Рішення № 8110544, 02.02.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "02" лютого 2010 р. по справі № 4/146-38

за позовом Відкрите акціонерне товариство "Коростенський шляхзалізобетон" ё

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансбуд-сервіс"

про стягнення 63 570,46 грн.

                                                                      Суддя Слободян П.Р.

За участю представників сторін:

від позивача: н/з.

від відповідача:Пащук В. С. - довіреність у справі

Суть спору: позивач - відкрите акціонерне товариство "Коростенський шляхзалізобетон", м. Коростень звернувся в господарський суд з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбуд - Сервіс", в якій просить стягнути 63570,76грн. в .т.ч. 44685,00грн. основного боргу, 10880,81грн. пені, 1447,70грн. річних, 6556,95грн. інфляції.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 11.01.2010р. та представник в судовому засіданні заперечує проти задоволення позову, в частині нарахування фінансових санкцій, мотивуючи тим, що передача товарно - матеріальних цінностей відбувалась не тільки на виконання умов договору але й як окремі правовідносини, позивачем проведено нарахування штрафних санкцій без урахування п. 4.2. договору № 36 від 08.07.2008р., останній просить стягнути пеню за цілий рік, що суперечить ст. 232 ГК України.

До початку розгляду справи по сутті від позивача надійшла заява № 02 від 02.02.2010р. про уточнення позовних вимог, в якій останній просить стягнути з відповідача 44685,00грн. основного боргу, 1015,19грн. пені, 459,56грн. відсотків річних, 1647,57грн. інфляції.

Відповідач у заяві від 02.02.2010р. та представник відповідача в судовому засіданні позов визнав в сумі 44685,00грн. та просить розстрочити виконання рішення суду на чотири місяці, у зв’язку з важким фінансовим становищем підприємства.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

8 липня 2008 року між ВАТ "Коростенський шляхзалізобетон" та ТзОВ "Трансбуд - Сервіс" було укладено договір № 36, відповідно до умов якого позивачем було поставлено відповідачу згідно видаткових накладних № 1641 від 15.09.2008р., № 1686 від 19.09.208р., №" 1828, 1829 від 07.10.2008р., № 1941 від 24.10.2008р., № 2009 від 05.11.2008р. на підставі довіреностей НБМ № 801762 від 09.09.2008р., НБМ № 801781 від 19.09.2008р., НБМ № 801790 від 06.10.2008р., ЯПО № 336704 від 22.10.2008р., ЯПО № 336713 від 01.11.2008р. товар на загальну суму 148168,80грн.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідач - ТзОВ "Трансбуд - Сервіс" оплату здійснив частково на суму 103483,80грн., внаслідок чого в останнього виникла заборгованість станом на момент звернення з позовом в сумі 44685,00грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У зв’язку з прострочкою платежів, відповідачу відповідно до ст. 526, 546, 549 ЦК України, п. 7.1. договору та за неналежне виконання договірних зобов’язань та несвоєчасне проведення обов’язкових платежів позивачем було нараховано пеню, яка у відповідності до представленого суду уточненого розрахунку становить 1015,19грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів, що згідно уточненого розрахунку становить 459,56грн. - 3% річних та 1647,57грн. збитків завданих інфляцією.

Відповідач у заяві від 02.02.2010р. та представник відповідача в судовому засіданні позов визнав в сумі 44685,00грн. та просить розстрочити виконання рішення суду на чотири місяці, у зв’язку з важким фінансовим становищем підприємства, яке виникло внаслідок того, що з метою здійснення визначеної статутом діяльності відповідача було придбано в кредит та в лізинг будівельну техніку іноземного виробництва. Так як техніка була іноземного виробництва то при її придбанні ціна визначалася в іноземній грошовій одиниці доларах США та Євро. Внаслідок різкого зниження Національним банком України курсу національної валюти України по відношенню до долара США фактична вартість майна, що придбавались за договорами фінансового лізингу та кредитними договорами (кредити надавались на придбання техніки) суттєво збільшились. В зв'язку поглиблення наслідків фінансово-економічної кризи товариство не змогло своєчасно провести розрахунки за придбану будівельну техніку, та, як наслідок до відповідача було подано позови про стягнення штрафних санкцій та вжиття заходів до забезпечення позовів шляхом накладення арешту на рахунки товариства у банківських установах (ухвали та рішення господарського суду Волинської області по розгляду справ №9/87-44, №9/86-44, №5/67-44 та №5/66-44). За наявності арешту рахунків товариства та інших вищевикладених обставин проведення розрахунків з ВАТ "Коростенський Шляхзалізобетон", в тому числі в рамках виконання судового рішення на даний час бачиться неможливим.

Відповідно до п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення. Розглянувши заяву відповідача від 02.02.2010р. про розстрочку виконання рішення, заслухавши доводи представника відповідача, суд вважає за можливе його задоволити та розстрочити виконання рішення до 30.04.2010р.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, слід віднести за рахунок останнього пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

1. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбуд - Сервіс" (м. Луцьк, вул. Стрілецька, 4, код 34524196) в користь відкритого акціонерного товариства "Коростенський шляхзалізобетон", (м. Коростень, вул. Т. Краті, 130, код 05422929) 44685,00грн. основного боргу, 1015,19грн. пені, 459,56грн. відсотків річних, 1647,57грн. інфляції, 478,07грн. державного мита та 236,00грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2. Виконання п. 1 даного рішення, в частині стягнення 48521,39грн. розстрочити, рівними частинами до 30.04.2010 року, здійснивши стягнення (сплату) боргу в такому порядку:

- до 28.02.2010р. -16173,79грн.;

- до 30.03.2010р. -16173,79грн.;

- до 30.04.2010р. - 16173,81грн.

          Суддя                                                                      Слободян П. Р.