Вирок № 81104496, 11.04.2019, Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/2327/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2019 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Пилип'яка П.В.,

при секретарі судового засідання Мацайло О.М.,

з участю прокурорів Костишина Д.Б., Павука І.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника Федака Р.Р.,

потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника потерпілих Федечко А.С. ,

представника цивільного відповідача Мельничука А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018140000000561 від 15.10.2018 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Млинок Заріченського району Рівненської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, одруженого, раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1, 14 жовтня 2018 року, приблизно о 21 год. 00 хв., керуючи автопоїздом у складі сідлового тягача марки "RENAULT MAGNUM 480", реєстраційний номер НОМЕР_1, та напівпричепа марки "SAMBO ST 39MHPA", реєстраційний номер НОМЕР_2, рухаючись ним автодорогою Львів-Тернопіль у напрямку руху транспорту до м. Тернопіль, при проїзді її ділянки у с. Куровичі Золочівського району Львівської області, порушив вимоги Р.1 п.п.1.5, 1.10 відносно термінів: "безпечна дистанція", "дорожні умови", "дорожня обстановка", "небезпека для руху"; Р.2 п.2.3 б), д), 2.9 а); Р.12 п. 12.3 та Р.13 п.13.1 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, які виразились в тому, що він керуючи зазначеним транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння (згідно з результатом токсикологічного дослідження №2207 від 16.10.2018 у крові ОСОБА_1 виявлено етанол в концентрації 1,12 проміле), під час руху проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не дотримався безпечної дистанції до автомобіля марки "МАЗ", реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_7, який в цей момент рухався у попутному з ним напрямку по цій же смузі руху, не вжив своєчасних заходів до зменшення швидкості керованого ним транспортного засобу аж до повної зупинки, що призвело до попутного зіткнення сідлового тягача марки "RENAULT MAGNUM 480", реєстраційний номер НОМЕР_1 із задньою частиною автомобіля марки "МАЗ", реєстраційний номер НОМЕР_3, після якого зазначений автомобіль марки "МАЗ" виїхав із проїзної частини дороги у правий кювет та перекинувся, в результаті чого водій такого ОСОБА_8 від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці події.

В результаті порушення правил безпеки дорожнього руху водієм ОСОБА_1, водій автомобіля марки "МАЗ", реєстраційний номер НОМЕР_3, ОСОБА_7 згідно з висновком судово-медичної експертизи №74/2018 від 16.11.2018 отримав тілесні ушкодження: тупа черепно-мозкова травма з переломами кісток нижньої щелепи, з крововиливами під м'які мозкові оболонки головного мозку, з крововиливами в м'які тканини голови, рани, садна на голові; тупа травма грудей з масивною раною передньої поверхні грудей, з видавлюванням органів грудної клітки назовні, з чисельними, повними, поперечними, двобічними по кількох анатомічних лініях переломами ребер, з переломами грудини, з ушкодженням пристінкової плеври, міжреберних м'язів, з ушкодженням (розривами, розміщенням) легень, серцевої сорочки, серця, аорти, бронхів, стравоходу, з крововиливом в плевральні порожнини; тупа травма живота з ушкодженням передньої черевної стінки з частковим випадінням органів черевної порожнини назовні, з пошкодженням (тріщинами, розміщенням) печінки, сальника, брижі кишківника, селезінки, правої нирки, з крововиливами в черевну порожнину та заочеревний простір; перелом тазу (поперечні переломи лонної та сідничної кісток справа, розрив крижово-клубових з'єднань справа і зліва); переломи хребта на рівні 2/3 та 8/9 грудних хребців; переломи лопаток; перелом лівої ключиці; закритий перелом правої плечової кістки; садна, рани на голові, шиї, тулубі і кінцівках. Ці тілесні ушкодження, за ознакою небезпеки для життя в момент їх спричинення, стосовно живих осіб, відносяться до тяжких. Види, масивність та різноманітний характер ушкоджень (переломи кісток; розриви зчленувань; тріщини, розміщення внутрішніх органів; крововиливи; садна, рани), вказують на спричинення їх внаслідок значної за силою дії тупих предметів, та могли утворитися під час ДТП, при ударі до виступаючих частин в салоні автомобіля, під час зіткнення транспортних засобів, з послідуючим випадінням з салону та стисненням тіла між двома тупими предметами, якими могли бути підлягаюча поверхня землі та кузов автомобіля. Смерть громадянина ОСОБА_7 настала внаслідок масивної травми тіла з чисельними переломами кісток скелету (ребер, грудини, хребта, лопаток, тазу, правого плеча) та ушкодженнями внутрішніх органів (серця, аорти, стравоходу, бронхів, легень, печінки, селезінки, брижі, кишківника, правої нирки), що призвело до зовнішньої та внутрішньої кровотечі та обумовило масивну крововтрату, котра і послужила безпосередньою причиною смерті.

Таким чином ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та надав показання, що даним транспортним засобом вже керував, загальний стаж водіння вантажівок близько 2-х років. Вказав, що 13.10.2018 повертаючись із Чехії перетнув державний кордон України у Краківці. Там він і переночував та вночі 13.10.2018 року випив пляшку пива, об'ємом 1,25 л. Приблизно о 12 год. він виїхав у місто Винники, а близько 20 год. виїхав із м. Винники у напрямку м. Тирасполь, Молдова. Автомобіль був завантажений, маса вантажу 10,5 тонн. Зазначив, що самого моменту зіткнення він не пам'ятає і як це сталося пояснити не може. Одразу після ДТП втратив свідомість і прийшов до тями, коли вирізали двері і витягували його з автомобіля. Відшкодував потерпілим шкоду у розмірі 51 тис. грн. Повідомив, що 31.12.2018 у нього народилася дитина, крім того на його утриманні перебуває також дитина його дружини від першого шлюбу. У потерпілих просив вибачення, у вчиненому щиро розкаявся та просив суворо його не карати.

Потерпіла ОСОБА_3 надала покази, що загиблий був її чоловіком, проживали разом у с. Селисько. ОСОБА_7 працював у ФГ "Під'ярків", виконував сезонні роботи. Повідомила, що на її утриманні залишився неповнолітній син, якому 17 років. Зазначила, що отримала від обвинуваченого відшкодування у розмірі 51 000 грн. Просила суд обрати обвинуваченому покарання не пов'язане із позбавленням волі.

Потерпіла ОСОБА_8 надала покази, що загиблий був її татом, щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди їй нічого не відомо. Просила суд обрати обвинуваченому покарання не пов'язане із позбавленням волі.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, беручи до уваги, що прокурор та потерпілі також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчинені ним кримінального правопорушення доведена повністю, кваліфікація його неправомірних дій за ч.2 ст.286 КК України є правильною, оскільки він, будучи особою, яка керує транспортним засобом, вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та часткове відшкодування завданого збитку.

Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжуює покарання обвинуваченого є скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65, 68 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином; обставини, які пом'якшують його покарання, та обставини, які обтяжують покарання; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Окрім цього, суд враховує дані досудової доповіді, складеної старшим інспектором Рожищенського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у Волинській області ОСОБА_9 від 08.04.2019 року, на підставі ухвали Золочівського районного суду Львівської області від 26.03.2019 року, згідно якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення обвинуваченим оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства у тому числі для окремих осіб оцінюється як низький, виправлення обвинуваченого можливе без позбавлення або обмеження волі та не становить високої небезпеки для суспільства.

З огляду на вказане, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України.

Водночас, зважаючи на вищевказані обставини, враховуючи позицію потерпілих, які претензій до обвинуваченого не мають та просили призначити обвинуваченому покарання не пов'язане з позбавленням волі, дані досудової доповіді, суд приходить до висновку про можливість виправлення винного без реального відбування покарання із звільненням, на підставі ст. 75 КК України, від основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та покладенням на нього обов'язків, що передбачені ст. 76 КК України.

Згідно до п.п. 20, 21 Постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 23 грудня 2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при призначенні покарання за ст. 286 КК України суди мають ураховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію транспортних засобів, тощо), а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, та особу винного. У кожному випадку призначення покарання за частинами 1, 2 ст. 286 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов'язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.

Враховуючи обставини справи, а саме те, що ОСОБА_1 вчинив злочин у стані алкогольного сп'яніння, в результаті якого настали тяжкі наслідки, суд вважає що ОСОБА_1 слід позбавити права керувати транспортними засобами.

Під час судового розгляду потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заявили цивільний позов про стягнення з Приватного підприємства «Ромді Україна» моральної шкоди та з врахуванням уточнення позовних вимог просили стягнути з цивільного відповідача моральну шкоду у розмірі по 100 000 (сто тисяч) гривень.

В обгрунтування цивільного позову вказують, що 14 жовтня 2018 року під час ДТП загинув ОСОБА_7, який доводиться чоловіком та батьком позивачів відповідно. Кримінальне правопорушення було вчинене ОСОБА_1 під час виконання ним своїх безпосередніх трудових обов'язків на посаді водія Приватного підприємства "Ромді Україна", відтак у вказаного підприємства виникає обов'язок відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки (транспортним засобом), власником якого є цивільний відповідач.

Розмір моральної шкоди обгрунтовують тим, що внаслідок ДТП, що спричинило загибель близької їм людини ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зазнали моральних страждань, які полягають у негативних змінах у їхньому житті, в зв'язку із втратою близької їм людини, а саме у щоденних думках та спогадах про наслідки психотравмуючої події, страх можливого повторення події з іншими близькими людьми, негативні переживання та спогади, потреба в униканні аналогічних обставин, тривозі, емоційнійній та тілесній реакції при згадуванні події, переживанні фізичних незручностей та психологічного дискомфорту, тимчасовій відірваності від активного соціального життя, зниженому та нестійкому настрої, порушенні сну, емоційній напрузі, дратівливості, приниженій гідності.

Представник цивільного відповідача подав відзив на позовну заяву, у якому заперечив доводи цивільного позову, вказавши, що позивачі вже отримали від ОСОБА_1 в якості відшкодування моральної шкоди кошти в сумі 16 000,00 грн, крім того між ПП «Ромді Україна» і ПрАТ «Страхова група «ТАС» укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, тому наголошує на праві звернення позивача до страхової компанії ПрАТ «Страхова група «ТАС» та просить відмовити у задоволенні цивільного позову.

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ПрАТ «Страхова група «ТАС» надійшло письмове пояснення, в якому зазначається, що страховик не може прийняти рішення про виплату страхового відшкодування потерпілим до набрання законної сили рішенням по кримінальній справі відносно ОСОБА_1

В ході судового розгляду потерпілі та їх представник цивільний позов підтримали в повному обсязі. Представник потерпілих додатково пояснив, що заявлена сума відшкодування, це той розмір моральної шкоди у який потерпілі оцінюють свої моральні страждання, понад суму страхового відшкодування.

Представник цивільного відповідача проти цивільного позову заперечив, зіславшись на отримане потерпілими відшкодування від обвинуваченого у розмірі 51 тис. грн., а також те, що цивільно-правова відповідальність ПП "Ромді Україна" застрахована і обов'язок з відшкодування моральної шкоди повинен нести страховик.

Частиною 1 статті 128 КПК України визначено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно з ч.1 ст.62 КПК України цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред'явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом.

Частиною 1 статті 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

За приписами ч.1 ст.22 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.

Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, що її заподіяла, за наявності її вини.

Згідно ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року № 6 (із змінами та доповненнями) під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Відповідно до ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Положеннями ч.2 ст.1168 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Матеріалами кримінального провадження підтверджується, що потерпілі ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, є дружиною загиблого, а ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, є його донькою. Відтак вони підпадають під коло осіб, визначених ч.2 ст.1168 ЦК України і їм дійсно було завдано моральну шкоду внаслідок скоєння злочину, яка полягає у душевних стражданнях, яких вони зазнали у зв'язку з протиправною поведінкою, наслідком якої є смерть члена їхньої родини, а саме: чоловіка та батька, що відповідає положенням п.2 ч.2 ст. 23 ЦК України.

Відповідно до роз'яснень даних у п.3, 9, 17-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд враховує, що цивільна відповідальність відповідача згідно полісу обов'язкового страхування №АМ/7158542 застрахована у ПрАТ «Страхова група «ТАС».

Згідно п.27.3 ст.27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Відповідно станом на момент настання страхового випадку мінімальний розмір заробітної плати згідно ЗУ «Про державний бюджет на 2018 рік» становив 3723,00 грн.

Таким чином, загальний розмір відшкодування моральної шкоди, який потерпілі можуть отримати від страховика становить 44676,00 грн.

При визначенні суми морального відшкодування, що підлягає стягненню з відповідача, суд враховує, не тільки моральні страждання потерпілих, пов'язані із втратою близької їм людини, а й те, що померлий ОСОБА_7 був єдиним годувальником в сім'ї, на утриманні потерпілої ОСОБА_3 залишився неповнолітній син ОСОБА_5., ІНФОРМАЦІЯ_5, а також те, що сума морального відшкодування, яку потерпілі мають право отримати від страховика після набрання рішенням законної сили у кримінальній справі не є спів мірною із пережитими ними моральними стражданнями, а тому суд, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості,приходить до висновку, що сума морального відшкодування в розмірі 200000,00 грн., яку потерпілі просять стягнути з відповідача буде належною сатисфакцією пережитим ними моральним стражданням.

Згідно ч.1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до встановлених обставин справи у їх сукупності, враховуючи, що в даному кримінальному провадженні позовні вимоги до вказаної страхової компанії не заявлені, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог про стягнення із власника джерела підвищеної небезпеки матеріальної компенсації завданої моральної шкоди внаслідок скоєного злочину у загальному розмірі 200000,00 грн. (двісті тисяч гривень ), тобто по 100 000.00 гривень кожному потерпілому.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Накладені слідчим суддею, в межах досудового розслідування кримінального провадження, арешт на автопоїзд в складі сідлового тягача "Renault-Magnum" реєстраційний номер НОМЕР_4 із напівпричепом "Samro" реєстраційний номер НОМЕР_9 та автомобіль НОМЕР_3 - слід скасувати.

Керуючись ст. 75, 76, ч. 2 ст. 286 КК України, ст. 100, 124, 368-371, 373- 374 КПК України, суд,

у х в а л и в :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, з позбавленням його права керування транспортними засобами на 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

Згідно ст. 76 КК України, покласти на засудженого ОСОБА_1 такі обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Іспитовий строк рахувати з дня проголошення вироку - 11 квітня 2019 року.

Запобіжний захід у виді застави, згідно ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 18.10.2018 року - залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Після набрання вироком суду законної сили повернути заставодавцю ОСОБА_10, внесену 18 жовтня 2018 року за ОСОБА_1 на р/р 37315022000757, банк отримувача Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 26306742, одержувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Львівській області, заставу в розмірі 70 480,00 грн. (сімдесят тисяч чотириста вісімдесят гривень 00 копійок).

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави 2860,00 грн. (дві тисячі вісімсот шістдесят гривень 00 копійок) витрат за проведення судової інженерно-транспортної експертизи за спеціальністю 10.4 "Транспортно-трасологічні дослідження" № 1/1456 від 30.11.2018, що була проведена Львівським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України.

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави 2145,00 грн. (дві тисячі сто сорок п'ять гривень 00 копійок) витрат за проведення судової інженерно-транспортної експертизи за спеціальністю 10.2 "Дослідження технічного стану транспортних засобів"№ 1/1457 від 29.11.2018, що була проведена Львівським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України.

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави 2145,00 грн. (дві тисячі сто сорок п'ять гривень 00 копійок) витрат за проведення судової інженерно-транспортної експертизи за спеціальністю 10.2 "Дослідження технічного стану транспортних засобів" № 1/1458 від 29.11.2018, що була проведена Львівським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України.

Скасувати арешт, що накладений на автопоїзд в складі сідлового тягача "Renault-Magnum" реєстраційний номер НОМЕР_4 із напівпричепом "Samro" реєстраційний номер НОМЕР_9, згідно ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 17.10.2018 року.

Скасувати арешт, що накладений на автомобіль НОМЕР_3, згідно ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 18.10.2018 року.

Речові докази:

напівпричеп "Samro" реєстраційний номер НОМЕР_9, переданий на зберігання директору ПП «РОМДІ-Україна» ОСОБА_11 - залишити останньому;

автопоїзд в складі сідлового тягача "Renault-Magnum" реєстраційний номер НОМЕР_4, який передано на зберігання на територію ФГ «ОСОБА_13» - повернути ПП «РОМДІ-Україна»;

автомобіль НОМЕР_3, який передано на зберігання територію ФГ «ОСОБА_13»- повернути власнику ОСОБА_12.

Цивільний позов потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до приватного підприємства «РОМДІ Україна» про відшкодування моральної шкоди - задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «РОМДІ Україна», ЄДРПОУ 36834332, на користь ОСОБА_3 (РНОКПП - НОМЕР_7) суму моральної шкоди у розмірі 100 000,00 грн. (сто тисяч гривень), завданої внаслідок вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Стягнути з Приватного підприємства «РОМДІ Україна», ЄДРПОУ 36834332, на користь ОСОБА_4 (РНОКПП - НОМЕР_8) суму моральної шкоди у розмірі 100 000,00 грн. (сто тисяч гривень), завданої внаслідок вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Золочівський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Суддя П.В. Пилип'як