Ухвала суду № 81104411, 10.04.2019, Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/233/19

УХВАЛА

забезпечення позову

10.04.2019 року суддя Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області Костюк У. І. , розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

встановив:

01.02.2019 позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2, Кам’янка-Бузької міської ради про визнання нечинними та скасування рішень органу місцевого самоврядування, виділеня в натурі частини житлового будинку, визнання права власності на житловий будинок та припинення права спільної часткової власності на майно.

08.04.2019 позивачем подано заяву про забезпечення позову у даній справі, в якій просить, до вирішення даної справи по суті та винесення рішення, зоборонити відповідачу ОСОБА_2 вчиняти на земельній ділянці, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,0213га кадастровий номер -4622110100:01:008:0218 та земельній ділянці призначеній для ведення садівництва-площею 0,0132 га 4622110100:01:008:0219, які належать відповідачу та знаходяться в м. Кам’янка-Бузька по вул. Львівській,26, будівельні та господарські роботи, встановлювати та демонтувати господарські споруди, завозити будівельні матеріали, встановлювати чи демонтувати спільну огорожу.

Заяву мотивує тим, що вона звернулась до Кам’янка-Бузького районного суду Львівської області із вимогою про скасування рішення Кам’янка 23.10.2018 №27 «Про відновлення та закріплення меж земельних ділянок на місцевості для обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд та ведення індивідувального садівництва», згідно якого надано дозвіл на відновлення меж та встановлення межових знаків у поворотних точках земельних ділянок, які перебувають у власності ОСОБА_2, а саме земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,0213 га кадастровий номер 4622110100:01:008:0218 та земельної ділянки для ведення садівництва –площею 0,0132 га 4622110100:01:008:0219. Станом на сьогодні ОСОБА_2 на підстав оскаржуваних рішень є власником земельної ділянки, площею 0,0345 м кв. Відповідач відповідно до зазначеного рішення та на підставі вказаних документів, самовільно без її погодження, демонтував, встановлену нею огорожу, яка розділяла їх ділянки, розпочав облаштовувати огорожу, через яку, у випадку її встановлення вона буде позбавлена можливості безперешкодно користуватись земельною ділянкою, а також розташованими на ній її господарськими спорудами та будинком, у зв’язку з цим звернулася з заявою про забезпечення позову.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Відповідно до п. 4 постанови пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб’єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов’язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, його метою є хоча і негайні, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Суд, ознайомившись та дослідивши матеріали поданої позивачем заяви про забезпечення позову, а також матеріалами позовної заяви, дотримуючись принципів здійснення цивільного судочинства, враховуючи те, що позивачем враховано співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку, що заявлений позивачем вид заходів забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти на земельній ділянці, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,0213 га, що знаходиться по вул. Львівська,26 м. Кам"янка-Бузька, будівельні та господарські роботи, встановлювати чи демонтувати господарські споруди, завозити будівельні матеріали, встановлювати чи демонтувати спільну огорожу, передбачений нормами чинного законодавства та є доцільним в рамках даної справи та співмірним із заявленими вимогами. Необхідність обрання даного виду забезпечення позову є обґрунтованою, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, а відтак заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню у повному обсязі.

Як передбачено положеннями частини 7 статті 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

Станом на час розгляд судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов'язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 149-150, 153, 154, 157 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.

Заборонити ОСОБА_2 вчиняти на земельній ділянці, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,0213 га кадастровий номер -4622110100:01:008:0218 та земельній ділянці призначеній для ведення садівництва - площею 0,0132 га 4622110100:01:008:0219, які належать йому та знаходяться в м. Кам’янка-Бузька по вул. Львівській,26, будівельні та господарські роботи, встановлювати та демонтувати господарські споруди, завозити будівельні матеріали, встановлювати чи демонтувати спільну огорожу.

Відомості відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження»:

Стягувач: ОСОБА_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, пасторт серії КВ 837802, виданий Камянка-Бузьким РВ УМВС України 15.02.2002

Боржник: ОСОБА_2, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, інші відомості невідомі.

Копію ухвали для виконання направити Кам’янка-Бузькому районному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, стягувачу та боржнику.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Строк пред'явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову 3 (три) роки.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Львівської області в порядку і строки передбачені ст.ст.354, 355, п. 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя