Вирок № 81105716, 10.04.2019, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/8318/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2019 року

Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Слободяна В.С.

з участю :

секретаря судового засідання Царук Г.Д.,

прокурора Банас Г.Г.,

представника потерпілого ПП «Славутич Поділля» -

ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому кримінальне провадження №12019240010001124 на підставі обвинувального акта по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого Хмельницьким міськрайонним судом:

- 26.05.2015 року за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді арешту на строк 3 місяці;

- 18.12.2015 року за ч. 1 ст. 121, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років; звільненого від відбування цього покарання 18.10.2018 року умовно-достроково на 6 місяців 6 днів,

за ч.2 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

17.02.2019 року біля 19 год. 57 хв., перебуваючи в приміщенні магазину «Економ» № 10, що по вул. Львівське шосе, 18 в м. Хмельницькому, ОСОБА_2, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та з метою заволодіння чужим майном, таємно викрав зі стелажу одну пляшку коньяку «Shabo V.S» 3* 40 % об’ємом 0,5 л вартістю 107 грн. та одну пляшку коньяку «Коктебель» 5* 40% об’ємом 0,5 л вартістю 117 грн. 91 коп., а всього належного ПП «Славутич Поділля» майна на загальну суму 224 грн. 91 коп., яке заховав під кофту, в яку був одітий та вийшов з магазину, не розрахувавшись за товар, яким в подальшому розпорядився на власний розсуд.

ОСОБА_2 підлягає кримінальній відповідальності за ч.2 ст. 185 КК України (таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно).

В судовому засіданні обвинувачений повністю визнав свою винуватість у скоєнні інкримінованого йому злочину та показав, що у вказаний час, перебуваючи в приміщенні магазину «Економ» № 10, що по вул. Львівське шосе в м. Хмельницькому вирішив викрасти дві пляшки коньяку. Саме з цією метою він, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, взяв зі стелажу вказані дві пляшки коньяку, заховав під кофту та вийшов повз касу, не оплативши за цей товар. Пізніше вдома цей коньяк випив.

Вказані обставини вчинення ОСОБА_2 інкримінованого йому кримінального правопорушення ніким не оспорюються, а тому, у відповідності до ч.3 ст. 349 КПК України, з’ясувавши в усіх учасників судового провадження чи правильно вони розуміють зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, роз’яснивши їм, що в такому разі вони будуть позбавлені можливості оскаржувати ці обставини в апеляційному поряду, судом, за згодою усіх учасників судового провадження, визнано недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин.

Сам обвинувачений на момент вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення досяг віку з якого настає кримінальна відповідальність, за повідомленням ХОПНД та ХОНД будь – яким психічним захворюванням чи тимчасовим розладом психічної діяльності на той час не страждав, не страждає на такі і даний час, поводиться адекватно. Тому, суд визнає його осудним та відповідальним за скоєне.

При обранні йому виду та міри покарання враховується визначені ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання, в тому числі ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, а також положення ч. 2 ст. 50 КК України, згідно якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Обвинувачений є людиною молодого віку, характеризується посередньо, скоїв умисний середньої тяжкості злочин.

Він активно сприяв розкриттю злочину, щиро розкаявся в скоєному, повністю відшкодував заподіянні потерпілому збитки, що суд визнає обставинами, які пом’якшують йому покарання.

Разом з тим ОСОБА_2 неодноразово судимий за вчинення, в тому числі, злочинів проти власності, звільнявся від відбування покарання у виді позбавлення волі умовно – достроково, проте таке звільнення не призвело до позитивних змін в його особистості і не створило у нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві, оскільки після умовно - дострокового звільнення від відбування покарання у віиді позбавлення волі він знову скоїв злочин, до того ж в період строку, на який був умовно – достроково звільнений від відбування покарання.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому суд визнає рецидив злочинів.

Так, відповідно до ст. 34 КК України рецидивом злочинів визнається вчинення нового умисного злочину особою, яка має судимість за умисний злочин.

Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України у постанові «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки» від 04.06.2010 року № 7 (п. 19) якщо рецидив злочинів утворює одночасно і їх повторність, яка передбачена у статті чи частині статті Особливої частини КК України як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, то за змістом частини четвертої статті 67 КК України як повторність, так і рецидив злочинів суд не може ще раз враховувати при призначенні покарання як обставини, що обтяжують покарання.

Однак, ОСОБА_2 скоїв умисний, передбачений ч.2 ст. 185 КК України злочин, маючи не погашену судимість за вчинення умисного, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України злочину, який не утворює повторності з новим злочином.

За таких обставин по справі, з врахуванням досудової доповіді представника персоналу пробації про високий рівень ризику вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення, суд, приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства і йому слід призначити покарання за вчинений злочин у виді позбавлення волі, проте у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч.2 ст. 185 КК України, адже обвинувачений таємно викрав майно невеликої вартості, щиро розкаявся та повністю відшкодував потерпілому заподіяні збитки.

Визначаючи остаточне покарання суд, у відповідності до положень ч.ч. 1, 4 ст. ст. 71 КК України, вважає за необхідне до покарання, призначеного за новий злочин, частково приєднати невідбуту частину за попереднім вироком та визначити його у виді позбавлення волі на строк 1 рік 1 місяць.

Саме таке покарання, на переконання суду, є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним та іншими особами нових злочинів.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався і учасники судового провадження клопотання про обрання такого не заявили.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374 КПК України,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред’явленому обвинуваченні за ч.2 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік.

На підставі ч.ч. 1,4 ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18.12.2015 року, остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 1 місяць.

Початок строку відбуття покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя