Рішення № 81103084, 10.04.2019, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/26/19

2-а/303/11/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2019 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі : головуючого судді Курах Л.В.

за участю секретаря судових засідань: ОСОБА_1

позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м.Мукачево справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Закарпатської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил,

в с т а н о в и в :

03 січня 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Закарпатської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил № 55444/30500/18 від 12 грудня 2018 року про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч.3 ст.470 Митного кодексу України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі п’ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 8500 гривень та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Позов мотивує тим, що 27.11.2018 року відносно нього було складено протокол про порушення митних правил, у зв’язку з наявністю в його діях ознак адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.470 МК України. 12.12.2018 року постановою 55444/30500/18 на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п’ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 8500 гривень. З вказаною постановою незгідний, вважає її винесеною безпідставно з порушенням норм права. Протокол про порушення митних правил було складено особою котра не уповноважена на вчинення таких дій. Оскільки останній не надав жодних підтверджень того, що він входить в коло осіб уповноважених суб’єктів згідно ст.490 МК України. Постанова про порушення митних правил не містить посилання на протокол про порушення митних правил, як на доказ у провадженні, та будь яких інших доказів вчинення порушення митних правил в розумінні ст.495 МК України, також не додано жодних підтверджень наявності відповідних повноважень передбачених ст.523 МК України у особи яка виносила постанову. Посилався також на те, що порушення не є триваючим, а тому строк накладення адміністративного стягнення сплив. Крім того, 20.09.2017 року позивачем на ім’я в.о. начальника Закарпатської митниці ДФС подано заяву про те, що автомобіль перебуває на ремонті у зв’язку з аварійною поломкою, що унеможливлює його експлуатацію. Автомобіль перебував на ремонті з 15.09.2017 року по 27.11.2018 року на станції технічного обслуговування за адресою м.Мукачево, вул.Матросова, що підтверджується свідченнями власника автосервісу та майстра-прийомщика. Однак, Закарпатська митниця ДФС не вжила заходів спрямованих на огляд автомобіля та місця де він знаходився.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.01.2019 року у даній справі відкрито провадження та вирішено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позивач ОСОБА_2 в судовому засідання пояснив, що неодноразово здійснював перетин кордону, не користуючись своїм транспортним засобом, оскільки такий знаходився на ремонті. І жодного разу його не притягували до адміністративної відповідальності за порушення митних правил щодо не вивезення автомобілю за межі митної території України. Вважає що відповідачем пропущено строк для притягнення його до адміністративної відповідальності.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час та місце його проведення повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

08.02.2019 року відповідачем на адресу суду надіслано відзив на позов в якому зазначили, що оскаржувана постанова є винесеною правомірно, а позов задоволенню не підлягає у зв’язку з його безпідставністю. Так, 27.11.2018 року о 11 годині в зону митного контролю митного поста «Неветленфолу» Закарпатської митниці заїхав автомобіль марки «SKODA OKTAVIA», реєстраційний номер Литви – ЕGР522, номер кузова ТМВDS21Z492053953, під керуванням громадянина України ОСОБА_2. Під час перевірки документів, на підставі інформації центральної бази даних Єдиної Автоматизованої Інформаційної Системи Держмитслужби встановлено, що даний транспортний засіб був ввезений громадянином України ОСОБА_2 на митну територію України 13.09.2017 року о 00 годин 46 хвилин через митний пост «Лужанка» Закарпатської митниці в митному режимі «Транзит». Таким чином, ОСОБА_2 мав вивезти автомобіль за межі митної території України до 18.09.2017 року включно. З пояснень ОСОБА_2 вбачається, що останній не вивіз автомобіль за межі митної території України, у встановлений строк у зв’язку з ремонтом автомобіля, однак із відповідною заявою до митниці не звертався, документів підтверджуючих неможливість вивезення транспортного засобу у визначені строки, під час перетину кордону позивачем надано не було, крім того, заявив, що не бажає бути присутнім під час розгляду справи. Зазначені обставини, стали правомірною підставною для винесення оскаржуваної постанови. Щодо посилання позивача, на неправомірність складення відносно нього протоколу про порушення митних правил, оскільки його складено особою яка не має на те повноважень, то такі не відповідають дійсності, оскільки протокол складається на затвердженому бланку. Щодо оскаржуваної постанови то її підписано заступником начальника Закарпатської митниці-начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_3, що відповідає вимогам ст..523 МК України. Зауважили також те, що ОСОБА_2 посилається на те, що автомобіль перебував на ремонті з 15.09.2017 року по 27.11.2018 року (14 місяців 12 днів), що є неправдоподібним, оскільки автомобіль передано на ремонт на наступний день після ввезення на митну територію України, а із пояснень ОСОБА_2 наданих під час складення протоколу про порушення митних правил, останній зазначив що із заявою про про поломку автомобіля до митних органів не звертався і ніяких документів щодо ремонту автомобіля немає, що дає підстави зробити висновок про те, що станом на 27.11.2018 року таких документів в позивача не було.

Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.

Заслухваши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України - завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до п.3 ч.1 статті 288 КУпАП постанову посадової особи про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим кодексом.

Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною першою статті 458 Митного кодексу України передбачено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно ч.1 ст. 467 Митного кодексу України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Відповідно до ч.3 ст.470 Митного кодексу України, перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В ході судового розгляду справи встановлено, що 27.11.2018 року о 22 годині 11 хвилин в зону митного контролю митного посту «Неветленфолу» Закарпатської митниці ДФС заїхав автомобіль марки «SKODA OKTAVIA», реєстраційний номер Литви – ЕGР522, номер кузова ТМВDS21Z492053953, під керуванням громадянина України ОСОБА_2 Під час перевірки документів на підставі інформації центральної бази даних ЄАІС ДМСУ, було встановлено, що громадянин ОСОБА_2 13.09.2017 року о 00 годині 46 хвилин ввіз транспортний засіб на митну територію України через пункт пропуску «Лужанка» в режимі «транзит». Таким чином, ОСОБА_2 перевищив строк передбачений ст.95 Митного кодексу України.

Постановою № 55444/30500/18 від 12 грудня 2018 року громадянина України ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.3 ст.470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п’ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян – на суму 8500 гривень.

Факт порушення терміну вивезення транспортного засобу «SKODA OKTAVIA», реєстраційний номер Литви – ЕGР522, номер кузова ТМВDS21Z492053953 за межі митної території України позивач не заперечує, проте вказує, що причиною порушення послугували обставини непереборної сили – аварійна поломка транспортного засобу, проте на підтвердження своїх аргументів не додав ні довідки про перебування автомобіля на ремонті, ні акту виконаних ремонтних робіт, ні квитанції про оплату вартості ремонтних робіт.

Згідно п.1. ч.1 ст. 95 Митного кодексу України, встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Відповідно до ч.1. ст. 192 Митного кодексу України, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний: 1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; 2) терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

Порядок виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 №657.

Пунктом 2 розділу VIII Порядку визначено:

Аварія - небезпечна подія техногенного характеру, у зв'язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події.

Факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.

Згідно пункт 3 розділу VIII Порядку, залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.

З пункт 5 розділу VIII Порядку вбачається:

Якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

Керівник митного органу, в зоні діяльності якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, або особа, що виконує його обов'язки, після отримання заяви невідкладно організовує проведення огляду території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, за винятком випадків, коли такий огляд проводити недоцільно з урахуванням характеру аварії чи обставин непереборної сили та їх наслідків. Огляд території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, також не проводиться у разі відсутності протягом тривалого часу внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили можливості дістатися до місця пригоди.

За результатами огляду складається акт встановленої форми у трьох примірниках. Один примірник акта вручається особі, відповідальній за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, другий - невідкладно надсилається митному органу, під контролем якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, а третій - залишається у справах митного органу, посадовими особами якого він був складений.

Аналіз вищевказаних норм законодавства визначає, що обов’язковою ознакою обставини непереборної сили є надзвичайність та невідворотність. Такі обставини, як аварія або дії обставин непереборної сили повинні бути документально підтверджені.

Доказів того, що ремонту автомобіль потребував в результаті аварії або дії обставин непереборної сили позивач не подав.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 28.08.2018 року у справі №307/3500/16-а (К/9901/2344/17) та від 04.12.2018 року у справі № 308/6634/16-а (К/9901/19022/18).

Крім того, суд критично оцінює доводи позивача про те, що Закарпатською митницею ДФС не вжито заходів спрямованих на огляд автомобіля та місця де він знаходився, оскільки, як вбачається з його письмових пояснень - «до митних органів про продовження терміну транзиту він не звертався».

Щодо доводів позивача про те, що його піддано адміністративному стягненню після спливу строків то такі не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що перелік триваючих правопорушень є лише конкретизуючим щодо окремих статей. При цьому, приписи МК України не містять визначення триваючого правопорушення.

Разом з тим, відповідно до висновків, викладених у листі Міністерства юстиції України від 01.12.2003 № 22-34-1465, триваючими адміністративними проступками є проступки, пов'язані з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою, припиняються або виконанням регламентованих обов'язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності.

Такі правопорушення є наслідками протиправної бездіяльності. Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків.

Відповідно до листа Мін'юсту України від 17.07.2007 № 22-14-493, триваючими визнаються правопорушення, які, розпочавшись з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язків. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія чи бездіяльність, коли винна особа або не виконує конкретний покладений на неї обов'язок, або виконує його не повністю або неналежним чином.

Діяння (бездіяльність) позивача щодо невивезення транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, за межі території України, характеризуються тривалим невиконанням встановленого МК України обов'язку. Вчиняючи такі діяння, позивач перебував у стані триваючого, безперервного порушення закону, яке проявляється у вигляді протиправної бездіяльності через невиконання свого обов'язку, тому відповідне порушення не може вважатись таким, що носить разовий характер.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивач ввіз на територію України транспортний засіб 13.09.2017, щодо якого існує обов'язок вивезення за межі митної території протягом 10-денного строку. Перевищення встановленого строку тягне за собою накладення адміністративного стягнення. Втім, адміністративне стягнення за порушення митних правил у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень. У даній справі, правопорушення вчинене позивачем, виявлено працівниками митного органу та оформлено протоколом 27.11.2018 року, а постанова про накладення адміністративного стягнення прийнята 12.12.2018, що не порушує встановлені МК України строки.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України 15 січня 2019 року у справі №464/6108/16-а (К/9901/35138/18).

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд вважає, що представники митниці при винесенні оскаржуваної постанови діяли у межах та у спосіб, визначений чинним законодавством, тому взадоволенні позову необхідно відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Враховуючи вище наведене та керуючись ст.ст. 95, 192, 257, 460, 470, Митного кодексу України, ст.ст. 5,72, 77, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Порядоком виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 №657, суд,-

ухвалив:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Закарпатської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови заступника начальника Закарпатської митниці ДФС від 12.12.2018 року у справі про порушення митних правил № 067830500/19 про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за ч.3 ст.470 Митного кодексу України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі п’ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8500 гривень так закриття провадження в справі – відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ст.286, п.15.5 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України протягом десяти днів із дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 10.04.2019 року.

Головуюча Курах Л.В.