Ухвала суду № 81098929, 05.04.2019, Деснянський районний суд міста Києва

2/754/2107/19

Справа № 361/508/18

У Х В А Л А

Іменем України

05 квітня 2019 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т.А., розглянувши заяву позивача - ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та поділ спільного майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 29.01.2018 звернулась до Броварського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та поділ спільного майна подружжя.

Постановою Апеляційного суду Київської області від 29.05.2018 було скасовано ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області про відкриття провадження у справі за вищевказаним позовом, та передано її на розгляд за підсудністю до Деснянського районного суду м.Києва.

Ухвалою судді від 17.09.2018, після усунення позивачем недоліків по поданому позову, було відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в підготовчому засіданні.

04.04.2019 року на адресу суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову у даній справі, відповідно до якої остання просила суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно, що зареєстроване за відповідачем, а саме:

- будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_4;

- квартира АДРЕСА_5;

Подану заяву позивач мотивує тим, що 19 березня 2019 року представник відповідача повідомила у судовому засіданні, що ОСОБА_2 12 лютого 2019 року продав автомобіль, який є предметом спору та відносно визначення вартості якого призначалася експертиза, а тому є підстави вдруге звернутися із заявою про накладення арешту на майно, оскільки відповідач поступово у ході розгляду справи може реалізувати спірне майно, а тому не накладення арешту на спірне майно, може у майбутньому зробити неможливим виконання судового рішення по даній справі.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Вивчивши матеріали цивільної справи та заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку про те, що вказана заява позивача підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно зі ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. У відповідності до ст.150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно.

Відповідно до ч.5 ст.153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Разом з цим, суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до ст. 149 ч. 2 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 150 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Пунктом 1 вищезазначеної постанови визначено, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. А відповідно до п. 4 вказується, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача, щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню в частині накладення арешту на будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_4, оскільки будинок є предметом позовних вимог та незабезпечення позову в даній частині може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення про задоволення позову, враховуючи ту обставину, що нерухоме майно зареєстроване за відповідачем, що дає йому можливість відчужити дане майно, а тому забезпечення позову шляхом накладення арешту на будинок є достатнім та обґрунтованим заходом забезпечення позову.

Інша вимога заяви, щодо накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2, не підлягає задоволенню, оскільки згідно заяви поданої представником позивача - ОСОБА_3 від 14.01.2019 року про зменшення позовних вимог, дану квартиру представник просила визнати за ОСОБА_2, а тому підстав для накладення арешту не вбачається, оскільки квартира АДРЕСА_2, не є предметом позовних вимог ОСОБА_1.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 149-153, 352-354 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ :

Заяву позивача- ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та поділ спільного майна подружжя - задовольнити частково.

Накласти арешт на будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_4;

У задоволенні інших вимог заяви відмовити.

Позивач: ОСОБА_1, РНОКПП - НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3, адреса фактичного проживання: АДРЕСА_1.

Відповідачі: ОСОБА_2, РНОКПП - НОМЕР_2, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6, адреса фактичного проживання: АДРЕСА_4.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя: