Вирок № 81102069, 11.04.2019, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

____________

Справа № 299/372/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.04.2019 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі :

головуючого Г. І. Рішко

секретар судового засідання Стрижак О.М.,

за участю прокурора Борис В.І., потерпілого ОСОБА_1, представника потерпілого та цивільного позивача - ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, представника цивільного позивача - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Виноградів кримінальне провадження № 12017070080000989 за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, на утриманні одна малолітня дитина, непрацюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В:

01 листопада 2017 року близько 23 години 30 хвилин, обвинувачений ОСОБА_3, будучи у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджено висновком судово - медичного експерта токсиколога № 1976 від 20.11.2017 керуючи технічно-справним автомобілем марки «VWPASSATB5», реєстраційний номер Литовської республіки ЕBD - 067, рухаючись зі швидкістю близько 100 км/год., на ділянці проїжджої частини по вул. Копанська м. Виноградів в напрямку центра м. Виноградів, з порушенням вимог п.10.1 - «перед початком руху, перестроювання та будь - якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»; п.11.3 - «на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу»; п. 14.2 (г) - «Перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що після обгону зможе, не створюючи перешкоди транспортному засобу, кого він обганяє, повернутися на займану смугу» Правил дорожнього руху України, не вжив всіх заходів для забезпечення безпеки дорожнього руху, виїхав на зустрічну смугу руху, де навпроти будинку №272 по вул. Копанська в м. Виноградів, допустив зіткнення передньою лівою частиною свого транспортного засобу з лівою передньою частиною автомобіля НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, який рухався назустріч по своїй смузі руху по вул. Копанська в м. Виноградів, в напрямку с. Букове Виноградівського району .

В результаті дорожньо-транспортної пригоди, водій автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_1, згідно висновку експерта №704 від 06.12.2017 р., отримав тілесні ушкоджень у вигляді множинної скелетної травми: відкритий багато уламковий перелом середньої третини лівого стегна зі зміщенням на фоні незавершеної консолідації після коригуючих остеотомій та фіксацією АЗФ. Закритий перелом латеральної кісточки справа та дистального метаепіфіза правої великогомілкової кістки, здавлення лівої ступні, які є небезпечними для життя та здоров'я і по цій ознаці згідно п.2.1.3 «Правил судово-медичної визначення ступеня тяжкості тілесних пошкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження.

Також, в результаті здійснення маневру обгону ОСОБА_3, наслідком якого стала дорожньо-транспортна пригода, відбулося механічне пошкодження автомобіля марки «SЕАТ Соrdoba» із реєстраційним номером АО 6105 АС, керування яким здійснював громадянин ОСОБА_6. У зв'язку із цим, ОСОБА_6 хоча і не отримав тілесних ушкоджень, але при цьому зазнав матеріальних збитків.

В ході зазначеної події дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок зіткнення автомобіля НОМЕР_2 із залізобетонною опорою лінії електропередач № 79 ПЛ 0,4 кВ Л-1 «Копанська - 5» від КТП - 126 «Місто», що належить ОСОБА_7 «Закарпаттяобленерго» чим самим, її було пошкоджено. Після чого, силами Виноградівського РЕМ ОСОБА_7 «Закарпаттяобленерго», було здійснено заміну пошкодженої опори на нову. У зв'язку із цим, ОСОБА_7 «Закарпаттяобленерго» зазнало матеріальних збитків.

Згідно висновку експерта № 621 від 22 грудня 2017 року з технічної точки зору причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди стали обставини пов'язані з тим, що водій автомобіля марки «VWPASSATB5», реєстраційний номер Литовської республіки ЕBD – 067 ОСОБА_3, не дотримавшись вимог пунктів 10.1, 11.3 та 14.2 (г) Правил дорожнього руху України, виїхав на смугу зустрічного руху на такій відстані від автомобіля НОМЕР_1, на якій його водій ОСОБА_1 вже був позбавлений технічної можливості зупинити керований ним транспортний засіб до місця зіткнення шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування.

Невиконання водієм ОСОБА_3 вказаних вимог Правил дорожнього руху України стали причиною настання даної дорожньо-транспортної пригоди та знаходиться в прямому причинному зв'язку з отриманням потерпілим ОСОБА_1 тяжких тілесних ушкоджень.

Дії ОСОБА_3 кваліфікуються за ч.2 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю підтвердив обставини пред'явленого обвинувачення за ч.2 ст.286 КК України, визнав вину у вчиненні цього кримінального правопорушення. Цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_1 визнав частково, цивільні позови заявлені позивачами ОСОБА_8 та ОСОБА_7 «Закарпаттяобленерго» визнав повністю. Пояснив, що 01.11.2017 року він виїхав на власному автомобілі марки «VWPASSATB5», реєстраційний номер Литовської республіки ЕBD – 067 із с.Букове Виноградівського району в м.Виноградів, по дорозі підібрав пасажирів. Рухаючись в напрямку м.Виноградів по вул.Копанська зі швидкістю близько 60 км/год, включивши покажчик повороту, почав здійснювати маневр обгону автомобіля «Сеат», який рухався попереду нього близько до обочини. Маючи намір обігнати автомобіль «Сеат», він бачив на зустрічній смузі інший автомобіль, який рухався далеко, і вважав, що встигне здійснити маневр обгону. Він не встиг обігнати автомобіль «Сеат», внаслідок чого відбулося зіткнення із зустрічним автомобілем, який рухався зі швидкістю близько 100 км/год., удару зазнав і автомобіль «Сеат». Пояснив, що випив один стакан пива в обідню пору. Дуже жалкує, що так сталося, бажає відшкодувати потерпілим завдану шкоду, просить вибачення.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що 01.11.2017 року виїхав з м.Виноградів у сторону м.Хуст. Рухаючись своєю смугою руху та не перевищуючи швидкість руху, роз'їжджаючись із зустрічним автомобілем, він вмить побачив перед собою фари іншого автомобіля, який виїхав на його смугу руху. Не маючи можливість уникнути зіткнення із автмообілем Пассат, він здійснив маневр керма вправо. Відбувся удар у передню ліву сторону його автомобіля. Задня частина його автомобіля після ДТП знаходилася біля автомобіля свідка ОСОБА_6 Додав, що має досвід керування транспортними засобами, є інвалідом третьої групи, має вади нижніх кінцівок, однак це не перешкоджає у здійсненні керування автомобілем. Наразі він лікується, оскільки після ДТП була загроза гангрени, перебував на стаціонарному лікуванні. Підтримує повністю заявлений ним цивільний позов та просить суд стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 матеріальні збитки в розмірі 827970,00 грн. та 800000,00 грн. моральної шкоди.

Представник цивільного позивача ОСОБА_8 – ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності від 04.11.2017 року, в судовому засіданні повністю підтримав вимоги позовної заяви про відшкодування матеріальної шкоди, завданої діями ОСОБА_3 внаслідок ДТП та просив стягнути з останнього в користь ОСОБА_8, як власника автомобіля, що зазнав механічних пошкоджень, у відшкодування матеріальної шкоди 388144,00 грн., вартість проведенного автотоварознавчого дослідження в розмірі 1500,00 грн. та стягнути з Моторного (транспортного) бюро України в користь ОСОБА_8 99000,00 грн. у відшкодування матеріальної шкоди на підставі ст.41 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Представник цивільного позивача ОСОБА_7 «Закарпаттяобленерго» - ОСОБА_5, який діє на підставі довіреності №47 від 02.01.2019 року, в судовому засіданні підтримав уточнені позовні вимоги ОСОБА_7 «Закарпаттяобленерго» та просив суд стягнути з ОСОБА_3 4899,07 грн. за заподіяну шкоду товариству.

Представник відповідача - Моторного (транспортного) бюро України, належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду, в судове засідання не прибув, причини неявки суду невідомі, відзив та будь-які заяви суду не подав.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 суду показав, що 01.11.2017 року він рухався із смт.Буштино в м.Виноградів зі своїм сином, дружиною та тещею на автомобілі марки Сеат. Їдучи по вул.Копанська в м.Виноградів зі швидкістю 60 км/год., розминаючись із зустрічним транспортним засобом, він відчув удар по їхньому автомобілю. Виявилося, що водій автомобіля Пассат, який рухався позаду нього і намагався його обігнати, не встиг зробити маневр обгону і зіткнувся із зустрічним автомобілем марки БМВ, після чого автомобіль Пассат відкинуло на його автомобіль Сеат. Після зіткнення автомобіль БМВ проїхав ще десь 20 метрів юзом. Припускає, що зіткнення двох автомобілів відбулося на зустрічній смузі руху. Пошкоджена ліва сторона його автомобіля.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 суду показав, що 01.11.2017 року він разом зі своєю сім'єю рухалися зі сторонни с.Копаня в м.Виноградів на автомобілі Сеат. За кермом перебував його батько ОСОБА_6 Він особисто сидів на передньому пасажирському сидінні. Рухаючись по вул.Копанська в м.Виноградів, він бачив зустрічний автомобіль марки БМВ, який рухався на досить великій швидкості, після чого відбувся удар. Виявилося, що у їхній автомобіль врізався автомобіль марки Пассат, який рухався позаду них і намагався їх обігнати. Саме зіткнення він не бачив, як і не бачив позаду них автомобіль марки Пассат. Перший удар відбувся у заднє колесо їхнього атвомобіля, а потім у переднє, це був боковий удар. Вважає, що зіткнення відбулося на зустрічній смузі руху.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 показала, що потерпілий ОСОБА_1 знаходився на лікуванні у Хустській ЦРЛ і виконання постанови про призначення судово-медичної експертизи в даному кримінальному провадженні було доручено експертам саме Хустської райсудмедекспертизи. Що стосується постанови про призначення судово-медичної експертизи від 07.11.2017 року (а.п.62 т.1), де зазначається про доручення експертам Виноградівської райсудмедекспертизи провести судово-медичну експертизу, пояснила, що у її резолютивній частині наявна описка.

Допитаний у судовому засіданні в якості експерта ОСОБА_11 показав, що він є судово-медичним експертом Хустського районного відділення Закарпатського обласного бюро судово-медичної експертизи і на виконання постанови про призначення судово-медичної експертизи слідчого СВ Виноградівського ВП ОСОБА_10 ним було складено висновок експерта №704, яка закінчена 06.12.2017 року. За підсумками судово-медичного дослідження, беручи до уваги факт спричинення тілесних ушкоджень та їх локалізацію, експертом встановлено заподіяння потерпілому ОСОБА_1 внаслідок ДТП тяжких тілесних ушкоджень. Крім того, експертом бралася до уваги документація з медичного центру «Ладістен» м.Київ.

Допитаний у судовому засіданні в якості експерта ОСОБА_12 показав, що проводив судово-автотехнічну експертизу на підставі вихідних даних, зазначених у постанові слідчого. У зв’язку з тим, що вказані події відбулися більше року тому, він не пам’ятає подробиць проведення експертного дослідження. Запевнив суд, що змінювати вихідні дані не має права.

Крім цього, для з’ясування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, судом були оголошені в судовому засіданні наступні докази:

- рапорт оперативного чергового Хустського ВП від 02.11.2017 року про надходження повідомлення від органу охорони здоров’я про ДТП, яка трапилася 01.11.2017 року, потерпілий ОСОБА_1 доставлений до приймального відділення Хустської РЛ (а.п.6 т.1);

- рапорт оперативного чергового Виноградівського ВП від 02.11.2017 року про надходження повідомлення ОСОБА_6 про ДТП, яка трапилася 01.11.2017 року близько 23.50 год. по вул.Головна в м.Виноградів (а.п.8 т.1);

- протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 02.11.2017 року зі схемою, яким встановлено місце ДТП – м. Виноградів, вул.Копанська (а.п.21-30 т.1);

- висновок експерта №704 (вих. №936 від 06.12.2017 року), згідно якого в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 01.11.2017 року у ОСОБА_1 виявлено наслідки тілесних ушкоджень: рубці верхньої третини лівої гомілки по передній поверхні, середньої третини лівого стегна по передній поверхні, нижньої третини лівого стегна по зовнішній поверхні, середньої третини лівої гомілки по зовнішній поверхні. На праву та ліву нижні кінцівки накладено апарати АЗФ, шкірні покрови оброблені антисептиком. Згідно медичної карти стаціонарного хворого №12763-817 Хустської РЛ заповненої на його ім'я встановлено діагноз: множинної скелетної травми, відкритий багато уламковий перелом верхньої третини лівої гомілки, закритий перелом середньої третини лівого стегна зі зміщенням на фоні незавершена консолідації після коригуючих остеотомій та фіксацією АЗФ. Закритий перелом латеральної кісточки справа та дистального метаепіфіза правої великогомілкової кістки, здавлення лівої ступні. Травматичний шок ІІ ступеня. Післятравматична анемія І-ІІ ступеня. Дані тілесні ушкодження виникли внаслідок ударяння об виступаючі частини салону автомобіля під час ДТП і вкладаються в час події, яка мала місце 01.11.2017 року. Вище вказані тілесні ушкодження є небезпечними для життя і по цій ознаці згідно п.2.1.3 «М», «О» Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року їх слід кваліфікувати як тяжкі тілесні ушкодження (а.п.64-68 т.1);

- висновок судової автотехнічної експертизи по дослідженню обставин та механізму ДТП № 621 від 22.12.2017 року, згідно якого з технічної точки зору причиною виникнення ДТП стали дії водія автомобіля «VWPASSATB5», реєстраційний номер Литовської республіки ЕBD – 067 ОСОБА_3, який виїхав на смугу зустрічного руху на такій відстані від автомобіля НОМЕР_2, на якій його водій ОСОБА_1 вже був позбавлений технічної можливості зупинити керований ним транспортний засіб до місця зіткнення шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування (а.п.93-99 т.1);

- висновок судової автотехнічної експертизи по дослідженню технічного стану автомобіля №618 від 22.12.2017 року з фототаблицями, згідно якого на момент огляду і експертного дослідження робоча гальмівна система та система рульового керування автомобіля марки «SЕАТ Соrdoba» із реєстраційним номером АО 6105 АС, знаходилися у працездатному стані (а.п.101-107 т.1);

- висновок судової автотехнічної експертизи по дослідженню технічного стану автомобіля №617 від 22.12.2017 року з фототаблицями, згідно якого на момент огляду і експертного дослідження гальмівна система автомобіля «VWPASSATB5», реєстраційний номер Литовської республіки ЕBD – 067 знаходилася у працездатному стані. На момент огляду і експертного дослідження система рульового керування автомобіля марки «VWPASSATB5», реєстраційний номер Литовської республіки ЕBD – 067, знаходилися у непрацездатному стані, несправність якої виникла під час даної ДТП (а.п.109-115 т.1);

- висновок судової автотехнічної експертизи по дослідженню технічного стану автомобіля №619 від 22.12.2017 року з фототаблицями, згідно якого на момент огляду і експертного дослідження гальмівна система та система рульового керування автомобіля НОМЕР_2 знаходилися у непрацездатному стані, несправність яких виникла під час даної ДТП (а.п.117-123 т.1);

- висновок судової транспортно-трасологічної експертизи №620 від 22.12.2017 року з фототаблицями, згідно якої місце зіткнення автомобіля «VWPASSATB5», реєстраційний номер Литовської республіки ЕBD – 067 з автомобілем НОМЕР_2, знаходиться на смузі руху останнього в межах відображеної на схемі найбільшої концентрації осипу скла пластмаси та частин автомобіля (а.п.125-142 т.1);

- висновок експерта №1976 від 20.11.2017 року, згідно якого в крові ОСОБА_3 на момент ДТП, яка відбулася 01.11.2017 року о 23 год. 50 хв., знаходився етиловий спирт в концентрації 1,35 проміле, що відповідає легкому ступеню алкогольного сп’яніння (а.п.151-153 т.1);

- довідка Виноградівської районної поліклініки від 13.11.2017 року №1154, згідно якої ОСОБА_3. на «Д» обліку у лікаря-психіатра, лікаря-нарколога та лікаря-фтизіатра не перебуває (а.п. 163 т.1);

- вимога про судимість, згідно якої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 до кримінальної відповідальності не притягувався (а.п. 164 т.1);

- характеристика ОСОБА_3, видана виконавчим комітетом Буківської сільської ради за №02-10/371 від 01.12.2017 року (а.п.165 т.1),

- свідоцтво про шлюб серії І-ФМ №189865 від 22.12.2018 року та свідоцтво про народження серії І-ФМ №440910 від 22.01.2019 року, згідно яких ОСОБА_3 одружений та має на утриманні одну малолітню дитину – сина ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_5

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку приходить до наступного.

Досліджені в судовому засіданні докази, як окремо так і у сукупності в повній мірі доводять винуватість ОСОБА_3 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення. Визнання обвинуваченим своєї провини узгоджується з показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_1 щодо обставин кримінального правопорушення. Ці свідчення об`єктивно підтверджуються протоколом огляду місця пригоди від 02.11.2017 р. та доданою до нього схемою місця ДТП. Зазначене також узгоджується з висновками судової автотехнічної експертизи від 22.11.2017 р. та висновком судової транспортно-трасологічної експертизи від 22.11.2017 р., якими встановлено місце дорожньо-транспортної пригоди та відповідно до яких причиною ДТП є невідповідність дій водія ОСОБА_3 Правилам дорожнього руху України. Факт спричинення тілесних ушкоджень, їх локалізація та інтенсивність підтверджує висновок експерта №704 (вих. №936 від 06.12.2017 року), відповідно до якого спричинення потерпілому ОСОБА_1 тілесних ушкоджень не виключає можливості утворення їх при ударянні об виступаючі частини салону автомобіля під час ДТП, та те, що потерпілому ОСОБА_1 завдано тілесні ушкодження, що мають ознаки тяжких по критерію небезпеки для життя в час спричинення. Всі ці докази є належним та допустимими, не суперечать одне одному та узгоджуються між собою.

Суд вирішив, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3, мало місце. Це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 Кримінального кодексу України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Обвинувачений ОСОБА_3 винен у вчиненні цього кримінального правопорушення та підлягає покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_3 не вчинив кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності. Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання відсутні.

Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Відповідно до ст.ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд бере до уваги досудову доповідь уповноваженого органу пробації, згідно якої виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд, врахувавши думку сторін та інших учасників судового провадження, виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст.65 КК України бере до уваги: ступінь тяжкості вчиненого злочину, що згідно із ст.12 КК України є тяжким злочином, враховує наслідки та обставини вчиненого злочину (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності), особу винного - його вік, сімейний та матеріальний стан, стан здоров'я, позитивну характеристику за місцем проживання, наявність обставин, які пом'якшують та обставини, яка обтяжує покарання, тому приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого з обранням покарання у виді позбавлення волі.

Згідно п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23.12.2005 року № 14 при призначенні покарання за ст. 286 КК суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину.

Враховуючи тяжкість злочину, основне покарання за який встановлено в межах позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, особу винного, який є молодим за віком, вчинив злочин вперше, характеризується позитивно, має на утриманні одну малолітню дитину, щиро розкаявся у вчиненому, та інші обставини справи, а саме характер та мотиви допущених порушень правил безпеки дорожнього руху, ставлення обвинуваченого до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, суд приходить до переконання, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без відбування покарання і його слід звільнити від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України. Така міра примусу на переконання суду є достатньою для виправлення обвинуваченого та для попередження вчинення ним нових злочинів.

При вирішенні питання про доцільність застосування додаткового покарання, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, суд враховує обставини вчинення злочину, тяжкі наслідки, а відтак визнає за можливе застосовувати до обвинуваченого ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

Підстав для обрання більш м'якого покарання суд не знаходить.

Вирішуючи цивільні позови потерпілого ОСОБА_1, цивільних позивачів ОСОБА_8 та ОСОБА_7 «Закарпаттяобленерго» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Відповідно до п. 6 зазначеної Постанови, особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов'язок.

Під час кримінального провадження до початку судового розгляду потерпілий ОСОБА_1 пред'явив цивільний позов до ОСОБА_3, в якому просив стягнути з ОСОБА_3 відшкодування: витрат пов'язаних з закупівлею лікарських засобів та матеріалів медичного призначення - 35000,00 грн., витрати понесені на транспортування спецавтомбілем – 10000,00 грн., за проведення операції – 782970,0 грн., та моральної шкоди у розмірі 800000,00 грн.

У судовому засіданні потерпілий та його представник позов підтримали, позовні вимоги просили задовольнити у повному обсязі.

Обвинувачений ОСОБА_3 заявлений ОСОБА_1 цивільний позов визнав частково. Згідний відшкодувати потерпілому витрати, які пов'язані із закупівлею лікарських засобів та матеріалів медичного призначення в розмірі 35000,00 грн., витрати понесені на транспортування спецавтомбілем в розмірі 10000,00 грн.

Позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди пов'язану із закупівлею лікарських засобів та матеріалів медичного призначення в розмірі 35000,00 грн. та витрати понесені на транспортування спецавтомбілем в розмірі 10000,00 грн. підлягають до задоволення.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з проведенням оперативного втручання в МЦ «Ладістен», то суд вважає вказати на наступне. Як вбачається із доказів, які надані суду на твердження своїх позовних вимог, а саме довідки заступника директора медичного центру «Ладістен» від 01.07.2017 року, ОСОБА_1 необхідне ортопедичне лікування по технології Ілізарова, вартість якого становить 30000,00 доларів США. Суд звертає увагу на ту обставину, що ДТП, в якій потерпілий зазнав тяжких тілесних ушкоджень, трапилася 01.11.2017 року, а довідка, на яку посилається потерпілий із зазначенням суми, яку просить стягнути з обвинуваченого, видана 01.07.2017 року. Надалі, в ході судового розгляду справи, потерпілим надано суду довідку МД «Ладістан» про проведення оперативного втручання у два етапи: 03.07.2017 року та 11.11.2017 року, однак без доказів понесення витрат на лікування.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, суд вважає безпідставними вимоги позивача про відшкодування за рахунок обвинуваченого збитків, які пов'язанні з витратами понесеними за проведення операції, яка проведена в МД «Ладістен», оскільки до позову не було долучено належних доказів щодо понесених позивачем фактичних витрат на лікування, а відшкодуванню підлягають лише реальні збитки (ст. 22 ЦК України). При реальному настанні цих витрат та їх підтвердженні відповідними документами позивач має право звернутись до суду з цивільним позовом, надавши суду відповідні докази. У зв'язку з чим суд вважає, що позовні вимоги в частині відшкодування вартості проведення оперативного втручання не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди з ОСОБА_3 на користь цивільного позивача суд приходить до наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, заподіяна фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю відшкодовується особою, яка їх спричинила у разі її винуватості.

В той же час, моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати в повному обсязі, оскільки немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Таким чином, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, судом з'ясовано, що за своїм характером кримінальне правопорушення вчинене з необережності.

Вирішуючи питання щодо відшкодування моральної шкоди потерпілому, суд приходить до висновку, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_3 цивільному позивачу спричинено моральну шкоду, так як мало місце ушкодження його здоров'я, що потягло за собою досить складне та тривале лікування, на досить тривалий час було змінено звичний уклад його життя, внаслідок чого він переносив певні моральні страждання. Так, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про відчуття фізичного болю та стан стресу, оскільки такі явища є природними наслідками дорожньо-транспортної пригоди і зазвичай самі по собі викликають певні моральні страждання. Тому, з урахуванням обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних), яких він зазнав, характеру немайнових втрат, ступеня тяжкості змін в життєвих стосунках та звичному життєвому укладі, пов'язаних з обмеженням у пересуванні та з необхідністю витрачати час на лікування, з врахуванням принципів розумності та справедливості, суд визначає розмір відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 в розмірі 200000,00 грн.

Крім того, цивільний позивач ОСОБА_8, інтереси якого в суді представляє ОСОБА_2, до початку судового розгляду пред'явив цивільний позов до ОСОБА_3 та Моторного (транспортного) страхове бюро України, в якому просив стягнути відшкодування за пошкодження автомобіля НОМЕР_2, а саме: 388144,00 грн. – вартість пошкодженого майна (автомобіля), 1500,00 грн. – вартість проведення автотоварознавчого дослідження та 99000,00 грн. у відшкодування матеріальної шкоди з Моторного (транспортного) страхове бюро України .

Обвинувачений в судовому засіданні повністю визнав заявлені до нього цивільним позивачем ОСОБА_8 вимоги.

При вирішенні питання про розмір збитків, які підлягають відшкодуванню в зв'язку з пошкодженням автомобіля, з'ясуванню підлягають вартість транспортного засобу, вартість його ремонту і зазначені обставини повинні бути оцінені з точки зору економічної обґрунтованості ремонту; при цьому розмір відшкодування залежить і від того, чи погоджується власник транспортного засобу на визнання такого транспортного засобу фізично знищеним.

Згідно звіту №188/12 від 14.12.2017 року про визначення матеріального збитку заподіяного власнику автомобіля НОМЕР_2, вартість заподіяного ОСОБА_8 матеріального збитку на момент проведення дослідження становила 487144,00 грн. Разом з цим, ОСОБА_8 понесено витрати на проведення вищевказаної оцінки в сумі 1500,00 грн., що підтверджується відповідною квитанцією.

Відповідно до частин 1, 2 статті 999 ЦК України, законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV.

За змістом Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.

Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого (ст. 6 Закону).

Шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; шкода, пов'язана із смертю потерпілого (ст. 23 Закону).

Отже, страховик за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також є відповідальною особою за завдані збитки. Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Згідно підпункту а) пункту 41.1. статті 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1.07.2004 № 1961-IV, в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 3470 від 29.02.2015 року з 19.02.2016 року встановлено розміри страхових виплат за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів, укладених після набрання чинності цим розпорядженням: за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у розмірі 100 000 гривень на одного потерпілого; за шкоду заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, у розмірі 200 000 гривень на одного потерпілого.

Аналізуючи положення статей 9, 22-31, 35, 36, підпункту а) пункту 41.1. статті 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» суд доходить висновку, що обов'язок по відшкодуванню шкоди, яка заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого в справі що розглядається, покладається на МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду в межах розміру страхових виплат: за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у розмірі 100 000 гривень на одного потерпілого. Обов'язок відшкодувати шкоду, розмір якої не покривається страховою сумою покладається на обвинуваченого.

Оскільки ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну потерпілого становить 100000,00 грн., при цьому франшиза складає 1000,00 грн., то для повного відшкодування шкоди, яка завдана ОСОБА_8 у зв’язку з пошкодженням автомобіля, обвинуваченому необхідно відшкодувати цивільному позивачу грошові кошти в розмірі 389644,00 грн.

На підставі вище наведеного, позовна заява ОСОБА_8 до ОСОБА_3 та Моторного (транспортного) страхове бюро України про стягнення відшкодування матеріальної шкоди підлягає до задоволення в повному обсязі.

Крім того, цивільний позивач ОСОБА_7 «Закарпаттяобленерго» звернулося до суду із позовною заявою про стягнення з ОСОБА_3 майнової шкоди в сумі 4899,07 грн. Уточнені позовні вимоги мотивують тим, що під час вищевказаної ДТП було вчинено наїзд на залізобетонну опору лінії електропередач №79 ПЛ 0,4 кВ Л-1 «Копанська-5» від КТП-126 «Місто», що належить ОСОБА_7 «Закарпаттяобленерго». Працівниками Виноградівського РЕМ здійснено заміну пошкодженої опори на нову, заміну інших супутніх матеріалів та проведено інші, пов’язані з відновленням електропостачання, роботи. Загальна вартість даних робіт становить 4899,07 грн.

Обвинувачений в судовому засіданні повністю визнав заявлені до нього цивільним позивачем ОСОБА_7 «Закарпаттяобленерго» уточнені вимоги.

Тому уточнені позовні вимоги ОСОБА_7 «Закарпаттяобленерго» про стягнення матеріальної шкоди пов'язану із пошкодженням залізобетонної опори лінії електропередач в розмірі 4899,07 грн. підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Питання про документи та речові докази слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі ст. 124 КПК України процесуальні витрати на залучення експертів слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Запобіжний захід ОСОБА_3 не застосовувався та підстави для його застосування, до набрання вироком законної сили відсутні.

З огляду на вищевказане, керуючись статтями 91, 94, 370, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п’яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробовуванням строком на 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину.

На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_3:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не застосовувати.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 36000,00 (тридцять шість тисяч грн. 00 коп.) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 200000,00 (двісті тисяч грн. 00 коп.) гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_8 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 матеріальну шкоду в розмірі 389644,00 (триста вісімдесят дев’ять тисяч шістсот сорок чотири грн. 00 коп.) гривень.

Стягнути з Моторного (Транспортного) страхового бюро України, ідентифікаційний код юридичної особи 21647131, місцезнаходження юридичної особи: 02002, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8, на користь ОСОБА_8, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_6 матеріальну шкоду пов'язану з пошкодженням автомобіля у розмірі 99000,00 (дев’яносто дев’ять тисяч ) грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» (вул.головна, 57, с.Оноківці Ужгородського району, код ЄДРПОУ - 00131529) майнову шкоду в розмірі 4899,07 (чотири тисячі вісімсот дев’яносто дев’ять грн. 07 коп.) гривень.

Накладений ухвалами слідчого судді Виноградівського районного суду від 03.11.2017 року у справі №299/3420/17 арешта на майно , а саме: транспортний засіб автомобіль марки «BMW X3», р.н.з. АО 3563 ВС; транспортний засіб автомобіль марки «VW PASSAT B5» із р.н.з. Латвійської республіки EBD – 067 – скасувати (а.п.45-46, 47-48 т.1).

Речові докази:

- транспортний засіб автомобіль марки «BMW X3», р.н.з. АО 3563 ВС, чорного кольору, поміщений на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів Виноградівського ВП Бкерегівського ВП ГУНП в Закарпатській області (а.п.50 т.1) – повернути власнику ОСОБА_8 (а.п.14 т.1);

- транспортний засіб автомобіль марки «VW PASSAT B5» із р.н.з. Латвійської республіки EBD – 067, поміщений на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів Виноградівського ВП Бкерегівського ВП ГУНП в Закарпатській області (а.п.50 т.1) – повернути власнику ОСОБА_3 (а.п.14 т.1).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової автотехнічної експертизи №621 від 22.12.2017 у розмірі 1180,00 (одна тисяча сто вісімдесят грн. 00 коп.) гривень (а.п.92 т.1).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової автотехнічної експертизи по дослідженню технічного стану автомобіля №618 від 22.12.2017 у розмірі 1180,00 (одна тисяча сто вісімдесят грн. 00 коп.) гривень (а.п.100 т.1).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової автотехнічної експертизи по дослідженню технічного стану автомобіля №617 від 22.12.2017 у розмірі 1180,00 (одна тисяча сто вісімдесят грн. 00 коп.) гривень (а.п.108 т.1).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової автотехнічної експертизи по дослідженню технічного стану автомобіля №619 від 22.12.2017 у розмірі 1180,00 (одна тисяча сто вісімдесят грн. 00 коп.) гривень (а.п.116 т.1).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової транспортно-трасологічної експертизи №620 від 22.12.2017 у розмірі 1180,00 (одна тисяча сто вісімдесят грн. 00 коп.) гривень (а.п.124 т.1).

На вирок може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, через Виноградівський районний суд Закарпатської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку прокурору та засудженому підлягає врученню негайно після проголошення.

Роз'яснити право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

ГоловуючийОСОБА_14