Рішення № 8110686, 09.02.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" лютого 2010 р. Справа № 06/33-38 Суддя господарського суду Волинської області Дем’як В.М., розглянувшисправу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна цукрова група"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Літа-Плюс"

Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеван"

про стягнення 2457грн. 68коп.

за участю представників:

від позивача: Гренчин Г. М. (дов. від 05.02.2010р.)

від відповідачі: не прибули

Суть спору: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Західна цукрова група" звернулося із позовом до відповідачів – Товариства з обмеженою відповідальністю "Літа-Плюс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеван" та просить стягнути солідарно з ТзОВ «Телеван» та ТзОВ «Літа-плюс» - 500,00 грн. та з ТзОВ «Літа-плюс» - 1753,41грн.в т. ч., 1753,41грн. основної заборгованості, 36,32 грн. –3 % річних, 217,09грн. - індексу інфляції.

Заявлені позовні вимоги підтверджує договором поставки №24П від 02.01.2007р., договором поруки № 16/24П від 16.09.2008р., накладною №РН-0004243 від 30.10.2008р. та довіреністю №933546 від 21.10.2008 р..

          В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Водночас на вимогу ухвали суду від 26.01.2010р. останній подав копію балансу за останній звітній період з розшифровкою дебіторської заборгованості та документи про здійснення часткової оплати.

          Відповідача ТзОВ "Літа-Плюс" в призначене судове засідання не прибув, позову не оспорив.

          Відповідач ТзОВ "Телеван" в призначене судове засідання не прибув, водночас на адресу суд подав клопотання в якому повідомляє, що позовні вимоги в розмірі 500грн. визнає повністю та просить провести розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву та витребувані документи суду не подані, справу може бути розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

встановив:

12 січня 2007року між приватним Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна цукрова група" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Літа-Плюс" було укладено договір поставки №24П.

                    На виконання умов договору, позивач передав, а відповідач –прийняв товар на загальну суму 2358,40грн., що підтверджується накладною №РН-0004243 від 30.10.2008р. та довіреністю №933546 від 21.10.2008 р.

Згідно до умов договору покупець зобов’язувався оплатити товар протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару.

Між тим, в порушення умов договору відповідач ТзОВ "Літа-Плюс" оплату не здійснив.

Заборгованість за поставлений товар на день розгляду справи становить 2358,40грн..

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обов’язки на підставі договору поставки товару.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистими, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

          16 вересня 2008 р. між ТзОВ «Західна цукрова група» та ТзОВ «Телеван» (Поручитель) укладено договір поруки № 16/24П. Згідно умов цього договору ТзОВ "Телеван" несе часткову відповідальність перед ТзОВ «Західна цукрова група» за належне виконання ТзОВ «Літа-Плюс» забезпеченого зобов'язання у розмірі 500,00 грн..

          Як вбачається з матеріалів справи вимога про оплату заборгованості за договором підряду ТзОВ «Телеван» направлена 19.12.2008р..

          Між тим на день розгляду справи поручитель та боржник зобов'язань не виконали.

          Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Статями 546, 548 Цивільного кодексу передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, якщо це встановлено договором або законом.

Учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) в розмірі, визначеному законом або передбаченому договором (ст.ст.230-232 ГК України).

Як встановлено з матеріалами справи сторони у п. 8.3 договору №24П від 2.01.2007р. погодили про те, що покупець несе відповідальність за прострочення платежів по даному договору у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до змісту п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано

Разом з тим, до стягнення неустойки (пені, штрафу) статтею 258 ЦК України встановлюється спеціальна позовна давність в один рік.

Пунктом 1 ст.261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась про порушення свого права. В даному випадку позивачу було відомо про порушення його права в частині оплати послуг по договору поставки з 29.11.2008р..

Оскільки позивач звернувся із позовом про стягнення пені 30.12.2009р., то відповідно строк позовної давності в частині стягнення пені за період з 29.11.2008р. закінчився 01.12.2009р.

Згідно зі ст.267 ЦК України сплив позовної давності є підставою для відмови у позові.

                    За таких обставин , суд дійшов висновку про відмову у позові в частині стягнення нарахованої пені в сумі 204,27 гри.

          Враховуючи викладене, позов підлягає до задоволення частково в сумі 2253,41 грн. в т.ч. до стягнення солідарно підлягає 500грн. заборгованості з ТзОВ «Телеван» та ТзОВ «Літа-плюс» та з ТзОВ «Літа-плюс» 1753,41грн.в т. ч., 1500грн. основної заборгованості, 36,32 грн. –3 % річних, 217,09грн. - індексу інфляції.

Оскільки справу до розгляду в суді доведено з вини відповідача, то судові витрати, які складаються із державного мита в сумі 102 грн., послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. слід покласти на нього.

Керуючись викладеним та ст.ст. 11, 546, 548 , 712 ЦК України, ст.ст. 230-232 ГК України, ст.ст. 44, 49, п.1-1 ст.80, ст.ст.82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

          1. Позовні вимоги задовольнити частково в сумі 2253,41грн..

          2. Стягнути на користь ТзОВ «Західна цукрова група» (р\р 26006036618500 в Луцькій Філії АКІБ «УкрСиббанк», МФО 351005, ЄДРПОУ 34214795, ІПН 342147903081): солідарно з ТзОВ «Телеван» (р\р 26006055426080 в КБ" «Приватбанк» МФО 303440, ЄДРПОУ 32885315) та ТзОВ «Літа-плюс» (р/р 26008739000001 у РОФ АКБ "Укрсоцбанк», МФО 333012, код ЗКПО 31894679) - 500,00 грн

3. Стягнути на користь ТзОВ «Західна цукрова група» (р\р 26006036618500 в Луцькій Філії АКІБ «УкрСиббанк», МФО 351005, ЄДРПОУ 34214795, ІПН 342147903081)з ТзОВ «Літа-плюс» (р/р 26008739000001 у РОФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 333012, код ЗКПО 31894679) - 1753,41грн.в т. ч., 1500грн. основної заборгованості, 36,32 грн. –3 % річних, 217,09грн. - індексу інфляції та 102грн. витрат пов’язаних з оплатою державного мита, 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В позові в частині стягнення пені на суму 204,27 грн. слід відмовити.

Рішення господарського суду у відповідності до ст.85 ГПК України набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Суддя