Вирок № 81097126, 10.04.2019, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/6358/18

Провадження № 1-кп/629/204/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2019 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лозова, Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018220380001826 відносно:

неповнолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харків, громадянина України, з неповною середньою освітою, учня 9-го класу Домаського НВК, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення - прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області Решетняк В.О., потерпілого - ОСОБА_3,

- захисту - неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_1, законного представника неповнолітнього - опікуна ОСОБА_4, захисника - адвоката Цувіної О.О., представника служби у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області - Пасічної І.В., представника ювенальної превенції Лозівського ВП ГУНП в Харківській області - Гаврилова М.М., -

в с т а н о в и в:

02 жовтня 2018 року близько 19:00 години неповнолітні ОСОБА_1 та ОСОБА_8 знаходилися у сквері навпроти буд. № 24 на м-ні 1 в м. Лозова Харківської області, де також знаходився раніше їм знайомий ОСОБА_3, з яким у них на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків виникли конфлікт та бійка. Далі, побачивши, що ОСОБА_3 лежить на землі, діючи в результаті раптово виниклого умислу на відкрите викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів та з метою наживи, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, неповнолітній ОСОБА_1, незважаючи на присутність ОСОБА_8, став обшукувати кишені ОСОБА_3 та відкрито викрав з них розпочату пачку цигарок, вартість якої не визначена, 77 грн. різними купюрами, зв'язку ключів, на якій були один ключ від домофону, брелок-викрутка та маленький навісний замок з трьома ключиками, які матеріальної цінності для потерпілого не становлять, далі забрав з землі мобільний телефон моделі «Samsung GT-І 9300», вартістю 317,00 грн., в якому знаходилася карта пам'яті «Apacer microSDHC UHS-I 85R 16Gb class10 + SD», вартістю 103 грн., завідомо знаючи, що вони належать ОСОБА_3

Після цього, з місця скоєння злочину зник та викраденим розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 497,00 грн.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе в скоєнні злочину визнав та пояснив у судовому засіданні, що щиро кається у скоєному ним злочині. Також пояснив, що дійсно скоїв злочин при зазначених обставинах, а саме йому подзвонив ОСОБА_8, запропонував зустрітися, розповів, що ОСОБА_3 побив маму їхньої подруги ОСОБА_15. Запропонував допомогти з ним розібратися. Всі зібралися за магазином «Аврора», там побачили потерпілого. Він почав його бити, потім вирішив перевірити його кишені. З кишені дістав ключі, цигарки і гроші, побачив телефон, який лежав на землі та забрав і його. ОСОБА_3 це бачив, сварився. Ключі віддав ОСОБА_15.

Визнавальні свідчення обвинуваченого ОСОБА_1 суд вважає правильними та достовірними, а також такими, що відповідають матеріалам справи, оскільки вони надані послідовно, несуперечливо та кладе в основу обвинувального вироку.

Не зважаючи на те, що обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, його вина, повністю доводиться наступними зібраними та дослідженими у кримінальному провадженні доказами, обсяг яких був визначений за погодженням з учасниками судового провадження, а саме зібраними доказами відповідно до вимог ст.ст. 352, 353 КПК України та дослідженими в судовому засіданні протоколами слідчих дій та долученими до матеріалів кримінального провадження документами, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення факту і обставин кримінального провадження, що відповідає вимогам ст. 358 КПК України.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 надав показання, що 02 жовтня 2018 року він посварився з дружиною. Вона разом з її донькою вирішили йому помститися, тому все це організували. Він бувший військовий, тому коли його побили, прикинувся, що втратив свідомість, щоб не продовжували бійку. Забрали у нього ключі, цигарки, гроші, телефон. В подальшому телефон і ключі повернули. Претензій не має.

Допитаний у судовому засіданні у присутності психолога неповнолітній свідок ОСОБА_8 надав пояснення, що знає обвинуваченого, вони спілкуються в одній компанії, а потерпілого бачив в перший раз, знав тільки те, що це вітчим ОСОБА_15. В жовтні 2018 року, близько 19:20 год., він гуляв з ОСОБА_9. ОСОБА_9 подзвонив ОСОБА_15, вони зустрілися всі разом, з ними був ОСОБА_1. Потім ОСОБА_9 пішов, а вони, вислухавши розповідь ОСОБА_15, пішли до магазина «Аврора». Знали, що ОСОБА_3 пішов у тому напрямку, там його і зустріли. Він штовхнув його у спину, ОСОБА_3 впав на землю, і вони разом з ОСОБА_1 почали його бити ногами, вдарили разів п'ять. ОСОБА_10 просив зняти як він наносить вдар ОСОБА_3 на телефон, але телефону у нього не було, тому зняти він не міг. Потім він відійшов до ОСОБА_15, а ОСОБА_1 залишався біля ОСОБА_3 ОСОБА_1 його окликнув, коли він повернувся, то ОСОБА_1 кинув йому ключі, він також бачив, що той дістав з кишені пачку цигарок. Він продовжив розмову з ОСОБА_15, тому не бачив, чи брав ще щось ОСОБА_1 у потерпілого. Після цього всі розійшлись. Про те, що забрали у ОСОБА_3 телефон та гроші узнав десь дня через два.

Допитана у судовому засіданні у присутності психолога неповнолітній свідок ОСОБА_11 надала пояснення, що знайома і з обвинуваченим, і з потерпілим. Обвинувачений є її товаришем, а потерпілий раніше перебував з її мамою у цивільному шлюбі. В той день мама і ОСОБА_3 посварилися, і ОСОБА_3 сильно побив маму. Мама викликала поліцію, але працівники поліції все записали і поїхали, повідомивши, що все передадуть дільничному. Тоді вона подзвонила своєму товаришу ОСОБА_1 і попросила його приїхати. Вона в цей час знаходилась за магазином «Аврора» за школою № 12 на м-ні 1 в м. Лозова. Там були ще ОСОБА_12 та ОСОБА_8. ОСОБА_3 погрожував її хлопцю. Між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 зав'язалася бійка. ОСОБА_10 його вдарив, ОСОБА_3 ударив того у відповідь, потім ОСОБА_3 опинився на землі. В цей час була від них на відстані близько 6 метрів, не бачила, що у ОСОБА_3 забрали телефон і ключі, бо стояла спиною до них. Про те, що ОСОБА_1 забрав речі, які належали ОСОБА_3, дізналась пізніше, коли до них до дому прийшла мати ОСОБА_3, яка через вхідні двері погрожувала, вимагала віддати телефон і ключі. Знає, що телефон і ключі повернули потерпілому.

Допитаний у судовому засіданні у присутності психолога неповнолітній свідок ОСОБА_12 надав пояснення, що знайомий з обвинуваченим і потерпілим, але вони просто знайомі і все. Що стосується події, то він з друзями дізналися, що ОСОБА_3 побив маму їхньої подруги ОСОБА_15, а поліція нічого з цього приводу не зробила. Пішли до ОСОБА_3 Все відбувалось біля школи № 12 на м-ні 1 в м. Лозова. Вони підійшли до ОСОБА_3, почали сваритися, потім ОСОБА_1 і ОСОБА_3 почали битися. ОСОБА_3 впав на землю. Він на прохання ОСОБА_1 на телефон знімав один удар рукою, який наносив потерпілому ОСОБА_10, але нічого не було видно, потерпілий в цей час лежав на землі. Він не бачив, що у ОСОБА_3 забрали щось з речей.

Також вина ОСОБА_1 доводиться дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, долученими до матеріалів кримінального провадження, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення факту і обставин кримінального провадження:

- протоколом огляду місця події від 09.10.2018 року та фото таблицею до нього, з якого вбачається, що безпосереднім місцем огляду є приміщення дільничного пункту за адресою: м. Лозова, м-н 3, буд. 37. В приміщенні даного поліцейського пункту знаходиться ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, та його прийомна мати ОСОБА_4 В ході огляду ОСОБА_1 пояснив, що 02.10.2018 року він побив ОСОБА_3 через конфлікт, після чого викрав його мобільний телефон. Даний мобільний телефон ОСОБА_1 приніс з собою та надав для огляду. Мобільний телефон «Samsung» моделі «GT-1 9300», ІМЕІ: НОМЕР_1. Уданому телефоні розбите скло екрану та частково потертий корпус. В телефоні знаходиться акумуляторна батарея зі стертим маркуванням. В слоті для карти пам'яті знаходиться карта пам'яті micro SD SP 2 Gb. Даний мобільний телефон та карта пам'яті, яка залишена в слоті телефону, вилучені та поміщені до прозорого полімерного пакету, який опечатаний биркою;

- протоколом пред'явлення предметів для впізнання за фотознімками від 10.10.2018 року, з якого вбачається, що ОСОБА_3 на знімку № 1 впізнав за формою, кольором, екраном, сколам вгорі та внизу спереду з правої сторони свій телефон;

- висновком експерта № 12-14/255-ЛЗ/18 від 09.11.2018 року, згідно якого в ході судово-медичної експертизи гр-на ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, будь-яких видимих тілесних ушкоджень або їх слідів в зв'язку з вищевказаними подіями не виявлено;

- висновком експерта № 4028 від 30.10.2018 року, з якого вбачається, що станом на 02.10.2018 року на вторинному ринку ринкова вартість мобільного телефону марки «Samsung GT-I 9300», в робочому стані, з тріщинами на екрані та задній кришці, без комплектних периферійних пристроїв, становить 317,00 грн., ринкова вартість карти пам'яті моделі «Apacer microSDHC UHS-I 85R 16Gb class10 + SD» становить 103,00 грн.;

- протоколом огляду предметів від 10.10.2018 року, в якому зазначено, що предметами огляду є зв'язка ключів, на якій знаходяться: пластиковий ключ від домофону чорного кольору, викрутка-брелок довжиною загальною (разом з пластмасовим корпусом темного кольору) 6,5 см.; маленький навісний замок світло-коричневого кольору розмірами 3,5 см. висотою та шириною 2 см. з написом на іноземній мові «Marlin», та три ключі до нього довжиною по 3 см. Вказані предмети не нові, на їхній поверхні є подряпини та потертості внаслідок експлуатації. Після огляду вказані предмети повернуто потерпілому;

- постановою про визнання та приєднання речових доказів від 10.10.2018 року, згідно якої речовими доказами визнані мобільний телефон «Samsung GT-I 9300», пластиковий ключ від домофону, викрутку-брелок та маленький навісний замок з трьома ключами до нього.

Аналізуючи зібрані по кримінальному провадженню та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає вину неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_13. в скоєнні даного кримінального правопорушення доведеною, оскільки вона підтверджується сукупністю зібраних доказів.

Здійснюючи вказані дії, ОСОБА_13 розумів їх суспільну небезпечність, усвідомлював можливість настання суспільно-небезпечних наслідків від вказаних дій та бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується неповнолітній ОСОБА_1 мало місце і містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

Обвинувачений ОСОБА_1 винний у скоєнні даного кримінального правопорушення і підлягає покаранню.

Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями), суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Окрім того, метою призначення покарання, виходячи із положень ч. 2 ст. 50 КК України є не лише кара, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ст. 103 КК України при визначенні покарання неповнолітньому суд, крім обставин, передбачених у статтях 65-67 цього Кодексу, враховує умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв злочин середньої тяжкості.

Дослідженням особи неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, перебуває на обліку у лікаря психіатра з діагнозом: «Посттравматичний стресовий розлад на органічному фоні». Має неповну середню освіту, навчається у 9-му класі Домаського НВК, за місцем навчання характеризується задовільно, виховується у прийомній родині ОСОБА_4 та ОСОБА_14, за місцем проживання характеризується задовільно.

Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 853 від 13.11.2018 року, ОСОБА_1 хронічного психічного захворювання, тимчасово розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки не виявляє. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_1 перебував поза хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_1 відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Обвинувачений ОСОБА_1 не з'явився для участі у підготовці досудової доповіді, оцінка ризику вчинення повторного правопорушення проводилася лише по статистичним факторам.

Оцінка виявила середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає щире каяття, вчинення злочину неповнолітнім та усунення заподіяної шкоди.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, судом не встановлені.

Суд приходить до висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєних злочинів, не зменшують суспільну небезпеку злочину до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України - призначення більш м'якого покарання, яке передбачено законом.

Разом з тим, суд застосовує ст. 69-1 КК України, так як наявні вищевказані обставини, що пом'якшують покарання передбачені пунктами 1 та 2 частини першої статті 66 КК України, відсутні обставини, що обтяжують покарання, обвинувачений визнав свою вину та призначає покарання яке не перевищує двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Крім того, судом враховується досудова доповідь, складена Лозівським міськрайонним відділом з питань пробації, згідно висновку якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, виправлення ОСОБА_1 без позбавлення/обмеження волі на певний строк можливе. Вважають доцільним застосувати до обвинуваченого соціально-виховні заходи, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень та заходи, передбачені відповідною апробаційною програмою.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, досудової доповіді, особи обвинуваченого ОСОБА_1, обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства і призначає покарання ОСОБА_1 в межах санкції ч. 1 ст. 186 КК України із застосуванням ст.ст. 75, 104 КК України, а саме звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням та покладення на нього обов'язків передбачених ст. 76 КК України, яке сприятиме його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 судом не обирався.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з законного представника неповнолітнього обвинуваченого витрати за проведення судової експертизи.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати неповнолітнього ОСОБА_1 винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України та піддати його покаранню з застосуванням ст. 69-1 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

На підставі ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.

Стягнути з опікуна ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженки м. Лозова, Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 на користь держави (УК Слобідсь/мХар Слобідськи/24060300, код банку 37999680, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, р/р 31116115020005, код доходів 24060300, інші надходження) судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 4028 від 30.10.2018 року в розмірі 715 гривень 00 копійок.

Речові докази по справі:

- мобільний телефон «Samsung GT-I 9300», зв'язку ключів, які належать потерпілому ОСОБА_3 та передані йому на відповідальне зберігання під розписку - залишити останньому.

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Н.А. Смірнова