривень, а також інших необоротних матеріальних активів, господарських матеріалів, малоцінних та швидкозношувальних предметів, обсяги або вартість яких є недостатніми для проведення аукціону; не проданих на біржових торгах через товарну біржу; стосовно яких після опублікування оголошення про проведення повторного аукціону є лише одна пропозиція від покупця. Безпосередній продаж може здійснюватися за ціною, що була визначена як ціна продажу на аукціоні, покупцеві, який подав пропозицію про участь в аукціоні; акцій приватного акціонерного товариства або часток товариства з обмеженою відповідальністю, які належать боржнику і викуповуються цим товариством або учасниками (акціонерами) цього товариства.

Так, з урахуванням вищевикладеного укладаючи спірний договір арбітражний керуючий, ліквідатор СТОВ "Лан" Кундас В.А. порушила процедурний обов"язок, передбачений ч.ч. 3, 4 ст. 71 Закону України "Про відновлення платоспроможносіт боржника або визнання його банкрутом", здійснила безпосередній продаж майна банкрута СТОВ "Лан" всупереч ч. 6 ст. 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тоді як гр. ОСОБА_1, як переможець аукціону виконав всі необхідні умови аукціону задля отримання права власності на майно.

Укладаючи спірний договір арбітражний керуючий, ліквідатор СТОВ "Лан" Кундас В.А. позбавила можливості позивача - гр. ОСОБА_1 отримати придбане на торгах майно.

З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду скарги ОСОБА_1 від 28.09.2017 на рішення про анулювання аукціону, з продажу майна СТОВ "Лан", який відбувся 09.06.2017 по справі № 912/209/13-г арбітражний керуючий, ліквідатор СТОВ "Лан" Кундас В.А. завідомо не повідомила суд про укладений договір купівлі-продажу від 04.08.2017 між СТОВ "Лан" та ТОВ Агрофірма "П"ятихатська", що свідчить про недобросовісність дій арбітражного керуючого, ліквідатора банкрута СТОВ "Лан" Кундас В.А.

Згідно з частиною 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до частини 3 статті 13, частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об"єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв"язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що спірний договір купівлі-продажу суперечить ч. 6 ст. 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У п. 2.5.2 Постанови Пленуму ВГСУ № 11 від 29.05.2013 роз'яснено, що необхідно з урахуванням приписів статті 215 ЦК України та статті 207 ГК України розмежовувати види недійсності правочинів, а саме: нікчемні правочини, недійсність яких встановлена законом (наприклад, частина перша статті 220, частина друга статті 228 ЦК України, частина друга статті 207 ГК України, стаття 13 Закону України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України"), і оспорювані, які можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку за позовом однієї з сторін, іншої заінтересованої особи, прокурора (зокрема, частина перша статті 227, частина перша статті 229, частина перша статті 230, частина перша статті 232 ЦК України, частина перша статті 207 ГК України).

За змістом частини другої статті 215 ЦК України нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду. Однак це не виключає можливості подання та задоволення позову про визнання нікчемного правочину (господарського договору) недійсним.

Отже, спори про визнання нікчемних правочинів недійсними підлягають вирішенню господарськими судами у загальному порядку. З'ясувавши, що оспорюваний правочин є нікчемним, господарський суд зазначає в резолютивній частині рішення про його недійсність або, за відсутності підстав для такого визнання, відмовляє в задоволенні позову.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 04.08.2017, укладеного між СТОВ "Лан" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Кундас В.А. та ТОВ Агрофірма "П"ятихатська" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розглянувши позовні вимоги позивача про застосування на підставі ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України наслідків недійсності правочину, а саме: зобов"язання ТОВ Агрофірма "П"ятихатська" повернути СТОВ "Лан" сівалку марки Kerner, модель: Eros ЕА 600, рік виробництва: 2007 та оформити відповідний акт приймання передачі, суд встановив наступне.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов"язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов"язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові насліди окремих видів недійсних правочинів.

Згідно з абз. 5 п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності відповідно до статей 215 та 216 ЦК, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією із сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Отже, статус заінтересованої особи та можливість подання відповідної позовної заяви для захисту порушених прав та законних інтересів законодавець безпосередньо пов"язує з наявністю у такої особи права та/або законних інтересів, що порушені вчиненням оспорюваного правочину.

З урахуванням викладеного, позивач у справі має право захищати свої права шляхом заявлення вимог про застосування реституції за недійсним правочином.

Згідно з частиною 2 статті 208 Господарського кодексу України у разі визнання недійсним зобов"язання з інших підстав кожна із сторін зобов"язана повернути другій стороні все одержане за зобов"язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі-відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов"язання не передбачені законом.

Відповідно до пункту 2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" правочини, які не відповідають вимогам закону, не породжують будь-яких бажаних сторонами результатів, незалежно від волі сторін та їх вини у вчиненні незаконного правочину. Правові наслідки таких правочинів настають лише у формах, передбачених законом, зокрема - у вигляді повернення становища сторін у початковий стан (реституції).

З огляду на викладене, оскільки договір купівлі-продажу від 04.08.2017 визнаний судом недійсним, суд вважає позовні вимоги позивача про застосування на підставі ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України наслідків недійсності правочину у вигляді повернення ТОВ Агрофірмою "П"ятихатська" СТОВ "Лан" сівалки марки Kerner, модель: Eros ЕА 600, рік виробництва: 2007 та оформленням відповідного акту приймання передачі правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Підсумовуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно розподілу судового збору суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено в повному обсязі, судовий збір покладається на відповідачів пропорційно.

Керуючись статтями 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір купівлі - продажу майна підприємства банкрута від 04.08.2017, укладеного між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Лан" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Кундас В.І. та товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "П'ятихатська" в особі генерального директора ОСОБА_4

Застосувати наслідки недійсності правочину, а саме зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "П'ятихатська" повернути Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Лан" сівалку марки Kerner, модель: Eros ЕА 600, рік виробництва: 2007 та оформити відповідний акт приймання передачі.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Лан" (28500, Кіровоградська область, м. Долинська, Східно-об'їзне шосе, 6) на користь гр. ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) 1762,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "П'ятихатська" (28326, Кіровоградська область, Петрівський район, с. Володимирівка, вул. Центральна, 11) на користь гр. ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) 1762,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити ОСОБА_1 (АДРЕСА_1); Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Лан" (28500, Кіровоградська область, м. Долинська, Східно-об'їзне шосе, 6); Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "П'ятихатська" (28326, Кіровоградська область, Петрівський район, с. Володимирівка, вул. Центральна, 11).

Повне рішення складено 12.04.2019.

Суддя С.Б. Колодій