Рішення № 8110441, 27.01.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" січня 2010 р. Справа № 02/63-77 Господарський суд Волинської області у складі судді Костюк С.В., розглянувши справу

за позовом: Будинкового комітету "НАДІЯ"

до відповідачів : Товариства з обмеженою відповідальністю "Маневичіагробуд"

Маневицької селищної ради

Третя особа на стороні відповідача, без самостійних вимог на предмет спору: Регіонального відділення Фонду Держмайна по Волинській області

про визнання незаконним включення до статутного фонду гуртожитку по вул. Комарова, 37в смт. Маневичі, визнання його державним житловим фондом, зобов'язати ТзОВ "Маневичіагробуд" виключити гуртожиток з Статутного фонду та передати в комунальну власність територіальної громади

Представники сторін:

Позивач: Водько В.В.- голова Будинкового комітету, пос. №1; Городюк Л.В.- секретар Будинкового комітету «Надія», дов. від 26.01.10р.

Відповідач 1: Політило Л.Я. - генеральний директор ТзОВ "Маневичіагробуд"

Відповідач 2: Турик П.О. - представник, дов. № 2.6/608 від 22.12.2009р.

Третя особа на стороні відповідача, без самостійних вимог на предмет спору: Ткачук Д.І. - юрисконсульт, дов. №15 від 30.07.2008р.

В судовому засіданні взяв участь : Сидорук П.І - комерційний директор ТзОВ "Маневичіагробуд" дов. №167 від 23.12.2009р.

Перед початком судового засідання суддею повідомлено про неможливість здійснювати запис розгляду справи за допомогою технічних засобів програмно-апаратним комплексом “Діловодство суду”, в зв’язку з їх несправністю, що підтверджується актом оцінки технічного стану центру відновлення інформації «ЕПОС» та вказано, що секретарем буде вестись протокол судового засідання. Представниками сторін не заявлено клопотання про відкладення розгляду справи в зв’язку з неможливістю вести технічний запис судового розгляду процесу.

Права та обов’язки представникам сторін роз’яснені відповідно до ст.20,22 ГПК України. Відводу судді не заявлено.

За згодою учасників судового процесу відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

          Суть спору: Позивач – Будинковий комітет «Надія» звернувся з позовною заявою, в якій просить: визнати незаконним включення до статутного фонду ТзОВ "Маневичіагробуд" гуртожитку по вул. Комарова, 37 в смт. Маневичі, визнати гуртожиток державним житловим фондом, зобов’язати ТзОВ "Маневичіагробуд" виключити гуртожиток з статутного фонду та передати в комунальну власність територіальної громади Маневицької селищної ради.

          Обґрунтовуючи заявлену вимогу вказує, що ТзОВ "Маневичіагробуд" є правонаступником колективного підприємства, будівля гуртожитку увійшла до статутного фонду товариства в результаті перетворення з колективного підприємства, право власності на гуртожиток за товариством не зареєстровано, гуртожиток незаконо було включено до цілісного майнового комплексу СМП "Маневичіагробуд", як об’єкт соціально – культурного призначення, а в послідуючому до статутного фонду КП "Маневичіагробуд", правонаступником якого є ТзОВ "Маневичіагробуд".

          Включенням гуртожитку до статутного фонду товариства порушено ст. 1, ч.9 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст. 4, ст. ст. 127-131 Житлового кодексу УРСР, ст. 3 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» та Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебуває у повному господарському віданні, або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, затвердженого Постановою КМУ від 06.11.1995р. № 891. Щодо правових підстав звернення з позовом посилається на п. 1.5 , п. п. 3.2.5 Положення Будинкового комітету «Надія», ст. ст. 1, 12 ГПК України.

          Відповідач - ТзОВ "Маневичіагробуд" (відповідач - 1) у відзиві на позов вимоги позивача заперечує вказуючи, що замовником будівництва гуртожитку по вул. Комарова, 37 було ПМК – 341, в подальшому гуртожиток перебував у власності СМП, КП "Маневичіагробуд" , які не були державними підприємствами, правонаступником КП є ТзОВ, яке є балансоутримувачем гуртожитку. Оскільки гуртожиток знаходився у власності СМП на нього не поширюється дія Законів України «Про приватизацію державного житлового фонду» та «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків». Визнання гуртожитку державним житловим фондом буде суперечити ст. 4 Житлового кодексу УРСР, оскільки будівля не належить державі, а знаходиться у власності ТзОВ, а передача в комунальну власність суперечитиме вимогам ст. 14 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» , оскільки власником на даний час рішення по передачі гуртожитку в комунальну власність не прийнято.

В підтвердження зазначеного у відзиві представлено: Статут ТзОВ "Маневичіагробуд" в редакції 28.09.2009р. та редакції 2008р., рішення виконавчого комітету Маневицької районної ради від 30.09.1982р. № 284 «Про затвердження акту Державної приймальної комісії закінченого будівництва гуртожитку на 100 місць, збудованого Маневицькою ПМК - 341» та копію даного акту, інвентаризаційну картку № 269 об’єкту основних засобів (гуртожитку), Статути СМП , КП "Маневичіагробуд" зі змінами від 2002р., протокол зборів засновників СМП від 26.07.2001р., з додатком 1, протокол зборів КСП від 18.07.2003р., відомість розпайованого майна КП, витяги з протоколів загальних зборів КП, список договорів купівлі - продажу.

Відповідач - Маневицька селищна рада (відповідач – 2) у відзиві на позов № 2.6/607 від 22.12.2009р. та його представник в судовому засіданні вказує, що підтримує позов Будинкового комітету «Надія».

Рішенням Маневицької селищанської ради п’ятого скликання від 24.11.2009р. № 28/11 було вирішено звернутись до ТзОВ "Маневичіагробуд" із пропозицією передати гуртожиток по вул. Комарова, 37 в комунальну власність територіальної громади селища. Дане рішення направлено ТзОВ "Маневичіагробуд", листом від 18.12.2009р. № 165 на ім’я голови Маневицької СР товариство повідомило, що рішення по передачі гуртожитку у комунальну власність товариством не прийнято, оскільки господарським судом порушено провадження у справі по даному гуртожитку.

Згідно ухвали суду від 23.12.2009р. виключено з числа відповідачів та залучено в якості третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Регіональне відділення Фонду Держмайна по Волинській області, яке у відзиві на позов № 10-06-2601 від 22.12.2009р. вказує, що згідно Установчого договору від 25.09.1998р. №1 Про створення і діяльність СМП по агропромисловому будівництву "Маневичіагробуд", затвердженого зборами установчих представників, у статутному фонді була визнана державна частка у розмірі 15, 77 %, що становить 1517,3 тис. грн.

26.07.2001р. за рішенням засновників СМП у комунальну власність за актами приймання – передачі відомчого житлового фонду від 16.02.2002р. було передано три житлових будинки за адресою : вул. Комарова, 30; вул. Червоноармійська, 30 ; вул. Луцька, 12, відповідно до наказу від 23.05.2002р. № 155 регвідділення вийшло із числа засновників міжгосподарського підприємства; оскільки державна частка у статутному фонді ТзОВ "Маневичіагробуд" , яке являється правонаступником СМП, відсутня, відділення не є у числі засновників товариства.

          В судовому засідання 27.01.2010р. представник РВ ФДМУ зазначив, що гуртожиток був побудований державним підприємством не змінював свого статусу, правоустановчі документи на нього відсутні, а тому підлягає передачі в комунальну власність територіальної громади.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали заявлену вимогу та зазначили, що товариство "Маневичіагробуд" шляхом подачі позовів до загального суду проводить виселення із спірного гуртожитку колишніх працівників підприємства з метою надання житла працівникам, які в даний час працюють в товаристві, а тому з метою захисту їх конституційного права на житло просять задоволити позовну вимогу.

Представники відповідача – 1 в судовому засіданні заперечують вимогу позивача.

Дослідивши матеріали справи та ознайомившись із інвентаризаційною справою наданою ВОБТІ, заслухавши пояснення представників сторін, суд,-

встановив:

Рішенням виконавчого комітету Маневицької районної ради народних депутатів № 284 від 30.09.1982 р. було затверджено акт Державної приймальної комісії закінченого будівництва гуртожитку на 100 місць збудованого Маневицьким ПМК – 341, корисною площею 1178,7 кв. м. (а.с.49-52).

ПМК – 341 було реорганізовано в ПМК – 11,а в послідуючому перейменовано на Маневицьке районне кооперативно – державне будівельно – монтажне об’єднання "Маневичіагробуд".

Рішенням установчих зборів уповноважених представників господарств учасників і трудового колективу Маневицького райагробуду від 08.12.1992р. затверджено розмежування майна, проведеного відповідно до Постанов Ради колгоспів України від 05.12.1991р. та від 10.06.1992р. № 2/2 та на виконання доручень Кабінету Міністрів України від 30.04.1992р. № 8146/56. В подальшому за рішенням установчих зборів уповноважених представників господарств – учасників та трудового колективу Маневицький райагробуд, який був правонаступником Маневицького Міжколгоспбуду, увійшов до складу засновників СМП "Маневичіагробуд".

Згідно Установчого договору СМП "Маневичіагробуд" та Статуту СМП "Маневичіагробуд", зареєстрованого держадміністрацією Маневицького району 28.01.1999р. (а.с. 59-61) засновниками СМП були: трудовий колектив СМП, тринадцять колективних сільськогосподарських підприємств, фонд державного майна України, організації та підприємства об’єднання «Волиньагробуд», кошти яких централізувались.

Відповідно до п. 4.3 Статуту СМП "Маневичіагробуд" розмір Статутного фонду становить 9621,6 тис. грн., а згідно п. 4.4 об’єктами права колективної власності підприємства є: основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески співвласників, вироблена продукція, одержані доходи, майно прибане на законих підставах.

На базі майна СМП "Маневичіагробуд" за рішенням загальних зборів , протокол № 1 від 26.07.2001р. , було створено Приватне підприємство "Маневичіагробуд".

Згідно Статуту, зареєстрованого Маневицькою держадміністрацією 10.12.2001р., Приватне підприємство "Маневичіагробуд" є правонаступником СМП.

Згідно п.4.5 Статуту розмір статутного фонду Приватного підприємства станом на 01.07.2001р. становив 8104,3 тис. грн., який належав трудовому колективу "Маневичіагробуд" також рішенням загальних зборів від 26.07.2001р. виведено із складу засновників СМП "Маневичіагробуд" колективів сільськогосподарські підприємства та виділено державну частку майна в натурі. Згідно змін до Статуту, зареєстрованих 09.08.2002р. розмір Статутного фонду станом на 07.02.2002р. становив 1706,1 тис. грн.

Згідно п.4.1 Статуту Приватного підприємства "Маневичіагробуд" об’єктами права колективної власності підприємства є: основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески засновників, вироблена продукція, одержані доходи, майно придбане на законних підставах.

Розпорядженням голови Маневицької селищної ради від 16.02.2002р. було затверджено три акти приймання – передачі відомчого житлового фонду в комунальну власність, а саме житлового будинку по вул. Комарова, 30 (а.с. 65-66), житлового будинку по вул. Червоноармійській, 30 (а.с. 67-69), житлового будинку по вул. Луцька, 12 (а.с. 70-72).

Наказом РВ ФДМУ по Волинській області від 23.05.2002р. № 155 (а.с. 73) СМП "Маневичіагробуд" було знято з обліку, як таке, що має державну частку (а.с. 73). Наказом від 10.10.2002р. № 292 (а.с. 74) було скасовано попередні накази регіонального відділення від 23.05.2002р. № 155, від 14.08.2002р. № 234 та від 10.09.2002р. № 259 та запропоновано СМП "Маневичіагробуд" внести до установчих документів зміни про наявність серед учасників цих підприємств РВ ФДМУ по Волинській області (а.с. 74).

Згідно протоколу № 3 засідання Ради колективного підприємства "Маневичіагробуд" від 18.07.2003р. (а. с. 78-79) було постановлено виділити в натурі частку житлового фонду у Статутному фонді КП "Маневичіагробуд" і зменшено Статутний фонд підприємства на суму житлового фонду, одержану суму , що становить 468859,25 грн. рахувати, як Статутний фонд КП, що належить трудовому колективу та винести на розгляд загальних зборів трудового колективу відомість про нарахування внесків по кожному члену трудового колективу.

Відповідно до протоколу спільного засідання загальних зборів колективу "Маневичіагробуд" та Дочірнього підприємства «Вікторія» СМП "Маневичіагробуд" від 18.07.2003р.№ 2 проведено розпаювання майна між членами трудового колективу.

Як вбачається з даного протоколу сума майнового фонду (ділима частина) , яка підлягає розпаюванню між засновниками ПП "Маневичіагробуд" становить 486859,25 грн., житловий фонд становив 1056959,12 грн., резервний фонд (неподільна частина) 162286,42 грн. Тобто гуртожиток по вул. Комарова, 37- вартістю328635,83 грн. не увійшов до майна , що підлягало розпаюванню між засновниками підприємства (а. с. 25-30) .

Так згідно додатку № 1 до протоколу від 18.07.2003р. (а. с. 30) частка житлового фонду у статутному фонді КП "Маневичіагробуд" становила 1056959,12 грн. і до неї увійшли : 24 кв. житловий будинок по вул. Грушевського, 24 – х кв. житловий будинок по вул. 8-го березня, 4х, кв. житловий будинок по вул. Грушевського, гуртожиток вартістю 328635,83 грн. , ( який в протоколі № 1 від 18.07.2003р.зазначений по вул. Комарова, 37) 2 х житловий будинок по вул. Я. Мудрого.

Також до протоколу була складена відомість по розпаюванню майна на суму 486859,25 грн. з зазначенням суми кожного засновника ПП "Маневичіагробуд".

Згідно представлених відповідачем – 1 матеріалів зміни в Статут ПП "Маневичіагробуд"на підставі рішення загальних зборів трудового колективу від 18.07.2003р. протокол № 2, яким було зменшено статутний фонд на суму житлового фонду 1056959,12 грн., куди ввійшов гуртожиток вартістю 328635,83 грн. по вул. Комарова, 37, не були внесені.

Згідно протоколу № 1 загальних зборів засновників учасників КП "Маневичіагробуд" від 24.03.2008р. (а.с. 75) вирішено на базі КП "Маневичіагробуд" створити ТзОВ "Маневичіагробуд".

В даному протоколі зазначено, що розмір Статутного фонду (капіталу) товариства залишається рівним Статутному фонду КП "Маневичіагробуд" і складає 1706100 грн. У зв’язку з припиненням КП "Маневичіагробуд" шляхом перетворення в ТзОВ "Маневичіагробуд" та відчуженням, даруванням засновниками КП "Маневичіагробуд" своїх часток у майні підприємства (майнових прав), засновниками ТзОВ є Політило Людмила Ярославівна , частка в Статутному майні 834453,51 грн. , Політило Валерій Ярославовия частка - 834, 453,51 грн., Сопронюк Андрій Філіпович частка 2,18% - 37192,98 грн.

Згідно п. 4.8 Статуту ТзОВ "Маневичіагробуд", прийнятого зборами засновників від 24.03.2008р. протокол № 1 та зареєстровано 31.03.2008р., розмір Статутного капіталу товариства становив 1706100 грн.

28.09.2009р. зареєстрована нова редакція Статуту ТзОВ "Маневичіагробуд" (а.с. 42-48), відповідно до п. 4.8 даного Статуту статутний капітал товариства складає 486959 грн. , що відповідає сумі пайового фонду визначеної протоколом від 18.07.2003р. № 2. Тобто у Статутний капітал ТзОВ "Маневичіагробуд" житловий фонд, в який входить і гуртожиток по вул. Комарова, 37, не включено .

Згідно інвентаризаційної картки № 269 обліку основних засобів (а.с. 53), гуртожиток на 100м було поставлено на облік ПМК – 341 в травні 1992р.

В інвентаризаційній справі № 354 на будівлю по вул. Комарова, 37 в смт. Маневичі, наданої суду КП "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" для огляду, технічна документація на будівлю гуртожитку виготовлена БТІ на замовлення житлово – експлуатаційної дільниці тресту «Волиньсільбуд» 12.09.1984р.

Відповідач – 1 не надав суду жодних доказів про те, що гуртожиток по вул. Комарова, 37 в смт. Маневичі, збудований дольовими ПМК – 341, було передано у колективну власність ПМК – 11, правонаступником, якого було "Маневичіагробуд", СМП та КП "Маневичіагробуд".

Сам лише факт обліковування ПМК – 341 та його правонаступниками по інвентиризаційній карті № 269 гуртожитку на балансі не міг змінити його правового статусу – державного житлового фонду.

Виходячи з положень статті 4 Житлового кодексу Української РСР , до складу житлового фонду входять житлові будинки, а також житлові приміщення в інших будівлях. Житлові будинки і житлові приміщення в інших будівлях, що належать державі, становлять державний житловий фонд.

Статтями 127-131 Житлового кодексу УРСР та пунктом 3 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.86 N 208 передбачено, що гуртожитки - це спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети житлові будинки. Враховуючи, що такі житлові будинки належали підприємствам на праві повного господарського відання, то вони відносяться до об'єктів державного житлового фонду.

          Спеціальним законодавством, яке регулює приватизацію державного житлового фонду, є Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду" .

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

Відповідно до частини 9 ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" державний житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні або оперативному управлінні державних підприємств, організацій та установ, за їх бажанням може передаватись у комунальну власність за місцем розташування будинків із наступним здійсненням їх приватизації органами місцевої державної адміністрації та місцевого самоврядування згідно з вимогами цього Закону.

Відповідно до Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 листопада 1995 року N 891, передачі в комунальну власність підлягають житлові будинки відомчого житлового фонду у тому числі гуртожитки. Відомчий житловий фонд передається у комунальну власність безоплатно.

Згідно ст. 3 Закону України “Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків”, всі гуртожитки, на які поширюється дія цього Закону, підлягають передачі у власність територіальних громад. У відповідності із ст.ст. 5, ЗО Житлового кодексу Української РСР державний житловий-фонд перебуває у віданні місцевих Рад народних депутатів. Державний контроль за використанням і схоронністю житлового фонду здійснюється Радами народних депутатів, їх виконавчими і розпорядчими органами, а також спеціально уповноваженими на те державними органами.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2000р. у справі №1-16/2000 правовий механізм приватизації, власності, порядок і умови набуття та припинення права власності , а також права володіння, користування та розпорядження майном визначаються законами.

Комерційний директор ТзОВ "Маневичіагробуд" Сидорук П.І. в судовому засіданні вказав, що гуртожиток по вул. Комарова, 37 в смт. Маневичі буде передано в комунальну власність Маневицької селищної ради після виселення окремих жильців та заселення працівників товариства, які потребують житла.

Дана позиція є неправомірною, оскільки у ТзОВ "Маневичіагробуд" відсутні правові підстави вирішувати питання щодо виселення жильців гуртожитку в зв’язку з тим, що гуртожиток є державним житловим фондом, а не власністю товариства.

Твердження засновника Політило Л.Я. про те, що гуртожиток є колективною власністю товариства суд вважає необґрунтованим, оскільки ні Установчим договором про створення і діяльність СМП "Маневичіагробуд" (а. с. 59-61) , яке засновано на базі Маневицького райагробуду, який є правонаступником Маневицького райгоспу, ні Статутами СМП, ПП "Маневичіагробуд" в редакції 2001р., не підтверджено включено гуртожиток по вул. Комарова, 37 до Статутного капіталу. Відтак згідно рішення загальних зборів КП "Маневичіагробуд" від 18.07.2003р. постановлено виключити гуртожиток із Статутного фонду

Щодо правових підстав звернення з позовом, то як вбачається з представлених позивачем матеріалів Будинковий комітет «Надія» створений згідно рішення загальних зборів жителів будинку по вул. Комарова, 37, зареєстрований Маневицькою держадміністрацією 23.04.2009р., свідоцтво № 462618, згідно довідки з ЄДРПОУ серії № 048356/54 від 17.06.2009р. є юридичною особою.

Відповідно до п. 1.5 Положення Будинкового комітету «Надія» останньому надано право виступати позивачем та відповідачем в господарському суді, одним із завдань комітету згідно п. 3.2.5 є сприяння захисту прав законних інтересів квартиронаймачів у державних органах влади і управління, органах місцевого самоврядування , в судах.

Статтею 1 ГПК України передбачено право на звернення до суду за захистом порушеного права або охоронюваного законом інтересу.

З огляду на встановлені обставини по справі суд вбачає порушення прав позивача, яке потребує захисту .

Водночас враховуючи те, що на момент розгляду справи в статутний фонд ТзОВ "Маневичіагробуд" будівля гуртожитку по вул. Комарова, 37 не включена , заявлену позивачем вимогу слід задоволити частково, а саме визнати гуртожиток по вул. Комарова, 37 в смт. Маневичі державним житловим фондом та зобов’язати ТзОВ "Маневичіагробуд" передати будівлю гуртожитку в комунальну власність територіальної громади Маневицької селищної ради.

Керуючись Законами України «Про приватизацію державного житлового фонду» , «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», ст. ст. 33,43, 49, 82-85 ГПК України ,господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Визнати гуртожиток по вул. Комарова, 37 в смт. Маневичі державним житловим фондом та зобов’язати ТзОВ "Маневичіагробуд" передати будівлю гуртожитку в комунальну власність територіальної громади Маневицької селищної ради.

3.          В решті позову відмовити.

4.          Стягнути з ТзОВ "Маневичіагробуд" (44600, смт. Маневичі, вул. Луцька, 14 , код ЗКПО 03583083) в користь Будинкового комітету «Надія» (смт. Маневичі, вул. Комарова, 37, інд. код 36479093) витрати по оплаті державного мита в сумі 42,50 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили

Суддя                                                                                 С.В.Костюк

Дата підписання

повного тексту

рішення 02.02.2010р.