Ухвала суду № 81101852, 11.04.2019, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер справи 235/2333/19

Номер провадження 1-кп/235/494/19

У Х В А Л А

10 квітня 2019 року м.Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі

головуючого судді Варибруса В.А.

секретаря Фоміної Т.Ю.

за участю прокурора Чернишова Я.Ю.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

перекладача ОСОБА_3

представника потерпілого ОСОБА_4

потерпілої ОСОБА_5

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, азербайджанця, громадянина Азербайджанської республіки, одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, що тримається під вартою у Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№6)»,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Чернишов Я.Ю. в підготовчому судовому засіданні просив призначити обвинувальний акт до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом обвинуваченого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, перекладача ОСОБА_3, потерпілого ОСОБА_7, представника потерпілого ОСОБА_4, потерпілої ОСОБА_5, свідків згідно реєстру.

Обвинувачений ОСОБА_1 ОСОБА_6, захисник ОСОБА_2, потерпіла ОСОБА_5, представник потерпілого ОСОБА_4 не заперечували проти призначення обвинувального акту до судового розгляду.

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування за кримінальним провадженням, дійшов висновку, що обвинувальний акт складений відповідно до вимог кримінального процесуального кодексу України. Підстав для направлення обвинувального акту за підсудністю або повернення прокурору, закриття провадження по справі немає, а тому обвинувальний акт слід призначити до судового розгляду.

Також представник потерпілого ОСОБА_4 надав суду цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 ОСОБА_6 та ТДВ СК «Альфа-Гарант» матеріальної та моральної шкоди на загальну суму 757 053 грн.

Відповідно до ст. 61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред'явила цивільний позов.

Згідно з ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред’явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Враховуючи, що потерпілий в підготовчому судовому засіданні подав цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди заподіяної в результаті кримінального правопорушення, його необхідно визнати цивільним позивачем по справі, а цивільний позов розглядати спільно з обвинувальним актом у даному кримінальному провадженні.

Крім того прокурор Чернишов Я.Ю. заявив клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до обвинуваченого ОСОБА_1 ОСОБА_6.

В обґрунтування зазначеного клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_3 ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину і відносно нього існують ризики, передбачені у п.п. 1, 3,4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Обвинувачений ОСОБА_1 ОСОБА_6, захисник ОСОБА_2, потерпіла ОСОБА_5, представник потерпілого ОСОБА_4 поклали вирішення питання застосування до обвинуваченого запобіжного заходу на

Заслухавши думку учасників судового провадження, судом встановлено наступне.

Згідно з ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконно впливати на потерпілих, свідків, які ще не допитані; перешкоджати іншим чином кримінальному провадженню. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної обґрунтованої підозри передбачає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

За таких обставин, суд вважає, що, повідомлена ОСОБА_1 підозра, а також обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України, є достатніми та обґрунтованими для цілей застосування запобіжного заходу.

На думку суду, ризиками, визначеними ст. 177 КПК України та доведеними прокурором у даному кримінальному провадженню є:

-ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, зважаючи на тяжкість можливого покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, а також з огляду на ті обставини, що обвинувачений одразу після події злочину залишив місце злочину, сховав транспортний засіб та фактично переховувався від органів досудового розслідування.

-ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки проживаючи в одному населеному пункті зі свідками обвинувачений має можливість впливати на свідків з метою надання ними суду неправдивих показів;

Разом з цим,-ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, залишився недоведеним прокурором, оскільки жодного правового обґрунтування прокурором суду не надано.

Крім того, суд при розгляді клопотання про обрання відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу враховує обставини, перелік яких передбачений ст. 178 КПК України, для оцінки ризиків, які можуть слугувати поряд з підставами, визначеними ст. 177 КПК України для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.

З наданих до клопотання документів, які характеризують особу обвинуваченого, а також встановлених в судовому засіданні обставин, вбачається, що ОСОБА_1:

-народився 01.01.1993 р у с. Самідхан Масаллинського району Азербайджанської республіки, -офіційно не працевлаштований;

- громадянин Азербайджанської республіки;

- одружений,

-раніше не судимий, але неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, пов’язаних з порушенням правил дорожнього руху, позбавлений права керування за ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП

- зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 та фактично проживав за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4

Згідно ст. 176 КПК України у кримінальному провадженні можуть бути застосовані такі запобіжні заходи як особисте зобов’язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

З наявного клопотання та з пояснень наданих в судовому засіданні прокурором, обвинуваченим, захисником, потерпілою, представником потерпілого, судом вбачається, що застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні буде недостатнім, і це пов’язано, зокрема, із тим, що обвинувачений фактично вже переховувався від органів досудового розслідування та неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, пов’язаних з порушенням правил дорожнього руху, є громадянином Азербайджанської республіки.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років;

Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого, а також те, що останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, пов’язаного з загибеллю кількох осіб, суд приходить до висновку, що до обвинуваченого ОСОБА_1 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

При вирішенні питання про можливість одночасного визначення розміру застави із покладенням на підозрюваного відповідних обов’язків, суд враховує, що відповідно до положень ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

У даному кримінальному провадженні ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, а саме, порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель кількох осіб.

Зважаючи на викладене суд вважає за необхідне не визначати ОСОБА_1 розмір застави, оскільки застава не зможе у повній мірі забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 61, 128, 177, 178, 183, 314-316 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 ОСОБА_6, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України призначити до судового розгляду у приміщенні Красноармійського міськрайонного суду Донецької області у відкритому судовому засіданні на 10 год. 00 хв.19.04.2019 року.

Провести розгляд обвинувального акту за участю прокурора Донецької області Чернишова Я.Ю., обвинуваченого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, перекладача ОСОБА_3, потерпілої ОСОБА_5, потерпілого ОСОБА_7, представника потерпілого ОСОБА_4, свідків згідно реєстру.

Потерпілого ОСОБА_7 визнати цивільним позивачем, обвинуваченого ОСОБА_1 ОСОБА_6 та Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа Гарант» визнати цивільними відповідачами у кримінальному провадженні № 12018050000001031 від 15.12.2018.

Клопотання прокурора Чернишова Я.Ю. про застосування запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_1 ОСОБА_6 - задовольнити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина Азербайджанської республіки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» строком на 60 днів, з 10 квітня 2019 року по 08 червня 2019 року включно.

Доручити адміністрації ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (6)» організувати доставку обвинуваченого ОСОБА_1 ОСОБА_6 до Красноармійського міськрайонного суду для проведення судових засідань.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений та проголошений о 16 год.00хв. 11 квітня 2019 року.

Суддя В.А. Варибрус