Ухвала суду № 81099878, 06.04.2019, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 1-кс/759/2268/19

ун. № 759/6538/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2019 року м.Київ

Слідчий суддя Святошинського районного суду м.Києва Незнамова І.М., за участю секретаря судових засідань Дроги Т.О., прокурора Київської місцевої прокуратури №8 Волинської А.М., підозрюваного ОСОБА_3, захисників підозрюваного - адвокатів Штундера Я.Г., Шипки О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Святошинського УП ГУНП у м.Києві Щевича О.О. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018100080006509 від 14.08.2018 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Токмак Запорізької області, українця, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

06.04.2019 року до Святошинського районного суду м.Києва надійшло клопотання слідчого СВ Святошинського УП ГУНП у м.Києві Щевича О.О., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №8 Дем'янець С.М., у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018100080006509 від 14.08.2018 року, про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб.

Клопотання обгрунтовується тим, що ОСОБА_3, діючи з корисливих спонукань, з метою незаконного особистого збагачення, всупереч врегульованих законом суспільним відносинам у сфері власності, для вчинення злочинів спрямованих на заволодіння чужим майном (грошовими коштами), шляхом обману, визначив для себе вчинення злочину, як джерело для здобуття коштів і матеріальних благ для свого існування.

Так, ОСОБА_3, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи їх настання, користуючись довірою породженою тривалим часом та особистою рекомендацією свого знайомого ОСОБА_8 перед потерпілою ОСОБА_9, достеменно знаючи про тривалі та міцні дружні стосунки, які були між останніми, вирішив цим скористатись та шляхом обману заволодіти грошовими коштами потерпілої ОСОБА_9 за наступних обставин.

Так, ОСОБА_3, викликавши враження як порядної, ділової, комунікабельної людини, переслідуючи свій злочинний умисел, заздалегідь повідомив потерпілій ОСОБА_9 завідомо неправдиву інформацію стосовно своїх посадових інструкцій як працівника банківської установи та посилаючись на наділені йому широкі повноваження в сфері банківських послуг, переконав останню, що здійснення валютно-обмінної операції (заміна старих купюр на запаковані нові) входить безпосереднього до його обов'язків.

Таким чином, ОСОБА_3, увівши в оману потерпілу ОСОБА_9 та викликавши у неї хибну впевненість у законності і вигідності передачі йому грошових коштів, з метою створення правдивості своїх намірів та бажання отримати більш глибоку довіру потерпілої ОСОБА_9,запевнив останню у здійсненні валютно-обмінної операції (заміна старих купюр на запаковані нові) на протязі трьох робочих днів за грошову винагороду 5% від суми обміну та повернення замінених коштів у вакуумних упаковках по 100 000 доларів США.

Після чого, ОСОБА_3 21.11.2017 року, реалізуючи свій злочинний умисел, зустрівся із ОСОБА_9 неподалік будинку 165, що розташований за адресою: м.Київ, вул.Антоновича, де отримав від останньої готівкові кошти в розмірі 220 000 доларів США, що в еквіваленті національної валюти встановленої Національним банком України на 21.11.2017 року за 100 доларів США 2647,7080 гривень, складає 5 824 957 гривень 60 копійок.

Продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, з метою приховування своїх дійсних злочинних намірів, не маючи наміру та змоги виконати взяті на себе зобов'язання, ОСОБА_3 надав ОСОБА_9 розписку від 21.11.2017 року, згідно якої він отримав від останньої 220 000 доларів США для їх обміну на нові купюри з комісією 5% в строк до кінця 2017 року.

В подальшому, ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань щодо здійснення валютно-обмінної операції (заміна старих купюр на запаковані нові) не виконав, грошових коштів потерпілій ОСОБА_9 не повернув, а розпорядився ними на власний розсуд, чим спричинив останній матеріальної шкоди в розмірі 220 000 доларів США, що в еквіваленті національної валюти встановленої Національним банком України на 21.11.2017 року за 100 доларів США 2647,7080 гривень, складає 5 824 957 гривень 60 копійок, що на момент вчинення злочину становить особливо великий розмір.

Таким чином, у діях ОСОБА_3 містяться ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

05.04.2019 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- розпискою про отримання коштів в сумі 220 000 доларів США;

- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_9 від 03.09.2018 року;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 від 05.09.2018 року;

- протоколом одночасного допиту осіб від 17.01.2019 року;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_8;

- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

В судовому засіданні прокурор Волинська А.М. вимоги даного клопотання підтримала та просила його задовольнити, вказуючи, що стосовно підозрюваного існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме: ОСОБА_3 може переховуватися від слідства та суду, впливати на потерпілих, свідків у зазначеному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інші правопорушення.

Крім того, прокурор зауважила, що підозрюваний ОСОБА_3 не працює, не має сталих соціальних зв'язків, ухилявся від явки до слідчого, у зв'язку із чим був оголошений в розшук і вказала, що стосовно підозрюваного ОСОБА_3 слідчим суддею Святошинського районного суду м.Києва був наданий дозвіл на затримання останнього з метою приводу для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Також звернула увагу суду на те, що у провадженні Печерського УП ГУНП у м.Києві знаходиться кримінальне провадження №12019100060000084 від 09.01.2019 року, у якому ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

Підозрюваний ОСОБА_3 та його захисники Штундер Я.Г, Шипка О.І. в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні клопотання та обрати підозрюваному запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі, покликаючись на необгрунтованість підозри та відсутність ризиків, зазначених у клопотанні. Окрім цього зазначили, що підозрюваний ОСОБА_3 раніше не судимий, має сталі соціальні зв'язки та має постійне місце проживання.

При цьому ОСОБА_3 підтвердив факт отримання від ОСОБА_9 грошових коштів в сумі 220 000 доларів США та написання ним розписки 21.11.2017 року про зобов'язання повернення вказаних коштів та зазначив, що дані зобов'язання не виконав, так як кошти у нього викрали.

На запитання прокурора вказав, що із заявою про викрадення коштів у сумі 220 000 доларів США до поліції він не звертався.

Також підозрюваний ОСОБА_3 підтвердив факт наявності у провадженні Печерського УП ГУНП у м.Києві кримінального провадження №12019100060000084 від 09.01.2019 року щодо нього, у якому йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України та викликано на допит в якості підозрюваного на 09 год. 00 хв. 08.04.2019 року.

Слідчий суддя, заслухавши доводи сторін, дослідивши додані до клопотання матеріали та докази, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що у провадженні СВ Святошинського УП ГУНП у м.Києві знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018100080006509 від 14.08.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

05.04.2019 року у даному кримінальному провадженні ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

25.03.2019 року слідчим суддею Святошинського районного суду м.Києва надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_3 з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Також судом встановлено та підтверджено самим підозрюваним ОСОБА_3, що у провадженні СВ Печерського УП ГУНП у м.Києві знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019100060000084 від 09.01.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, у якому ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України та викликано на допит в якості підозрюваного на 09 год. 00 хв. 08.04.2019 року.

Частиною першою статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Частина 4 статті 190 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до п.3 ст.5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи, на судовий розгляд упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).

Сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного у п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

При цьому слідчий суддя наголошує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, правильність кримінально-правової кваліфікації діяння потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Отже, слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про доведеність вини та правильності кваліфікації дій ОСОБА_3, приходить до висновку, що причетність вказаної особи до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення достатньою мірою для даної стадії кримінального провадження доводиться доказами, що долучені до клопотання та обгрунтовані прокурором у судовому засіданні.

Обираючи ОСОБА_3 запобіжний захід, слідчий суддя враховує наявність обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, що підтверджується наданими до клопотання доказами, вважаючи їх належними і допустимими, наявність кримінального провадження№12019100060000084 від 09.01.2019 року, яке знаходиться у провадженні СВ Печерського УП ГУНП у м.Києві за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, враховує наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, з високим ступенем ймовірності, а саме: можливість переховування від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушеня, можливість впливу на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, що може бути перешкодою встановленню істини у справі.

Тому, окрім вищенаведеного, враховуючи дані щодо особи підозрюваного ОСОБА_3, на підставі п.4 ч.2 ст.183 КПК України, слідчий суддя вбачає підстави для застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'який запобіжний захід щодо ОСОБА_3 буде недостатнім для запобігання ризикам, які наведені прокурором.

Разом з тим, суд, керуючись правилами ч.5 ст.182, ст.183 КПК України, знаходить правові підстави для визначення підозрюваному ОСОБА_3 застави у розмірі 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка здатна забезпечити виконання підозрюваним обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 369, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Святошинського УП ГУНП у м.Києві Щевича О.О., погодженого прокурором Київської місцевої прокуратури №8 Дем'янцем С.М., у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018100080006509 від 14.08.2018 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, задовольнити.

Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб.

Ухвала слідчого судді діє до 03.05.2019 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Для утримання, підозрюваний ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підлягає направленню до ДУ "Київський слідчий ізолятор".

Визначити відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку ч.3 ст.183 КПК України, заставу в розмірі 300-от розмірів прожиткового мінімуму, для працездатних осіб (який станом на 06.04.2019 року становить 1921 грн.), що становить 576300 (п'ятсот сімдесят шість тисяч триста) грн. 00 коп. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду м.Києва, а саме: отримувач ТУ ДСАУ в м.Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, Банк: Державна казначейська служба України в місті Києві, р/р 37318005112089.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

На підставі ч.5 ст.194 КПК України, покласти на підозрюванго ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у разі внесення застави наступні обов'язки:

-прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора та суду;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-утримуватися від спілкування з потерпілою, свідками у всіх випадках, крім участі разом з ними у слідчих діях;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Визначити двохмісячний термін дії обов'язків, покладних на підозрюваного у разі внесення застави, з дня внесення застави.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок суду коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні обов'язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено і оголошено 10.04.2019 року о 14 год. 00 хв.

Слідчий суддя І.М.Незнамова