Ухвала суду № 81111380, 11.04.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у видачі дублікату наказу

м. Київ

11.04.2019Справа № 919/703/13

За заявою Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

Про видачу дублікату виконавчого документа

У справі

За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

До Комунального підприємства "Севтеплоенерго"

Про стягнення 27 763 524,59 грн.

Суддя Бондаренко Г. П.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду міста Севастополя від 14.08.2013 у справі № 919/703/13 позов Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської ради про стягнення 27 831 462,65 грн, у тому числі: 24 712 029,57 грн - сума основного боргу; 1 050 084,07 грн - пеня; 1 791 394,14 грн - 7% штрафу; 67 938,06 грн - інфляційні втрати; 210 016,81 грн - 3% річних задоволено частково.

Стягнуто з Комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської ради на користь Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" суму основного боргу в розмірі 24712029,57 грн, пеню у розмірі 1 049 996,28 грн , 3% річних у розмірі 210 002,47 грн, 7% штрафу в розмірі 1 791 394,14 грн , інфляційні втрати у розмірі 55 904,24 грн , а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 68 789,99 грн. В іншій частині позову відмовлено.

На виконання вищезазначеного рішення Господарським судом міста Севастополя видано відповідний наказ від 03.09.2013 у справі № 919/703/13, який дійсний для пред`явлення до виконання до 30.08.2014.

29.03.2019 від Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надійшла заява про видачу дублікату виконавчого документа, у зв'язку з тим, що заявник вважає, що наказ втрачено.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.03.2019 суддею-доповідачем призначено суддю Бондаренко Г. П.

Так, як зазначає заявник та як встановлено судом, на виконання вищезазначеного рішення Господарським судом міста Севастополя видано відповідний наказ від 03.09.2013 у справі № 919/703/13, який дійсний для пред`явлення до виконання до 30.08.2014.

Постановою Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 12.05.2014 відкрито виконавче провадження відповідно до наказу № 919/703/13, виданого 03.09.2013.

Постановою Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 31.05.2016 повернуто виконавчий документ (наказ) стягувачеві та зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений до виконання в строк до 31.05.2017.

30.09.2016 позивач звернувся до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про відкриття виконавчого провадження на підставі наказу від 03.09.2013 у справі № 919/703/13.

Повідомленням про повернення виконавчого документу стягувачеві без прийняття до виконання 07.10.2016 наказ від 03.09.2013 у справі № 919/703/13 повернуто заявнику без виконання у зв'язку з тим, що виконання рішень щодо боржників, які знаходяться на території, яка є тимчасово окупованою територією України, здійснюється відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, а тому даний наказ було повернуто заявнику.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2017 визнано незаконним рішення старшого виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башілова В.О. про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання; визнано недійсним повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання; зобов'язано старшого державного виконавця Відділу примусового виконання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башілова В.О. прийняти до виконання наказ Господарського суду м. Севастополя.

Як про те стверджує позивач, 30.05.2017 позивач (стягувач) направив до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заяву про прийняття наказу до виконання (наявні докази направлення документа від 31.05.2017).

20.12.2018 позивач (стягувач) звернувся до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з листом про надання інформації.

Листом Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 05.03.2019 стягувача повідомлено про те, що у відділі відсутня можливість надати інформацію про вхідні реєстраційні номери листів Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та відповідальних виконавців з розгляду даних листів у зв'язку з втратою за період з 13.11.2015 по 17.07.2017 (тобто не в час направлення наказу як про це зазначає позивач у травні 2017 ) частини даних системи електронного документообігу у результаті кібератаки на електронні ресурси Міністерства юстиції України. Крім того зазначили про те, що згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень, виконавчі провадження з виконання наказу № 919/703/13 у відділі на виконанні не перебувають.

Обґрунтовуючи дану заяву стягувач посилається на норми Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 в новій редакції, який набрав чинності 05.10.2016, в пункті 5 розділу ХІІІ якого визначено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим законом, пред'являються в строки, встановлені даним законом; згідно ч. 1 ст. 12 даного закону, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років; позивач вважає, що строк пред'явлення наказу Господарського суду міста Севастополя по справі № 919/703/13 від 03.09.13 до виконання не сплинув; з урахуванням листа Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України скаржник дійшов висновку, що наявні підстави вважати, що наказ № 919/703/13 є втраченим.

Пунктом 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Обов'язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Пунктом 6 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.99 N 606-XIV визначено, що у виконавчому документі зазначається строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Так, на виконання вищезазначеного рішення Господарським судом міста Севастополя видано відповідний наказ від 03.09.2013 у справі № 919/703/13, який дійсний для пред`явлення до виконання до 30.08.2014.

Відповідно до норм Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.99 N 606-XIV про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону (ч. 4, 5 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження"). Згідно з приписами п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.99 N 606-XIV виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

За таких обставин, у постанові Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 31.05.2016 було зазначено про те, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений для виконання в строк до 31.05.2017.

Листом Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України стягувача було повідомлено про те, що наказ по даній справі у відділі на виконанні не перебував, а доказів отримання виконавчою службою даного наказу заявником не надано, а отже, матеріали справи не містять доказів про те, що строк пред'явлення виконавчого документа до виконання переривався.

Отже, строк пред'явлення наказу № 919/703/13 від 03.09.2013 до виконання закінчився 31.05.2017, доказів іншого матеріали справи не містять.

З заявою про видачу дубліката наказу заявник звернувся 29.03.2019, тобто після закінчення строку для пред'явлення такого наказу до виконання. При цьому суду не надано заявником належних та допустимих доказів відновлення строку для пред'явлення наказу від № 919/703/13 від 03.09.2013 до виконання та не наведено в заяві жодних аргументів щодо спливу/не спливу такого строку на момент звернення до суду із заявою про видачу дубліката наказу.

Посилання заявника на те, що строк пред'явлення наказу Господарського суду міста Севастополя від 03.09.2013 року у справі № 919/703/13 жодним чином не обґрунтовано, а також не зазначено чітких строків дії вказаного наказу на думку заявника.

Щодо посилання стягувача на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.01.2017 постановлену за результатами розгляду скарги на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України суд зазначає, що даною ухвалою судом не досліджувалися обставини спливу/не спливу строку пред'явлення наказу від № 919/703/13 від 03.09.2013 до виконання. Відтак фактичне визнання неправомірними дій державного виконавця саме по собі не свідчить про те, що строк був перерваний.

Щодо тверджень стягувача про застосування до даних відносин Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 та те, що даний виконавчий документ може бути пред'явлений до примусового виконання протягом трьох років суд зазначає, що Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 09.02.99 N 1-рп/99 зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (Рішення Конституційного Суду України від 05.04.2001 N 3-рп/2001.

За вказаних обставин, у суду відсутні правові підстави для задоволення заяви про видачу дубліката наказу.

Отже, за умови відсутності в матеріалах заяви доказів щодо переривання або поновлення строків, а також відсутності належних обґрунтувань щодо не спливу строку пред'явлення наказу до виконання, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі дублікату наказу, проте у разі надання відповідних доказів, заявник праві повторно звернутися до суду з відповідною заявою.

Керуючись п. 19.4 Перехідних положень ГПК України, ст. 234 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в задоволенні заяви про видачу дублікату виконавчого документа.

2. Згідно ч. 2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 11.04.2019 та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Бондаренко Г. П.