
11.04.2019 Справа №: 637/246/19
ПОСТАНОВА
Іменем України
11 квітня 2019 року селище Шевченкове
Суддя Шевченківського районного суду Харківської області Стеганцов С.М.,
за участю секретаря Реуцької Н.В.,
працівника поліції ОСОБА_1,
захисника ОСОБА_2,
особи відносно якої складно протокол ОСОБА_3
розглянувши адміністративний матеріал у відношенні ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, ідент.код НОМЕР_1, зареєстрований та мешкає в с. Гетьманівка Шевченківського району Харківської області по вулиці Шкільна, 19, у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпроАП України,
роз’яснені права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
в с т а н о в и в :
02 лютого 2019 року близько 21.35 години гр-н ОСОБА_3, знаходячись по вулиці Перемоги в сел. Шевченкове Харківської області, вчинив злісну непокору законним вимогам поліцейського, а саме: після зупинки транспортного засобу поліцейськими і розмови з працівниками поліції намагався втекти з місця зупинки. На зауваження поліцейських гр-н ОСОБА_3 не реагував, чим умисно вчинив злісну непокору вимогам працівників поліції.
У судовому засіданні Кулик вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, пояснивши, що 02.02.2019 року близько 22.00 год. він керував автомобілем НОМЕР_2, зеленого кольору, по вул. Перемоги с.м.т. Шевченкове Харківської області у напрямку Шевченківського РЕМ і села Гетьманівка Шевченківського району. При виїзді з селища Шевченкове він був зупинений працівниками міліції нібито за те, що не зупинився на знак «Стоп». В автомобілі також знаходилася його співмешканка ОСОБА_4
На вимогу працівників поліції пред’явити посвідчення водія він його при собі не знайшов, після короткочасної розмови з поліцейськими він сів в автомобіль і поїхав в напрямку с. Гетьманівка, не реагуючи на поліцейського, який тримався на дверці його автомобіля.
Працівники поліції почали його переслідувати, коли він через 200 метрів зупинився, працівники поліції підбігли до автомобіля, при цьому вели себе зухвало, витягнули його з автомобіля та наділи на нього кайданки, незважаючи на те, що він говорив їм, що в нього артрит.
ОСОБА_5 і його захисник зазначають, що протокол було складено безпідставно та необґрунтовано, а під час складання вищезазначеного протоколу працівниками поліції було допущено ряд грубих суттєвих порушень норм законодавства, і Кодексу про адміністративні правопорушення, Закону України «Про поліцію», а також інших законів та нормативно - правових актів. Просили провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_5 складу адміністративного правопорушення .
Суддя, вислухавши правопорушника, свідків, вивчивши матеріали справи,переглянувши відеоматеріал, дійшов наступного.
В судовому засіданні допитані в якості свідків працівники Шевченківського ВП ОСОБА_5, ОСОБА_1, які були попереджені судом про кримінальну відповідальність за ст.384, 385 КК України, підтвердили обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Пояснили суду, що 02.03.2019 року працівниками Шевченківського ВП було зупинено автомобіль, яким керував ОСОБА_4, на вимогу працівників поліції пред’явити посвідчення водія та документи на автомобіль, останній відмовився, виражався нецензурними словами. В зв’язку з цим працівники СРПП викликали додатковий наряд працівників поліції. Однак ОСОБА_4 не реагував, намагався втекти з місця зупинки на автомобілі, у звязку з чим до нього було застосовано згідно ЗУ «Про національну поліцію» фізичну силу та спеціальні засоби - кайданки. Після цього ОСОБА_4 було доставлено до відділу поліції для складання протоколу і освідчення на ступінь сп’яніння, де ОСОБА_4 відмовився отримувати протокол і його підписувати, відмова була зафіксована на відеокамеру.
Свідок ОСОБА_6 підтвердив, що ОСОБА_4 він знає як колишнього працівника поліції, в день і час зазначений в протоколі, ОСОБА_4 відмовився отримувати і підписувати протокол про непокору працівникам поліції.
ОСОБА_4 заперечує, що при оформлені протоколу в поліції даний свідок був присутній, працівник поліції стверджує, що було два свідка ОСОБА_6 і ОСОБА_7.
Другого свідка ОСОБА_7, в судовому засіданні допитати не було можливістю в зв’язку з тим, що на телефоні дзвінки і СМС повідомлення він не відповідає по місцю реєстрації не мешкає, але сторони по справі і сам ОСОБА_4 не заперечує, що даний свідок був присутній при складанні протоколу і цей свідок являється хрещеним його дружини і прохав суд розглядати справу в відсутність свідка ОСОБА_7.
Допитана в якості свідка дружина правопорушника ОСОБА_4 підтвердила обставини зазначені в протоколі, крім дій, що її чоловік кидався в бійку, хватався за формений одяг поліцейських, ображав брудною лайкою поліцейських. Вона підтвердила, що її чоловік після зупинки його працівниками поліції на емоціях поїхав з місця зупинки поліцейськими. Потім працівники поліції наздогнали їх і затримали чоловіка.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки.
В ст. 280 КУпАП, зазначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ст. 256 КУпАПу протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
До матеріалів справи додано протокол відносно ОСОБА_4 за статтею 185 КУпАП, якою передбачено відповідальність за злісну непокору законним вимогам поліцейського при виконанні ним службових обов'язків.
Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 26 червня 1992 року «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів», злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків або відмова виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
В протоколі про адміністративне правопорушення конкретизовано, які саме законні вимоги були висунуті працівниками поліції і в чому саме проявляється злісність непокори ОСОБА_4.
Суть адміністративного правопорушення в тому, що після зупинки ОСОБА_4 працівниками поліції і встановлення особи водія, останній, ігноруючи дії працівників поліції по складанню протоколу про порушення правил дорожнього руху, намагався втекти від працівників поліції, а саме поїхав з місця зупинки, не реагуючи на поліцейського, який тримався за дверцята його автомобіля, своїми діями міг спричинити тілесні ушкодження працівнику поліції, що вбачається з відеозапису.
Захисником було заявлено клопотання про направлення адміністративного протоколу на доопрацювання з тих підстав, що протокол не відповідає вимогам ст.. 256 КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, а саме: в протоколі не зазначено місце його складання, не вказано, хто видавав посвідчення водія ОСОБА_4, скорочено зазначено звання і посада поліцейського, крім того, під час його складання поліцейський не назвав своє прізвище.
Також захисник посилається на порушення поліцейськими Інструкції з оформлення матеріалів у сфері забезпечення руху про те, що відмова правопорушника засвідчується підписами двох свідків і рапорти поліцейських не зареєстровані у відділі поліції, хоча сам адвокат не зазначає, яким саме нормативним актом передбачено реєстрація рапортів працівників поліції.
Твердження захисника не є підставами для направлення протоколу до опрацювання, так як їх можливо вирішити в судовому засіданні під час розгляду даного адміністративного матеріалу, а повернення матеріалів на доопрацювання суд вирішує під час оцінки всіх доказів в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.
Відповідно до Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, а саме п.9 розділу ІІ. Документування адміністративних правопорушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема:
у графі «місце складання протоколу» - населений пункт або географічна точка - в протоколі зазначено населений пункт Шевченкове;
у графі «посада, найменування органу поліції, звання, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол» - прізвище, ім’я, по батькові посадової особи, яка склала протокол (повністю, без скорочень), в протоколі повністю зазначено, що його склав працівник поліції ОСОБА_1;
у графі «склав цей протокол про те, що громадянин - прізвище, ім’я та по батькові особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (повністю, без скорочень) в протоколі зазначено повністю прізвище і ім’я правопорушника – ОСОБА_3;
у графі «назва документа, серія, №, ким і коли виданий» - документ, що посвідчує особу - в протоколі зазначено посвідчення водія, серія і номер і до протоколу надано копію посвідчення (а.с.7), дата видачі і найменування органу (установи, підприємства, організації), що його видав).
З переглянутого в суді відеоматеріалу вбачається, що при зупинці ОСОБА_3 працівник поліції представляється і зазначає, що проходить відео зйомка.
Посилання захисника на Інструкцію з оформлення матеріалів про адмінправопорушення у сфері безпеки дорожнього руху № 1395 безпідставні, так як судом розглядається матеріал про адміністративне правопорушення не у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а щодо скоєння злісної непокори вимогам працівників поліції, тому необхідно посилатися на інструкцію, щодо оформлення матеріалів в органах поліції № 1376.
Злісна непокора законним вимогам поліцейського, а саме втеча з місця зупинки, підтверджується дослідженим в судовому засіданні відеозаписом з бодікамери поліцейського, рапортами працівників поліції ОСОБА_1, ОСОБА_3 і Філоненка, а також свідченнями дружини ОСОБА_3 про втечу з місця зупинки.
В судовому засіданні не підтвердилися доказами, окрім свідчень працівників поліції, лише кваліфікуючі ознаки ст.185 КУпАП, в частині того, що ОСОБА_3 кидався в бійку і хватався за формений одяг поліцейських, тому суд їх до уваги не сприймає. Злісна непокора законним вимогам поліцейського, а саме втеча з місця зупинки і можливість спричинення тілесних ушкоджень поліцейському підтверджується вищезазначеними доказами.
Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку, що в діях гр-на ОСОБА_3 є склад адміністративного правопорушення передбаченого ст.185 КУпроАП – злісна непокора законній вимозі поліцейського. Факт скоєння правопорушення підтверджується вищезазначеними доказами.
З урахуванням обставин викладених у ст.ст. 33-35 КУпроАП України, особи порушника, вважаю за необхідне застосувати адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу в розмірі, передбаченому санкцією відповідної статті.
Керуючись ст.ст. 33-35, ст. 185, 284 КУпроАП, суддя –
п о с т а н о в и в :
Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпроАП.
Накласти на ОСОБА_3 адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу в розмірі 136.00 гривень в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 384,20 гривень (стягувач: Державна судова адміністрація України, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний суд протягом десяти днів з дня її винесення через Шевченківський районний суд Харківської області.
Суддя : С.М. Стеганцов
Судове рішення № 81097655, Шевченківський районний суд Харківської області було прийнято 11.04.2019. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 637/246/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: