Рішення № 8110234, 20.01.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" січня 2010 р. Справа № 1/173-38 За позовом Приватного малого підприємства "Техкомункомплект" до Приватного підприємства "Тор-Тех" про стягнення 3 083,76 грн.

                    Суддя Гончар М.М.

          Представники сторін:

від позивача: Миронець Р.М., довір. від 18.01.2010 року

від відповідача: н/з

Суть спору: позивач - приватне мале підприємство "Техкомункомплект" просить суд стягнути з відповідача - приватного підприємства "Тор-Тех" 3 083 грн. 76 коп., з них 3065 грн. 99 коп. заборгованості за поставлений товар, 15 грн. 50 коп. пені та 2 грн. 27 коп. - 3% річних.

Відповідач вимоги ухвали суду №1/173-38 від 14.12.2009 року не виконав, в судове засідання не з’явився, хоч був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №1148537 від 16.12.2009 року.

          Враховуючи те, що відповідно до ст.75 ГПК України в разі неподачі відзиву на позовну заяву та витребуваних судом доказів, справу може бути розглянуто за наявними матеріалами, господарський суд,

В С Т А Н О В И В :

Приватне мале підприємство "Техкомункомплект" поставило приватному підприємству "Тор-Тех" товар на загальну суму 7 824 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною №О-00002220 від 24.11.2008 року, податковою накладною №001608 від 24.11.2008 року, рахунком-фактурою №О-00003372 від 24.11.2008 року.

Згідно накладної №Т-00000006 від 21.07.2009 року сторонами було погоджено повернення товару на суму 1758,01 грн., в т.ч. ПДВ 293,00 грн.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов’язки.

          Відповідно до цього цивільні права і обов’язки виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

          Отже, з моменту отримання товару між сторонами виникли цивільно–правові відносини, які регулюються як загальними положеннями про зобов'язання так і окремими зобов’язаннями, зокрема, купівля-продаж.

          За договором купівлі –продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов’язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Позивач виконав свої зобов’язання відповідно до закону, поставив товар, що підтверджується видатковою накладною №О-00002220 від 24.11.2008 року, податковою накладною №001608 від 24.11.2008 року, рахунком-фактурою №О-00003372 від 24.11.2008 року, відповідачем зобов’язання виконані частково на суму 3000 грн.

Відповідно до пункту 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем на адресу відповідача була направлена вимога про оплату товару №102 від 04.11.2009 року, яка останнім залишена без відповіді і задоволення.

          Заборгованість на день розгляду справи складає 3 065 грн. 99 коп., підставна, підтверджена матеріалами справи, і в цій сумі позов підлягає задоволенню відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, оскільки господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України з відповідача підлягають стягненню 2грн. 27 коп. - 3% річних.

В частині стягнення пені в сумі 15 грн. 50 коп. позов задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до п.4 ст.231 Господарського кодексу України, ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Сторонами договір не укладався. Отже нараховані позивачем 15,50 грн. пені до стягнення не підлягають.

Відповідно до ст. 49 ГПК України на відповідача необхідно покласти державне мито в сумі 102 грн. та стягнути з відповідача 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 193, 231 Господарського кодексу України, статтями 11, 530, 625, 655 Цивільного кодексу України, статтями 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

          1.Позов задовольнити в сумі 3 068 грн. 26 коп.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Тор-Тех", м. Луцьк, вул. Волі, 27, код 31964935 (р/р2600100010345 в Філії КБ "Хрещатик" м. Луцьк, МФО 303707) на користь Приватного малого підприємства "Техкомункомплект", м. Рівне, вул. Міцкевича, 10/4, код 13988941 (р/р26004011543980 в Фінанси та Кредит м. Рівне, МФО 333603) 3065 грн. 99коп. заборгованості за поставлений товар, 2 грн. 27 коп. - 3% річних, 102 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В частині стягнення 15 грн. 50 коп. пені відмовити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.                    

Суддя                                                   М.М. Гончар