Постанова № 81098312, 04.04.2019, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/340/19Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 311000000 Мельник І. О. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2019 року м. Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів:

Новікова О.М.,

Храпка В.Д., Бондаренка С.І.,

за участю секретаря Чуйко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - адвоката Татаринова Олександра Сергійовича на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 листопада 2018 року (повний текст рішення складено 10 грудня 2018 року) у складі судді Мельник І.О. у справі за позовом ОСОБА_5 до Державної адміністрації залізничного транспорту України, ПАТ «Українська залізниця», треті особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач», про зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

У січні 2018 року ОСОБА_5 звернувся до суду з вказаним позовом до відповідачів, посилаючись на те, що рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 25.07.2007 року, залишеним без змін після перегляду в апеляційному порядку, стягнуто з Державної адміністрації залізничного транспорту України (Укрзалізниця) на користь ОСОБА_5 середній заробіток за час вимушеного прогулу, середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, середній заробіток у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, компенсацію за невикористану щорічну відпустку.

Також днем звільнення ОСОБА_5 з роботи з посади директора Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" ухвалено вважати день видачі йому належним чином оформленої трудової книжки;

? зобов'язано Державну адміністрацію залізничного транспорту України (Укрзалізниця) видати наказ про звільнення ОСОБА_5 з роботи з посади директора Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" днем видачі йому належно оформленої трудової книжки;

? зобов'язано Державну адміністрацію залізничного транспорту України внести до трудової книжки ОСОБА_5 запис про звільнення з посади директора ДП матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України днем видачі йому трудової книжки, засвідчити даний запис, видати ОСОБА_5 належним чином оформлену трудову книжку;

? визнано незаконним Наказ Генерального директора Укрзалізниці № 981 /ос від 17.10.2006 року про відсторонення ОСОБА_5 директора ДП матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" від роботи з 17.10.2006 року у зв'язку з непроходженням перевірки знань з охорони праці, скасувавши його;

Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_5 моральну шкоду в сумі 10 000 грн., пов'язану з незаконним звільненням з посади та з невиплатою відповідачем належних грошових коштів.

Належним чином оформлену трудову книжку позивачу видано 09.04.2008 року, що є одночасно і датою звільнення його з посади директора ДП матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач".

Отже, період роботи ОСОБА_5 на посаді директора Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» складає з 11.11.2005 року по 09.04.2008 року.

Відповідачем за період роботи позивача на посаді директора Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» не здійснювалось перерахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в порядку, передбаченим Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», чим порушено його право на отримання соціального захисту - пенсії на належному рівні.

Тому, просив зобов'язати Державну адміністрацію залізничного транспорту України здійснити нарахування збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на суму стягнутих на користь ОСОБА_5 згідно з рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 25.07.2007 року коштів в розмірі 51437, 30 грн. та здійснити перерахування до управління Пенсійного фонду нарахованих сум збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період роботи з 11.11.2005 року по 25.07.2007 року відповідно вказаного вище Закону України.

Остаточно уточнивши розмір позовних вимог, просив зобов'язати відповідача здійснити нарахування збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на суму стягнутих на користь ОСОБА_5 згідно рішення суду коштів в загальному розмірі 51437, 30 грн.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 листопада 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

При цьому, суд виходив з недоведеності позовних вимог щодо того, що суми, які позивач отримав в порядку добровільного виконання рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 25.07.2007 року були нараховані відповідачем на його користь. Також позивач не довів, що він звертався до відповідача із заявою про нарахування таких страхових внесків виходячи із сум, сплачених у добровільному порядку за рішенням суду. Утримання соціальних внесків із суми стягнутої заробітної плати працівника, яку останній отримує при примусовому виконанні рішення суду, Законом України "Про виконавче провадження" не передбачено.

На вказане рішення позивач, діючи через свого представника - адвоката Татаринова О.С., подав апеляційну скаргу, вважаючи рішення необґрунтованим, ухваленим з неповним з'ясуванням фактичних обставин справи, неправильним застосуванням норм матеріального права.

Апеляційна скарга обґрунтована такими доводами.

Нарахована сума відшкодувань за рішенням суду в даному випадку відноситься до фонду оплати праці на підприємстві. Позивач під час перебування у трудових відносинах з ДП «Укрзалізничпостач» за призначенням ДП «Укрзалізниця» був особою, яка підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню. Страхові внески за позивача повинні сплачуватись страхувальником. Відповідач як страхувальник в порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не нарахував на суми, стягнуті рішенням суду та не перерахував до відповідного управління Пенсійного фонду страхові внески, чим порушив право позивача на отримання соціального захисту - пенсії на належному рівні.

Також, апелянт вважає помилковим висновок суду про те, що позивач повинен звертатись до відповідача з відповідною заявою про нарахування таких страхових внесків. Закон не вимагає окремого звернення позивача з заявою про обчислення та сплату страхових внесків.

Посилаючись на викладене, апелянт просить оскаржуване рішення скасувати, ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.

У своєму відзиві на апеляційну скаргу представник Державної адміністрації залізничного транспорту України (Укрзалізниця) Корсун Ю.Ю. висловив незгоду з доводами апеляційної скарги, звернувши увагу на відсутність доказів сплати відповідачеві зазначених вище сум за рішенням суду. Скаргу апелянта просить залишити без задоволення, а рішення районного суду - без змін.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так, з матеріалів справи встановлено такі обставини.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 25.07.2007 року, залишеним без змін після перегляду в апеляційному порядку (т.1 а.с. 6-17), у справі №2-1693-07 за позовом ОСОБА_5 до Державної адміністрації залізничного транспорту України, треті особи: Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач", Генеральний директор «Укрзалізниці», про стягнення грошових коштів за час вимушеного прогулу, затримки виконання рішення суду, заробітної плати, затримки розрахунку при звільненні, моральної шкоди, пов'язаної із незаконним звільненням та з невиплатою грошових коштів, визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, видачу належним чином оформленої трудової книжки задоволено частково.

Зокрема ухвалено таке:

- стягнуто з Державної адміністрації залізничного транспорту України (Укрзалізниця) на користь ОСОБА_5 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 11 листопада 2005 року по 19 липня 2006 року у розмірі 18717 грн. 80 коп.;

- стягнуто з Державної адміністрації залізничного транспорту України (Укрзалізниця) на користь ОСОБА_5 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 20 липня 2006 року по 16 жовтня 2006 року у розмірі 7233 грн. 60 коп.;

- стягнуто з Державної адміністрації залізничного транспорту України (Укрзалізниця) на користь ОСОБА_5 заробітну плату за період з 17 жовтня 2006 року по 11 листопада 2006 року 2133 грн. 20 коп.;

- стягнуто з Державної адміністрації залізничного транспорту України (Укрзалізниця) на користь ОСОБА_5 середній заробіток за період з 12 листопада 2006 року по 25 липня 2007 року у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні у розмірі 20882 грн. 70 коп.;

- стягнуто з Державної адміністрації залізничного транспорту України (Укрзалізниця) на користь ОСОБА_5 компенсацію за невикористану щорічну відпустку у розмірі 2470 грн.;

- днем звільнення ОСОБА_5 з роботи з посади директора Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" ухвалено вважати день видачі йому належним чином оформленої трудової книжки;

- зобов'язано Державну адміністрацію залізничного транспорту України (Укрзалізниця) видати наказ про звільнення ОСОБА_5 з роботи з посади директора Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" днем видачі йому належно оформленої трудової книжки;

- зобов'язано Державну адміністрацію залізничного транспорту України внести до трудової книжки ОСОБА_5 запис про звільнення з посади директора ДП матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України днем видачі йому трудової книжки, засвідчити даний запис, видати ОСОБА_5 належним чином оформлену трудову книжку;

- визнано незаконним Наказ Генерального директора Укрзалізниці № 981 /ос від 17.10.2006 року про відсторонення ОСОБА_5 директора ДП матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" від роботи з 17.10.2006 року у зв'язку з непроходженням перевірки знань з охорони праці, скасувавши його;

- стягнуто з Державної адміністрації залізничного транспорту України (Укрзалізниця) на користь ОСОБА_5 моральну шкоду в сумі 10 000 грн., пов'язану з незаконним звільненням з посади директора ДП матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" та з невиплатою відповідачем належних грошових коштів.

Як вбачається з постанови про закриття виконавчого провадження від 10.04.2008 року Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-1693 виданого 07.12.2007 року Соснівським районним судом м. Черкаси про: "днем звільнення ОСОБА_5 з роботи з посади директора Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" вважати день видачі йому належним чином оформленої трудової книжки; зобов'язати Державну адміністрацію залізничного транспорту України (Укрзалізниця) видати наказ про звільнення ОСОБА_5 з роботи з посади директора Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" днем видачі йому належно оформленої трудової книжки; зобов'язати Державну адміністрацію залізничного транспорту України внести до трудової книжки ОСОБА_5 запис про звільнення з посади директора Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України днем видачі йому трудової книжки, засвідчити даний запис; видати ОСОБА_5 належним чином оформлену трудову книжку" (т.1 а.с. 18).

З акту державного виконавця від 09.04.2008 року (т.1 а.с. 19) державної виконавчої служби у Печерському районі м. Києва при примусовому виконанні в/л 2-1693 від 25.07.2007 року встановлено, що відповідно до наказу №436/ос від 09.04.2008 року по Укрзалізниці рішення суду виконане в повній мірі: 09.04.2008 року до трудової книжки ОСОБА_5 внесено запис про звільнення з посади згідно з рішенням суду та видано ОСОБА_5 належним чином оформлену трудову книжку. При цьому, в акті містяться вказівки представника стягувача, ОСОБА_8, а також самого стягувача, ОСОБА_5, про те, що претензій до виконання виконавчого документу не мають.

Як правильно зауважив суд першої інстанції, відомості про хід виконавчого провадження в частині стягнення присуджених сум (середній заробіток за час вимушеного прогулу, середній заробіток за час затримки розрахунку, компенсації за невикористану відпустку, суму моральної шкоди) вищенаведені документи виконавчого провадження не містять.

Листом Печерського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ в м. Києві від 18.04.2018 № В/12 (т.1 а.с. 164), отриманим на запит представника позивача, повідомлено, що відповідно до Постанови від 21.04.2008 державним виконавцем закінчено виконавче провадження ВП № 5845681 на підставі заяви стягувача про виконання боржником в добровільному порядку рішення суду та сплату в повному обсязі боргу стягувачеві, претензії відсутні. При цьому, також зазначено, що матеріали завершених виконавчих проваджень, у т.ч. і цього, знищені за терміном зберігання.

У своїх додаткових поясненнях (т.1 а.с. 162) позивач посилався на те, що в цій частині рішення суду виконано в добровільному порядку та Державною адміністрацією залізничного транспорту України було сплачено 44 747,16 гривень, що становить суму коштів, включаючи суму стягнуту на відшкодування моральної шкоди, з відрахуванням збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

В подальшому ОСОБА_5 у поясненнях, наданих суду апеляційної інстанції, заявив, що не отримував грошові кошти від відповідача за рішенням Соснівського районного суду м.Черкаси від 27.07.2007 року.

Така заява позивача повністю узгоджується з позицією відповідача про відсутність доказів сплати Державною адміністрацією залізничного транспорту України (Укрзалізниця) коштів за вказаним рішенням суду.

ОСОБА_5 в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідачем не здійснювалось перерахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в порядку, передбаченим Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», чим порушено його право на отримання соціального захисту - пенсії на належному рівні.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній на час виникнення даних правовідносин) страхувальник, в даному випадку - роботодавець, зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно з частиною першою статті 19 вказаного Закону страхові внески до солідарної системи нараховуються, зокрема, для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" , виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню

податком з доходів фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

При цьому страхові внески нараховуються на суми, зазначені в частині першій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати (частина шоста статті 19 цього ж Закону).

Таким чином необхідно прийти до висновку, що нарахування страхових виплат здійснюється страховиком (роботодавцем) лише за умови фактичного нарахування заробітної плати та інших, передбачених законодавством виплат працівникові.

У справі, що переглядається суд першої інстанції обґрунтовано вказав на відсутність доказів такого нарахування відповідачем а, відповідно, і відсутність підстав нарахування страхових внесків роботодавцем.

Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Більше того, в суді апеляційної інстанції апелянт заявив, що взагалі не отримував будь-які грошові кошти від відповідача за рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 25.07.2007 року.

Утримання соціальних внесків із суми стягнутої заробітної плати працівника, яку останній отримує при примусовому виконанні рішення суду, Законом України "Про виконавче провадження" також не передбачено.

За таких обставин суд апеляційної інстанції не знаходить законних причин для зобов'язання здійснити перерахування збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на суму коштів стягнутих на користь ОСОБА_5 згідно з рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 25.07.2007 року.

Доводи скарги та матеріали справи не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді даної справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які можуть бути підставами для скасування або зміни рішення.

Керуючись ст.ст. 35, 258, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд -

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - адвоката Татаринова Олександра Сергійовича залишити без задоволення.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 листопада 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з часу складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 09 квітня 2019 року.

Судді