
Єдиний унікальний номер 722/1483/18
Номер провадження 2/722/26/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2019 року Сокирянський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді Римлянської Г.О.
при секретарі Сімак О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокиряни Чернівецької області цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, –
ВСТАНОВИВ:
Представник АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_2 18.10.2018 року звернувся до суду з вищезазначеним позовом, а 01.11.2018 року подала на адресу суду позовну заяву в новій редакції.
Посилається на те, що відповідач звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв’язку з чим підписала заяву №б/н від 23.08.2013 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 9300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керується п.2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких відповідач при укладанні договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.
Власник картрахунку зобов’язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п.2.1.1.5.7 Договору.
Овердрафт (п.1.1.1.63 Договору) - короткостроковий кредит, який надається Банком Клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на його Рахунку в розмірі ліміту кредитування.
Відносини між банком та клієнтом, які регулюються Договором про надання банківських послуг можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього Договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження по питанням банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку (www.privatbank.ua) або інший інтернет/SMS-pecypc, зазначений банком.
Відповідно до положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті Позивача (www.privatbank.ua) АТ КБ «ПриватБанк», що діяв на підставі Ліцензії НБУ №22 від 29.07.2009 року, а зараз діє на підставі Ліцензії НБУ №22 від 05.10.2011 року керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує «Умови та правила надання банківських послуг», які є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку.
При укладанні Договору сторони керувались ч 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Формулярами та стандартними формами є саме «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифи Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, згідно яких обслуговується Відповідач.
Заявою Відповідача підтверджується той факт, що вона була повністю проінформована про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», які були надані їй для ознайомлення в письмовій формі.
Пунктом 1.1.3.2.4 Договору для АТ КБ «ПриватБанк» передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід’ємних частин Договору. При цьому у сторін Договору виникають обов’язки:
-у Кредитора: інформування позичальника щодо внесених змін шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п.1.1.3.1.9 Договору;
-у Позичальника: отримання виписки про стан та про здійснені операції по карткових рахунках (п.1.1.2.1.5 Договору).
На підставі п.1.1.5.2 Договору, неотримання або несвоєчасне отримання Клієнтом виписок про стан рахунків не звільняє Клієнта від виконання його зобов’язань за даним Договором.
Згідно п.п.1.1.6.1, 1.1.6.2 Договору зміни в «Умови та правила надання банківських послуг» вносяться банком щомісячно в односторонньому порядку, а у випадках, коли в односторонньому порядку внесення змін неможливо, банк повідомляє клієнтів про внесені зміни шляхом використання різних каналів зв’язку, серед яких: офіційний сайт банку www.privatbank.ua, SMS - повідомлення клієнтам про зміни даних правил, клієнтські виписки, інші канали інформування.
У разі незгоди зі змінами «Умов та правил надання банківських послуг» або «Тарифів Банку» клієнт має право надати Банку заяву про розірвання Договору виконавши умови п.2.1.1.5.4 Договору.
Факт видачі кредитної картки, її номер, строк дії відображено у довідці про видачу кредитних карт клієнту. Строк дії становить – червень 2017 року. Перевипуск даної карти не проводився.
АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов’язання за Договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідачка не надавала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов’язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.
Відповідачка зобов’язалася:
-на підставі п.2.1.1.5.5 Договору погашати заборгованість за Кредитом, процентами за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором;
-слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п.2.1.1.5.7 Договору, а у разі невиконання зобов’язань за Договором, у відповідності до п.2.1.1.5.6, на вимогу Банку виконати зобов’язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку.
Пунктом 2.1.1.12.1 Договору сторонами погоджено, що зобов’язання Клієнта з повернення тіла кредиту, процентів за користування кредитом, комісії, пені та штрафів, тобто загальна заборгованість клієнта є борговими зобов’язаннями.
Відповідно до п.2.1.1.3.3 Договору Відповідач доручив Банку списувати з карткового рахунку суми грошових коштів у розмірі здійснених ним операцій, а також вартість послуг, визначену Тарифами Банку при настанні термінів платежу, а при виникненні боргових зобов’язань згідно п.п.2.1.1.12.9 Договору, списувати з будь-якого рахунку відкритого в Банку (у т.ч. з карткового рахунку) грошові кошти для здійснення платежу з метою повного або часткового погашення боргових зобов’язань, у тому числі Мінімального обов’язкового платежу. Списання коштів здійснюється відповідно до встановленого законодавством порядку.
На підставі п.2.1.1.12.2 Договору, сплату процентів за користування Кредитом Клієнт здійснює шляхом надання доручення Банку про списання грошей з його поточного рахунку в розмірі нарахованих процентів (договірне списання).
Якщо на дату нарахування процентів Клієнт використав всю суму кредиту, сторони узгодили збільшення розміру кредиту на розмір боргових зобов’язань за кредитом, що мала місце на дату нарахування процентів.
Згідно п.2.1.1.12.2 Договору в разі непогашення Клієнтом боргових зобов’язань за Кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування Кредитом Клієнт сплачує Банку проценти в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті https://privatbank.ua/kredity/, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 Договору.
У разі виникнення прострочених зобов’язань за кредитом згідно п.2.1.1.12.2.1. Договору Клієнт сплачує Банку проценти в подвійному розмірі від зазначених в тарифах, що діють на дату нарахування.
При непогашенні суми простроченого кредиту згідно п.2.1.1.12.6.1 Договору на суму від 100 грн., Клієнт сплачує Банку пеню відповідно до встановлених тарифів, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті https://privatbank.ua/kredity/. Пеня нараховується в день нарахування відсотків за кредитом.
Відповідно до ч.1,2 ст.549 ЦК України та п.2.1.1.7.6 Договору при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500,00 грн. (в еквіваленті 500,00 грн. за кредитними картками, відкритим у валюті USD) + 5% від суми позову.
Відповідно до п.п.2.1.1.4.2, 2.1.1.4.6. Договору, Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов’язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов’язків за цим Договором.
Відповідно до п.1.1.7.11. Договору, Договір діє на протязі 12 місяців з моменту його підписання. Якщо на протязі цього строку жодна з сторін не проінформує другу сторону про розірвання даного договору, він автоматично лонгується на той же строк.
Пунктом 1.1.7.43. Договору сторони визнали, що дія договору закінчується в момент закриття останнього рахунку/депозиту Клієнта, відкритого в рамках Договору або підпадаючого під дію Договору, а також при закінченні використання послуг Банка, передбачених договором. За наявної у Клієнта в момент закриття останнього рахунку Клієнта непогашеної заборгованості перед Банком по Договору, в тому числі по овердрафту, а також заборгованості по сплаті комісії перед Банком, дія договору закінчується після повного погашення заборгованості.
Відповідачка почала не виконувати умови договору починаючи з 01.07.2016 року.
У зв’язку з порушенням відповідачкою ОСОБА_1 умов кредитного договору станом на 02.10.2018 року виникла заборгованість у сумі 31255,60 грн., яка складається з: 9285,70 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 5486,02 грн. – заборгованість по нарахованих відсотках за користування кредитом, 14519,24 грн. – заборгованість за пенею; 500 грн. – штраф (фіксована частина); 1464,55 грн. – штраф (процентна складова).
Просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №б/н від 23.08.2013 року у розмірі 31255,60 грн., яка складається з: 9285,79 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 5486,02 грн. – заборгованість по нарахованих відсотках за користування кредитом, 14519,24 грн. – заборгованість за пенею; а також штрафів відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. – штраф (фіксована частина); 1464,55 грн. – штраф (процентна складова) та понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмір 1762,00 грн.
Представник позивача ОСОБА_3 у судове засідання не з’явилася, однак подала письмове клопотання про розгляд справи без її присутності. Позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, однак 11.12.2018 року подала до суду письмову заяву, якою позовні вимоги визнала частково: в частині відсотків у відповідності до умов договору в розмірі 2,5% щомісячно, а також пені, розмір якої згідно ст.551 ч.3 ЦК України просила зменшити з урахуванням її тяжкого матеріального становища та стану здоров’я, підтверджених наданими нею доказами. В іншій частині позов не визнала та просила суд розглянути справу без її присутності.
23.01.2019 року відповідачка подала до суду письмове заперечення на позов, в якому зазначила, що позивач порушив умови договору та всупереч ч.2 ст.516 ЦК України не попередив її письмово про заміну кредитора, тому новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків, а відповідно ч.1 ст.598 ЦК України зобов’язання вважається припиненим. Просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
29.01.2019 року представник позивача ОСОБА_3 направила до суду відповідь на заперечення, в якому зазначила, що відповідачка не надала суду будь-які належні та допустимі докази на підтвердження погашення заборгованості, тому у відповідності до ст.599 ЦК України зобов’язання відповідачки, що випливають із кредитного договору, не припинено, тобто правовідносини тривають.
Відповідачка не довела наявність вини кредитора в невиконанні нею зобов’язань по кредитному договору, не надала доказів на підтвердження того, що саме поведінка банку унеможливила виконання нею зобов’язань, що призвело до збільшення обсягу заборгованості.
Звернення банку за захистом свого порушеного права не одразу після виявлення порушення такого права не може свідчити про прострочення кредитора або порушення зобов’язання з вини кредитора, оскільки відповідачем не надано доказів, що така поведінка кредитора унеможливила виконання боржником своїх зобов’язань.
Відповідно до ч.2 ст.614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання.
Відповідачем не надано доказів, що кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником.
Щодо посилання відповідачки на п.1.1.7.24 та 1.1.7.26 Умов договору, то відповідачка жодного разу не зверталася до позивача з повідомленнями про будь-яку спірну ситуацію та не ініціювала розірвання договору, а тому заперечення відповідачки являються необґрунтованими. Тобто, посилання відповідачки на положення вказаних вище пунктів Умов не мають смислового навантаження.
Укладений між сторонами кредитний договір на даний час не є розірваним або припиненим, тому відсутні підстави для припинення щомісячного нарахування відсотків на суму простроченої заборгованості по кредиту, як плати за весь час користування кредитними коштами. У зв’язку з цим, обставини, на які відповідачка посилається у своєму запереченні, не відповідають дійсності, а позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо прохання відповідачки про зменшення розміру неустойки, то зазначила, що остання належним чином не виконувала зобов’язання за кредитним договором, здійснювала повернення частин суми кредиту з порушенням термінів повернення.
Укладаючи з банком кредитний договір, ОСОБА_1 не ставила під сумнів розумність і справедливість його умов, а оцінювала їх, зважаючи на відповідальність, яка настає згідно з умовами договору при невиконанні чи неналежному виконанні його умов.
При укладанні договору сторони досягли згоди щодо його умов відповідно до ст.638 ЦК України. Таким чином, розумною вважається сума неустойки (штрафу, пені), яку сторони визначили та погодили при укладанні договору.
Суд не вправі з власної ініціативи зменшити суму неустойки на підставі положень ч.3 ст.551 ЦК України, за відсутності відповідної заяви відповідачки, остання не надала жодного доказу важкого фінансового становища з моменту першого порушення умов кредитного договору, а отже, пеня в повному обсязі підлягає стягненню з відповідачки.
Крім того, відповідачка помиляється щодо дійсних обставин, оскільки згідно з рішенням єдиного акціонера банку від 21.05.2018 року №519 було змінено тип банку з публічного на приватне акціонерне товариство та, відповідно, змінено найменування банку. При цьому, АТ КБ «ПриватБанк» є правонаступником всіх прав та зобов’язань ПАТ КБ «ПриватБанк», що зазначено у п.1.7 Статуту.
Таким чином, кредитор змінив свою назву, однак сам є незмінним.
Просила суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
На підставі досліджених у судовому засіданні письмових доказів, судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини
23.08.2013 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачем письмової анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку, ознайомлення з Пам`яткою клієнта, зазначеними Умовами та Тарифами.
На підставі укладеного договору відповідачу було видано кредит у розмірі 9300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік (2,5% на місяць) на суму залишку заборгованості за кредитом, що підтверджується копією зазначеної анкети-заяви та витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт.
Позивач свої зобов’язання по вищезазначеному договору виконав, а саме надав відповідачу 23.08.2013 року кредитну картку №5168755320380880, термін дії - 06/17 (включно по червень 2017 року).
Відповідно до п.2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов’язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитратами платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.
Згідно наданих представником позивача розрахунків у зв’язку з порушеннями відповідачем ОСОБА_1 умов зазначеного договору станом на 02.10.2018 року виникла заборгованість у сумі 31225,60 грн., у т.ч: 9285,79 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 5486,02 грн. – заборгованість по процентах за користування кредитом; 14519,24 грн. – заборгованість за пенею, а також штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг: 500 грн. – штраф (фіксована частина) та 1464,55 грн. – штраф (процентна складова).
Згідно ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
На підставі ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення ст.ст.1046-1053 цього Кодексу, якщо інше не встановлено параграфом 2 ОСОБА_4 71 і не випливає із суті кредитного договору.
Щодо стягнення тіла кредиту.
Як встановлено із наданого позивачем розрахунку заборгованості, розмір заборгованості на кредитом (тіло кредиту), станом на 02.10.2018 року становить 8996,96 грн. і в даній сумі позовні вимоги є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.
Щодо стягнення заборгованості по процентах за користування кредитом.
З наданого позивачем розрахунку встановлено, що розмір заборгованості відповідача по сплаті процентів за період з 24.09.2013 року по 31.05.2015 року становить 259,10 грн. Заборгованість по сплаті процентів за період з 01.06.2015 року по 30.06.2017 року (закінчення дії картки) становить 11351,87 грн., тобто всього за період з 24.09.2013 року по 30.06.2017 року розмір процентів становить: 259,10+11351,87 грн.= 11610,97 грн.
Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Зокрема, у постанові Верховного Суду від 28.03.2018 року по справі №444/9519/12, провадження №14-10цс, Верховним Судом у п.п. 89-91 викладено наступні висновки.
За змістом статті 526, частини першої статті 530, статті 610 та частини першої статті 612 ЦК України для належного виконання зобов’язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов’язання є його порушенням.
Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред’явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечується частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов’язання.
Таким чином, враховуючи при застосуванні норм права до спірних правовідносин у відповідності до положень ч.4 ст.263 ЦПК України вищезазначені висновки, суд приходить до висновку про обгрунтованість заявлених позовних вимог в частині нарахування процентів відповідно до умов договору до закінчення строку кредитування, тобто до 30.06.2017 року (строк дії картки).
У зв’язку з наведеним, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача за період з 24.09.2013 року по 30.06.2017 року відсотків за користування кредитом в сумі 5486,02 грн. (зазначені в позовній заяві в новій редакції) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення пені та штрафів, судом встановлено наступні правовідносини.
В позовній заяві представник позивача не посилається на пункти кредитного договору, які передбачають стягнення з позичальника пені, а відповідно до п.1.1.5.25 Умов та правил надання банком банківських послуг, затверджених Наказом від 06.03.2010 року №СП-2010-256 за несвоєчасну оплату послуг, передбачених Договором, Умовами і Правилами клієнт сплачує банку до кожному випадку порушення пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочки.
Відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банком банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. (в еквіваленті 500 грн. за кредитними картками, відритим у валюті USD) +5% від суми позову.
Відповідно до частини першої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України).
Пенею є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день просторочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України.
Ст.207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що укладений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Суд вважає безпідставними посилання позивача на те, що відповідач приєдналася до публічного договору на підставі заяви від 23.08.2013 року, а тому нарахування пені та штрафів є правомірним.
Так, як видно із додатків до позовної заяви, відповідач не була ознайомлена та не підписувала тарифи ПАТ «ПриватБанк», зазначені в Умовах та правилах надання банком банківських послуг, затверджених Наказом від 06.03.2010 року №СП-2010-256, якими передбачено можливість стягнення з неї та розмір пені та штрафів, тому в даній частині письмовий договір між нею та позивачем не укладався, а тому підстави для стягнення з неї пені та штрафів, відсутні.
Такий висновок суду цілком узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України при розгляді справи №6-240-цс14 від 11.02.2015 року.
Крім того, статтею 61 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Оскільки відповідно до положень статі 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, відповідно їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором суперечить полодженням ст.61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що представником позивача в порушення ст.61 Конституції України неправомірно застосовано два види однієї цивільно-правової відповідальності за порушення умов кредитного договору у зв`язку з порушенням строків виконання грошових зобов`язань.
При цьому, суд не приймає часткове визнання відповідачем позову в частині стягнення пені, з урахуванням зменшення її розміру у відповідності до положень ст.551 ч.3 ЦК України, оскільки таке визнання позову суперечить вищевказаним вимогам закону.
З наведених підстав позовні вимоги про стягнення пені та штрафів задоволенню не підлягають.
За таких обставин, позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають до задоволення у сумі 14771,81 грн., у т.ч.: 9285,79 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 5486,02 грн. – заборгованість по процентах за користування кредитом.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у сумі 832,75 грн.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.141, 263, 265, 268, 273, 354, п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: пров.Шкільний, буд.7, с.Коболчин Сокирянського району Чернівецької області, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (р/р №29092829003111, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором від 23.08.2013 року у розмірі 14771 (чотирнадцять тисяч сімсот сімдесят одна) гривня 81 копійка, у т.ч.: 9285,79 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 5486,02 грн. – заборгованість по процентах за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: пров.Шкільний, буд.7, с.Коболчин Сокирянського району Чернівецької області, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (р/р №29092829003111, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) - судові витрати в розмірі 832 (вісімсот тридцять дві) гривні 75 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Сокирянський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий-суддя Сокирянського
районного суду ОСОБА_4.
Судове рішення № 81098553, Сокирянський районний суд Чернівецької області було прийнято 11.04.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 722/1483/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: