Рішення № 81102348, 11.04.2019, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

Справа 303/7132/18

Провадження 2/303/217/19

04 квітня 2019 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючої судді Курах Л.В., за участю секретаря судового засідання Багин Р. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Мукачево цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про зобов'язання вчинити дії, зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних витрат та 3% річних,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_2, ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_6 про зобов’язання вчинити дії.

Заявлені вимоги позивачі мотивують тим, що 10.08.2018 року ними отримано повідомлення та договір від 25.07.2018 року укладений з ОСОБА_6 про відступлення прав вимоги за кредитним договором від 27.02.2008 року укладеним між ПАТ «Банк Форум» і ОСОБА_1, та договором іпотеки від 27.02.2008 року укладеним між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_2, ОСОБА_2, ОСОБА_4 За вказаним договором відповідач набув право вимоги за кредитом, отриманим 27.02.2008 року ОСОБА_1 на суму 3392,26 дол.США. Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 09.02.2015 року стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість по кредиту в загальній сумі 67522,13 гривень. 15.07.2015 року Ужгородським МВ ДВС було відкрито виконавче провадження на виконання виконавчого листа на суму 67522,13 гривень. На виконання судового рішення боржник сплатила весь борг, виконавче провадження №48126012 закінчене за постановою виконавця від 22.10.2018 року у зв’язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду.

В свою чергу позивачі звернулись до нового кредитора з вимогою про отримання довідки про відсутність заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №0116/08/26 –CL від 27.02.2008 року та звернутися до нотаріуса з повідомленням про погашення кредиту з метою зняття заборони відчуження з квартири №3, будинку №14, що на пл..Жупанатській в м.Ужгород. Однак відповідачем було відмовлено у задоволенні вимоги з огляду на те що виконавче провадження не закінчене. У зв’язку з цим просять, зобов’язати відповідача у п’ятиденний строк з моменту набрання рішенням суду законної сили, подати будь якому державному реєстратору прав на нерухоме майно заяву про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про іпотеку №27221360 від 25.07.2018 року на квартиру №3 в будинку №14 по пл..Жупанатській в м.Ужгород, та з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна запису про обтяження цієї квартири №6679333 від 27.02.2008 року.

ОСОБА_6 звернувся до суду з зустрічним позовом про стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Вимоги мотивує тим, що 13.09.2018 року Ужгородським міськрайонним судом було винесено ухвалу про заміну сторони виконавчого провадження, яка набула законної сили. 22.10.2018 року у зв’язку з фактичним виконанням рішення Ужгородського міськрайонного суду від 09.02.2015 року щодо стягнення з ОСОБА_1 боргу в розмірі 67 522,13 гривень, який виник станом на 23.12.2014 року. Так як згідно вимог ч.2 ст.625 ЦК України у відповідності до правової позиції ОСОБА_7 Верховного ОСОБА_8 від 16 травня 2018 року з відповідача підлягає до стягнення борг у розмірі 121622,78 гривень, що виник за період з 23.12.2014 року по 01.12.2018 року як встановлений індекс інфляції та три відсотки річних згідно простроченого виконання рішення суду від 09.02.2015 року.

Представником позивачів ОСОБА_9 подано до суду відзив на зустрічний позов, згідно якого просила в задоволенні зустрічного позову відмовити в повному розмірі. У відзиві зазначала, що позивачем за зустрічним позовом не вірно проведено розрахунок боргу: зокрема розміру інфляції та трьох процентів річних, які на її думку складають за три роки 16 117,73 гривень, яку в свою чергу вони сплатили, що підтверджується доданими квитанціями. ОСОБА_10 того просила застосувати строк позовної давності 3 роки, так як розрахунок боргу розпочинається за 4 роки до моменту подання зустрічної позовної заяви. Також звертала увагу на те, що позивачем за зустрічним позовом розрахунок боргу ведеться з моменту зарахування сум на погашення боргу банківською установою а не державним виконавцем.

ОСОБА_6 подано відповідь на відзив у зустрічній позовній заяві та клопотання про поновлення процесуального строку. Просив відхилити заперечення відповідача викладені у відзиві з підстав передбачених ст..625 ЦК України та визнати причину пропуску процесуального строку поважною і поновити його.

Представник ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_2, ОСОБА_4 – ОСОБА_9 в судове засідання не з’явився, натомість подав заяву про розгляд справи без його участі, при цьому позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задоволити.

ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився натомість подав заяву про розгляд справи без його участі, при цьому зустрічні позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задоволити, в задоволенні первісного позову просить відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з того, що згідно із частиною першою ст..2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до вимог ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст..20 Цивільного кодексу України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

В контексті хронології існування спірних правовідносин суд наводить наступні обставини справи.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 09.02.2015 року за позовом ПАТ «Банк Форум» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» ОСОБА_11 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованість по кредитному договору в розмірі 67522,13 гривень (а.с.20-22)

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 13.09.2018 року замінено сторону виконавчого провадження а саме ПАТ «Банк Форум» у виконавчому провадженні №48126012 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області у справі №308/133/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованості по Кредитному договору №0116/08/26-CL від 27.02.2008 року на його правонаступника ОСОБА_6 (а.с.23-25).

Постановою ВП №48126012 від 15.07.2015 року головного державного виконавця МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_8 відкрито виконавче провадження за виконавчим листом №308/133/15-ц виданого 17.06.2015 року щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованості в розмірі 67522,13 гривень. (а.с.26)

Постановою ВП №48126012 від 22.10.2018 року головним державним виконавцем МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_8 закінчено виконавче провадження по виконанню виконавчого листа №308/133/15-ц виданого 17.06.2015 року внаслідок фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. (а.с.27-28).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек на квартиру в м.Ужгород, площа Жупанатська, будинок 14 заборону на відчуження у відповідності до договору іпотеки від 27.02.2008 року укладеного з АКБ «Форум» та ОСОБА_2, ОСОБА_1,ОСОБА_2, Готра (дівоче прізвище ОСОБА_2)ОСОБА_10 того згідно договору відступлення прав за іпотечним договором №1652 від 25.07.2018 року іпотекодержателем являється ОСОБА_6 (а.с.10-17,43-45) У зв’язку з повним виконанням своїх боргових зобов’язань по виконавчому листу №308/133/15-ц виданого 17.06.2015 року іпотекодавці ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 звернулися з вимогою до кредитора ОСОБА_6 звернутися до нотаріуса з повідомленням про погашення кредиту за кредитним договором №0116/08/26-CL від 27.02.2008 року для ухвалення рішення про зняття заборони на відчуження з квартири №3 будинку №14 що на пл..Жупанатській в м.Ужгород. (а.с.46-48). Дана вимога новим кредитором ОСОБА_6 залишена без задоволення, з підстав відсутності оплати боргу (а.с.49-51).

Судом встановлено і не спростовується сторонами, після виконання позивачем зобов’язань за умовами кредитного договору квартира з державного реєстру іпотек нерухомого майна банком виключена не була.

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

За правилами ст.599 ЦК зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.1 Закону України « Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

За змістом ч.5 ст.3 Закону іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до п.10.3 Договору іпотеки він набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення та діє до повного виконання позичальником основного зобов’язання за кредитним договором.

За змістом ст.17 Закону України « Про іпотеку» іпотека припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Статтею 545 ЦК України встановлено, що прийнявши виконання зобов’язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження. Заяви про виникнення, зміну, припинення обтяжень та про звернення стягнення на предмет обтяження підписуються обтяжувачем.

Згідно ч. 3 ст.44 даного Закону після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов'язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.

Виходячи з цього, виконання позивачем зобов’язань за умовами Кредитного договору,ухилення відповідача від зобов'язання щодо вчинення дій, передбачених законом, для припинення обтяження нерухомого майна, переданого в іпотеку, є таким, що безумовно порушує право позивачів.

Судом встановлено, що фактичне виконання судового рішення відбулося 22.10.2018 року , про що свідчить постанова ВП №48126012 від 22.10.2018 року головного державного виконавця МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_8 (а.с.27). У зв’язку із неналежним виконанням своїх зобов’язань відповідачем за первісним позовом, позивачем за зустрічним нарахований борг у розмірі 121622,78 гривень, що виник за період з 23.12.2014 року по 01.12.2018 року як встановлений індекс інфляції та три відсотки річних згідно простроченого виконання рішення суду від 09.02.2015 року.

Наслідком порушення договору позичальником згідно ст. 1050 ЦК України є обов'язок сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із вимогою про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних позивач за зустрічним позовом ОСОБА_6 звернувся до суду 17 грудня 2018 року.

Разом з тим, позивачем за первісним позовом у справі подано заяву про застосування позовної давності щодо заявлених зустрічних позовних вимог стосовно стягнення інфляційних втрат та 3% річних на суму основного боргу періодом за 4 роки.

В свою чергу ОСОБА_6 подано заяву про поновлення процесуального строку В заяві про поновлення процесуального строку ОСОБА_6 просить задоволити його позовні вимоги за зустрічним позовом в повному обсязі та поновити йому строк на стягнення всієї суми заборгованості за чотири роки.

Вирішуючи питання щодо застосування позовної давності та про поновлення процесуального строку, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 256, ч. 4 ст. 267 ЦК України позовною давністю є строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, до окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю (ст.ст. 257, 258 ЦК України).

Згідно ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Однак суд приходить до висновку, що останнім не доведено того факту, що банк або уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» не могли дізнатися про порушення свого права починаючи з 2014 року.

Щодо вимог зустрічного позову з приводу зарахування сум на погашення боргу слід зазначити наступне.

Згідно з преамбулою Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» цей Закон визначає загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків (далі – платіжні системи) в Україні,

поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах

України, встановлює відповідальність суб’єктів переказу, а також

визначає загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 цього Закону суб’єктами правових відносин, що виникають при здійсненні переказу коштів, є учасники, користувачі (платники, отримувачі) платіжних систем.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року

№ 460/2011, Державна казначейська служба України (Казначейство України) є учасником системи електронних платежів Національного банку України.

Відповідно до частин першої, третьої та п’ятої статті 45 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин) грошові суми, стягнуті з боржника, зараховуються державним виконавцем на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби. Стягувачу – юридичній особі стягнуті грошові суми перераховуються державним виконавцем у встановленому порядку на визначені стягувачем належні йому рахунки.

Статтею 3 Закону України «Про державну виконавчу службу» визначено, що районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції є юридичними особами, мають відповідні рахунки в органах Державного казначейства України для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам у національній валюті, а також відповідні рахунки для обліку аналогічних операцій в іноземній валюті в банках, гербову печатку. Міністерство юстиції України, Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі мають відповідні рахунки в органах Державного казначейства України для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам у національній валюті, а також відповідні рахунки для обліку аналогічних операцій в іноземній валюті в банках.

Відповідно до підпунктів 12.1-12.2 пункту 12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 року (далі – Інструкція № 512/5), органи Державної виконавчої служби мають відповідні рахунки в органах Державної казначейської служби України для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам у національній валюті, а також відповідні рахунки для обліку аналогічних операцій в іноземній валюті в банках. Розрахунки з таких рахунків здійснюються тільки в безготівковій формі. Не допускаються видача та переказ стягнутих державними виконавцями сум стягувачам без зарахування на депозитний рахунок органу ДВС.

Крім того, згідно підпункту 12.13 пункту 12 Інструкції № 512/5 після цього не пізніше ніж протягом трьох робочих днів від дня ознайомлення з інформацією про надходження коштів державний виконавець у разі достатності суми для покриття всіх вимог стягувача та наявності відомостей від стягувача про шляхи отримання ним коштів готує одне розпорядження (у тому числі за зведеним виконавчим провадженням), яким визначає належність указаних коштів та спосіб перерахування стягувачу, яке затверджується начальником органу ДВС із зазначенням дати та скріплюється печаткою органу ДВС. Указане розпорядження готується в двох примірниках, оригінал видається особі, відповідальній за ведення книги обліку депозитних сум, копія залишається у виконавчому провадженні.

Відповідно до підпунктів 12.15, 12.18, 12.21 пункту 12 цієї підготовка розрахункових документів про перерахування коштів здійснюється особою, відповідальною за ведення книги, не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня отримання розпорядження державного виконавця. При перерахуванні коштів, які належать стягувачу – юридичній особі, списання коштів з відповідних рахунків органу ДВС здійснюється на підставі платіжних доручень. Платіжне доручення підписується керівником органу ДВС та особою, яка уповноважена на ведення відповідного рахунку органу ДВС.

Аналіз наведених приписів дає підстави для висновку, що зазначені дії засвідчують платіжний, розрахунковий характер відносин, що виникають між органами Державної виконавчої служби, Казначейства та стягувачем.

Отже, на Державну казначейську службу України у цих відносинах, як на учасника системи електронних платежів Національного банку України, розповсюджує свою дію Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (постанова судових палат у цивільних та адміністративних справах Верховного ОСОБА_8 України від 5 липня 2017 р. у справі № 6-1329цс16).

За таких обставин суд доходить висновку, що посилання позивача за зустрічним позовом про нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму основного боргу слід проводити з дати зарахування коштів на банківський рахунок не знайшли свого підтвердження, а тому поданий позивачем за зустрічним позовом обрахунок (а.с.91-96 ) не може бути взятий судом до уваги.

Підраховуючи суми стягнень, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, слід враховувати, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в певний період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Індекси інфляції розраховуються на підставі інформації, опублікованої центральним органом виконавчої влади з питань статистики в газеті «Урядовий кур'єр».

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що він розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

На відміну від інфляційних збитків, розрахунок трьох процентів річних здійснюється за кожен день прострочення за формулою: сума боргу х 3 % / 365 (кількість днів у році) х кількість днів прострочення.

За таких обставин сума інфляційних втрат за період з 23.12.2014 року по 01.12.2018 року становить: ще один місяць

-з 23 грудня 2014 року по серпень 2015 року – 67 522,00 гривень х (103,1 %) - 67 522,00 = 27 812 гривень

-вересень 2015 року – 63 522,00 гривень х 102,3 % - 63 522,00 = 1461,01 гривень

-жовтень 2015 року – 62 222,00 гривень х 98,7 % - 62 222,00 = 0 гривень

-листопад 2015 року – 60 922,00 гривень х 102,0 % - 60 922,00 = 1218, 44 гривень

-грудень 2015 року – 60 922,00 гривень х 100,7 % - 60 922,00 = 426, 45 гривень

Сума інфляційних витрат за період з січня по грудень 2015 року – 30917,90 гривень.

-січень 2016 року – 59 167,00 гривень х 100,9% - 59 167,00 = 532,50 гривень

-лютий 2016 року – 59 167,00 гривень х 99,6% - 59 167,00 = 0 гривень

-березень 2016 року – 57 367,00 гривень х 101,0% - 57 367,00 = 573,67 гривень

-квітень 2016 року – 56 017,00 гривень х 103,5% - 56 017,00 = 1960,60 гривень

-травень 2016 року – 54 757,00 гривень х 100,1% - 54 757,00 = 54,76 гривень

-червень 2016 року – 53 767,00 гривень х 99,8% - 53 767,00 = 0 гривень

-липень 2016 року – 52 777,00 гривень х 99,9% - 52 777,00 = 0 гривень

-серпень 2016 року – 52 777,00 гривень х 99,7% - 52 777,00 = 0 гривень

-вересень 2016 року – 50 797,00 гривень х 101,8% - 50 797,00 = 914,35 гривень

-жовтень 2016 року – 50 797,00 гривень х 109,4% - 50 797,00 = 4 774,92 гривень

-листопад 2016 року – 48 817,00 гривень х 101,8% - 48 817,00 = 878,71 гривень

-грудень 2016 року – 48 817,00 гривень х 100,9% - 48 817,00 = 439,35 гривень

Сума інфляційних витрат за період з січня по грудень 2016 року – 10 128,86 гривень.

-З січня по квітень 2017 – 47 317,00 гривень х 101,1%х101,0%х101,8%х100,9% )- 47 317,00 = 2 309,07 гривень

-з травня по серпень 2017 року – 46 237,00 гривень х(101,3% х 101,6% х 100,2% х 99,9%) - 46 237,00 = 1 063,45 гривень

-вересень 2017 року – 45 247,00 гривень х 102,0% - 45 247,00 = 904,94 гривень

-жовтень 2017 року – 45 247,00 гривень х 101,2% - 45 247,00 = 542,96 гривень

-листопад 2017 року – 44 257,00 гривень х 100,9% - 44 257,00 = 398,31 гривень

-грудень 2017 року – 43 177,00 гривень х 101,0% - 43 177,00 = 431,77 гривень

Сума інфляційних витрат за період з січня по грудень 2017 року – 5 690,50 гривень.

-з січня по лютий 2018 року – 43 177,00 гривень х (101,5% х 100,9%) - 43 177,00 = 1040,57 гривень

-з березня по квітень 2018 року – 40 477,00 гривень х (101,1% х 100,8 %) - 40 477,00 = 769,06 гривень

-травень 2018 року – 36 877,00 гривень х 100,0 % - 36 877,00 = 0 гривень

-червень 2018 року – 4 877,00 гривень х 100,0 % - 4 877,00 = 0 гривень

-з липня по жовтень 2018 року – 4 877,00 гривень х (99,3% х 100,0% х 101,9% х 101,7%) - 4 877,00 = 141,43 гривень.

Сума інфляційних витрат за період з січня по червень 2018 року включно – 1950,43 гривень.

Загальна сума інфляційних витрат за період з січня 2016 року по червень 2018 року – 17 769,79 гривень.

Щодо розрахунку загальна суми 3% річних гривень за період з січня 2016 року по 22 жовтня 2018 року включно – 2804,00 гривень.

Беручи вищенаведене суд приходить до висновку, що зустрічний позов слід задоволити частково та стягнути на користь ОСОБА_6 суму боргу у розмірі 4 455,79 гривень з врахуванням сплачених сум відподачем.

Враховуючи те, що позивачем за первісним позовом сплачено не в повному розмірі суму інфляційних втрат та 3% річних в розмірі 16 118 гривень (а.с. 131), тобто сума яка залишається неоплаченою становить 4 455,79 гривень за таких обставин в задоволенні первісних вимог слід відмовити.

Відповідно до статті 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог покладаються судові витрати. За таких обставин з відповідача за зустрічним позовом слід стягнути судовий збір в розмірі 44,50 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні первісного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про зобов’язання ОСОБА_6 у п’ятиденний строк з моменту набрання рішенням суду законної сили, подати будь якому державному реєстратору прав на нерухоме майно заяву про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про іпотеку №27221360 від 25.07.2018 року на квартиру №3 в будинку №14 по площі Жупанатській в м.Ужгород та з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна запису про обтяження цієї квартири №6679333 від 27.02.2008 року – відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних витрат та 3% річних – задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 борг у розмірі - 4 455,79 (чотири тисячі чотириста п’ятдесят п’ять гривень 79 копійок) гривень згідно простроченого виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду Закаратської області від 09.02.2015 року у справі № 308/133/15-ц.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 судовий збір в розмірі 44,50 (сорок чотири гривні 50 копійок) гривні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням п.15.5. Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 р.) через Мукачівський міськрайонний суд.

Позивач: ОСОБА_1, місце проживання 88000, м.Ужгород, пл..Жупанатська, 14/3, ідентифікаційний код НОМЕР_1

Позивач: ОСОБА_3, місце проживання 88000, м.Ужгород, п Позивач: ОСОБА_4, місце проживання 88000, м.Ужгород, пл..Жупанатська, 14/3, ідентифікаційний код НОМЕР_2

Відповідач: ОСОБА_6, місце проживання 89600, м.Мукачево, вул..Олексія Гуртова,19, ідентифікаційний код НОМЕР_3.

Повний текст рішення складено 11 квітня 2019 року.

Головуюча Курах Л.В.