Рішення № 81098445, 10.04.2019, Черкаський районний суд Черкаської області

707/209/19

2/707/510/19

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

10 квітня 2019 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Суходольського О.М.

при секретарі Культенко Н.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (Далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором кредиту з ціною позову 83134,07 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до договору № б/н від 05.05.2011р., укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1, остання отримала кредит у розмірі 25000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

З 21.05.2018 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» змінило назву на Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк».

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про акціонерні товариства», зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням. Зміна назви юридичної особи не тягне за собою правонаступництва, а лише правовий наслідок проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, пов’язаних зі зміною назви.

Відповідач ОСОБА_1 свої зобов’язання за договором не виконала і станом на 20.01.2019р. внаслідок невиконання нею взятих на себе кредитних зобов’язань сума її заборгованості складає 83134,07грн., з яких: 11866,33 грн. – тіло кредиту, 44330,70грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 22502,08грн. – нараховано пені, а також штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500грн. – штраф (фіксована частина), 3934,96грн. – штраф (процентна складова).

У зв’язку з невиконанням відповідачем ОСОБА_1 своїх зобов’язань за договором кредиту № б/н від 05.05.2011 року, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитом у сумі 83134,07грн. та 1921грн. судових витрат зі сплати судового збору.

Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, проте в ухвалі про відкриття провадження від 18.03.2019 року відповідачу був наданий строк, на подачу відзиву на позовну заяву. Відповідач у визначений судом термін відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подала.

Дослідивши надані позивачем письмові докази, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до договору № б/н від 05.05.2011р., укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1, остання отримала кредит у розмірі 25000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

З 21.05.2018 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» змінило назву на Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк».

Договір укладено шляхом підписання позичальником Анкети-Заявки про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у АТ КБ ПриватБанку б/н, згідно якої відповідач погодився з тим, що вказана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування та кредитування, що розміщені у рекламному буклеті, складають між відповідачем та банком договір надання банківських послуг, ознайомився з вищевказаними умовами, що підтверджується його підписом у заяві.

Також відповідач зобов’язався виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті ПриватБанку.

Відповідно до п. 1.1.3.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, право зміни розміру наданого на платіжну картку кредиту (кредитного ліміту) Банк залишає за собою в однобічному порядку, за власним рішенням Банку та без попереднього повідомлення клієнта.

Згідно п.2.1.1.2.3, п 2.1.1.2.4. Умов та Правил надання банківських послуг, банк проводить перевірку наданих документів і приймає рішення щодо можливості встановлення кредитного ліміту на кредитну карту. Клієнт надає згоду на те, що кредитний ліміт визначається за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити кредитний ліміт. Підписання договору є прямою і безумовною згодою Клієнта відносно прийняття любого розміру Кредитного ліміту, що встановлений Банком.

Пунктом 2.1.1.5.5. Умов та правил надання банківських послуг передбачає, що позичальник зобов’язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Пунктом 2.1.1.12.10 Умов та правил надання банківських послуг встановлює, що банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов’язань в цілому чи певній банком частки, у разі невиконання клієнтом чи довіреною особою клієнта своїх боргових та інших зобов’язань по цьому договору.

Згідно п.1.1.7.11 Умов та правил надання банківських послуг встановлює, що договір діє протягом 12 міс. з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк.

Пунктом 1.1.7.43 визначає, що сторони визнають, що дія Договору припиняється у момент закриття останнього рахунку/Вкладу Клієнта відкритого у рамках договору або Договору, що підпадає під дію, а також при закінченні використання послуг Банку, передбачених Договором. За наявності у Клієнта до моменту закриття останнього рахунку Клієнта непогашеної заборгованості перед Банком за договором, у тому числі заборгованості за овердрафтом, а також заборгованості з оплати комісій Банку, дія Договору припиняється після повного погашення такої заборгованості.

Так, п. 2.1.1.12.6.1 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що у разі виникнення прострочених зобов’язань за борговими зобов’язаннями на суму від 100 грн., клієнт сплачує банку пеню, відповідно до встановлених тарифів. Пеня нараховується в день нарахування процентів по кредиту.

У той самий час, згідно з п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг - при порушенні клієнтом строків платежів по кожному з грошових зобов’язань, передбачених цим Договором, більш ніж на 30 днів Клієнт зобов’язаний сплатити Банку штраф, розмір якого встановлений тарифами договору. Штраф нараховується на окремий рахунок і підлягає оплаті в зазначені банком терміни.

Правовідносини між сторонами у справі, які ґрунтуються на вищевказаних положеннях кредитного договору регламентуються наступними правовими нормами.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

Формуляром та стандартною формою, у яких викладені умови договору про надання банківських послуг є Умови та правила надання банківських послуг, згідно яких і обслуговувався відповідач.

Частина 2 ст. 638 ЦК України передбачає, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (ч.1, ч. 2 ст. 598 ЦК України).

Згідно зі ст.ст.525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства ст. 530 ЦК України.

За порушення зобов’язання наступають правові наслідки, передбачені ст.611 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.

Частина 2 ст. 1050 та ч. 2 ст. 1054 ЦК України визначають, що наслідками порушення боржником зобов’язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Вказана позиція викладена також в Постанові Верховного Суду України від 11 жовтня 2017 року по справі №347/1910/15-ц.

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки, якою є штраф та пеня, може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, що мають, істотне значення.

При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

У своїй ухвалі від 13.09.2017 року ВСС України зазначив, що згідно із правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 4 вересня 2014 року (справа № 6-100цс14), ч. 3 ст. 551 ЦК України з урахуванням положень ст. 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та ч. 4 ст. 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.

Таким чином, суд може з власної ініціативи застосувати ч. 3 ст. 551 ЦК України до вимог про стягнення пені, за умови, що розмір нарахованої пені значно перевищує розмір збитків.

Отже, встановивши, що визначений позивачем розмір пені перевищує основний розмір боргу, суди дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав, передбачених ч. 3 ст. 551 ЦК України, для зменшення розміру пені, що підлягає стягненню на користь банку.

Жодних доказів, які б спростовували висновки суду про чинність договору, відповідач не надав, в тому числі не спростовано розміру нарахованої суми заборгованості.

Отже відповідач ОСОБА_1 05.05.2011 року уклав з ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк» договір про надання банківських послуг.

Свої зобов’язання відповідач по договору не виконав, у зв’язку з чим має заборгованість перед позивачем.

Враховуючи положення статті 549 ЦК України, відповідно до яких штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення, у задоволенні частини вимог банку про стягнення штрафів в розмірі: 500,00 грн. штраф (фіксована частина) та 3934,96 грн., штраф (процентна складова) необхідно відмовити з зазначених підстав.

Також суд вважає, що слід зменшити розмір пені з 22502,08грн., до розміру тіла кредиту, а саме 11866,33 грн, оскільки вона значно перевищує розмір збитків.

На підставі вище вказаного, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з ОСОБА_1 на користь банку заборгованості по договору № б/н про надання банківських послуг від 05.05.2011 року. А тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 68063,36грн., яка складається з тіла кредиту у сумі 11866,33грн., нарахованих відсотків за користування кредитом у сумі 44330,70грн. та пені у розмірі 11866,33грн.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України. У зв’язку з частковим задоволенням позову (82%), до перерозподілу належать судові витрати сторін у справі по сплаті судового збору. З відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1575,22грн., пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст. 526, 527, 530, 549, 625, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов АТ КБ «ПриватБанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1), на користь АТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299, р/р: 29092829003111) заборгованість по договору № б/н від 05.05.2011 року в розмірі 68063,36 (сім тисяч чотириста шістдесят дев’ять) грн. 10 (десять) коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» судові витрати по справі, що складаються із судового збору в сумі 1575 (одна тисяча п’ятсот сімдесят п’ять) гривень 22 (двадцять) копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його складення через суд першої інстанції до апеляційного суду Черкаської області або безпосередньо до апеляційного суду Черкаської області.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: О. М. Суходольський