Рішення № 81103684, 10.04.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 10.04.2019

Справа № 320/2770/19

Провадження № 2-о/320/369/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2019 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді – Бахаєва І.М.,

за участі секретаря судового засідання – Фурсової Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, в інтересах яких діє на підставі угоди про надання правової допомоги та ордеру на надання правової допомоги – адвокат ОСОБА_3, заінтересована особа – Мелітопольський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, про встановлення факту народження дитини, –

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, ОСОБА_2, в інтересах яких діє на підставі угоди про надання правової допомоги та ордеру на надання правової допомоги – адвокат ОСОБА_3, звернулись до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з заявою в якій з урахуванням уточнень просять встановити факт народження дитини чоловічої статі – ОСОБА_4, який народився 05 серпня 2014 року у місті Сімферополь Автономної Республіки Крим Україна.

Заява обґрунтована тим, що 05 серпня 2014 року на тимчасово окупованій території Автономної ОСОБА_5 Крим у місті Сімферополь народився син заявників – ОСОБА_4, про що батькам була видана медична довідка № 8 від 07 лютого 2019 року СП Перинатальний центр. Зі змісту медичної довідки слідує, що ОСОБА_1 05 серпня 2014 року о 11 годині 35 хвилин у пологовому будинку міста Сімферополь народила дитину – хлопчика вагою 3 740 г., зростом 53 см. До дати народження сина, а саме: 14 жовтня 2005 року заявники уклали шлюб, який зареєстрований Відділом реєстрації актів про шлюб Сімферопольського міського управління юстиції, ОСОБА_5 Крим, Україна (актовий запис № 1333 від 14 жовтня 2005 року). 09 квітня 2019 року заявники через представника звернулись до Мелітопольського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану із заявою про реєстрацію народження дитини, однак було отримано відмову у проведенні державної реєстрації народження. Зі змісту відмови у проведенні державної реєстрації слідує, що відповідно до статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація народження проводиться на підставі визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, документів, що підтверджують факт народження. За відсутності документа закладу охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження. Як зазначено у відмові, аналіз документів, представлених заявником, свідчить, що заявником пред’явлено документ, який видано на тимчасово окупованій території, у зв’язку із чим неможливо здійснити реєстрацію факту народження дитини.

У судове засідання заявники та представник заявників не з'явились, однак за змістом заяви та уточненої заяви про встановлення факту народження дитини просили суд розглядати справу за відсутності заявників та представника заявників, заяву підтримують у повному обсязі, на задоволенні наполягають.

Представник заінтересованої особи – Мелітопольського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Запорізької області – у судове засідання не з'явився, до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника відділу, заперечень по справі немають.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв’язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об’єктивному та всебічному з’ясуванні обставин справи, прийшов до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому у цим Кодексом, звернутися до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, при цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76 цього Кодексу доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових та електронних доказів, висновків експертів та показаннями свідків.

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Проаналізувавши ст. 293 ЦПК України суд встановлює юридичні факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно ч. 5 ст. 263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про шлюб, серії 1-АП № 012727, виданого 14 жовтня 2005 року Відділом реєстрації актів про шлюб Сімферопольського міського управління юстиції, ОСОБА_5 Крим, Україна, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрували шлюб, про що в книзі реєстрації шлюбів 14 жовтня 2005 року зроблено відповідний актовий запис за № 1333. Прізвище після реєстрації шлюбу: чоловіка – ОСОБА_2, дружини – ОСОБА_2./а.с.9/

ОСОБА_2 є громадянином України, що підтверджується наданою до матеріалів справи копією паспорта громадянина України серії ЕТ № 253646 виданого Сімферопольським РВ ГУМВС України в АР Крим 22 жовтня 2010 року./а.с.6/

ОСОБА_1 є громадянкою України, що підтверджується наданою до матеріалів справи копією паспорта громадянина України серії ЕТ № 333198 виданого Київським РВ Сімферопольського МУ ГУМВС України в АР Крим 01 липня 2012 року./а.с.7/

05 серпня 2014 року о 11 годині 35 хвилин у пологовому будинку міста Сімферополь, ОСОБА_1 народила дитину – хлопчика вагою 3 740 г., зростом 53 см., що підтверджується копією та оригіналом довідкою № 8 від 07 лютого 2019 року виданою СП Перинатальним центром./а.с.8,20/

09 квітня 2019 року представнику заявників – адвокату ОСОБА_3 Мелітопольським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Запорізькі області у проведенні реєстрації дитини було відмовлено в зв’язку з не пред’явленням документа, який відповідає відповідним нормам законодавства, що підтверджується оригіналом та копією відмови у проведенні державної реєстрації народження./а.с.10,19/

Згідно ст. 133 Конституції України до складу України входять: ОСОБА_5 Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь. ОСОБА_7 та Севастополь мають спеціальний статус, який визначається законами України.

В березні 2014 року територія АР Крим була анексована Російською Федерацією та на території АР Крим було запроваджене законодавство Російської Федерації.

Згідно з ч. 1, ч. 2, ч. 4 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України. Державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків. Якщо державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то за їх бажанням місцем народження дитини в актовому записі про народження може бути визначене фактичне місце її народження або місце проживання батьків чи одного з них. Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я документи, що підтверджують факт народження. За відсутності документа закладу охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.

Згідно з п. 1 ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року сухопутна територія Автономної ОСОБА_5 Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій визначається тимчасово окупованою територією.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Частиною 3 даної статті Закону передбачено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Тому зазначені вище документи, які свідчать про народження дитини, відповідно до положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» є недійсними і не створюють правових наслідків. У зв'язку з чим заявниця не може зареєструвати народження своєї дитини.

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Судом встановлено, що орган державної реєстрації актів цивільного стану не має можливості зареєструвати народження дитини у відповідності до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18 жовтня 2000 року.

Так п. 2 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану передбачено підстави для проведення державної реєстрації народження дитини. При відсутності підстав для державної реєстрації народження, визначених у цьому пункті, державна реєстрація народження проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження даною жінкою.

На підставі вищевикладеного, враховуючи те, що заявники не мають можливості надати документи, необхідні для проведення державної реєстрації народження дитини, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість їхніх вимог щодо встановлення факту народження дитини, оскільки реєстрація народження дитини не можлива без відповідного рішення суду, а тому заявлені вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, в інтересах яких діє на підставі угоди про надання правової допомоги та ордеру на надання правової допомоги – адвокат ОСОБА_3, підлягають задоволенню.

Крім того, суд вважає за необхідне встановити дані про батьків дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 СК України, якщо мати та батько дитини перебувають у шлюбі між собою, походження дитини визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини. Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.

Тому, на підставі вище зазначеного, дослідивши додатні до заяви документи, суд вважає за необхідне визначити дані про батьків ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, а саме: - матір’ю дитини є – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянка України; батьком дитини є – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України.

Відповідно до ч. 4 ст. 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.

На підставі вищевикладеного, керуючись, ст. 317 ЦПК України, ч. 4 ст. 49 ЦК України, ч. 1, ч. 2, ч. 4 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», суд –

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, в інтересах яких діє на підставі угоди про надання правової допомоги та ордеру на надання правової допомоги – адвокат ОСОБА_3, заінтересована особа – Мелітопольський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, про встановлення факту народження дитини – задовольнити.

Встановити факт народження дитини чоловічої статі – ОСОБА_4, який народився 05 серпня 2014 року у місті Сімферополь Автономної Республіки Крим Україна, від батьків: матері – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянки України, та батька – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням пп. 15.5 п. 1 Перехідних положень ЦПК України.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ: І.М. БАХАЄВ