Постанова № 81102990, 10.04.2019, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Справа № 236/981/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2019 року суддя Краснолиманського міського суду Донецької області Саржевська І. В., розглянувши матеріали, які надійшли з Головного управління ДФС у Донецькій області Державної фіскальної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164 КУпАП,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився м. Первомайський Харківської області, громадянина України, який працює оператором ПП "Адора", зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

ВСТАНОВИЛА:

18.03.2019 з Головного управління ДФС у Донецькій області Державної фіскальної служби України надійшов протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення № 0268 від 04.03.2019, вбачається, що 04.03.2019 о 14:50 годин, ОСОБА_1, оператор ПП "Адора", розташованого за адресою: м. Лиман, Донецька область, пров. Петропавлівський, 18, здійснював реалізацію паливно-мастильних матеріалів, а саме скрапленого газу без відповідних дозвільних документів на АГЗС ПП "Адора" (код ЄДРПОУ 31349261), порушивши Постанову КМУ від 26.10.2011 № 1107 "Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищенної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищенної небезпеки, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення призначено до розгляду на 10.04.2019.

ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, просить справу розглянути без його участі, про що суду надав відповідну заяву. При цьому правопорушником надана до суду заява про закриття провадження у справі з причин відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, а також відсутності ознак систематичної реалізації та отримання прибутку.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Статтею 7 КУпАП визначено, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

За змістом ст. 9 КУпАП єдиною підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у її діях (бездіяльності) складу адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Норми ч. 1 ст. 164 КУпАП передбачають адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

В Україні є чинним принцип презумпції невинуватості, запроваджений нормами ст. 62 Конституції України. Вказаний принцип стосується здебільшого висунення особі кримінального обвинувачення.

Однак Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.09.2005 року у справі «Салов проти України», заява № 65518/01, п.65, зазначив, що поняття "обвинувачення" має "автономне" значення; воно повинно розумітися в сенсі Конвенції, а не лише в контексті його значення в національному праві. Таким чином, воно може визначатися як "офіційне повідомлення особи компетентним органом державної влади, в якому стверджується, що особа вчинила кримінальний злочин", визначення, яке також відповідає поняттю "впливу важливі наслідки для стану підозрюваного".

Враховуючи, що національним законодавством України порушення порядку провадження господарської діяльності розглядається як делікт - ст. 164 КУпАП, вказана норма поширює свою дію на невизначене коло осіб, тягне за собою застосування значної суми штрафу, передбачає можливість конфіскації майна і доходів особи, суддя у цьому випадку оцінює процедуру складання посадовими особами Головного управління ДФС у Донецькій області щодо ОСОБА_1 матеріалів у справі про адміністративне правопорушення як таку, що підпадає під дію ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, згідно ст. 245 КУпАП, є : своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Доказами відповідно до ст. 251 КУпАП в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) згідно ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїми внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України визначають господарську діяльність як діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Об'єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП, є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності. При цьому господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва – підприємцями.

Згідно із ст. 42 ГК України підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Отже, поняття «підприємницька діяльність» («підприємництво») є складовою ширшого за обсягом поняття «господарська діяльність».

З метою визначення складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, необхідно встановити всі характеризуючи ознаки підприємницької діяльності, основними з яких є самостійність, ініціативність та систематичність. При цьому, чітких кількісних критеріїв систематичності (тобто скільки разів потрібно здійснювати певну діяльність для того, щоб вона вважалася підприємницькою) законодавством не встановлено.

Разом з тим, п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 25.04.2003 року «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» передбачено, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб’єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов’язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.

Таким чином, необхідною ознакою господарської діяльності є її систематичність, виконання на професійній постійній основі, а саме вчинення певних дій три і більш разів.

Однак в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, що ОСОБА_1 здійснював господарську діяльність систематично, на постійній основі, з отриманням плати від реалізації паливно-мастильних матеріалів, а саме скрапленого газу. Необхідна ознака систематичності господарської діяльності ОСОБА_1 посадовими особами Головного управління ДФС у Донецькій області Державної фіскальної служби України не доведена. Свідки події правопорушення не встановлені.

За таких обставин суддя дійшов висновку, що органом Головного управління ДФС у Донецькій області Державної фіскальної служби України не доведено наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, отже, суддя констатує відсутність правових підстав для притягнення останнього до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате провадження підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

При наявності обставин, передбачених статтею 247 КУпАП орган (посадова особа) по справі про адміністративне правопорушення виносить постанову про закриття справи (ст. 284 КУпАП).

Враховуючи викладене, керуючись ст. 7, 9, 247, 280, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, до Донецького апеляційного суду через Краснолиманський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення встановленого законом строку на її апеляційне оскарження.

Суддя -