Ухвала суду № 81103794, 10.04.2019, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/707/18

Провадження № 4-с/461/2/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2019 року Галицький районний суд м.Львова у складі:

головуючого-судді Городецької Л.М.,

з участю: секретаря судового засідання Думича Р.М.,

скаржника ОСОБА_1,

державного виконавця Папроцького А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові скаргу ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державних виконавців по виконанню рішення Галицького районного суду м. Львова від 09.12.2015 року у справі № 461/10615/14-ц та стягнення компенсації за відрив від звичайних занять,

в с т а н о в и в :

Скаржник ОСОБА_1 звернувся в суд зі скаргою на дії та бездіяльність державних виконавців по виконанню рішення Галицького районного суду м. Львова від 09.12.2015 року у справі № 461/10615/14-ц, мотивуючи вимоги скарги наступним.

У провадженні старшого Державного виконавця Галицького відділу Державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції в Львівській області перебував виконавчий лист № 461/10615/14-ц від 01.02.2016 р. на виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 09.12.2015 р. у цивільній справі № 461/10615/14-ц про стягнення з КС «Християнська злагода» на користь ОСОБА_1 боргу у сумі 34677,35 грн. виконавче провадження ВП № 53164982. Постановою від 27.12.2017 року виконавцем повернуто виконавчий документ стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження», у зв’язку із відсутністю у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення.

На його думку, вказана вище постанова державного виконавця є незаконною, оскільки ним не вчинено жодної виконавчої дії щодо розшуку майна боржника, він не звертався до суду за встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника за межі України. Крім того, стверджує, що в порушення вимог ст.ст.26, 28 Закону України «Про виконавче провадження» виконавцем несвоєчасно надіслано стягувачеві документ виконавчого провадження, зокрема, постанова про відкриття виконавчого провадження від 22.12.2016 р. надіслана 24.12.2016 р., а постанова про повернення виконавчого документі стягувачеві 18.01.2018 р. згідно поштового штемпеля на конвертах.

Просить суд визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Галицького відділу ДВС м. Львів ГТУЮ в Львівській області ОСОБА_2 від 27.12.2017 р. про повернення стягувачу виконавчого документу № 461/10615/14-ц виданого 01.02.2016 р. Галицьким районним судом м. Львова про стягнення з Кредитної спілки «Християнська злагода» на користь ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 34677,35 грн. виконавче провадження ВП № 53164982; визнати незаконною бездіяльність та дії державного виконавця Галицького відділу ДВС м. Львів ГТУЮ в Львівській області ОСОБА_2М в частині не вчинення в повному обсязі виконавчих дій, які призвели до невиконання рішення суду у виконавчому провадженні ВП № 53164982 по виконавчому листу № 461/10615/14-ц від 01.02.2016 p., виданого Галицьким районним судом м. Львова про стягнення з Кредитної спілки «Християнська злагода» на користь ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 34677,35 грн., а також в частині винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві від 27.12.2017 р. та несвоєчасного відкриття виконавчого провадження; визнати незаконною бездіяльність начальника Галицького відділу ДВС м. Львів ГТУЮ в Львівській області ОСОБА_3 при здійснені контролю за діями державного виконавця у виконавчому провадженні № 53164982 від 22.12.2016 р. по виконавчому листу № 461/10615/14-ц від 01.02.2016 р., виданого Галицьким районним судом м. Львова про стягнення з Кредитної спілки «Християнська злагода» на користь ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 34677,35 грн.

У судовому засіданні ОСОБА_1 скаргу підтримав з мотивів наведених у ній.

Крім того ОСОБА_1 подав заяву про стягнення із начальника ОСОБА_3 та державного виконавця Барнича В.М. Галицького відділу ДВС м.Львів ГТУЮ у Львівській області на свою користь компенсацію за відрив від звичайних занять в сумі 4788,65 грн. та 266 грн. витрат пов’язаних із прибуттям на судові засідання.

Державний виконавець Папроцький А.А. заперечив проти задоволення скарги з мотивів наведених у відзиві на скаргу.

Заслухавши пояснення скаржника та державного виконавця дослідивши матеріали скарги, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що постановою старшого державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_2 від 27 грудня 2017 року ВП №53164982 стягувачу ОСОБА_1 повернуто виконавчий документ, керуючись у зв’язку із відсутністю у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення (п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження»).

Поряд з тим, у Галицькому відділу ДВС м.Львів перебуває зведене виконавче провадження №51395701 про стягнення із КС «Християнська злагода» на користь фізичних осіб, юридичних осіб та держави коштів, що включає в себе 181 виконавче провадження на загальну суму 18941277,98 грн.

У вказане вище зведене виконавче провадження включено виконавче провадження №53164982 з виконання виконавчого листа №461/10615/14-ц від 01.02.2016 року.

Крім того, 18 лютого 2019 року на підставі заяви стягувача та ст.ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №58408994 (а.с. 109).

У Галицькому ВДВС м.Львів на виконанні знаходиться зведене виконавче провадження №57564539 про стягнення із КС «Християнська злагода» заборгованості на користь фізичних, юридичних осіб та держави.

18 лютого 2019 року державним виконавцем в порядку ст.30 Закону України «Про виконавче провадження» було приєднано виконавче провадження №58408994 до зведеного виконавчого провадження №57564539.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Згідно ч. 5 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Матеріалами справи встановлено, що з метою виконання виконавчого провадження №51395701, державний виконавець Барничем В.М. звернувся до Галицького районного суду м.Львова із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника – керівника КС «Християнська злагода» ОСОБА_4 (а.с.56-58).

Крім того, державним виконавцем на адресу Галицького відділу поліції ГУ НП у Львівській області скеровано подання про притягнення до кримінальної відповідальності керівника КС «Християнська злагода» та перевірено інформацію про наявність у боржника рухомого та нерухомого майна, згідно витягів державних реєстрів.

Таким чином, на думку суду, державним виконавцем вчинено усі необхідні дії з метою належного виконання виконавчого провадження.

Натомість, несвоєчасне надіслання державним виконавцем Кефору Б.Б. копії постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про повернення виконавчого провадження не є достатньою підставою для скасування законної по своїй суті постанови.

Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Таким чином, при винесенні оскаржуваної постанови держаний виконавець діяв у відповідності до вимог Закону з метою виконання рішення Галицького районного суду м.Львова, яке не було скасовано та не оскаржено, набрало законної сили.

З огляду на викладене судприходить до висновку, що в задоволенні скарги слід відмовити.

Відтак, не підлягає до задоволення вимога ОСОБА_1 про стягнення компенсації за відрив від звичайних занять, оскільки скаржником не подано суду жодного належного доказу, який би підтверджував факт завдання будь-яких збитків за відрив від звичайних занять.

Керуючись ст.ст. 260, 447 – 453 ЦПК України, ст.18, 37 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року, з наступними змінами та доповненнями, суд

у х в а л и в :

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державних виконавців по виконанню рішення Галицького районного суду м. Львова від 09.12.2015 року у справі № 461/10615/14-ц та стягнення компенсації за відрив від звичайних занять – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст ухвали складено 11 квітня 2019 року.

Ухвала не набрала законної сили.

Суддя Л.М.Городецька