Рішення № 81111865, 02.04.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.04.2019Справа № 910/2336/19

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "МАЛІАЛ"

до акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 389 982,23 грн.

Суддя: Шкурдова Л.М.

Секретар с/з Масна А.А.

Представники сторін:

від позивача - Василенко Л.М., за дов.

від відповідача - не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МАЛІАЛ" до акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 389 982,23 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2019 відкрито провадження у справі №910/2336/19 за правилами спрощеного позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором на поставку сандвіч-панелей №УЗ/ЦБМЕС-18970/Ю від 22.12.2018 щодо оплати товару, в зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 367 987,20 грн. В зв'язку з порушенням відповідачем грошового зобов'язання за Договором позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 14 154,90 грн, 3 % річних в розмірі 1 179,57 грн та інфляційні витрати в розмірі 6 660,56 грн.

Відповідач щодо задоволення позову заперечував, вказуючи, що позивачем не надано доказів виставлення відповідачу рахунків та зазначає, що інфляційні втрати нараховані за період, який був до моменту прострочення платежу.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час розгляду справи був належним чином повідомлений.

У судовому засіданні 02.04.2019 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представників сторін в судових дебатах, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.12.2018 між товариством з обмеженою відповідальністю "МАЛІАЛ" (постачальник) та акціонерним товариством "Українська залізниця" (покупець) укладено Договір поставки №УЗ/ЦБМЕС-18970/Ю від 22.12.2018 (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору предметом договору є поставка постачальником покупцю сендвіч-панелів згідно зі специфікацією №1 (додаток №1).

Згідно з п.6.4. Договору покупець здійснює оплату поставленого товару після пред'явлення постачальником рахунка-фактури на оплату товару протягом 10 банківських днів з дати поставки, але не раніше реєстрації податкової накладної. Датою поставки товару вважається дата підписання сторонами акту приймання-передачі товару.

Згідно підписаної сторонами Специфікації №1, що є Додатком №1 до Договору, позивач зобов'язався поставити відповідачу сендвіч-панелі на загальну суму 499 987,20 грн.

Судом встановлено, що позивачем поставлено відповідачу товар, обумовлений Договором та Специфікацією №1 до Договору, на суму 367 987,20 грн, що підтверджується видатковою накладною №М-109 від 29.12.2018, актом приймання-передачі товару №М-109 від 29.12.2018 та товарно-транспортною накладною.

Вказана видаткова накладна та акт підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками останніх, в зв'язку з чим приймаються в якості належних доказів на підтвердження поставки товару відповідачу.

Згідно вищезазначених документів та рахунку на оплату №М-108 від 29.12.2018 вартість товару склала 367 987,20 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, квитанції про реєстрацію податкової накладної, податкова накладна було зареєстрована 15.01.2019, а відтак відповідач повинен був здійснити оплату поставленого товару, з урахуванням п.6.4.Договору, не пізніше 15.01.2019.

Відповідно ст.526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.2 ст.74 ГПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати поставленого товару, наявність заборгованості в розмірі 367 987,20 грн. не спростовано, в зв'язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 367 987,20 грн. суму основного боргу.

Посилання відповідача на те, що позивачем не надано суду доказів направлення відповідачу рахунків на оплату, в зв'язку з чим строк оплати не настав, не може бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки пунктом 6.4. Договору визначено строк оплати товару протягом 10 банківських днів з дати поставки, але не раніше реєстрації податкової накладної. При цьому, за змістом ст.252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а відтак зазначення у Договорі положення щодо здійснення оплати після пред'явлення рахунку фактури не може вважатися визначенням строку оплати товару. Крім того, в матеріалах справи містяться докази отримання відповідачем від позивача товару та за змістом ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Також, відповідачем було зареєстровано податкову накладну. Вищезазначене свідчить про наявність обов'язку відповідача здійснити оплату поставленого позивачем товару.

В зв'язку з порушенням відповідачем грошового зобов'язання за Договором позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 14 154,90 грн, 3 % річних в розмірі 1 179,57 грн за період з 16.01.19 по 22.02.19 та інфляційні витрати в розмірі 6 660,56 грн. за період з грудня 2018 по січень 2019.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на те, що позивач повинен був здійснити оплату поставленого товару не пізніше 15.01.2019, то з 16.01.2019 мало місце прострочення оплати товару.

Судом перевірено розрахунок позивача 3 % річних за заявлений ним період, в зв'язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3 % річних частково в розмірі 1 144,33 грн.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Положеннями статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п.10.2. Договору покупець у разі порушення строків оплати товару сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати, але не більше подвійної ставки НБУ, що діяла на період, за який нараховується пеня.

Судом перевірено розрахунок пені, за заявлений позивачем період, в зв'язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 13 791,96 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних витрат в розмірі 6 660,56 грн. задоволенню не підлягають, оскільки заявлені за період з грудня 2018 по січень 2019, в той час як прострочення мало місце з 16.01.2019, при цьому при розрахунку суми інфляційних слід враховувати, що сума боргу, яка сплачується з 1-го до 15-го дня відповідного місяця, індексується з урахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16-го до 31-го дня місяця, розрахунок починається з наступного місяця.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст.74, 76-80, 129, 231, 236 - 240 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м.Київ, вул. Тверська, будинок 5, код ЄДРПОУ 40075815) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МАЛІАЛ" (49072, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Марка Озерного, будинок 1-А, код ЄДРПОУ 37538490) 367 987 (триста шістдесят сім тисяч дев'ятсот вісімдесят сім) грн. 20 коп - суму основного боргу, 1149 (тисячу сто сорок дев'ять) грн. 33 коп - 3 % річних, 13 791 (тринадцять тисяч сімсот дев'яносто одну) грн. 96 коп - пеню та 5743 (п'ять тисяч сімсот сорок три) грн. 91 коп - витрати по сплаті судового збору.

3. В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.М. Шкурдова

Дата складення тексту рішення: 10.04.19