Рішення № 8110413, 25.01.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" січня 2010 р. Справа № 6/126-38 Господарський суд Волинської області під головуванням судді Пахолюк В.А., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Купець»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКС І Д»

про стягнення 31 597,37 грн.

з участю представників сторін:

від позивача: не прибув.

від відповідача: Федоров О.В., дов. від 01.11.2009 р.

Суть спору:

          Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Купець»звернувся з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКС І Д» та просить стягнути 31 597,37 грн. заборгованості за поставлений товар (м’ясопродукцію), в т.ч., 29 365,20 грн. основного боргу, 146, 83 грн. –інфляційних нарахувань, 260, 67 грн. – 3% річних, 1 824, 67 грн. пені.

В підтвердження позовних вимог посилається на договір поставки м’ясопродукції № 09/05-22 від 22.05.2009 р., з додатками №01 та №02, видаткові накладні № 393 від 22.05.2009 р., № 399 від 22.05.2009 р., довіреність серії ЯОЧ № 730000 від 22.05.2009 р., вимогу № 571 від 25.06.2009 р., виписки з картки рахунку 361.

Крім того, позивач просить вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКС І Д»на загальну суму заборгованості - 31597, 37 грн.; заборонити відповідачу провадити будь-які дії, спрямовані на відкриття нових рахунків за для ухилення від виконання судового рішення та безпідставного переводу коштів з основного рахунку на нові та/чи/або будь-які інші витрати; у випадку відсутності коштів на рахунках відповідача накласти арешт на майно відповідача в обсязі загальної суми боргу.

Заявлене клопотання обґрунтовує тим, що з боку відповідача існує грубе порушення взятих на себе зобов’язань у сумі грошових коштів, а також відсутність будь-яких пропозицій по погашенню заборгованості свідчить про фактичне ухилення відповідача від виконання зобов’язань.

Відповідач письмових заперечень по суті та предмету спору не подав. Представник в судовому засіданні позов визнає та не заперечує проти його задоволення.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд встановив:

Згідно умов договору поставки м’ясопродукції № 09/05-22 від 22.05.2009 р. та додатків до нього №01 та №02 позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Купець»відповідно до видаткових накладних № 393 від 22.05.2009 р., № 399 від 22.05.2009 р. на підставі довіреності серії ЯОЧ № 730000 від 22.05.2009 р. поставив відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «МІКС І Д»м’ясопродукцію (м’ясо свинини жиловане, нежирне, заморожене) на загальну суму 79365, 20 грн.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов”язків є договори та інші правочини.

Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обов”язки на підставі договору поставки.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистими, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з умовами даного договору відповідач зобов’язався оплатити 100% вартість продукції після її завантаження.

Як вбачається з вищезазначених накладних позивачем договірні зобов’язані виконано належним чином.

Водночас, відповідач зобов’язання по оплаті продукції виконав частково в сумі 50000 грн. Станом на жовтень 2009 р. заборгованість перед позивачем згідно договору № 09/05-22 від 22.05.2009 становить 29365, 20 грн., що підтверджується випискою з картки рахунку 361 та не заперечується представником відповідача.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

25.06.2009 р. позивачем була направлена на адресу відповідача вимога за № 571 про оплату боргу, яка останнім залишена без задоволення.

Відповідно до ст. 546, 548 Цивільного кодексу виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, якщо це становлено договором або законом.

Відповідно до п.8.1 договору за прострочення терміну оплати продукції Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми вчасно неоплаченої продукції за кожен день прострочки.          

Крім того, згідно вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Виходячи з зазначеного, заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 29 365,20 грн. основного боргу, 146, 83 грн. –інфляційних нарахувань, 260, 67 грн. – 3% річних та 1 824, 67 грн. пені підставні і підлягають до задоволення.

Розглянувши вимогу позивача про вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку про відмову в її задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 66,67 Господарського процесуального кодексу України, забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно роз'ясненням Вищого господарського суду України № 01-8/973 від 14.12.2007р. "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права" умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може унеможливити або утруднити виконання рішення по суті позовних вимог.

          Між тим, позивачем не обґрунтовано належним чином та не доведено, що невжиття заходів до забезпечення позову унеможливить або утруднить виконання рішення суду.

Оскільки справу до розгляду в суді доведено з вини відповідача, то судові витрати, які складаються із державного мита в сумі 315,97 грн., послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. слід покласти на нього.

Керуючись викладеним та ст.ст.11, 526, 546, 548, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 66, 67, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКС І Д»(Волинська обл., м. Луцьк, пр. Молоді, 23, кв.68, код ЄДРПОУ 35683914, інд. под. № 356839103189, р/р 26005055495205 свід. № 100099089 в КБ «Приватбанк»м. Луцьк, МФО 303440) на користь

Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Купець» (01004, м. Київ, вул. Горького, 5-б, код ЄДРПОУ 33737356, ІПН № 337373526509, свід. ПДВ № 100216307, р/р 26003010035702 в ВАТ «Укрексімбанк»м. Київ, МФО 322313) 31 597,37 грн. заборгованості, в т.ч., 29 365,20 грн. основного боргу, 146, 83 грн. – інфляційних нарахувань, 260, 67 грн. – 3% річних, 1 824, 67 грн. пені та 315,97 грн. в повернення по оплаті державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя           Пахолюк В.А.

Дата підписання повного тексту рішення –27.01.2010 р.