Рішення № 8110599, 20.01.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" січня 2010 р. Справа № 01/163/11-38 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Ремторгпостач”, м. Луцьк

до колективного підприємства “Промбуд-6”, м. Луцьк

про стягнення 1772,20 грн.

                              Суддя І.О.Якушева

за участю представників:

від позивача: Мельничук П.П. –директор ТзОВ «Ремторгпостач»,

від відповідача: Панкевич В.М. (довір. у справі)

Суть спору: позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 1772,20 грн. заборгованості за переданий на підставі видаткових накладних № R-00556 від 17.06.2008р., № R-00782 від 11.08.2008р. товар.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Відповідач у відзиві, представник відповідача в судовому засіданні просять у задоволенні позову відмовити, посилаючись на таке:

- 23.11.2009р. позивач звернувся до КП «Промбуд-6»із претензією про стягнення 1772,20 грн. заборгованості, але не долучив жодних документів, які б підтверджували цю заборгованість. У зв’язку з цим та враховуючи, що на претензії відсутня печатка товариства, КП «Промбуд-6»просило ТзОВ “Ремторгпостач” надати документи, які б підтверджували суму боргу. Проте товариство не надало відповідних документів та не надіслало відповіді;

- позивачем не додано до позовної заяви документів, що підтверджують його вимоги;

- у КП “Промбуд-6” не виникло обов’язку по оплаті заборгованості, оскільки не наступив строк виконання зобов’язання по оплаті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

встановив:

ТзОВ “Ремторгпостач” на підставі видаткових накладних № R-00556 від 17.06.2008р., № R-00782 від 11.08.2008р. за дорученнями серії НБІ № 3008885 від 2.06.2008р., №78 від 11.08.2008р., виданим Христинець О.М., передало КП “Промбуд-6” сантехнічні матеріали на загальну суму 1806,57 грн.

Відповідач факту отримання товару не заперечує.

З перерахованих відповідачем впродовж 2008 року коштів позивачем в рахунок оплати товару, переданого за згаданими накладними, зараховано 34,37 грн., решту перерахованих сум віднесено в рахунок оплати попередньої заборгованості.

З огляду на викладене, залишок заборгованості відповідача складає 1772,20 грн., підтверджується актами звірки взаємних розрахунків, підписаними між сторонами, станом на 30.11.2008р., 1.11.2009р.

Доказів, які б спростовували цю заборгованість або доказів її оплати відповідач суду не подав.

За загальними положеннями цивільного законодавства зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст.11 Цивільного кодексу України.

За приписами ч.2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов’язки.

Із змістом зазначеної норми кореспондуються і приписи ст.174 Господарського кодексу України.

В даному випадку між сторонами у справі виникли цивільні права та обов’язки на підставі договору купівлі-продажу шляхом підписання накладних на відпуск товару, як це передбачено п. 2 ст 639 Цивільного кодексу України.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст.ст.526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки сторони письмового договору не укладали, строку оплати не встановлювали, то відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк виконання зобов'язання не встановлений, боржник повинен виконати обов’язок по оплаті в семиденний строк з дня пред’явлення вимоги кредитором.

Претензією №15 від 23.11.2009р. позивач звертався до відповідача з вимогою перерахувати залишок суми заборгованості в розмірі 1772,20 грн.

Факт отримання відповідачем 25.11.2009р. претензії підтверджується повідомленням про вручення №430010070263.

Оскільки строк виконання відповідачем зобов'язання по оплаті переданого позивачем товару не був визначений, тому направлену позивачем на адресу відповідача претензію №15 від 23.11.2009р., отриману останнім 25.11.2009р., слід розглядати у розумінні ст. 530 ЦК України як пред'явлення вимоги щодо виконання зобов'язання.

Проте відповідач в добровільному порядку претензії позивача не задовольнив, коштів не перерахував, що спричинило звернення позивача з позовом до суду.

Під час судового розгляду представник відповідача факту наявності перед позивачем заборгованості не заперечувала, проте просила у задоволення позову відмовити з тих підстав, що у КП “Промбуд-6” не виникло обов’язку по оплаті заборгованості, оскільки не наступив строк виконання зобов’язання по оплаті.

Проте з такими доводами погодитись не можна.

Оскільки позивач в порядку, визначеному ст.530 ЦК України, звернувся до відповідача з вимогою оплатити заборгованість, та довів факт отримання цієї вимоги відповідачем, у відповідача виник обов’язок по оплаті отриманого товару в семиденний строк з дня пред’явлення вимоги.

Враховуючи наведені обставини неналежного виконання відповідачем зобов’язання по оплаті переданого товару, а також враховуючи вказані норми законодавства, сума боргу в розмірі 1772,20 грн. доведена позивачем на підставі вказаних вище доказів, а тому вимога про стягнення з відповідача 1772,20 грн. заборгованості за переданий йому товар, обгрунтована і підлягає до задоволення.

Як зазначено Конституційним Судом України в рішенні від 9 липня 2002 року N15-рп/2002у справі N1-2/2002 за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Кампус Коттон клаб" щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів) для забезпечення судового захисту Конституція України у статті 124 встановила принципи здійснення правосуддя виключно судами, неприпустимості делегування функцій судів та їх привласнення іншими органами чи посадовими особами та визначила юрисдикцію судів.

Із змісту частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції на всі правовідносини, що виникають у державі, випливає, що кожен із суб'єктів правовідносин у разі виникнення спору може звернутися до суду за його вирішенням. Суб'єктами таких правовідносин можуть бути громадяни, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи та інші суб'єкти цих правовідносин. Зазначена норма, як і інші положення Конституції України, не містить застереження щодо допустимості судового захисту тільки після досудового врегулювання спору та неприпустимості здійснення правосуддя без його застосування.

Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов'язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист.

Враховуючи зазначені положення Рішення Конституційного Суду України та зважаючи на факт належного підтвердження доказами позовних вимог під час судового розгляду, та обставина, що позивач не долучив до претензії документів, які б підтверджували заборгованість, не скріпив претензії печаткою, не надіслав відповіді, не може бути підставою для відмови судом в позові.

У зв’язку з тим, що спір до розгляду судом доведено з вини відповідача, відповідно до ст. ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України на нього слід покласти судові витрати по справі.

Керуючись Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року N15-рп/2002у справі N1-2/2002, ст.ст.11, 526, 530, 599, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.44, 49, ст. ст. 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з колективного підприємства “Промбуд-6” (м. Луцьк, вул. Ковельська, 3, р/р 260013005579, ТзОВ КБ «Західінкомбанк»м. Луцьк, МФО 303484, код 05460628, номер свідоцтва 02583141) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Ремторгпостач” (м. Луцьк, вул. Фрунзе, 22, р/р 26004231533001 в ВРУ Приватбанк м. Луцьк, МФО 303440, код 217383503179, номер свідоцтва 02585485) 1772 грн. 20 коп. заборгованості, 102 грн. витрат, пов’язаних з оплатою державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                                                                    І.О.Якушева

Дата виготовлення повного тексту рішення: 21.01.2010р.