Ухвала суду № 81097531, 09.04.2019, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/5980/18

№ провадження 1-кс/646/2478/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.04.2019року м.Харків

Слідчий суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова Янцовська Т.М., з участю секретаря Маркової О.В.,

прокурора Шевченка В.О.,

захисника Летючого В.П.,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Харкові клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області Семеногова І.В., погоджене з процесуальним керівником прокуратури Харківської області Шевченко В.О., подане в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018220000000401 від 20.03.2018 р., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вільшани, Дергачівського району, Харківської області, громадянина України, одруженого, освіта вища, пенсіонера, раніше не судимого, що зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в:

Старший слідчий першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області Семеногов І.В. звернувся до Червонозаводського районного суду м. Харкова з даним клопотанням, в обґрунтування якого зазначив, що ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та інші невстановлені особи, діючи за попередньою змовою та в групі безпосередньо організовують та координують протиправне вилучення металевих труб іригаційних та каналізаційних систем, які перебувають на балансі державних, приватних та комунальних підприємств, шляхом їх викопування із землі, та в подальшому розпоряджаються ними шляхом здачі на металобрухт, а саме викопали за допомогою екскаватора-навантажувача JСВ - З СХ із землі труби чавунні каналізаційні ЧК Ду 100 та їх уламки довжиною від 1 до 4 метрів, у кількості 72 штуки, що перебувають у власності та на балансі Товариства з обмеженою відповідальністю «Цукорпром», чим мали на меті спричинити вказаному підприємству значну шкоду у розмірі 116 886 гривень, однак не змогли довести свій злочинний умисел до кінця у зв'язку із припиненням їх незаконної діяльності з причин, що не залежали від їх волі, не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця.

В клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою, оскільки останній підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, в минулому тривалий час займаючи посаду начальника одного з відділів поліції ГУНП в Харківській області, маючи великий досвід роботи у органах міліції та поліції, велике коло друзів, товаришів, знайомих, колишніх підлеглих серед діючих та колишніх співробітників правоохоронних органів, а також володіючи компрометуючими відомостями на осіб із злочинного середовища, може незаконно впливати на свідків, потерпілих, інших підозрюваних з метою схилення останніх до відмови давати показання чи давати неправдиві показання у кримінальному провадженні щодо вчинених ним кримінальних правопорушень, продовжити вчинення кримінальних правопорушень, зокрема шляхом організації підробки документів, знищення документів, речових доказів, незаконного тиску на слідчого прокурора з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення злочину, володіючи методами та прийомами оперативно-розшукової діяльності, наявними матеріальними ресурсами може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки його статус та соціальні зв'язки дають йому змогу переховуватися від слідства, що унеможливить проведення з ним слідчих дій. Жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

В судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_2 заперечував проти задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що він не має наміру та змоги переховуватись від органів досудового розслідування у зв'язку з незадовільним станом здоров'я. Також підозрюваний зазначив, що не вчиняв інкриміноване йому кримінальне правопорушення та просив застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

Захисник проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на те, що підозра не обґрунтована та в даному випадку відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Тому є всі підстави для застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а саме особистого зобов'язання.

Вислухавши сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали провадження та зміст клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Відомості про вчинення зазначеного злочину внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018220000000401 від 20.03.2018 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 364 КК України.

09.04.2019 р. у рамках здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Про обґрунтованість підозри ОСОБА_2 свідчать: протоколи допиту свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, протокол огляду місця події, висновок експерта від 09.10.2018 р., інші докази.

У відповідності до ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 178 КПК України.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 слідчий суддя враховує й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного, обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Боротюк проти України» від 16.12.2010 р. зазначив, що існує презумпція на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними» (див. рішення у справі «Смирнова проти Росії» (Smirnova v. Russia), заяви №№ 46133/99 і 48183/99, п. 63, ECHR 2003-IX (витяги)). У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (див. рішення від 23 вересня 2008 р. у справі «Вренчев проти Сербії» (Vrenсev v. Serbia).

Слідчий суддя вважає, що на момент вирішення питання про запобіжний захід щодо ОСОБА_2 прокурором не доведено існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування.

Оцінюючи можливість підозрюваного ОСОБА_2 переховуватися від органу досудового розслідування чи суду, слідчий суддя враховує позицію Європейського Суду з прав людини у справі «В. проти Швейцарії» 26.01.1993 р., що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв'язків з державою, у якій його переслідують.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 одружений, проживає разом з дружиною та донькою, має міцні соціальні зв'язки.

Доводи клопотання слідчого в тій частині, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, не підтвердженні належними та об'єктивними даними і прокурором в судовому засіданні не доведені.

Слідчий суддя не знаходить обґрунтованих підстав у застосуванні до підозрюваного ОСОБА_2 саме виняткового запобіжного заходу - тримання під вартою, а вважає доцільним застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід, а саме запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний період доби, заборонивши йому залишати житло з 22-00 годин до 06-00 годин, що буде достатнім, зможе запобігти ризикам, передбаченим п. п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 177, 178, 193, 196 КПК України,

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області Семеногова І.В., погоджене з процесуальним керівником прокуратури Харківської області Шевченко В.О., подане в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018220000000401 від 20.03.2018 р., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вільшани, Дергачівського району, Харківської області, запобіжний захід у виді домашнього арешту в період часу з 22:00 годин до 06:00 годин, строком на 2 місяці, тобто до 08.06.2019 р. включно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2 такі обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- заборонити підозрюваному залишати місце свого проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду.

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання;

- утриматися від спілкування зі свідками та потерпілим даного кримінального провадження.

Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівниками органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою мають право з'явитися у житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити до органу внутрішніх справ за місцем проживання ОСОБА_2 для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду в термін 5 днів з моменту її проголошення.

Повний текст ухвали складено 11.04.2019 року.

Слідчий суддя: Т.М. Янцовська