Рішення № 8111026, 25.02.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.02.2010 Справа № 17/95

Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ушак І.Г. у відкритому судовому засіданні розглянув справу за позовом приватного підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород до Новоселицької сільської ради, с. Новоселиця Перечинського району за участю комітету по газифікації села Новоселиця Перечинського району як третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору

за участю представників:

позивача ОСОБА_1, приватний підприємець; ОСОБА_2, представник за довіреністю;

відповідача Тимко М.М., голова сільської ради, Мушак В.В., представник за довіреністю

третьої особи - ОСОБА_5, голова комітету

СУТЬ СПОРУ: про стягнення заборгованості на суму 13067,92 грн., включаючи основний борг на суму 12233,00 грн., 101,80 грн. інфляційних нарахувань, 87,97 грн. - річних відсотків 645,15 грн. пені

Позивач звернувся до суду з вказаними вимогами та разом з представником у ході судового розгляду наполягає на їх задоволенні, оскільки відповідач не повністю оплатив виконані відповідно до договору підрядні роботи на користь територіальної громади с. Новоселиця, у звязку з чим виникла заборгованість перед позивачем на суму, що становить предмет позову в частині основного боргу.

Відповідач письмовим відзивом та його представники у ході судового розгляду справи не заперечують факту виконання позивачем підрядних робіт для газифікації с. Новоселиця та наявної заборгованості перед позивачем, пояснюють виникнення заборгованості відсутністю коштів. Повідомили, що у ході судового розгляду здійснено часткове - на суму 4000,00 грн - погашення боргу і при наступному надходженні коштів розрахунок буде проведено у повному обсязі.

Гр. ОСОБА_5, який відповідно до рішення Новоселицької сільської ради від 22.01.09р. обраний до складу сільського комітету по газифікації населеного пункту с. Новоселиця та укладав від імені комітету договір підряду, на якому ґрунтуються спірні відносини, пояснив, що комітет не має статусу юридичної особи та коштів для здійснення газифікації села, оскільки таких комітету не надано ні сільською радою ні громадянами - жителями села. По суті позовних вимог пояснив, зокрема, що підрядні роботи відповідачем виконані не зовсім якісно, однак прийняті за актом виконаних робіт, частково оплачені, заборгованість по оплаті пояснюється відсутністю коштів.

У судовому засіданні за погодженим клопотанням сторін для можливого врегулювання спірних відносин та для вивчення судом матеріалів справи та підготовки рішення оголошувалася перерва до 22.01.10, 22.02.10, 24.02.10, 25.02.10.

Справа розглядається за погодженим клопотанням сторін поза межами строку встановленого для розгляду справ господарськими судами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши у ході судового розгляду пояснення представників сторін та третьої особи,

суд встановив:

30.04.2009р. комітет з газифікації с. Новоселиця як замовник та ПП Пересоляк як виконавець уклали договір, предметом якого було надання виконавцем послуг за заявкою замовника на виконання робіт екскаватором (риття та засипка траншеї під вуличний газопровід в с. Новоселиця). Замовник за умовами договору зобовязався прийняти надані послуги та оплатити, виходячи з їх вартості, встановленої договором, на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт на протязі 20 днів шляхом перерахування коштів на банківський рахунок виконавця або готівкою. Умовами договору передбачено відповідальність сторін за порушення зобовязань шляхом, зокрема, сплати пені за прострочення оплати виконаних робіт у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Матеріалами справи, зокрема, зазначеним договором, актами приймання виконаних робіт від 28.07.09, 10.08.09, документами досудового врегулювання спору та з пояснень учасників процесу в ході судового розгляду встановлено, що позивач виконав обумовлених договором робіт на суму 31233,00 грн., які прийняті замовником, однак оплачені не в повному обсязі, що призвело до заборгованості перед позивачем за договором на суму 12233,00 грн. Наведена заборгованість на вимогу позивача заявлену в порядку досудового врегулювання не сплачена ні замовником, ні відповідачем.

За таких фактичних обставин, які не заперечуються та не спростовані відповідачем у ході судового розгляду справи, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості з відповідача по виконаних на користь територіальної громади с. Новоселиця та не оплачених у повному обсязі підрядних роботах на загальну суму 12233,00 грн. правомірні, оскільки за змістом ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Після порушення провадження у даній справі позивачеві за прибутковим касовим ордером від 22.01.2010р. сплачено суму 4000 грн., яку він прийняв у рахунок погашення спірної заборгованості в частині основного боргу, про що повідомили суду представники позивача та відповідача у ході судового розгляду. Наведене є підставою для припинення провадження у справі у частині погашеного боргу відповідно до п. 1.1. ст. 80 Господарського процесуального кодексу України та для задоволення позовних вимог і стягнення з відповідача на користь позивача решти основного боргу на суму 8233,00 грн.

За приписами ст.ст. 216-218, 229, 230-232 цього ж кодексу та ст. 625 Цивільного кодексу України підлягають задоволенню також позовні вимоги в частині нарахованих на суми заборгованості за договором суми 101,80 грн. - інфляційних нарахувань, 87,97 грн. річних відсотків та 645,15 грн. пені за період прострочення виконання грошових зобовязань.

Таким чином, всього до стягнення з відповідача на користь позивача належить сума 9067,92 грн.

Суд, покладаючи на позивача відповідальність за невиконання грошових зобовязань за договором у даній справі, керується приписами Законів України „Про місцеве самоврядування в Україні” та „Про органи самоорганізації населення” щодо того, що:

- сільські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах законодавчо визначені функції і повноваження місцевого самоврядування; сільські ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна;

- від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради; місцеві бюджети є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів; сільська рада може наділяти частиною своїх повноважень органи самоорганізації населення, передавати їм відповідні кошти, а також матеріально-технічні та інші ресурси, необхідні для здійснення цих повноважень, здійснює контроль за їх виконанням;

- прийняття рішень про наділення органів самоорганізації населення окремими власними повноваженнями органів місцевого самоврядування, а також про передачу коштів, матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для їх здійснення належить до виключної компетенції сільських рад, що вирішуються виключно на пленарних засіданнях ради;

- органи самоорганізації населення як представницькі органи створені жителями села наділяються сільською радою з дня їх легалізації у встановленому порядку власними повноваженнями та можуть наділятися додатково делегованими повноваженнями сільської ради; основними їх завданнями є задоволення соціальних, культурних, побутових та інших потреб жителів шляхом сприяння у наданні їм відповідних послуг та участь у реалізації соціально-економічного, культурного розвитку відповідної території, інших місцевих програм;

- легалізація органу самоорганізації населення є обов'язковою і здійснюється шляхом його реєстрації або повідомлення про заснування; у разі реєстрації орган самоорганізації населення набуває статусу юридичної особи;

- сільська рада передає органу самоорганізації населення відповідні кошти, а також матеріально-технічні та інші ресурси, необхідні для реалізації власних повноважень, а в разі делегування частини своїх повноважень - одночасно передає йому додаткові кошти, а також матеріально-технічні та інші ресурси, необхідні для здійснення цих повноважень.

З матеріалів справи вбачається, що сільський комітет по газифікації с. Новоселиця, який є стороною договору у даній справі, створений відповідно до рішення Новоселицької сільської ради від 22.01.09р., однак не набув у встановленому порядку статусу юридичної особи, йому не передано сільською радою коштів для здійснення газифікації села. За таких обставин виконані позивачем роботи по газифікації села Новоселиця, які за своїм змістом є повноваженнями сільської ради у галузі житлово-комунального господарства та побутового обслуговування, що перебуває у комунальній власності територіальної громади с. Новоселиця, є роботами здійсненими на користь територіальної громади, тому повязані з ними зобовязання та відповідальність згідно вищенаведених приписів законодавства покладаються на сільську раду.

За змістом ст.ст. 44-49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати сплачені позивачем при поданні позову належить відшкодувати за рахунок відповідача. Позивач при поданні позову сплатив за розгляд даної справи державне мито на суму 130,67 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 372,00 грн., оплатив послуги адвоката на суму 1500 грн. та наполягає на відшкодуванні з відповідача зазначених сум як судових витрат. Суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, приймає до уваги, що обсяг правової допомоги адвоката, яка полягала в наданні юридичних послуг консультації, збирання доказів, підготовки тексту позовної заяви - в кількості 3 годин відповідно до акту здачі-приймання наданих послуг, не є співрозмірним із заявленим розміром її оплати, зазначені витрати позивача не є обовязковими, здійснені ним на власний розсуд. За наведеного, враховуючи суть та обставини спору, беручи до уваги, що адвокат не приймав участі у судовому розгляді справи, виходячи із співрозмірності та розумності таких витрат позивача, суд дійшов висновку про можливість покладення зазначених витрат за результатами судового розгляду на відповідача у сумі 500 грн., в іншій частині ці витрати належить покласти на позивача. Позивачу належить повернути з бюджету 136 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу як зайво сплачені, оскільки розмір їх відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. N 1258 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 5.08.2009 р. N 825 затверджено у сумі 236 грн.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 193, 216-218, 229, 230-232 Господарського кодексу України, ст. 625 Цивільного кодексу України, Законами України „Про місцеве самоврядування в Україні” та „Про органи самоорганізації населення”, ст.ст. 4-3, 33, 43, 44-49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,

суд вирішив:

1. Позов задоволити частково.

Стягнути з Новоселицької сільської ради (с. Новоселиця Перечинського району Закарпатської області, № 27, код ЄДРПОУ 04351191) на користь приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1, іден. код НОМЕР_1) заборгованість на суму 9067, 92 грн. (девять тисяч шістдесят сім грн. 92 коп.), включаючи основний борг, інфляційні нарахування, пеню, та у відшкодування судових витрат 866,67 грн. ( вісімсот шістдесят шість грн. 67 коп. ).

2. Припинити провадження в частині стягнення 4000,00 грн. основного боргу.

3. Повернути позивачеві зайво сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 136 грн. Видати довідку.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Ушак І.Г.