Рішення № 81104236, 08.04.2019, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/921/19

Провадження №2-о/442/31/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2019 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі:

головуючого - судді Хомика А.П..

з участю секретаря судового засідання - Лужецької С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дрогобичі цивільну справу у порядку загального позовного провадження за заявою ОСОБА_1, за участю заінтересованих осіб : Міністерства соціальної політики України, Посольства Російської Федерації в Україні про встановлення факту поранення при виконання обов'язку військової служби, -

встановив :

07.02.2019 заявник звернувся до суду із заявою, в якій просить встановити факт його поранення при виконанні обов'язку військової служби 10.08.2014 поблизу н.п. Степове Попаснянського району Луганської області України, внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

В обґрунтування позову покликається на те, що 02.02.2015 був призваний по мобілізації. Крім того, у період з 10.03.2015 по 10.08.2015 безпосередньо брав участь у бойових діях, забезпеченні їх проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення бойових дій в Донецькій області, сектор «С» ( у складі військової частини польова пошта В2970) на посаді командира інженерно-розвідувального відділення взводу інженерної розвідки групи інженерного забезпечення.

Станом на 10.08.2015 їхній підрозділ військової частини польова пошта В2970 був дислокований поблизу н.п. Степове Попаснянського району Луганської області.

10.08.2014 близько 22.05 год. ОСОБА_1 разом з солдатом ОСОБА_2 та солдатом ОСОБА_3, виконували завдання пов'язане з переміщенням особового складу до місця несення бойового чергування з населеного пункту Покровське до м. Попасне Луганської області, в районі активної діяльності диверсійно - розвідувальних груп незаконних збройних формувань та перебували у кабіні автомобілю МАЗ-53371029 в/н 14-10Б4, який рухаючись по польовій дорозі здійснив наїзд на фугас. Внаслідок вибуху, що спричинив потужну ударну хвилю, його було поранено.

Свідоцтвом про хворобу №901/1 також встановлено, що наслідки міно-вибухової травми (10.08.2015) - поранення, травма, контузія, ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини,

Разом з тим, акт проведення службового розслідування, не визначає причинно-наслідкового зв'язку вказаних поранень, травм, контузій із збройною агресією Російської Федерації проти України, що необхідно йому для досягнення мети цього звернення-набуття статусу жертви міжнародного конфлікту.

Указом Президента України від 08.05.2015 його нагороджено медаллю «Захиснику Вітчизни».

Вважає, що внаслідок саме військової агресії Російської Федерації на території Донецької області було порушено його право на життя і здоров'я, передбачене статтею 27 Конституції України, ст.2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року.

Звернення до суду обумовлено тим, що він має на меті набути статус жертви міжнародного збройного конфлікту, тобто як особи, яка перебувала під захистом Конвенції про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях, яка ратифікована Україною 03.07.1954 року.

В судовому засіданні заявник заявлені вимоги підтримав, з підстав, викладених у заяві. Просив заяву задоволити.

Представники заінтересованих осіб - Міністерства соціальної політики України та Російської Федерації, в судове засідання не з'явилися, причин неявки суду не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі Указу Президента України № 15/2015 від 14.01.2015 був призваний Дрогобицько-Бориславським ОРВК на військову службу по мобілізації 02.02.2015. 10.07.2017 звільнений в запас за станом здоров'я. В період з 10.03.2015 по 10.08.2015 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпечені її проведення і в захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Донецької області (довідка Міністерства оборони військова частина польова пошта В2970 від 28.03.2016, довідка Дрогобицько-Бориславського об'єднаного районного військового комісаріату від 18.01.2018 №27).

Відповідно до довідки Військової частини - польова пошта В2970 від 28.03.2016 №2970/3/472 ОСОБА_1 дійсно в період з 10.03.2015 по 10.08.2015 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпечені її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції м. Артемівськ Донецької області сектору «С».

З 20.02.2014 розпочалася тимчасова окупація території України, що підтверджується п.2 ст.1 Закону України №1207-VII від 15.04.2014 «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

15.04.2014 з метою забезпечення додержання прав і свобод людини і громадянина, захист інтересів держави, державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах окупації Верховною Радою України був прийнятий Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окуповані території». Цей закон визначив статус частини території України, як тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановив особливий правовий режим на цій території, визначив особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.

Згідно зі статтею 1 Закону України №1932-ХІІ від 06.12.1991 «Про оборону України» збройна агресія - це застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Збройною агресією проти України вважається будь-яка з таких дій, зокрема: вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України; напад збройних сил іншої держави або групи держав на військові сухопутні, морські чи повітряні сили або цивільні морські чи повітряні флоти України.

Як підсумок, Україною, за наслідками збройної агресії Російської Федерації, прийнято постанову Верховної Ради України № 254-VІІІ від 17.03.2015 «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», якою визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.

При вирішенні даної справи суд констатує, що факти збройної (військової) агресії Російської Федерації відносно України є загальновідомими, а тому не підлягають доказуванню згідно із нормами Цивільного-процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Згідно з частиною третьою статті 82 ЦПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Довідкою про обставини травми №3072 від 19.12.2015, виданою Військовою частиною - польова пошта В2970 було підтверджено, що при виконанні бойового завдання, пов'язаного з переміщенням особового складу до місця несення бойового чергування з населеного пункту Покровське до м. Попасна Луганської області 10.08.2015 о 22.05 год. автомобіль МАЗ військовий номер 14-10 Б4 підірвався на фугасі. Внаслідок підриву молодший сержант ОСОБА_1 отримав поранення - відкритий багато уламковий перелом кісток лівої гомілки, відкритий перелом обох п'яткових кісток з дефектом м'яких тканин, закритий перелом обох кісток правої гомілки, комплексний уламковий перелом L3, 2-го ступеня зі зміщенням в просвіт каналу хребта, нижній лівобічний моно парез.

В результаті отриманого поранення його було визнано спочатку інвалідом ІІ, а в подальшому у 2019 році інвалідом І групи (посвідчення серії Є №110698, видане УПСЗН м. Дрогобич Львівська область ).

Указом Президента України від 17.06.2016 його нагороджено медаллю «Захиснику Вітчизни».

Стаття 3 Загальної декларації прав людини (прийнята і проголошена резолюцією 217 А (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10.12.1948) чітко встановлює, що кожна людина має право на життя, на свободу і на особисту недоторканність.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та статтею 8 Конституції України гарантовано кожному право звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина.

Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів, встановлення яких віднесено до компетенції відповідних органів виконавчої влади.

Також судом застосовуються правова позиція , висловлена у постановах Верховного суду у справі № 755/14659/16-ц , номер судового провадження 61-2927ск18 та в інших постановах цього суду у справах № 752/6366/16-ц, номер судового провадження 61-20978св18 від 21.08.2018,№ 428/8076/16-ц, номер судового провадження 61-190св18 від 21.08.2018,№ 428/1397/16-ц, номер судового провадження 61-3831св18 від 06.06.2018,№ 243/7029/17, номер судового провадження 61-4411св18 від 12.04.2018,№ 417/3852/17, номер судового провадження 61-4150св18 від 21.03.2018,№ 428/12368/16-ц, номер судового провадження 61-3832св18 від 21.03.2018,№363/2981/16-ц, номер судового провадження 61-4043св18 від 14.03.2018,в яких стверджено факт збройної агресії Російської Федерації проти України та встановлено причинно - наслідковий зв'язок між військовою агресією Російської Федерації та конкретними обставинами в житті заявників можливо лише шляхом звернення до суду ,оскільки законодавець не визначив іншого, позасудового шляху встановлення такого факту. Крім цього, зроблено висновок про те, що відповідальність за порушення , визначених Конституцією та Законами України прав і свобод людини та громадянина на тимчасово окупованій території України несе Російська Федерація як держава - окупант відповідно до норм і принципів міжнародного права. Відтак від встановлення юридично значимого факту у заявників залежить виникнення, зміна та припинення правовідносин, в яких вони через дії Російської Федерації,вимушено беруть участь. Поряд з цим, зроблено висновок про те, що правило про застосування щодо Російської Федерації судового імунітету , передбачене ч.1 ст. 79 Закону України " Про міжнародне приватне право" , не порушується визначенням іноземної держави в якості заінтересованої особи. Враховуючи викладене, а також те, що встановлення юридичного факту поранення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, при виконанні обов'язку військової служби поблизу населеного пункту Покровське до м. Попасна Луганської області, внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України необхідне для визначення йому статусу жертви міжнародного збройного конфлікту, тобто, як особи, яка перебувала під захистом Конвенції про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях, яка ратифікована Україною 03.07.1954, що обумовлює виникнення прав та обов'язків, передбачених цією Конвенцією, іншими нормами міжнародного права, то суд дійшов висновку, що подана заява підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.10, 19, 76, 77, 81, 263-265, 268, 273, 315 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов задоволити.

Встановити факт поранення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 при виконанні обов'язку військової служби 10.08.2014 року поблизу н.п. Степове Попаснянського району Луганської області України, внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 11.04.2019.

Сторони:

Заявник: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНКОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1.

Заінтересовані особи:

Міністерство соціальної політики України, код за ЄДРПОУ: 37567866, юридична адреса: вул. Еспаладна,8/10, м. Київ, 01601.

Посольство Російської Федерації в Україні, юридична адреса: Повітрофлотський проспект, 27, м. Київ, 03049.

Суддя Хомик А.П.